Ухвала суду № 58157301, 07.06.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"07" червня 2016 р.Справа № 924/311/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства „Українська залізниця, м. Київ в особі регіональної філії „Південно-західна залізниця ПАТ „Укрзалізниця, м. Київ

до державного підприємства „Нігинський карєр, с. Сахкамінь Камянець-Подільського району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

про стягнення 414871,92 грн. боргу

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 21.12.2015 р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 04.01.2016 р. № 1

від третьої особи: не зявився

встановив: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 414871,92 грн. боргу за користування вагонами, посилаючись на умови договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 06.04.2015 р. №2195, ст. ст. 16, 525, 526, 901, 908 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 307 ГК України, ст. ст. 6, 119 Статуту залізниць України, ст. 12 Закону України "Про транспорт", п. п. 3, 4, 8 Правил користування вагонами і контейнерами, Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, Інструкції про порядок дій працівників Південно-Західної залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (вивантаження), затвердженої розпорядженням від 01.03.2011 р. №НЗ-1-1/18. В обґрунтування зазначає що протягом вересня-грудня 2015 р. мала місце затримка груп вагонів з вини вантажовласника через неможливість приймання вагонів та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

У письмових поясненнях (лист від 01.04.2016 р. №НЮ-3-02-7-49/1) позивач пояснив здійснення розрахунків плати за користування вагонами. У поясненнях (лист від 10.05.2016 р. №НЮ-3-02-7-54/1) також зазначив, що обов'язок щодо сплати заявлених до стягнення сум виникає у відповідача згідно з пп. 2.2.6 договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 2195 від 06.04.2015 р. Звернув увагу на те, що згідно із Порядком користування вагонами і контейнерами, який відображається в розділі 2 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23 а, Актів загальної форми ГУ-23. Пояснив, що залізниця здійснювала списання з особового рахунку належних залізниці платежів до вирішення питання в судовому порядку, як це передбачено п. 6.1, п. 16 договору та п. 16 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Нігин від 30.04.2009 р. № 899. Зазначив, що згідно з аналітичною довідкою залізниці для здійснення оплати робіт, передбачених договором, відповідач постійно поповнював свій особовий рахунок. Залізниця, в свою чергу, не мала можливості зняти з даного рахунку нараховані лише за користування кошти саме у зв'язку з тим, що відомості були підписані із зауваженням.

У додаткових поясненнях (від 19.05.2016 р. № НЮ-3-02-7-60/1) позивач пояснив, що згідно зі ст. 71 Статуту залізниці України з підприємством ДП „Нігинський кар'єр 05.05.2009р. укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Нігин №899, згідно якого максимальна кількість одночасної передачі рухомого складу становить 22 вагона. Повідомляє, що додатково, без участі залізниці, вищевказаним підприємством укладені заявки (угоди) безпосередньо з контрагентами ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ „ФЕРОМЕТ 1, ФОП ОСОБА_5, ПП „Веномет Метал, на адресу яких також надходить значна кількість вагонів (вантажів), які подаються на під'їзну колію ДП „Нігинський кар'єр, що спричиняє завантаженість станційних колій в очікуванні подачі на під'їзну колію для завантаження/вивантаження. Завантаженість станційних колій попередньо прибулими вагонами на адресу ДП „Нігинський кар'єр та контрагентів цього підприємства є підставою затримання вагонів на коліях станції та підходах до станції призначення (наказ Укрзалізниці від 28.04.2015 р. № 105-Ц). Пояснює, що згідно технологічного процесу роботи вантажної станції не на всі залізничні колії можуть виставлятись прибулі вагони, так, забороняється займати приймально-відправні колії окремими вагонами або групами вагонів з метою забезпечення безперебійного приймання, відправлення та пропуску поїздів і забезпечення безпеки пасажирів. Тому вантажовласник, не володіючи інформацією про технологічнй процес роботи станції, не може кваліфіковано стверджувати про наявність вільних станційних колій. Затримка вагонів оформляється актам загальної форми, подавання вагонів оформляється Пам'ятками, на підставі яких формуються Відомості за користування вагонами, - всі перелічені документи формуються в електронному режимі за допомогою електронної системи АРМ ПЗ, що унеможливлює будь-яке втручання та самостійне коригування працівниками станцій фактично виконаних залізничних послуг, які надаються клієнтам; у разі відповідальності залізниці за затримку вагонів, такий час фіксується в Пам'ятці і в автоматичному режимі години віднімаються, нарахування коштів на відповідальність клієнтів не проводиться. Зауважує, що акт від 14.05.2015 р., на який посилається відповідач, має плановий характер реконструкції станції Нігин по мірі фінансової спроможності залізниці у майбутні періоди, а не констатує факт її невірних дій по здійсненню своїх операцій на сьогоднішній день.

Зазначає, що передбачений пунктом 2.2 розділу 2 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом (частина 1), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 664 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082) план на навантаження завчасно відповідачем не надається, а тому обслуговування під'їзних колій по розставлянню вагонів на виставочні колії провадиться залізницею в порядку надходження вагонів на станцію. Зауважує, що стосовно складання залізницею комерційного акту, позивач посилається на статтю 129 Статуту залізниць України, згідно якої підстав для складання такого акту з причини зайнятості колій та затримки вагонів на підходах до станції немає; у таких випадках складаються не комерційні акти, а акти загальної форми, що і виконують працівники залізниці по колу своїх обов'язків. Також пояснює, що в актах на кінець затримки визначені акти на початок затримки, що стали підставою для нарахування відповідних платежів (за користування), які були відображені у відомостях плат за користування вагонами (контейнерами) та потім, з метою подання позову до суду, роздруковані з електронної бази, так як сторони по договору погодили використання електронного документообігу. Основним із розрахункових документів є саме відомість плати за користування вагонами (контейнерами), яку працівники залізниці спочатку підписують, а потім надають для підписання вантажовласнику. При цьому посилається на п. 3.3 Порядку. Відносно посилання відповідача на пункт 16.4 ПТЕ роз'яснює, що зазначений документ є нормативним актом для забезпечення безпечного функціонування залізничного транспорту, в договірних відносинах між вантажовласником і залізницею не враховується та стосується працівника станції, згідно його посадових обов'язків, по забезпеченню своєчасного приймання поїздів, що ніяким чином не відноситься до розподілу складу (порожнього/завантаженого).

У надісланих на адресу суду поясненнях (від 26.05.2016 р. №31-4/643) позивач зазначає, що відповідач є продавцем сировини як для ПП "Вєномєт метал", так і інших контрагентів, що користувалися його під'їзною колією, при цьому отримує кошти за свою продукцію і безпосередньо сам регулює процес подачі на свою під'їзну колію вагонів тому чи іншому клієнту згідно поданої відповідачем заявки (плану), як передбачено Статутом залізниць України та Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом. З огляду на положення абз. 1 ст. 73 Статуту стверджує, що відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія, в даному випадку - ДП "Нігинський кар'єр". Володіючи ситуацією, що склалася на під'їзній колії відповідача в оспорюваний період, з врахуванням завантаженості і неможливості вчасного завантаження вагонів як своїх, так і своїх контрагентів, відповідач мав можливість звернутись до залізниці з клопотанням про запровадження тимчасового обмеження щодо перевезень в окремі райони, зокрема, на станцію Нігин, відповідних вагонів у зв'язку зі скупчення даних транспортних засобів на станції призначення (стаття 29 Статуту). Припускає, що це могло призвести до більших збитків для відповідача за невиконання ним договірних зобов'язань по постачанню своєї продукції перед іншими клієнтами, а тому саме з вини користувача під'їзної колії - ДП "Нігинський кар'єр" було допущено скупчення вагонів на станції призначення і підходах до неї.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечив.

У відзиві на позовну заяву (від 10.05.2016 р. №244/юр) відповідач зазначив, що з жовтня 2014 року ДП "Нігинський кар'єр" відновило господарську діяльність, відповідно темпи реалізації продукції залізничним сполученням через станцію Нігин збільшились. Не справляючись з великою кількістю вагонів, які прибували для завантаження на станції Нігин, утворюються простої вагонів. Відповідно на під'їзних коліях ДП Нігинський кар'єр не забезпечувався фронт роботи навантаження рухомим складом, так як вагони на адресу вантажовласника на станції відсутні. Але в цей же час станція Нігин не може прийняти порожні вагони через зайнятість станційних колій завантаженими вагонами або порожніми вагонами для інших вантажовідправників. Таким чином Жмеринська дирекція згідно наказів зупиняє пусті вагони на під'їзних станціях і ставить їх на акт затримки, в тому числі, які адресовані для ДП Нігинський кар'єр. Пояснює, що на неодноразові повідомлення, які надають чергові ст. Нігин на адресу поїзних диспетчерів або чергових по відділенню Жмеринської дирекції про те, що під'їзні колії ДП Нігинський кар'єр готові прийняти під навантаження порожні вагони, їх все ж таки ставлять на акти затримки і нараховується плата за користування вагонами, з якою відповідач категорично не погоджується в таких випадках. Дані затримки пустих вагонів і неподання їх під завантаження наносить збитки вантажовласнику. Вказує, що вантажовласник неодноразово намагався скласти акт загальної форми про затримку вагонів на станції з причин, які залежали від залізниці, але користуючись монопольним становищем, залізниця створювала умови для неможливості складання такого акта. Неспроможність станції планово подавати вагони під навантаження або вивантаження підтверджується актом від 14.05.2015 р. Про можливість реконструкції ст. Нігин, складеним діючою комісією згідно розпорядження головного інженера - першого заступника начальника залізниці ОСОБА_6 від 05.05.2015 р. Комісія підтвердила, що головна та дві приймально-відправні колії не дозволяють своєчасно забезпечити приймання вагонів під навантаження та ви ставлення завантажених вагонів з місць навантаження. Робить висновок про те, що простої вагонів на станції Нігин відбулось із-за вини залізниці, яка вчасно не змогла здійснити технологічні операції з вагонами, тим самим не подаючи пусті вагони вантажовласнику.

Посилаючись на п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами, зазначає, що станціями затримки вагонів є Нігин, Ярмолинці, Дунаївці, Гречани і залізницею були оформлені акти форми ГУ-23-а, акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки позивачем розрахована плата за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 у загальній сумі 403093,08 грн. Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми ГУ-23 або у разі затримки на підходах до станції призначення форми ГУ-23 а, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами. Стверджує, що в даному випадку затримання вагонів з причин, що залежать від вантажовласника, можуть бути акти загальної форми (форма ГУ-23) складені ст. Чорний Острів, ст. Антоніни, ст. Дунаївці, ст. Ярмолинці, ст. Гречани Південно-Західної залізниці, оскільки відповідно до п. 3 Правил складання актів вказаний акт повинен складатися безпосередньо під час виявлення обставин, що зумовили складання даного акта, для засвідчення саме цих обставин. Натомість, зазначає, акти загальної форми (форма ГУ-23), які повинні складатися попутною станцією (ст. Чорний Острів, ст. Антоніни, ст. Дунаївці, ст. Ярмолинці, ст. Гречани Південно-Західної залізниці), відсутні.

Вважає, що не було підписано належним чином акти форми ГУ-23а, а саме: акти про затримку вагонів № 20 від 14.10.2015 р., № 8 від 15.10.2015 р., № 21 від 17.10.2015 р., № 10 від 24.10.2015 р., № 18 від 03.12.2015 р., № 7 від 30.11.2015 р., № 18 від 02.12.2015 р., № 17 від грудня 2015 р. Зауважує, що у актах затримки № 101 від 08.10.2015 р. та № 93 від 05.10.2015 р. підписи відповідальних осіб суттєво відрізняються. Такі самі порушення вбачаються і в актах затримки № 90 від 28.09.2015 р., № 100 від жовтня 2015 р., № 116 від 20.10.2015 р. Тому стверджує, що позивачем не дотримано Порядку оформлення документів та вчинення інших дій у випадку затримки вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення, передбачених пунктами 9, 10 Правил користування вагонами. Вказує, що позивачем не було надано доказів про те, чи було повідомлено вантажовласника про затримку вагонів (крім актів про затримку вагонів № 90 від 28.09.2015 р., № 56 від 01.10.2015 р., № 17 від 04.10.2015 р., № 93 від 05.10.2015 р., № 101 від 08.10.2015 р., № 102 від 10.10.2015 р., № 105 від 15.10.2015 р., № 65 від 15.10.2015 р., № 116 від 20.10.2015 р., № 114 від 20.10.2015 р., № 115 від 20.10.2015 р., № 8 від 15.10.2015 р., № 71 від 21.10.2015 р., № 52 від 23.10.2015 р., № 117 від 22.10.2015 р., № 10 від 24.10.2015 р., № 17 від 30.11.2015 р., № 18 від 03.12.2015 р., № 18 від 02.12.2015 р., № 8 від 30.11.2015 р., № 17 від грудня 2015 р., за якими було повідомлено вантажовласника про затримку вагонів).

З огляду на п. 3 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, стверджує, що належними та допустимими доказами наявності обставин, які являються підставами для нарахування плати за понаднормативне зберігання вантажу є акт загальної форми, який підписується представниками залізниці та вантажовласника. Вказує, що працівники залізниці умисно впливали на вантажовласника задля підпису вказаних актів, хоча насправді колії станції були перезавантажені.

Посилаючись на рішення суду по справі № 908/306/16 за позовом ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" до ПП "Вєномет Метал", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ДП "Нігинський кар'єр" с. Сахкамінь про стягнення 944569,63 грн., зазначає, що головна причина затримок вагонів відповідача полягає в тому, що ПП "Вєномет Метал", перебуваючи у договірних відносинах з ДП "Нігинський кар'єр" як власником під'їзної колії, не погоджувало планів подавання вагонів, навмисно збільшувало кількість надходження на станцію Нігин порожніх вагонів, що призводило до їх затримки на станційних коліях станції призначення, а також на підходах до неї та на інших станціях, що досліджувалось при розгляді справи № 908/306/16.

При цьому посилається на положення п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. №411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997р. за № 50/1854, п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005р. №507, п. 8 листа ВГСУ від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства", п. 5.3 роз'яснення ВГСУ від 29.05.2002 № 04-5/601 та п. 14 листа ВГСУ від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства".

Відповідачем надано додатковий відзив на позовну заяву (від 06.06.2016 р. №336/юр), в якому звертає увагу на те, що відповідач звертався до позивача щодо унеможливлення здійснювати затримку вагонів на під'їзних колія, оскільки це спричиняє збитки самому підприємству та створює перешкоди у реалізації готової продукції на вимогу покупців, однак звернення відповідача залишені без реагування.

Вважає, що на період, зазначений в позовних вимогах, Залізниця не подавала вагони на під'їзні колії підприємства в той час, коли була така можливість, натомість групи вагонів залишались на актах затримки та безпідставно нараховувались платежі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство аграрної політики та продовольства України повноважного представника у судове засідання не направила. У поясненнях (від 26.05.2016 р. № 31-4/643) зазначила, зокрема, таке. ДП "Нігинський кар'єр" є лише одним із багатьох вантажовідправників по залізничній станції Нігин, а тому після відновлення його діяльності з жовтня 2014 р. кількість вагонів, які почали прибувати для завантаження на станцію, значно збільшилась. Повідомляє, що протягом вересня - грудня 2015 року на станцію Нігин прибували вагони для вантажовласника, які в подальшому були затримані на підходах до станції. При цьому доводи залізниці спростовує тим, що станція Нігин неодноразово не могла прийняти порожні вагони ДП "Нігинський кар'єр" через зайнятість станційних колій завантаженими вагонами або порожніми вагонами для інших вантажовідправників. Відокремлений підрозділ Жмеринська дирекція залізничних перевезень ДТГО "Південно-Західна залізниця" (далі - Жмеринська дирекція) зупиняла пусті вагони ДП "Нігинський кар'єр" на під'їзних станціях, ставила їх на акт затримки і нараховувала плату за користування, незважаючи на повідомлення, про те, що під'їзні колії ДП "Нігинський кар'єр" готові прийняти під навантаження порожні вагони, які надавалися черговими станції Нігин на адресу поїзних диспетчерів або чергових по відділенню Жмеринської дирекції. Таким чином, на під'їзних коліях ДП "Нігинський кар'єр" не забезпечувався фронт роботи навантаження рухомим складом, тому що вагони, які були направлені на адресу вантажовласника, не могли прибути на станцію з причин, що залежать від Залізниці. Крім того, вказує, що навантаження по станції Нігин здійснюється цілодобово і це призводить до неспроможності станції планово подавати вагони під навантаження або вивантаження, що підтверджується актом від 14.05.2015 "Про можливість реконструкції станції Нігин. З огляду на положення ст. 119 Статуту залізниць України, п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року №113, п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31 серпня 2005 року № 507, вважає, що затримка вагонів на під'їзді до станції Нігин відбувалась з причин, які залежали від Залізниці, адже саме вона не змогла здійснити технологічні операції з вагонами і вчасно подати пусті вагони вантажовласнику. Посилаючись на п. п. 3, 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, звертає увагу на те, що на станціях затримки вагонів Нігин, Ярмолинці, Дунаївці, Гречани Залізницею були оформлені акти форми ГУ-23-а та акти форми ГУ-23, на підставі яких за час перебування спірних вагонів на станціях затримки була нарахована плата за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 у загальній сумі 403093,08 грн. Проте зазначені вище акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу і бути підставою для матеріальної відповідальності, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. А оскільки, вагони були затримані виключно з вини Залізниці, вищезазначені акти є безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що в порушення положень Правил складання актів не було підписано належним чином акти форми ГУ-23а, а саме: акт про затримку вагонів № 20 від 14.10.2015; № 8 від 15.10.2015; № 21 від 17.10.2015; № 10 від 24.10.2015; № 18 від 03.12.2015; № 7 від 30.11.2015; № 18 від 02.12.2015; № 17 від 12.2015, а також сумнівними є підписи відповідальних осіб на актах затримки вагонів на під'їзних коліях форми ГУ-23а, а саме: акт про затримку вагонів № 101 від 08.10.2015; № 93 від 05.10.2015; № 90 від 28.09.2015; № 100 від 10.2015; № 116 від 20.10.2015. Також зазначає, що Залізницею було порушено порядок оформлення документів та вчинення інших дій у випадку затримки вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення, а саме не було надано доказів про те, чи було повідомлено вантажовласника про затримку вагонів, що передбачено п. п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами. Також посилається на п. 8 листа Вищого господарського суду України від 29 листопада 2007 року № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства", п. 5.3 роз'яснення Вищого господарського суду України від 29 травня 2002 року № 04-5/601 та п. 14 листа Вищого господарського суду України від 29 листопада 2007 року № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства".

З огляду на зазначене, враховуючи визначені ГПК України засади змагальності та рівності сторін судового процесу, необхідність подання для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору витребуваних судом та додаткових доказів, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

Керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Розгляд справи відкласти на 10:30 год. "16" червня 2016 р.

Позивачу надати накази про затримку вагонів, зазначені в актах про затримку вагонів форми ГУ-23а, письмові обґрунтовані пояснення щодо додаткових заперечень відповідача.

Відповідачу надати витяг з ЄДРЮО та ФОП, докази про направлення (вручення) позивачу звернень про готовність прийняти під навантаження порожні вагони.

СуддяВ.В. Виноградова

Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; 01601, м. Київ-30, вул. Лисенка, 6), 4 - відповідачу (32322, Хмельницька область, Камянець-Подільський район, с. Сахкамінь, вул. Радянська, 1А), 5 - третій особі (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24). 5 - рек. з пов. про вруч.