Постанова № 58157457, 01.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р. Справа№ 910/21021/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря Чміль Я.Є.

та представників:

ліквідатор - не з'явився;

від апелянта - не зявились;

від ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» - Шемета О.В. (дов. від 27.05.2016 № 010-01/2282);

від інших кредиторів - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на ухвалу господарського суду м. Києва від 12.10.2015

у справі № 910/21021/14 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у справі № 910/21021/14, крім іншого, заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 556 733 437 грн. 73 коп. задоволено частково; визнано кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" на суму 190 894 грн. 59 коп.; в іншій частині заяву залишено без задоволення; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Державна податкова інспекція (далі - ДПІ) у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про збільшення кредиторських вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що оскаржувана ухвала у зазначеній частині прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд її призначено на 01.06.2016.

В судове засідання 01.06.2016 апелянт, ліквідатор та представники інших кредиторів (крім ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») не з'явились. Клопотань та заяв щодо відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило, про час і місце розгляду справи всі учасники провадження у даній справі повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Разом з тим, в матеріалах справи міститься рекомендований лист про вручення представнику апелянта 23.05.2016 відповідного поштового відправлення.

Представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.06.2016 при вирішенні питання щодо апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2014 заяву публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" (код ЄДРПОУ 00214853) про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2014 порушено провадження у справі № 910/21021/14 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики"; призначено по справі № 910/21021/14 розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Наумову О.В.

11.12.2014 до суду першої інстанції надійшла заява Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 1 255 484 682, 87 грн.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 06.02.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1.202.587.597,02 грн., в якій крім іншого, були затверджені кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 1 200 363 794, 08 грн., з яких 47 355, 79 грн. - вимоги другої черги, 612 465 098, 99 грн. - вимоги третьої черги, а 587 851 339, 80 - шостої черги.

Постановою господарського суду міста Києва від 03.03.2015 визнано боржника банкрутом, призначено ліквідатором публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" арбітражного керуючого Наумову О.В.

07.05.2015 від ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 556 733 437, 73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 16.06.2015 на загальну суму 1 203 585 062,58 грн., з яких, крім іншого, визнано кредитором ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 1 200 554 689,17 грн., з яких 47 355,79 грн. - вимоги другої черги, 612 655 993,58 грн. - вимоги третьої черги, а 587 851 339,80 грн. - шостої черги. Також, в даній ухвалі, крім іншого, відмовлено Державній податковій інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві у визнанні кредитором публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" на суму 556 542 543,14 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 частково задоволено апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, пункти 7 та 8 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 16.06.2015 скасовано. Справу № 910/21021/14 в цій частині скеровано для подальшого розгляду до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.09.2015 справу № 910/21021/14 в частині розгляду кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято до провадження суддею Чеберяк П.П.

Оскаржуваною ухвалою визнано, крім іншого, кредиторські вимоги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 190 894, 59 грн. В іншій частині заяву ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення.

З даним судовим рішенням саме у вказаній частині апелянт не погодився.

Так, апеляційна скарга обґрунтована тим, що кредиторські вимоги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржуваною ухвалою задоволені частково, з чим апелянт не може погодитись, оскільки, на його думку, всі заявлені вимоги повністю підтверджуються доказами, які суд не взяв до уваги.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в тій частині, що оскаржується апелянтом (щодо результатів розгляду заяви ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявлені вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до боржника на суму 556 733 437 грн. 73 коп. складають: заборгованість боржника зі сплати податку на додану вартість в розмірі 2 495 грн. 00 коп., податку на прибуток підприємств в розмірі 136 908 грн. 38 коп., у тому числі пеня в розмірі 2 223 грн. 38 коп., земельного податку в розмірі 53 714 грн. 59 коп., а також простроченої заборгованості за іноземними кредитами, наданими державою або під державні гарантії в розмірі 556 540 319 грн. 76 коп.

Враховуючи, що вимоги кредитора, які складають заборгованість боржника зі сплати податку на додану вартість в розмірі 2 495 грн. 00 коп., податку на прибуток підприємств в розмірі 134 685 грн. 00 коп., а також земельного податку в розмірі 53 714 грн. 59 коп., підтверджені доданими до заяви документами, у тому числі копіями податкових декларацій з податку на додану вартість № 9078833031 від 20.01.2015, податку на прибуток підприємств № 9090498890 від 19.02.2014, з плати на землю № 9007873611 від 18.02.2011, ці кредиторські вимоги були вірно визнані судом першої інстанції (всього на суму 190 894,59 грн.).

Що ж стосується вимог, які складають прострочену заборгованість за іноземними кредитами, наданими державою або під державні гарантії в розмірі 556 540 319,76 грн., то судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2014 до суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 1 200 411 149,87 грн., з яких 611 329 055,93 грн. заборгованість за іноземним кредитом та 587 849 660,28 грн. пеня за іноземним кредитом. У вказаній заяві Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві зазначила, крім іншого, про те, що станом на 11.11.2014 заборгованість боржника за іноземним кредитом, наданим державою або під державні гарантії становить 1 199 178 716,21 грн. Вказану суму кредиторських вимог Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві обґрунтовує саме поданими до заяви з кредиторськими вимогами, копією подання від 28.10.2014 № 958 (а.с. 60, т. 4) та копією подання від 28.10.2014 № 959 (а.с. 61, т. 4).

Судовою колегією досліджено матеріалами справи, у тому числі вказані подання, обставини, що мають значення в даному випадку, та встановлено, що Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» вносить подання для здійснення до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата основного боргу за іноземним кредитом, наданим державою або під державні гарантії (угода від 11.12.1992 № 5/0810/5149 (5155)), що станом на 01.10.2014 становить 611 329 055,93 грн., та дорівнює 37 170 181,60 Євро (подання від 28.10.2014 № 958 (а.с. 60, т. 4)) та заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата пені, нарахованої на заборгованість по основному боргу за іноземним кредитом, наданим державою або під державні гарантії (угода від 11.12.1992 № 5/0810/5149 (5155)), що станом на 01.10.2014 становить 587 849 660,28 грн. (подання від 28.10.2014 № 959 (а.с. 61, т. 4)).

З огляду на викладене, судом першої інстанції ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 06.02.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 202 587 597,02 грн., в якій, крім іншого, були затверджені кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 1 200 363 794,08 грн., з яких 47 355,79 грн. - вимоги другої черги, 612 465 098,99 грн. - вимоги третьої черги, а 587 851 339,80 - шостої черги. Тобто, кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві в розмірі 1 199 178 716,21 грн. були включені розпорядником майна до реєстру кредиторів та визнані судом першої інстанції ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 06.02.2015 у даній справі ( у тому числі кредиторські вимоги, що обґрунтовувались вищевказаними поданнями від 28.10.2014 № 958 (а.с. 60, т. 4) та від 28.10.2014 № 959 (а.с. 61, т. 4)).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 38 Закону вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

В подальшому, як зазначалося вище, в процедурі ліквідації 07.05.2015 до суду першої інстанції надійшла кредиторська заява Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 556 733 437 грн. 73 коп., з яких, крім іншого, прострочена заборгованість за іноземними кредитами, наданими державою або під державні гарантії в розмірі 556 540 319 грн. 76 коп. Вказану суму заборгованості Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві обґрунтовує поданими до заяви з кредиторськими вимогами копією подання від 25.03.2015 № 72 (а.с. 273, т. 5) та копією подання від 25.03.2015 № 73 (а.с. 274, т. 5).

Судовою колегією досліджено вказані подання та встановлено, що Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» вносить подання для здійснення до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата основного боргу за іноземним кредитом, наданим державою або під державні гарантії (угода від 11.12.1992 № 5/0810/5149 (5155)), що станом на 01.03.2015 становить 1 167 869 375,69 грн. та дорівнює 37 170 181,60 Євро (подання 25.03.2015 № 72 (а.с. 273, т. 5)), та заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (сплата пені, нарахованої на заборгованість по основному боргу за іноземним кредитом, наданим державою або під державні гарантії (угода від 11.12.1992 № 5/0810/5149 (5155)), що станом на 01.10.2014 становить 587 849 660,28 грн. (подання від 25.03.2015 № 73 (а.с. 274, т. 5)).

Судова колегія, дослідивши вказані подання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 28.10.2014 № 958 (а.с. 60, т. 4) та від 25.03.2015 № 72 (а.с. 273, т. 5) встановила, що в цих поданнях на суму основного боргу впливає лише курсова різниця (1 167 869 375,69 грн. (подання від 25.03.2015 № 72 (а.с. 273, т. 5)) - 611 329 055,93 грн. (подання від 28.10.2014 № 958 (а.с. 60, т. 4)) = 556 540 319,76 грн.). В даному випадку саме цю суму кредиторських вимог (556 540 319,76 грн.) і просить визнати Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (апелянт).

Відповідно до п. 2 ст. 23 Закону склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. В даному випадку заявлені ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві вимоги 37 170 181,60 Євро були вже заявлені до суду першої інстанції у вищевказаній заяві ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29.12.2014 у національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на час подання кредитором вказаної заяви.

Разом з тим, враховуючи, що вимоги, які складають прострочену заборгованість за іноземними кредитами, наданими державою або під державні гарантії в розмірі 1 199 178 716,21 грн. були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" та визнані судом першої інстанції ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 06.02.2015 у даній справі, а іншої заборгованості за іноземними кредитами, наданими державою або під державні гарантії, що виникли під час процедури банкрутства кредитором (апелянтом) не підтверджено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги у розмірі 556 540 319,76 грн. (як курсова різниця станом на 01.03.2015) заявлені повторно безпідставно та не обґрунтовано.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі щодо невизнання судом першої інстанції вищевказаних кредиторських вимог, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, та для зміни чи скасування у відповідній частині ухвали суду першої інстанції від 12.10.2015 у справі № 910/21021/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, в тій частині, що оскаржується апелянтом, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у справі № 910/21021/14 в частині результатів розгляду заяви Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 556 733 437 грн. 73 коп. - без змін.

2. Матеріали справи № 910/21021/14 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 06.06.2016.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко