Ухвала суду № 58159957, 31.05.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

"31" травня 2016 р. Справа № 817/3140/15

Суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Шидловський В.Б., розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" квітня 2016 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування арешту коштів на рахунку платника податків ,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від "16" травня 2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до "25" березня 2016 року, так як апеляційна скарга подана без додержання вимог статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

30 травня 2016 року апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті. Клопотання обґрунтоване тим, що Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області немає можливості сплати судовий збір з зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Розглянувши вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в апеляційній скарзі, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Разом з тим, апелянтом не надано до суду жодного належного доказу на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним апеляційну скаргу у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору або звільненні від сплати судового збору.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 р. №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".

У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

01.09.2015 р. набирав чинності Закон України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір». Зокрема, статтю 5 Закону викладено у новій редакції, згідно з якою позбавлено пільг щодо сплати судового збору органи прокуратури, державні органи та органи місцевого самоврядування, а Прикінцевими положенням цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору органами державної влади є їх обов'язком за подання позовних заяв до суду, апеляційних скарг, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд також враховує, що звільнення та відстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.

З огляду на зазначене, підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору або його відстрочення за подання апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку для усунення недоліків.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 187, ч.3 ст.189, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без руху.

Продовжити Державній податковій інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області строк до "14" червня 2016 р. для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області , що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,