Ухвала суду № 58157841, 02.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25487/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Начальника Енергетичної митниці ДФС Конєва Олександра Івановича до Державної фіскальної служби України, третя особа Енергетична митниця Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, за апеляційними скаргами Державної фіскальної служби України та Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України, яка приєдналася до апеляційних скарг на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії ДФС України по проведенню перевірки Енергетичної митниці ДФС, визнати протиправними дії ДФС України по складанню Акту про результати перевірки, визнати незаконними та скасувати розпорядження ДФС України від 18.08.2015 № 259-р «Про проведення перевірки», розпорядження ДФС від 11.09.2015 № 285-р та наказ ДФС від 15.10.2015 № 797 «Про результати перевірки Енергетичної митниці ДФС».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. До вказаної апеляційної скарги приєдналася третя особа Енергетична митниця Державної фіскальної служби України.

В засідання з'явився представник апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу. Позивач просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, письмові пояснення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням ДФС України від 18.08.2015 № 259-р «Про проведення перевірки», з метою вивчення стану організації роботи Енергетичної митниці ДФС щодо виконання доведених показників надходжень митних платежів до бюджету, наказів, інших розпорядчих документів, організації митного контролю та митного оформлення товарів, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил та з інших питань, Департамент внутрішнього аудиту та контролю зобов'язано провести з 18.08.2015 по 11.09.2015 перевірку Енергетичної митниці ДФС із зазначених питань. Для проведення перевірки направити створено робочу групу у складі 11 працівників ДФС України.

Розпорядженням ДФС України від 11.09.2015 року № 285-р «про внесення змін до розпорядження ДФС від 18.08.2015 №259-р» внесені зміни до розпорядження ДФС України від 18.08.2015 року № 259-р «Про проведення перевірки», а саме у пункті 1 дату «по 11.09.2015» замінити на «по 18.09.2015».

На підставі зазначених розпоряджень, у період з 18.08.2015 по 18.09.2015, робочою групою проведено перевірку Енергетичної митниці ДФС щодо виконання доведених показників надходжень митних платежів до бюджету, наказів, інших розпорядчих документів, організації митного контролю та митного оформлення товарів, боротьби з контрабандою та порушенням митних правил та інших питань.

За результатами перевірки складено акт про результати перевірки Енергетичної митниці ДФС з окремих питань організації роботи від 23.09.2015 року № 1772/99-99-14-01-20, яким зафіксовані недоліки та порушення при організації роботи митниці, у тому числі під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, боротьби з контрабандою та протидії митним правопорушенням та з інших питань.

На підставі висновків акту, ДФС України прийняла наказ № 797 від 15.10.2015 року «Про результати перевірки Енергетичної митниці ДФС».

Згідно наказу, на підставі статей 147, 148, 149 та відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, за одноразове грубе порушення, підлягає звільненню із займаної посади начальник Енергетичної митниці ДФС Конєв О. І., за неналежне виконання службових обов'язків з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, що призвело до порушень статей 336 та 337, ч. 1 ст. 54 МК України, пунктів 2.4-2.5 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 року № 362, Регламенту Енергетичної митниці ДФС, затвердженого наказом митниці від 25.12.2014 року № 16, пунктів 6.1 та 6.4 Примірного порядку поточного планування діяльності головних управлінь, митниць, спеціалізованих департаментів та спеціалізованих органів ДФС, затвердженого наказом ДФС від 10.10.2014 року № 180, Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, затвердженого наказом Міндоходів України від 16.12.2013 року № 804, Порядку митного оформлення товарів, що ввозяться на територію України та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, і визнання такими, що стратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 року № 446, але оскільки на сьогодні Конєв О. І. перебуває на лікарняному, питання щодо звільнення із займаної посади розглянути після його виходу на роботу.

Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну фіскальну службу України затвердженого постановою КМ України від 21.05.2014 № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади який реалізує, зокрема, державну політику у сфері митної справи. Свої повноваження ДФС здійснює безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно підпункту 82 п. 4 Положення № 236 ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює внутрішній контроль та внутрішній аудит за дотриманням вимог законодавства і виконанням службових, посадових обов'язків у ДФС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління.

Наказом ДФС від 21.08.2014 № 65 затверджено Регламент Державної фіскальної служби України (далі - Регламент), пунктом 2.7.1 якого передбачено, що ДФС здійснює внутрішній аудит та контроль в апараті ДФС, територіальних органах, на підприємствах установах та організаціях, що належать до сфери управління, з питань організації роботи, виконання покладених на них завдань та функцій.

Згідно п. 2.7.2 Регламенту, внутрішній контроль здійснюється шляхом проведення комплексної, тематичної або оперативної перевірки.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 31.05.2013 № 141 було затверджено Положення про перевірки в Міністерстві доходів і зборів України та його територіальних органах (далі - Положення № 141), яке діяло до прийняття Наказу ДФС від 07.07.2015 № 470, яким затверджено Порядок організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізація їх результатів (далі - Положення № 470).

Основні вимоги до планування, організації, проведення перевірок структурних підрозділів ДФС, її територіальних органів, державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ДФС (далі - підвідомчі органи, установи, підприємства); оформлення та реалізації матеріалів перевірок, прийняття за результатами таких перевірок управлінських рішень визначає Порядок організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізації їх результатів, затверджений наказом ДФС України від 07.07.2015 року № 470.

Відповідно до підпункту 2.1.2 Порядку, внутрішня перевірка - це комплекс заходів структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів, що проводиться посадовими (службовими) особами підрозділу внутрішнього аудиту та контролю та/або особами інших структурних підрозділів ДФС, підвідомчих органів з метою з'ясування стану організації роботи з будь-яких питань діяльності служби, виконання завдань та функцій, покладених законодавством України та іншими нормативно-правовими актами.

За обсягом питань, що підлягають перевірці, внутрішні перевірки можуть бути комплексними і тематичними; за способом організації - планові та позапланові, за місцем проведення - виїзні та невиїзні (дистанційні).

Доручення про проведення перевірки - розпорядчий документ, резолюція на документів (доповідній (службовій) записці, зверненні (скарзі) юридичної чи фізичної особи тощо) про проведення перевірки.

У розпорядчому документів про проведення перевірки, зокрема, визначаються мета, терміни перевірки, посади, прізвища, ініціали посадової (службової) особи/керівника і членів робочої групи), уповноважених проводити перевірку, питання (завдання), що підлягають перевірці, за необхідності права, обов'язки та відповідальність посадових (службових) осіб, уповноважених на проведення перевірки, та відповідальних за напрями, що підлягають перевірці (учасників перевірки).

Апелянт вказує, що метою перевірки було - стан організації роботи Енергетичної митниці ДФС щодо виконання доведених показників надходжень митних платежів до бюджету, наказів, інших розпорядчих документів, організації митного контролю та оформлення товарів, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил та інших питань.

Однак, оскаржувані розпорядження ДФС України № 259-р від 18.08. 2015 року та № 25-р від 11.09.2015 року не містять відомостей щодо виду призначеної перевірки Енергетичної митниці ДФС, а також питання (завдання), що підлягають перевірці. Аналогічно, таких відомостей не містить і акт перевірки №1772/99-99-14-01-01-20 від 23.09.2015 року.

В порушення підпункту 2.1.3 Порядку, перевірка призначена не на підставі відповідного наказу ДФСЮ, відтак, не може вважатися належними правовими підставами для проведення внутрішньої комплексної (планової чи позапланової, виїзної чи невиїзної) перевірки Енергетичної митниці ДФС.

Враховуючи відсутність затвердженого у встановленому порядку плану роботи ДФС щодо проведення у період з 18.08.2015 року по 18.09.2015 року планової перевірки Енергетичної митниці ДФС, яка почала здійснювати митне оформлення енергоносіїв у повному обсязі з 01.08.2015 року, перевірка, яка мала місце, не була плановою. Оскільки мета перевірки не відповідає визначенню та переліку питань, які перевіряються під час тематичної перевірки, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що перевірка Енергетичної митниці ДФС не була тематичною. Так як комплексна перевірка проводиться згідно з наказом ДФС (підпункт 2.1.3 Порядку), а такого наказу ДФС України про проведення комплексної позапланової перевірки роботи Енергетичної митниці ДФС прийнято не було, то перевірка Енергетичної митниці ДФС, яка мала місце, не може вважатись й позаплановою. Доказів того, що перевірка була виїзною або дистанційною, відповідачем суду не надано.

Аналізуючи вказані норми, колегія суддів погоджується з тим, що спірні розпорядження ДФС України № 259-р від 18.08. 2015 року та № 25-р від 11.09.2015 року суперечать положенням підпунктів 2.1.2-2.1.9. Порядку, пунктам 2 та 9 Положення, отже не можуть слугують належними правовими підставами для проведення внутрішньої перевірки Енергетичної митниці ДФС.

Згідно пункту 5.2. Порядку, акт про результати перевірки повинен містити інформацію щодо підстав та мети перевірки, питань, що перевірялись, встановлені факти чи події, зокрема ті, що призвели до порушення вимог законів, інших нормативно-правових актів, розпорядчих та інших документів ДФС, причини та умови, що сприяли цим порушенням.

Акт перевірки від 23.09.2015 не містить інформацію щодо мети перевірки, причин та умов, що сприяли порушенням; члени робочої групи не складали акти (довідки) з перевірених напрямів роботи, та не реєстрували їх в Енергетичній митниці ДФС; жоден з членів робочої групи не запитував від Енергетичної митниці ДФС оригіналів документів, які зберігаються в приміщенні Енергетичної митниці ДФС, не реєстрував в Енергетичній митниці ДФС та не додав до акту складені ними акти (довідки) з перевірених напрямів роботи, що призвело до не долучення до акту жодного необхідного документа, який би підтверджував викладену в акті інформацію.

В порушення пункту 5.6 Порядку, акт перевірки підписаний не всіма членами робочої групи, а лише двома з одинадцяти.

За результатами перевірки керівництвом ДФС приймається рішення, що оформлюється розпорядчим документом або резолюцією на доповідній (службовій) записці, складеній за результатами перевірки (пункт 6.1. Порядку).

Відповідачем не подано суду доказів врахування зауважень Енергетичної митниці ДФС від 25.09.2015 року № 28-70-03/2296 до акту перевірки, при прийняті рішення за результатами перевірки.

Судом першої інстанції також враховано позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27.01.2015 року (справа № 21-425а14), в якій він прийшов до висновку про визнання незаконною та відсутність правових наслідків перевірки, у зв'язку із порушенням порядку її проведення.

У зв'язку із відсутністю у відповідача правових підстав для проведення перевірки Енергетичної митниці ДФС та встановленими під час її проведення порушеннями в боку контролюючого органу, такі дії ДФС України є протиправними, а прийняті розпорядження пядлягають скасуванню.

Щодо посилань апелянта з приводу права позивача звернення з вказаним позовом колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичної особи, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства в т.ч. на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративної справи.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З огляду на викладене, позивач має право звертатись до суду з даним позовом.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно часткового задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.8, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України, яка приєдналася до апеляційних скарг на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016 у справі за адміністративним позовом Начальника Енергетичної митниці ДФС Конєва Олександра Івановича до Державної фіскальної служби України, третя особа Енергетична митниця Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016 справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 07.06.2016

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Шурко О.І.

Василенко Я.М.