Ухвала суду № 58157767, 01.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"01" червня 2016 р.Справа № 808/9687/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю: секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року по справі за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила" про надання дозволу на продаж майна платників податку, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з адміністративним позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила", в якому просила надати дозвіл на погашення суми 552 429,12 грн. податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Надано Бердянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила" (код ЄДРПОУ 31853319) у розмірі 552 429,12 грн. (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі чотириста двадцять дев'ять грн. 12 коп.) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та змінити постанову Запорізького окружного адміністративного суду в питанні вилучення арештованого майна - автомобіля ЗИЛ-130 державний номер 108-74 НР.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останнього.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Сільськогосподарське приватне підприємства Агрофірма "Людмила" (код ЄДРПОУ 31853319) зареєстроване в якості юридичної особи.

Відповідач має податковий борг на загальну суму 552429,12 грн., у т.ч. з податку на додану вартість у розмірі 418862,63грн. та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 133566,49 грн.

Податковий борг з ПДВ виник внаслідок подання відповідачем до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме:

№9041423549 від 18.07.2014, терміном сплати до 30.07.2014, в якій відповідачем самостійно визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 162454,16 грн.;

№9048369656 від 20.08.2014, терміном сплати до 30.08.2014, в якій відповідачем самостійно визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 219752 грн.;

№9059510191 від 16.10.2014, терміном сплати до 30.10.2014, в якій відповідачем самостійно визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 12919 грн.;

№9066514207 від 17.11.2014, терміном сплати до 31.11.2014, в якій відповідачем самостійно визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 739 грн.

Крім того, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення форми "Ш", а саме:

- від 28.08.2014 №0001001503, яким відповідачу визначено суму штрафу по податку на додану вартість у розмірі 1155,20 грн.;

- від 28.08.2014 №0001011503, яким відповідачу визначено суму штрафу по податку на додану вартість у розмірі 17286,87 грн.;

- від 28.08.2014 №0001021503, яким відповідачу визначено суму штрафу по податку на додану вартість у розмірі 3781,40 грн.;

- від 28.08.2014 №0001031503, яким відповідачу визначено суму штрафу по податку на додану вартість у розмірі 775,00 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник внаслідок прийняття позивачем податкового повідомлення-рішення від 30.07.2014 № 0018961701, яким відповідачу визначене податкове зобов'язання у розмірі 133566,49грн.

Крім того, встановлено, що позивач звертався із позовом до суду про стягнення коштів за податковим боргом. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2014 по справі № 808/7362/14 подання Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задоволено; стягнуто з рахунків відповідач податковий борг з податку на додану вартість в сумі 405226,72 грн. та стягнуто з рахунків позивача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 133566,49 грн. Постанова набрала законної сили 09.06.2015.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Самостійно визначені та визначені податковим органом зобов'язання відповідачем у добровільному порядку не сплачені.

Згідно п.п. 14.1.175. п 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги від 05.08.2014 №1034-25 на загальну суму 162476,25 грн., яка направлялася на адресу підприємства та отримана 02.09.2014, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими органами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктами 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до вимог п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

29.08.2014 начальником Бердянської ОДПІ прийняте рішенням №11595/10/08-22-25 про опис майна у податкову заставу (а.с.9).

На виконання приписів ст. 89 Податкового кодексу України, позивачем складено акт опису майна №15 від 15.09.2014, відповідно до якого податковим керуючим проведено опис вантажного автомобілю ЗИЛ-130, державний номер 10874НР (а.с.8).

Податковим органом на адресу АТ "Банк "Фінанси та кредит", АТ "ОТП Банк", ПАТ "Кредобанк",АКБ "УСБ", ПАТ "Приватбанк" направлені інкасові доручення (розпорядження), які повернуті без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.22-41).

У відповідності до п. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з ч. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до листа ЦНППВАЗ з обслуговування м. Бердянська, Бердянського та Приморського районів УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 09.09.2014 №1486, за позивачем зареєстрований транспорт марки ЗИЛ 130, номер 10874 НР. Операції по зняттю з обліку не проводились.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що як вбачається з пояснень представника відповідача, що були надані в суді апеляційної інстанції, останній погоджується з наявністю податкового боргу та дотримання процедури податковим органом, яка визначена ПК України, що передувала зверненню до суду з даним позовом, однак вважає дії відповідача протиправними відносно опису майна, а саме автомобіля ЗИЛ-130, що переданий в оренду.

Зазначені доводи, на переконання колегії суддів не заслуговують на увагу, тому як за приписами підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України, не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Згідно пункту 89.5 статті 89 ПК України джерелом погашення податкового боргу платника може бути і майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, однак вартістю у межах суми існуючого податкового боргу.

Отже, дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу. Перелік майна, яке підлягає реалізації з метою погашення податкового боргу платника, виявляється у процесі виконання органом державної податкової служби судового рішення про надання такого дозволу. Майно платника, що підлягає продажу, не обмежується виключно майном, зазначеним в акті опису майна, а платник, в свою чергу, чи особа, яка вважає, що її інтереси порушені, не позбавлена права оскаржити включення податковим органом до опису майна активів, чого відповідачем зроблено не було.

Відповідна правова позиція була викладена і в ухвалі ВАСУ від 13.04.2016 року (справа К/800/25013/15)

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року по справі за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила" про надання дозволу на продаж майна платників податку - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов