ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2016 р.Справа № 923/1555/15Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів Діброви Г.І., Лисенко В.А.;
при секретарі судового засідання Саломатовій К.А.;
за участю представників сторін:
від позивача не зявився;
від відповідача - ОСОБА_1, - за довіреністю № 100 від 11.04.2016 року;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства АрселорМіттал Берислав, Херсонська область, смт. Архангельське
на рішення господарського суду Херсонської області від 10.11.2015 року
у справі № 923/1555/15
за позовом Державного підприємства Одеська залізниця, м. Одеса
до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства АрселорМіттал Берислав, Херсонська область, смт. Архангельське
про стягнення 444 141,72 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.11.2015 року позовні вимоги Державного підприємства Одеська залізниця, м. Одеса (Далі - ДП Одеська залізниця) до ОСОБА_2 акціонерного товариства АрселорМіттал Берислав, Херсонська область, смт. Архангельське (Далі - ПАТ „АрселорМіттал Берислав) про стягнення 444 141,72 грн. задоволені в повному обсязі. Суд стягнув з ПАТ „АрселорМіттал Берислав на користь ДП Одеська залізниця заборгованість в сумі 430 407,00 грн. плати за користування вагонами, 13 734,72 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах та 8 8882,84 грн. судового збору.
Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд вказав, що наявних матеріалів у справі достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення та зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, ПАТ „АрселорМіттал Берислав звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Скаржник вважає, що місцевий господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Апелянт зазначає, що він має сплачувати залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, за час їх затримки на станції призначення або на підходах до неї тільки тоді, коли буде доведено факт такої затримки з причин, що залежать від нього та з його вини. На думку відповідача, причини затримки вагонів залежали не від нього, а від власників вагонів.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 року було порушено апеляційне провадження у даній справі та призначено розгляд апеляційної скарги.
12.04.2016 року через відділ діловодства суду від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року розгляду справи було відкладено на 11.05.2016 року.
10.05.2016 року через відділ діловодства суду від представника скаржника знов надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, 10.05.2016 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін.
11.05.2016 року від представника скаржника надійшло клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року було продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 06.06.2016 та відкладено розгляд справи на 01.06.2016 року.
01.06.2016 року через відділ діловодства суду від представника скаржника знов надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Колегія суддів розглянула та відхилила дане клопотання через його недоцільність, оскільки апелянт вже двічі звертався з даними клопотаннями, які були задоволені судовою колегією. Крім того, колегія суддів зауважує, що апеляційна інстанції обмежена строком розгляду апеляційних скарг на рішення суду.
Представник відповідача в судовому засіданні від 01.06.2016 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2011 року між ДП „Одеська залізниця та ПАТ "АрселорМіталлБерислав" укладено договір про подачу та забирання вагонів №ДН-4/16 (Далі Договір).
Відповідно до ч.1 п.1 Договору, згідно з Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього Договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з підїзної колії, яка належить залізниці та частково ПАТ "АрселорМіталлБерислав" і примикає стрілочними переводами № 6 та 18 до 3-ої колії станції Блакитне Одеської залізниці і обслуговується локомотивом залізниці.
В пункті 14 Договору сторони погодили, що ПАТ "АрселорМіталлБерислав" сплачує ДП „Одеська залізниця плату: за подачу, забирання вагонів; за користування вагонами; за маневрову роботу; інші збори і плати згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та вільних тарифів.
Відповідно до п.п.16.1., 16.2. Договору, за затримку власних та орендованих вагонів на коліях станцій Херсонської дирекції з вини Підприємства, сплачується плата в розмірі 50 % від ставок за користування вагонами, згідно розділу 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом. Збір за зберігання рухомого складу на своїх осях справляється у відповідності до розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом.
Згідно з п.20 Договору, він укладається терміном на 3 роки з 01.11.20111 року по 31.10.2014 року.
В подальшому сторонами була підписана Додаткова угода до Договору про продовження строку його дії терміном до 01.07.2015 року.
В квітні 2015 року на адресу ПАТ "АрселорМіталл Берислав" надійшли порожні вагони в кількості 57 шт., які були затримані на станції Снігурівка Херсонської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці, згідно наказу № 6 від 06.04.2015 року, старшого диспетчера служби перевезень Одеської залізниці ОСОБА_3, у зв'язку з не прийняттям вагонів вантажовласником, що підтверджується актом № 13 від 06.04.2015 року про затримку вагонів на станції Снігурівка Одеської залізниці.
Вантажоодержувача повідомлено про затримку вагонів на станції Снігурівка 06.04.2015 року о 18 год. 20 хв. на підставі повідомлення про затримку вагонів № 6 від 06.04.2015 року.
Відповідно до довідки про переробну спроможність починаючи з 05.04.2015 року до 10.04.2015 року переробна спроможність не виконувалась.
24.04.2015 року по станції Снігурівка Одеської залізниці було складено акт загальної форми № 200 про покладення відповідальності за зберігання вантажу у вагонах на відповідача.
Згідно з відомістю плати за користування вагонами №29049002 ПАТ "АрселорМіттал Берислав" було нараховано плату за користування вагонами 358 672,50 грн. та ПДВ 20% 71 734,50 грн., всього 430 407,00 грн. Представник відповідача відомість підписав з запереченнями.
Відповідно до накопичувальної картки №27040040 ПАТ АрселорМіталл Берислав було нараховано 11445,60 грн. + ПДВ 20% 2289,12, - всього 13734,12 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах. Представник відповідача накопичувальну картку підписав з запереченнями.
15.07.2015 року ДП „Одеська залізниця направило ПАТ АрселорМіталл Берислав претензію про сплату 430 407,00 грн. плати за користування вагонами та 13 734,72 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах та попередило, що у випадку незадоволення вимог буде вимушено звернутись до Господарського суду Херсонської області з возовом про стягнення заборгованості.
12.08.2015 року ПАТ АрселорМіталл Берислав направило ДП „Одеська залізниця відповідь на вищевказану претензію, котру залишило без задоволення, з огляду на безпідставність претензійних вимог.
З огляду на зазначене, ДП „Одеська залізниця звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ПАТ "АрселорМіталл Берислав" про стягнення стягнути з відповідача заборгованості, а саме 430 407,00 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах в розмірі 13 734,72 грн. у затриманому поїзді по станції Снігурівка Одеської залізниці у квітні 2015 року на загальну суму 444141,72 грн.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками залізничних під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Пунктами 9 та 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458 встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Затримка вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення оформлюється наказом залізниці, актом про затримку вагонів форми ГУ 23-а, що складається станцією затримки вагонів і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання актів, але не менше як двома особами відповідно до пункту 3 Правил укладання актів. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення, яка повинна інформувати вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого "Повідомлення..." не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником.
У відповідності до п. 3 зазначених Правил облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Згідно з п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Крім цього, відповідно до пункту 13 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених Наказом № 113 Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. "плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці".
Відповідно до положень п. 46 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Пунктом 8 Правил зберігання вантажів зазначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах), у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про неможливість вивантаження з вагонів по причині намокання та злипання внаслідок великої кількості дощів 700%, на підтвердження чого надав Довідку Херсонського обласного мете реологічного центру №38-03/1-04/657 від 29.04.2015 року, про що було ним повідомлено вантажоодержувача та операторів вагонів, які з невідомих причин не припинили подачу порожніх вагонів, що і стало наслідком затримання та накопичення вагонів на станціях Снігурівка та Херсон, з огляду на наступне.
Згідно з Розясненням заступника начальника Головного комерційного управління Української залізниці ОСОБА_4 від 18.06.2010 року, з метою засвідчення явищ стихійного характеру, які є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами повинна надаватись довідка Торгово-Промислової палати, на території якої мали місце форс-мажорні обставини.
Крім того, відповідно до Розяснення Торгово-промислової палати України від 28.10.2014 року №ЦМ-8/437, Торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням субєктів господарської діяльності та фізичних осіб за кожною визначеною угодою (договором, контрактом).
Однак, довідка Торгово-Промислової палати до Залізниці не надавалась.
Доводи відповідача щодо відсутності саме у нього, як вантажовідправника, обов'язку по оплаті заборгованості за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах судовою колегією відхилені з огляду на наступне.
Відповідно до листа ДП „Трансгарант-України від 28.03.2015 року №Д48/1496 ПАТ "АрселорМіттал Берислав гарантує оплату у квітні 2015 року тарифу та додаткових зборів за перевезення зі станції Блакитне на станцію Кривий Ріг вапняку у вагонах оперативного керування ДП „Трансгарант-України.
Згідно з листом ТОВ „Металургтранс від 30.03.2015 року №7616 ПАТ "АрселорМіттал Берислав гарантує оплату у квітні 2015 року тарифу по території та додаткових зборів за перевезення зі станції Блакитне на станцію Кривий Ріг вапняку для флюсування у вагонах оперативного керування ТОВ „Металургтранс.
В пункті 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-8/917 від 29.11.2007 року „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України інших норм транспортного права зазначено, що порожні власні вагони мають статус вантажу, який залізниця зобовязана доставити на станцію призначення та видати одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обовязки, передбачені Статутом залізниць України, у тому числі обовязок отримати вагони від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.
Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що про виникнення ускладнень по вивантаженню вантажу було повідомлено лише операторів вагонів, а залізницю з цього приводу жодна сторона не повідомила, питання щодо припинення направлення вагонів під навантаження на станції Блакитне вирішувалися між вантажовідправником, вантажоодержувачем та операторами вагонів без участі залізниці.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо стягнення саме з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах.
Апеляційна інстанція відхиляє доводи скаржника про порушення процедури та порядку документального засвідчення факту затримки вагонів та повідомлення про це відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до п.10 Правил користування вагонами і контейнерами станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником.
В пункті 1 Правил видачі вантажів зазначено, що одержувач письмово повідомляє начальнику станції прізвища працівників, відповідальних за приймання в узгодженому порядку повідомлень, і номери телефонів (факсів) та адреси електронної пошти, за якими надаються повідомлення. ПАТ "АрселорМіттал Берислав не надавало на станцію Блакитне такої інформації.
Згідно з Інструкцією про порядок дій працівників залізниці, затвердженої в.о. першого заступника начальника Залізниці 27.08.2010 року, у разі затримки вагонів на підходах до станцій призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача, у звязку з відмовою представника вантажоодержувача від прийняття письмового повідомлення про затримку вагонів, працівниками станції Блакитне було складено акт загальної форми № 2, а повідомлення направлено цінним листом на адресу вантажоодержувача 07.04.2015 року.
Відповідно до пункту 9 Правил користування вагонами залізниця видала Наказ № 6, а станцією Снігурівка складено акт про затримку вагонів. Також було складено акт загальної форми №200 на підходах до станції призначення.
Згідно зі статтею 47 Статуту залізниць, пунктом 33 Правил видачі вантажів, у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, а поставка його не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.) останній зобовязаний прийняти такий вантаж, на відповідальне зберігання. Відмови від прийняття вантажу від ПАТ "АрселорМіттал Берислав до Залізниці не надходило, а тому і підстав для звернення до вантажовідправника за вказівкою щодо подальших дій з вантажем не було.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 акціонерного товариства АрселорМіттал Берислав, Херсонська область, смт. Архангельське задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Херсонської області від 10.11.2015 року по даній справі залишається без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 49; 99; 101-105; Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства АрселорМіттал Берислав, Херсонська область, смт. Архангельське на рішення господарського суду Херсонської області від 10.11.2015 року у справі № 923/1555/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 10.11.2015 року у справі № 923/1555/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
ОСОБА_5
Судове рішення № 58157591, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 01.06.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 923/1555/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: