Ухвала суду № 58157969, 07.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/287/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - Павловича О.М., Шалько Л.С.,

відповідача - Качанка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі за адміністративний позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2015 №0003812200, №0003822200, №0003802200, від 08.02.2016 №0000352200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що на підставі належним чином оформлених первинних документів, було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту при визначенні податку на додану вартість та валових витрат при визначенні податку на прибуток, а отже позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернігові від 20.11.2015 № 0003812200, № 0003822200, № 0003802200 та від 08.02.2016 № 0000352200 мають бути задоволені.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, працівниками податкового органу проведена планова документальна виїзна перевірка ПАТ «ЧКФ «Стріла» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору за період з 03.08.2014 по 31.12.2014, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 30.10.2015 № 1816/22/00382295 (а.с. 70-123 Т.1).

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак, листом від 17.11.2015 за № 11913/10/25-26-22-02-12 ДПІ у м. Чернігові відмовило в їх врахуванні при винесенні податкових повідомлень-рішень (а.с. 140-143, 144-151 Т.1).

На підставі акта перевірки від 30.10.2015 № 1816/22/00382295 ДПІ у м. Чернігові було прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2015 (а.с. 152-155 Т.1):

- № 0003792200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 24 012,00 грн. (14343,00 грн. за основним платежем та 9669,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 0003802200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 158 788,50 грн. (105 859,00 грн. сума завищеного бюджетного відшкодування та 52 929,50 грн. штрафні (фінансові) санкції);

- № 0003812200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 772 443,00 грн. (617 954,00 грн. за основним платежем та 154 489,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 0003822200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 406 183,00 грн. (324 946,00 грн. за основним платежем та 81 237,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач до ДПІ у м. Чернігові подав скаргу від 26.11.2015 № 340 (а.с. 132-139 Т.1). Рішенням Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.01.2016 за № 230/10/25-01-10-04-15 оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.11.2015 за № 0003802200, № 0003812200 та № 0003822200 залишено без змін, та одночасно скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.11.2015 № 0003792200 в частині штрафної санкції у сумі 2497,50 грн. (а.с. 124-131 Т.1).

У зв'язку з вище прийнятим рішенням ДПІ у м. Чернігові прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 08.02.2016 за № 0000352200, яким ПАТ «ЧКФ «Стріла» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21 514,50 грн. (14 343,00 грн. за основним платежем та 7 171,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ПАТ «ЧКФ «Стріла» (замовник) та ПП «ТСК» (виконавець) було укладено договір про виконання вантажно-розвантажувальних робіт від 02.01.2012 № 3, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 156-157 Т.1).

Відповідно до п. 1 Договору виконавець зобов'язується власними силами або із залученням третіх осіб - за погодженням із замовником виконати вантажно-розвантажувальні роботи щодо товару (продукції) замовника у місці, визначеному замовником, а замовник зобов'язується належним чином прийняти та оплатити виконану роботу (надані послуги).

Загальна сума договору складає сукупну вартість виконаної роботи (наданих послуг) протягом строку дії цього договору. Вартість вантажно-розвантажувальних робіт (послуг) встановлюються сторонами цього договору і відображається в актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за відповідний місяць виконання роботи (надання послуг) або за будь-які інші періоди часу, визначені сторонами цього договору на власний розсуд. Робота може виконуватися як на території підприємства замовника, так і в інших місцях (територіях підприємств - контрагентів) відповідно до зобов'язальних відносин замовника із його контрагентами (п.п. 2.1, 2.2 та 2.4 Договору).

Приймання виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (п.п. 3.1 Договору).

Згідно із п.п. 4.1, 4.2 Договору за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду в розмірі, передбаченому в акті здачі-приймання виконаної роботи.

Відповідно до наявних на ПАТ «ЧКФ Стріла» норм виробітку для вантажників (а.с. 78-81 Т.2) позивачем та ПП «ТСК» було сформовано та затверджено обсяги виконання вантажно-розвантажувальних робіт на 2012-2013 роки та січень 2014 року, в яких визначено розцінки за виконані роботи з розрахунку за 1 т. в гривнях (на бригаду) та з урахуванням фактично завантажених/розвантажених тон (а.с. 82-102 Т.2).

За фактом виконання робіт ПП «ТСК» позивачу були видані відповідні податкові накладні (а.с. 160, 164, 170, 176, 178, 182, 186, 188, 192, 248 Т.1; 2, 6, 8, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 26, 28 Т.2).

Роботи були виконані виконавцем та прийняті замовником, про що сторони склали та підписали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 211, 212, 214-219, 222-223, 225, 227, 230-231, 233-234, 236, 239-240, 242, 244 Т.1).

Виконані вантажно-розвантажувальні роботи були оплачені ПАТ «ЧКФ «Стріла» у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 124-152 Т.2).

Також, між ПАТ «ЧКФ «Стріла» (замовник) та ПП «ТСК» (виконавець) було укладено договір про виконання обліково-контролерських робіт (послуг) від 01.12.2012 № 01/12, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 158-159 Т.1).

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов'язується власними силами або із залученням третіх осіб за погодженням із замовником виконати обліково-контролерські роботи щодо переміщення товару (продукції) замовника та його персоналу у місці, визначеному замовником, а замовник зобов'язується належним чином прийняти та оплатити виконану роботу (надані послуги) (п. 1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.2 вартість обліково-контролерських робіт (послуг) встановлюються сторонами цього договору і відображається в актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за відповідний місяць виконання роботи (надання послуг) або за будь-які інші періоди часу, визначені сторонами цього договору на власний розсуд.

Згідно із п.п.2.4 Договору робота може виконуватися як на території підприємства замовника, так і в інших місцях (територіях підприємств - контрагентів) відповідно до зобов'язальних відносин замовника із його контрагентами.

Приймання виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (п.п. 3.1 Договору).

Згідно із п.п. 4.1, 4.2 Договору за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду в розмірі, передбаченому в акті здачі-приймання виконаної роботи.

За фактом виконання робіт ПП «ТСК» позивачу були видані відповідні податкові накладні (а.с. 162, 166, 168, 172, 174, 180, 184, 190, 194, 246, 250 Т.1; 4, 10, 24, 26 Т.2).

Роботи були виконані виконавцем та прийняті замовником, про що сторони склали та підписали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 213, 220-221, 224, 226, 228-229, 232, 235, 237-238, 241, 243, 245 Т.1).

Виконані обліково-контролерські роботи (послуги) були оплачені ПАТ «ЧКФ «Стріла» у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 136-138).

Всі вищеперераховані господарські операції належним чином відображені ПАТ «ЧКФ «Стріла» в бухгалтерському обліку, що підтверджується картками рахунках: 6311 за липень 2012 - січень 2014 року, 3776 та 3775 за липень 2012 року - жовтень 2014 року; оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 3776 та 3775 за липень 2012 року - жовтень 2014 року, (а.с. 67-77 Т.2; 16, 17-18, 19, 20 Т.3).

Також позивачем в бухгалтерському обліку належним чином відображено операції щодо реалізації товарів, для якої ПАТ «ЧКФ «Стріла» було використано послуги ПП «ТСК», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361 за липень 2012 року - жовтень 2014 року, картками рахунку 631 за липень 2012 року - жовтень 2014 року, (а.с. 232, 233-260 Т.2; 1, 2-15 Т.3).

Крім того, про належну правосуб'єктність контрагента позивач пересвідчився при укладенні договорів. Так, ПП «ТСК» у відповідності до вимог чинного законодавства, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 46-49, 50-51 Т.2), як платник ПДВ (а.с. 54 Т.2) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові. Установчі документи контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Відповідно до статуту ПП «ТСК», затвердженого власником 01.12.2011 та зареєстрованого 05.12.2011, предметом діяльності контрагента позивача, крім іншого, є постачальницько-збутові послуги (а.с. 55-66 Т.2).

Щодо наявності/відсутності у ПАТ «ЧКФ «Стріла» кредиторських зобов'язань по поворотній фінансовій допомозі судом встановлено наступне.

В складеному ДПІ у м. Чернігові акті перевірки позивача від 30.10.2015 № 1816/22/00382295 зазначено, що перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 в сумі 1 555 645,00 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості, аналізи рахунків 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 31 «Рахунки в банку», 301 «Каса в національній валюті», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 70 «Доходи від реалізації», 79 «Фінансові результати», рахунків, накладних, актів, платіжних доручень, виписок банку, договорів встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 Декларацій «інші доходи».

При цьому, як пояснив представник відповідача, перевіряючим досліджувались лише первинні документи за період з 2012 по 2014 роки, оскільки згідно попередніх актів планових перевірок, ПАТ «ЧКФ «Стріла» не надавало поворотної фінансової допомоги.

Судом досліджено рух коштів по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» та перевірено первинні документи, на підставі яких ПАТ «ЧКФ «Стріла» було здійснено записи в бухгалтерському обліку, за період з 2009 по 2014 роки, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік розрахунків з іншими організаціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та підзвітними особами), інші розрахунки.

На субкореспондуючому рахунку 3773 «Розрахунки з працівниками (позики)» субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ПАТ «ЧКФ «Стріла» за дебетом рахунку 3773 відображає надання позик працівникам, а за кредитом рахунку 3773 - погашення наданих позик.

З аналізу первинних документів вбачається, що по договору про відступлення права вимог № 10/11/14-1 від 10.11.2014 розмір грошового зобов'язання у сумі 318553,51 грн. виник на підставі:

договору поставки № СТ 000000032 від 06.01.2012, за яким було реалізовано ПП «ТСК» миючі засоби на загальну суму 1366,56 грн. При цьому, в бухгалтерському обліку було зроблено запис Дт 3775 «Інші дебітори (інша реалізація)» Кт 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», що відображено у Картці рахунку 3775 за липень 2012 року - жовтень 2014 року;

договору поставки № СТ 000001551 від 29.03.2012, за яким було реалізовано плівку поліфан на загальну суму 56890,73 грн. В бухгалтерському обліку було зроблено запис: Дт 3775 «Інші дебітори (інша реалізація)» Кт 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», що відображено у Картці рахунку 3775 за липень 2012 року - жовтень 2014 року. Дебетове сальдо з урахуванням заборгованості на початок періоду складає 63553,51 грн.;

договору про надання поворотної фінансової допомоги № 27/11/12 від 27.11.2012, за яким ПП «ТСК» отримало поворотну фінансову допомогу у розмірі 396000,00 грн. В бухгалтерському обліку було зроблено запис: Дт 3776 «Інші дебітори (поворотна фінансова допомога)» Кт 311 «Поточний рахунок в банку в національній валюті», а повернуло 141000,00 грн. (Дт 311 «Поточний рахунок в банку в національній валюті» Кт 3776 «Інші дебітори (поворотна фінансова допомога)». Різниця склала 255000,00 грн.; дебетове сальдо Рахунок 3776;

Також по договору про відступлення права вимог № 10/11/14-4 від 10.11.2014 розмір грошового зобов'язання у сумі 77283,43 грн. виник відповідно до Договору № 11 від 05.01.2009, за яким проводилася реалізація кондитерських виробів ФОП ОСОБА_5

В бухгалтерському обліку операції з реалізації продукції фабрики відображено записами Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 701 «Дохід від реалізації готової продукції», а розрахунки за отриману продукцію відображено записами Дт 301 «Каса», 311 «Поточний рахунок в банку в національній валюті». Загальні обороти у бухгалтерських матеріалах відображені у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 та Картці рахунку 361 за липень 2012 року - жовтень 2014 року. Дебетове сальдо на кінець періоду складає 77283,43 грн.

По договору про відступлення права вимог № 10/11/14-5 від 10.11.2014 розмір грошового зобов'язання у сумі 58891,05 грн. виник відповідно до Договору № 12 від 05.01.2009, за яким проводилася реалізація кондитерських виробів ФОП ОСОБА_6

В бухгалтерському обліку операції з реалізації продукції фабрики відображено записами Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 701 «Дохід від реалізації готової продукції», а розрахунки за отриману продукцію відображено записами Дт 301 «Каса», 311 «Поточний рахунок в банку в національній валюті». Загальні обороти у бухгалтерських матеріалах відображені у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 та Картці рахунку 361 за липень 2012 року - жовтень 2014 року. Дебетове сальдо на кінець періоду складає 58891,05 грн.

Щодо правомірності віднесення ПАТ «ЧКФ «Стріла» амортизаційних відрахувань до витрат товариства судом встановлено наступне.

ПАТ «ЧКФ «Стріла» в 2008 році проведено експертну оцінку вартості всього майна товариства та здійснено його переоцінку (дооцінку) станом на 31.12.2008, про що ТОВ «Східна консалтингова група» складено відповідний Звіт про оцінку майна, яке перебуває на балансі ВАТ «ЧКФ «Стріла» (а.с. 25-29 Т.3).

Відповідно до пояснень позивача, починаючи з 2009 року амортизація основних засобів нараховувалась відповідно до оціненої вартості основних засобів.

В 2014 році ПП «Аудиторська фірма «Експерт-Аудит» було проведено аудит повного пакету фінансової звітності, складеного згідно із Міжнародними стандартами фінансової звітності ПАТ «ЧКФ «Стріла», станом на 31.12.2014. Аудиторська перевірка проведена в період з 03.02.2015 по 16.04.2015.

За результатами аудиту підприємством було надано позивачу Аудиторський висновок (Звіт незалежного аудитора) щодо фінансової звітності ПАТ «ЧКФ «Стріла» за 2014 рік, який включав в собі, в тому числі Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2014 рік (а.с. 21-22 Т.3).

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості позивача, у 2014 році загальна амортизація по рахунку 131 склала 2 563 000,02 грн. (а.с. 23-24 Т.3).

З аналізу Звіту про фінансові результати вбачається, що частина нарахованої амортизації була віднесена позивачем на собівартість, а саме 1 540 000,00 грн. (рядок 2515 Звіту), а частина (в сумі 1 150 000,00 грн.) - на рахунок 41 «Капітал в дооцінках» (рядок 2400 (з відображенням в рядках 2450 та 2460) Звіту).

Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що встановлені судом першої інстанції фактичні обставини, під час апеляційного розгляду справи відповідачем спростовані не булі, натомість в повній мірі підтверджуються матеріалами справи.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту та формування валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт надання послуг іншою особою та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено наявність підтверджуючих проведення господарських операцій документів, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, податкові накладні. Натомість не встановлено недоліків форми та змісту вказаних первинних бухгалтерських документів. Отже, як правильно зауважив суд першої інстанції, зазначене свідчить про відповідність вищезазначених первинних бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (чинного на момент здійснення спірних господарських операцій) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредит.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наявність податкових накладних було встановлено і під час проведення перевірки і в ході судового розгляду. На момент здійснення господарських правовідносин контрагент ПАТ «ЧКФ «Стріла» мав повноваження на видачу податкових накладних, оскільки у відповідності до вимог законодавства був зареєстрований платником податку на додану вартість. Тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит та валові витрати підприємства вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Як встановлено судом, позивачем було надано на перевірку акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які мали певні недоліки, а саме: в них відсутня номенклатура товару і кількість товару та продукції, які були відвантажені та навантажені працівниками ПП «ТСК».

Однак, судом встановлено, що акти, за якими ПАТ «ЧКФ «Стріла» отримувало послуги від ПП «ТСК» мають усі обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Крім того, судом встановлено, що починаючи з лютого 2014 року, у зв'язку з виробничою необхідністю, ПАТ «ЧКФ «Стріла» (замовник) було укладено угоди про виконання разової роботи з виконавцями: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 від 01.02.2014: № 27, 28, 29, 30, 31, 44, 42, 39, 34, 35, 36, 37, 38, 47, 55 та від 10.02.2014 № 51. Строк дії договорів - до 31.12.2014 включно (а.с. 153-168 Т.2). Враховуючи наведене, ПАТ «ЧКФ «Стріла» договори про отримання послуг з виконання вантажно-розвантажувальних робіт з ПП «ТСК» після січня 2014 року не укладались.

Слід відзначити, що підприємство має право щодо самостійного формування програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, а також вільного найму працівників, з урахуванням господарської необхідності.

Щодо правомірності завищення ПАТ «ЧКФ «Стріла» витрат на суму 995 711,00 грн. (дооцінка майна), суд зазначає таке.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з абзацу першого п. 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення Податкового кодексу України для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.

Відповідно до абзацу четвертого п. 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 01 січня 2010 року.

Включення дооцінки до бухгалтерського обліку повинно здійснюватись за чинними на момент проведення дооцінки правилами, тобто у порядку, передбаченому П(С)БО 7.

При інвентаризації об'єктів основних засобів станом на 01 квітня 2011 року з метою подальшого нарахування амортизації за нормами Податкового кодексу України, вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів визнається як різниця (переоціненої) вартості об'єкта основних засобів з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо та суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на 01 квітня 2011 року.

При визначенні переоціненої вартості враховується переоцінка, проведена у порядку, передбаченому П(С)БО 7 (крім сум дооцінки основних засобів, яка проведена після 01 січня 2010 року, що не включається до переоціненої вартості).

Враховуючи наведене, оскільки експертна оцінка вартості усього майна ПАТ «ЧКФ «Стріла» та його переоцінка (дооцінка) здійснені позивачем у 2008 році, тобто до 01.01.2010, то згідно пунктів 16 та 17 П(С)БО 7, остання правомірно врахована товариством для даних податкового обліку з метою нарахування амортизаційних відрахувань.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем було підтверджено правомірність формування податкового кредиту при визначенні податку на додану вартість та валових витрат при визначенні податку на прибуток. Натомість відповідач, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено тягар доказування в адміністративних справах, під час апеляційного розгляду справи протилежного не довів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 07.06.2016 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.