Ухвала суду № 58159458, 07.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 р. Справа № 814/4297/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.,

ОСОБА_1

(у звязку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біомед-Центр» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біомед-Центр» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 листопада 2015 року №0011322201 та №0011332201.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 26 листопада 2015 року №0011322201, №0011332201.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою реагування на заяву фізичної особи від 15 жовтня 2015 року наказом №513 від 05 листопада 2015 року ГУ ДФС у Миколаївській області призначена фактична перевірка позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів за період з 01 січня 2015 року по дату перевірки. Адресою позивача в наказі зазначено вул. Нікольська, 63.

Аналогічний наказ №512 від 05 листопада 2015 року видано для проведення фактичної перевірки позивача по вул. Адмірала Макарова, 1.

05 листопада 2015 року видано направлення на перевірку.

Фактичні перевірки проведено за обома адресами 11 листопада 2015 року і складено акти №0070/14/29/22/37279043 і №0071/14/29/22/37279043.

Актами перевірок зафіксовано наступні порушення: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (розрахункової книжки) при наданні послуг на суму 83,00 грн.; не роздрукування РРО; не проведення розрахункової операції через РРО у розмірі 83,00 грн. з не роздрукуванням та не видачею розрахункового документу.

26 листопада 2015 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0011322201 і №0011332201, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч положенням Податкового кодексу України фактичні перевірки позивача проведені посадовими особами відповідача не за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника, а за місцем знаходження пунктів відбору біоматеріалів, що здійснює не позивача, а ТОВ "МІД "БіоМед Плюс".

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 грудня 2010 року ТОВ «Біомед-Центр» було укладено договір про співробітництво з ПП «МІД «Біомед Плюс», відповідно до якого сторони використовують свої клієнтські бази та партнерські звязки з метою пошуку клієнтів для виконання послуг згідно видів господарської діяльності.

При цьому, місцезнаходження позивача зазначено м. Миколаїв, вул. Володарського, 4, а місцезнаходження ПП «МІД «Біомед Плюс» - АДРЕСА_1.

Отже, фактичні перевірки за адресами по вул. Адмірала Макарова, 1 та вул. Нікольська, 63 були проведені податковим органом не за місцем провадження діяльності, а за місцем знаходження відбору біоматеріалів, які здійснює не позивач, а ПП «МІД «Біомед Плюс» відповідно до умов укладеного зазначеного договору про співробітництво та яке не є філією чи представництвом позивача, тобто перевірка була проведена з порушенням п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Більш того, апелянтом не спростовано той факт, що лабораторія позивача, де фактично проводяться аналізи знаходиться за юридичною адресою підприємства, а саме в м. Миколаєві, вул. Володарського, 4.

Таким чином, враховуючи те, що необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства є саме проведення перевірки, то у разі наявності порушень проведення такої перевірки, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 не були роздруковані та видані розрахункові документи, оскільки постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2015 року було встановлено, що ОСОБА_3 працює в ПП «МІД «Біомед Плюс» на посаді санітарки з 01 червня 2010 року, а отже відсутні докази, які вказують в її діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, а саме не проведення розрахункової операції на повну суму послуг через реєстратор розрахункових операцій та не роздрукування і невидача відповідного розрахункового документа на повну суму наданих послуг (а.с.81).

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та обєктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1