Постанова № 58157575, 31.05.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2016 р.

Справа № 923/405/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,

секретар судового засідання: Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від заявника: не з’явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з’явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торгмортранс»

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 22 квітня 2016 року про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів

у справі №923/405/16

за заявою Приватного підприємства «Торгмортранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімо-Фаро"

про вжиття запобіжних заходів

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торгмортранс» звернулось до господарського суду Херсонської області з заявою за вх. ГСОО №430 від 21.04.2016р. про вжиття запобіжних заходів, в якій заявник, з посиланням на положення ст.ст. 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 43-6 ГПК України, просить господарський суд вжити запобіжні заходи шляхом накладення арешту на судно "Висла" (m/v ''WISLA'', IMO № 8901585, під прапором держави - Республіка Вануату - VANUATU, порт реєстрації Віла - PORT VILA, рік побудови 1992), яке належить компанії Rikson International Ltd (м. Тортола) Оператор: Primo Faro Ltd (м. Маріуполь), заборонивши його вихід за межі Херсонського суднобудівного заводу (73000, м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1), в акваторії якого воно знаходиться, з метою забезпечення морської вимоги щодо сплати вартості поставлених за заявкою ТОВ "Прімо-Фаро" в Одеському морському торговому порту та судно "WISLA" за інвойсами № 245, 246 від 23.05.2015 р. продуктів харчування на загальну суму 6300,3 дол. США.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 22 квітня 2016 року заяву ПП "Торгмортранс" про вжиття запобіжних заходів залишено без задоволення, з підстав того, що від імені m/v "WISLA" інвойси, на які посилається заявник в якості доказів порушення прав ПП "Торгмортранс", підписано особою, повноваження якої не зазначено, відсутні прізвище та займана посада.

Власником судна є юридична особа-нерезидент - Rikson International Ltd м. Тортола, Британські Вірджинські острови. Відповідно до ст. 14 Кодексу Торговельного мореплавства, яка встановлює колізійні норми, правила КТМ щодо арешту суден застосовуються лише до суден, що зареєстровані в Україні. Судно "Висла" (m/v "WISLA", ІМО № 8901585) в Україні не зареєстровано.

Крім того, боржник - ТОВ "Прімо-Фаро" є юридичною особою, яка зареєстрована в Україні, має р. рахунки, зважаючи на що, суд дійшов висновку про те, що заявник не позбавлений права вирішити питання повернення боргу у позовному провадженні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство «Торгмортранс» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Херсонської області про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів скасувати, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права без повного з’ясування всіх обставин, які мають значення для справи, та винести нову ухвалу про задоволення заяви ПП «Торгмортранс» про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на судно «ВИСЛА».

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано посилається лише на інвойси, які підписано невідомою особою, оскільки заборгованість відповідача підтверджена також актом звірки взаєморозрахунків від 16.03.2016 року.

Також апелянт вважає безпідставним посилання суду на те, що правила арешту суден застосовуються лише до суден, які зареєстровані в Україні, а судно «ВИСЛА» в Україні не зареєстровано.

Скаржник посилається на положення Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, до якої Україна приєдналася, та відповідно до якої судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої.

На думку апелянта, твердження суду, що боржник ТОВ «Прімо-Фаро» є юридичною особою, яка зареєстрована в Україні та має рахунки, є недоречним, оскільки ПП «Торгмортранс» має намір звернутись до суду в позовному провадженні на протязі 5 днів з дня задоволення заяви, однак також позивач має право на вжиття запобіжного заходу щодо боржника відповідно до ст.55 Конституції України.

Представники заявника та відповідача в судове засідання 31.05.2016 року не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені.

Враховуючи належне повідомлення сторін, а також враховуючи обмежений 15-тиденний строк розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, оскільки явка сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін в судовому засіданні.

Відповідно до листа господарського суду Херсонської області від 06.06.2016 року, при друкуванні ухвал від 21.04.16 та від 22.04.2016 року помилково вказано номер справи №7/923/405/16 замість вірного №923/405/16.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено в ході апеляційного розгляду, 21 квітня 2016 р. до господарського суду Херсонської області приватним підприємством "Торгмортранс", м. Одеса, код ЄДРПОУ 30942780 подано заяву про вжиття запобіжних заходів, в якій заявник, з посиланням на положення ст.ст. 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 43-6 ГПК України, просить господарський суд вжити запобіжні заходи шляхом накладення арешту на судно "Висла" (m/v ''WISLA'', IMO № 8901585, під прапором держави - Республіка Вануату - VANUATU, порт реєстрації Віла - PORT VILA, рік побудови 1992), яке належить компанії Rikson International Ltd (м. Тортола) Оператор: Primo Faro Ltd (м. Маріуполь), заборонивши його вихід за межі Херсонського суднобудівного заводу (73000, м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1), в акваторії якого воно знаходиться, з метою забезпечення морської вимоги щодо сплати вартості поставлених за заявкою ТОВ "Прімо-Фаро" в Одеському морському торговому порту та судно "WISLA" за інвойсами № 245, 246 від 23.05.2015 р. продуктів харчування на загальну суму 6300,3 дол. США.

Обґрунтовуючи заяву, ПП "Торгмортранс" посилався на виконання заявки ТОВ "Прімо-Фаро" щодо поставки продуктів харчування на судно "WISLA", який є оператором зазначеного судна.

На дату звернення з заявою борг ТОВ "Прімо-Фаро" за поставлені продукти харчування не оплачено, що підтверджується складеним між ним і заявником двостороннім актом взаємозвірки.

Відповідно до п. 13 ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України, постачання на судно "WISLA" продуктів харчування є морською вимогою, а ТОВ "Прімо-Фаро"- оператором судна "WISLA", судновласником якого є нерезидент-компанія Rikson International Ltd, м. Тортола, Британські острови.

В наступний час судно "WISLA" перебуває в межах акваторії порту Херсонського суднобудівного заводу, і після виходу за межі існує реальна загроза утруднення виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб (ч.1 ст.43-2 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушення права.

Вирішуючи питання про необхідність вжиття запобіжних заходів, господарський суд повинен встановити підстави вжиття запобіжних заходів, а саме: обставини, які викликають у заявника побоювання, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою чи утрудненою; обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав та реальність такої загрози. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Заявник має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.

У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, призначене забезпечити відновлення порушеного права під час виконання рішення суду.

За визначенням ч. 1 ст. 1 ГПК України запобіжні заходи повинні виконувати превентивну функцію, тобто запобігати правопорушенням, але із названих в ст. 43-2 ГПК України заходів лише накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, може в точному значенні цього слова запобігти правопорушенню.

Арешт може бути накладений на будь-яке майно, зокрема й те, яке не пов'язане із тим порушенням права або загрозою порушення, яке зазначено в заяві. Тобто законодавець не обмежує кола речей, на які може бути накладено арешт. Накладання арешту на грошові кошти як запобіжний захід не допускається.

Особливості арешту суден викладені в Кодексі торговельного мореплавства України (далі - КТМ). Відповідно до ст. 41 КТМ арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.

Відповідно до ст. 42 КТМ судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна. Однак слід мати на увазі що, відповідно до ст. 14 КТМ правила КТМ щодо арешту суден застосовуються лише до суден, що зареєстровані в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 43-3 ГПК України після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову, тобто застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду та задоволення законних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, та погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

В якості доказів порушення прав ПП "Торгмортранс" посилається на поставку за заявкою ТОВ "Прімо-Фаро" в Одеському морському торговому порту за інвойсами № 245, 246 продуктів харчування на судно "WISLA" на загальну суму 6300,3 дол. США, а також підписаний між ним і ТОВ "Прімо-Фаро" двосторонній акт взаємозвірки розрахунків.

Матеріали заяви не містять доказів на підтвердження дійсної необхідності вжиття запобіжних заходів, оскільки Заявником не доведено невизнання ТОВ "Прімо-Фаро" свого обов'язку оплатити вартість продуктів харчування, поставлених Заявником, або вжиття названим товариством заходів, направлених на уникнення виконання зобов'язань та відповідальності.

Навпаки, підписаний акт звірки взаєморозрахунків свідчить про визнання відповідачем своєї заборгованості. При цьому, відсутні докази того, що вживаються заходи до залишення судном території України.

Також в матеріалах заяви відсутні докази того, що судно "WISLA" є єдиним майном компанії Rikson International Ltd.

Необхідність застосування запобіжних заходів Заявником зводиться до доведення самого факту правопорушення та фактичного розміру заборгованості, що не підпадає під ознаки статті 43-1 ГПК України.

Отже, за переконанням суду, заявником, з урахуванням поданих ним разом із заявою матеріалів і доказів, не доведено необхідності вжиття запобіжних заходів до пред'явлення позову.

На підставі вищевикладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, викладені в заяві Приватного підприємства «Торгмортранс, не можуть бути підставою для винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торгмортранс» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 22 квітня 2016 року у справі №923/405/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 06.06.2016 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська