Постанова № 58159328, 01.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6164/15

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення недоотриманої одноразової грошової допомоги у сумі 347116,32 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом стягнення недоотриманої одноразової грошової допомоги у сумі 347116,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що у листопаді 2014 року він був звільнений з військової служби у відставку (з виключенням з військового обліку) за п. 176 підпункт 3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (за станом здоровя), а у листопаді 2014 року йому було встановлено ІІ групу інвалідності, у звязку із захворюваннями, які повязані з виконанням обовязків військової служби. Згідно протоколу комісії Міністерства з надзвичайних ситуацій України № 3 від 02.07.2015 року, позивачу була призначена та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 115546,50 грн. Разом з тим, на думку позивача, розмір зазначеної одноразової грошової допомоги всупереч положенням Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб Міністерством з надзвичайних ситуацій України визначено відповідно до грошового забезпечення, яке складається лише з посадового окладу, без урахування надбавок, доплат, винагород та премії, які входили до грошового забезпечення позивача на момент його звільнення, таким чином, позивачем була недоотримана одноразова грошова допомогу у розмірі 347116,32 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849) на користь ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_1) недоотриману одноразову грошову допомогу у розмірі 347 116 /триста сорок сім тисяч сто шістнадцять/ грн. 32 коп.

Не погоджуючись з даною постановою суду Державна служба України з надзвичайних ситуацій подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС) на посаді начальника управління персоналу Головного управління ДСНС України в Одеській області.

Наказом ДСНС України № 562 о/с від 03.11.2014 року та внутрішнім наказом начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області №1316 від 10.11.2014 року полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника управління персоналу Головного управління ДСНС України в Одеській області, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2013 року №593, звільнено у відставку (із зняттям з військового обліку) за п. 176 підпунктом « 3» (за станом здоровя), виключено з 10.11.2014 року з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення.

24.11.2014 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії №125439 від 01.12.2014 року строком до 01.12.2015 року.

Згідно витягу з протоколу засідань Центральної лікарсько-експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2182 від 19.12.2014 року травма та її наслідки полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, пов'язані з виконанням обовязків військової служби та з проходженням служби.

Відповідно до протоколу засідання комісії МНС України № 3 від 02.07.2015 року з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту №3 від 02.07.2015 року вирішено згідно з пп. 3 п.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 виплатити інваліду ІІ групи ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 115546,50 грн.

Одноразова грошова допомога у зазначеному розмірі була виплачена ОСОБА_1, що не заперечується сторонами.

При розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, ДСНС України виходило з розміру його посадового окладу за останньою посадою, окладу за звання та надбавки за вислугу років (1450,00 грн.+135,00 грн.+554,75 грн.), що склало 115546,50 (2139,75 грн. х 54 = 115546,50 грн.).

Не погоджуючись з виплаченою сумою допомоги, ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій з проханням виплатити йому недоотриману одноразову грошову допомогу оскільки одноразова грошова допомога була виплачена не в повному обсязі, без врахування надбавки, доплати, винагороди та премії, які входили до грошового забезпечення позивача на момент його звільнення.

Листом від 21.09.2015 року № 03-13914/201 Державною службою України з надзвичайних ситуацій позивачу відмовлено у виплаті вищезазначених коштів.

Вказані обставини не заперечувались сторонами, а отже вважаються встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обчислювати одноразову грошову допомогу слід виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

За змістом ст. 1 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 1-1 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

За правилами ст.1-2 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

3. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", указами Президента України".

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

На підставі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

2. Проходження військової служби здійснюється:

громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

На підставі п. 1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Вказана норма кореспондується з ч. 2 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей якою передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно ч.ч.1-2 ст.16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктом 5 пункту 2 ст.16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

З наведеного випливає, що одноразова грошова допомога військовослужбовця обраховується із урахуванням розміру посадового окладу (та інших виплат) відповідної посади саме військовослужбовця, а не будь-якого іншого виду публічної служби.

Проте в розрахунку позивача не зазначений відповідний оклад позивача як військовослужбовця.

Як вбачається з витягу з наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області, позивач звільнений з органів цивільного захисту, при цьому з послужного списку (а.с.224) вбачається, що з військової служби позивач був звільнений 29.11.1996 року.

Відповідно до ч. 2 ст.101 Кодексу цивільного захисту України порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013р. № 593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Пунктом 3 вказаного Положення встановлено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

За змістом п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом ст. 118 Кодексу цивільного захисту України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту

У разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він обіймав, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту не може бути меншим за стократний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати допомоги.

Якщо особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту або члени її сім'ї одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановленої іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затверджені постановою Кабінет Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 (далі Порядок № 908).

Відповідно до п.2 Порядку № 908, грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків у розмірі 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Пунктом 3 Порядку № 908 передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

При цьому колегія суддів зазначає, що позивачем не оскаржується довідка про розмір грошового забезпечення на день звільнення, а отже колегія суддів не дає правову оцінку правильності її складання.

Отже, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою, а саме за посадою начальника управління персоналу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Таким чином, вибір позивача щодо виплати відповідних грошових сум може полягати або виходячи з приписів ст. 118 Кодексу цивільного захисту України (до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України) або за останньою посадою позивача на військовій службі на момент звільнення 29.11.1996 року.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому, керуючись п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.1, 3, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задовольнити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі № 815/6164/15 скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду 06 червня 2016 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин