Постанова № 58157408, 02.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016 року Справа № 904/374/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016р. у справі № 904/374/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі виробничого підрозділу Знамянська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Одеська залізниця, м. Знамянка,

до: Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг,

про: стягнення 21 825, 00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі виробничого підрозділу Знамянська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Одеська залізниця звернувся з позовом до ПАТ Південний ГЗК про стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу в накладній в розмірі 21 825, 00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016р. у справі №904/374/16 ( головуючий суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат на користь позивача - Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі виробничого підрозділу Знамянська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Одеська залізниця Державного підприємства Одеська залізниця 21 825, 00 грн. штрафу; 1 378, 00 грн. витрат на сплату судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з

порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним зясуванням обставин справи, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016р. у справі №904/374/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.04.2016р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 21.04.2016р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. Колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.05.2016р. Витребувано у позивача положення виробничого підрозділу Знамянська дирекція залізничних перевезень та положення регіональної філії Одеська залізниця, які затверджені юридичною особою ПАТ Українська залізниця.

12.05.2016р. судове засідання не відбулося у звязку з відпусткою судді-члена колегії ОСОБА_3 При цьому, 12.05.2016р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" та від відповідача - Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат про продовження строку у відповідності ст.69 Господарського процесуального кодексу України на 15 днів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2016р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги по справі №904/374/16 на 15 днів до 05.07.2016р. Розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 року у справі №904/374/16 відкладено на 02.06.2016 року.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 02.06.2016р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за залізничною накладною №46154225 від 05.11.2015р., яка є договором перевезення, ПАТ Південний ГЗК передав ДП Одеська залізниця для перевезення зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на станцію Берегова Одеської залізниці вантаж. Згідно п.2.1 розділу 4 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України вантажовідправник обовязково повинен зазначити в накладній повне найменування, поштову адресу та цифровий код одержувача, точне найменування станції та залізниці призначення вантажу та код станції, найменування та масу вантажу, інші відомості, що передбачені Правилами. У накладній №46154225 вантажовідправником, зокрема, було зазначено концентрат залізорудний , маса вантажу 69000 кг у вагоні №53536520 (а.с.3).

Відповідно до Правил перевезень вантажів та ст.52 Статуту залізниць України на станції Тимкове Одеської залізниці позивачем було здійснено контрольне переважування та встановлена невідповідність зазначеної в накладній маси вантажу у вагоні №53536520, а саме 71 840, 00 кг, про що складено комерційний акт АА №055358/103/27 від 06.11.2015р. Згідно з розділом "Д" комерційного акту АА№ 055358/103/27 від 06.11.2015 року, складеного на підставі акту загальної форми № 136 від 06.11.2015 року на станції Тимкове Одеської залізниці проведено комісійне зважування вагону № 53536520 на справних 150 т залізничних статичних вагах та встановлено вагу вантажу: брутто 93 640 кг, тара по документу 21800кг, нетто 71 840 кг, за документом значиться: нетто 69 000 кг, тара 21 800 кг, що більше перевізного документу на 2840 кг, надлишок вантажу понад вантажопідйомність вагону 2840 кг, вантажопідйомність вагону 69 т. Зі змісту комерційного акту вбачається, що завантаження у вагон здійснене навалом, у чотири пагорби, не марковане, за документом маркування не значиться. Вагон глуходверний, вивантажувальні люки закриті щільно, протікання вантажу немає. Переважування вагону здійснював: старший приймач поїздів Журавель у присутності приймача поїздів Биченко. Переважування проводилось двічі, вага більше документу на 2840 кг, надлишок вантажу понад вантажопідйомності вагону на 2840 кг гематита підтвердився.

(а.с.15).

Надлишки вугілля з вагону №53536520 у кількості 2 840 кг вивантажені та забрані відповідачем самовивозом зі станції Долинська Одеської залізниці, що підтверджується актом огляду вагону від 10.11.15р., складеного за участю представника відправника (а.с. 19), що також є доказом наявності в вагоні надлишкової ваги.

Зі змісту статті 307 Господарського кодексу України, вбачається що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення, який укладається у письмовій формі. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Згідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З комерційного акту АА №055358/103/27 від 06.11.2015р. та інших доказів по справі, в їх сукупності, вбачається виявлення надмірної ваги вантажу понад вантажопідйомності вагону на 2840кг; визначення маси вантажу здійснювалося на 150-ти тонних вагонних статичних вагах.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, саме комерційний акт та акт загальної форми можуть бути підставами покладення відповідальності на залізницю, вантажовідправника чи вантажоодержувача. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов правильного висновку, що саме вантажовідправником було невірно зазначено масу вантажу в залізничній накладній. Відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу вантажу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Згідно до п.6.2

Рекомендацій президії ВГСУ Про внесення змін та доповнень до розяснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.02р. №04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею від 29.09.08р. №04-5/225 : у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Розмір штрафу становить 4 365, 00 грн. (провізна плата) х 5 =21 825, 00 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.5)

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що у виробничого підрозділу «Знамянська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» як позивача відсутні правові підстави для стягнення платежів з відповідача відповідно до статей 118, 120, 122 Статуту залізниць України, не можуть бути прийняті, оскільки, як зазначені вище статті Статуту залізниць України, так і інші статті вказаного документу не містять чітких приписів того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи проміжній), належить право вимоги стягнення штрафу за невірно визначену масу вантажу в залізничній накладній.

Безпідставним є також посилання відповідача на Правила розрахунків за перевезення вантажів, оскільки предметом даного спору є стягнення саме штрафу за неправильно зазначені відомості у накладній, а не стягнення будь-яких платежів (зборів штрафів) які виникли через затримку вагонів (контейнерів).

За вказаних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу на вказану вище суму є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідача про необхідність зменшення розміру неустойки, з посиланням на ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України; ст.83 Господарського процесуального кодексу України; ст.233 Господарського кодексу України, то вони не можуть бути прийняті, з наступних підстав.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невеликий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Також, стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру штрафу це право суду при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Колегія суддів не вбачає виняткових обставин, які б могли бути враховані для зменшення розміру неустойки.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 року по справі №904/374/16, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 07.06.2016р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді Л.П. Широбокова

ОСОБА_4