Ухвала суду № 58159383, 01.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/55/16

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Дельта банк» ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Дельта банк» ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Дельта банк» ОСОБА_3 щодо визнання нікчемним договору № 005-15547-110215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 11.02.2015 року, укладеного між позивачем та Публічним Акціонерним Товариством «Дельта банк», зобовязання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Дельта банк» ОСОБА_3 включити позивача до переліку вкладників банку, зобовязання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Дельта банк» ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_2, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом у банку, зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити вкладника ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування вкладнику ОСОБА_2 за вкладом відповідно до договору № 005-15547-110215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 11.02.2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року ПАТ «Дельта Банк», яка доведена до керівників структурних підрозділів банку 15.01.2015 року, віднесено до категорії проблемних банків та йому було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.04.2015 року прийнято рішення № 71 «Про внесення змін до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року № 51» та тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 року «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 року включно.

Постановою правління НБУ № 664 від 02.10.2015 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 року прийнято рішення про ліквідацію АТ «Дельта Банк».

Процедура ліквідації розпочата 05.10.2015 року, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» призначено ОСОБА_3 строком на 2 роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 11.02.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США № 005-15547-110215, відповідно до якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок та приймає від вкладника внесені ним в порядку, передбаченому цим договором, грошові кошти в сумі 6000 доларів США строком до 13.03.2015 року з нарахуванням 5,5% річних.

Відповідно до п. 1.8 зазначеного договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або депозитного рахунку вкладника, або готівкою через касу банку.

До договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США № 005-15547-110215 шляхом укладення 11.02.2015 року додаткової угоди № 1 внесені зміни, зокрема, сторони домовилися викласти п. 1.8 ст. 1 договору в наступній редакції: «1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються».

Депозитний рахунок, відкритий за договором банківського вкладу № 005-15547-110215 був поповнений на 6000 доларів США 11.02.2015 року шляхом переказу коштів з рахунку ОСОБА_4.

Позивач звернулась до банку-агента ПАТ «Укрексімбанк» з метою отримання відшкодування грошових коштів, проте, у задоволенні заяви їй було відмовлено, оскільки остання відсутня у переліку (списку) вкладників для виплати відшкодування за вкладом.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що листом № 8821/2836 від 23.09.2015 року тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта Банк» повідомила позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 005-15547-110215 від 11.02.2015 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявленого позивачем позову з огляду на викладене.

Відповідно до положень ст.ст. 26, 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 року Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а виконавча дирекція Фонду протягом трьох робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Згідно із положеннями ст.ст. 37, 38 наведеного Закону Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій, повідомляти сторони за договорами про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку, тощо.

Фонду зобовязаний забезпечити збереження активів банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, зокрема, в разі, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, в разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства, тощо.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, наказами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 року та № 691 від 07.08.2015 року встановлені строки перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» до 01.10.2015 року Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк».

За результатами зазначеної перевірки виявлена наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами-клієнтами банку після 16.01.2015 року включно.

Так, Комісією встановлено, що фізичні особи-платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом ініціатору переказу та/або отримувачу переказу.

При цьому, клієнти ініціатори перерахування коштів були кредиторами АТ «Дельта Банк» за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків.

Зі змісту наявного протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15.09.2015 року вбачається, що Комісія дійшла висновку, що укладання між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами після 16.01.2015 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами банку та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з огляду на перевищення залишків на рахунку граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам-фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому, така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було виявлено, що кошти для зарахування на рахунок за депозитним договором банківського вкладу № 005-15547-110215 від 11.02.2015 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», надійшли з рахунку ОСОБА_4, який є кредитором ПАТ «Дельта Банк».

При цьому, Комісією, також, встановлено, що ОСОБА_4 були здійснені аналогічні операції з перерахування на депозитні рахунки інших третіх осіб грошових коштів в межах 200000 грн.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, зокрема, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Як вбачається з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», умови договорів банківських вкладів, укладених між банком та фізичними особами після 16.01.2015 року включно, зокрема договір банківського вкладу № 005-15547-110215 від 11.02.2015 року, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами банку, надають кредиторам-фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже такі договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» 16.09.2015 року видано наказ № 813 «Щодо заходів, повязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями».

На виконання вищезазначеного наказу, здійснено бухгалтерську проводку по поверненню коштів з депозитного рахунку, відкритого відповідно до договору банківського вкладу № 005-15547-110215 від 11.02.2015 року та кошти у розмірі 6000 дол. США були повернуті на рахунок ОСОБА_4

З огляду на викладене, оскільки, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наділена повноваженнями на перевірку правочинів на предмет нікчемності з підстав, визначених в ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», має право обмежувати здійснення операцій банком, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» була правомірно здійснена перевірка таких правочинів та встановлена нікчемність договору банківського вкладу позивача, а тому відповідачем правомірно обмежені операції із виплати позивачу суми вкладу.

При цьому, доходячи такого висновку, на думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно взято до уваги, що на час перерахування грошових коштів позивачу від ОСОБА_4, постановою Правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року ПАТ «Дельта Банк», яка доведена до керівників структурних підрозділів банку 15.01.2015 року, було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, ОСОБА_2 були встановлені індивідуальні умови за договором банківського вкладу, зокрема, вона отримала окремі переваги в порівнянні з іншими вкладниками, оскільки, відповідно до п. 1.8 договору та п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається, проте, шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору позивачу було дозволено на один день здійснити поповнення депозитного рахунку шляхом перерахування грошових коштів від третьої особи, що і було зроблено ОСОБА_4 та рахунок позивача був поповнений на суму 6000 доларів США.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти, за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку.

За викладених обставин у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для зобовязання відповідачів включити ОСОБА_2 до переліку вкладників банку, направити додаткову інформацію щодо неї, включити її до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснити відшкодування їй коштів за вкладом, оскільки виплати за вкладами, які мають фінансові привілеї від банку відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не відшкодовуються.

Окрім викладеного, доходячи такого висновку, на думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на той факт, що за поясненнями представника позивача перераховані на депозитний рахунок позивача кошти є позиченими ОСОБА_4, проте, за положеннями ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики на суму, що перевищує в 10 разів неоподаткований мінімум доходів громадян укладається в письмовій формі, однак, такий договір до суду першої та апеляційної інстанції не наданий.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

В поданій апеляційній скарзі, позивач посилається лише на ті обставини, що були нею наведені в заявленому позові, натомість, вказаним доводам, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Дельта банк» ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець