Рішення № 58157015, 01.06.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р. Справа № 918/332/16

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Конончук С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллай" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл"

про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в сумі 332 423 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №15-241 від 14.04.2015р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 01 червня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еллай" (далі - ТзОВ "Еллай", позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл" (далі - ТзОВ "Нафтоком Оіл", відповідач) про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в сумі 332 423 грн., з яких 301 606 грн. 34 коп. - інфляційні втрати, 30 816 грн. 66 коп. - 3% річних.

Ухвалою суду від 06 травня 2016 року позовну заяву №16-131 від 25.04.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/332/16, розгляд якої призначено на 16 травня 2016 року.

10 травня 2016 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору. (а.с. 49)

Ухвалою суду від 16 травня 2016 року розгляд справи відкладено на 01 червня 2016 року.

27 травня 2016 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій останній просить стягнути з ТзОВ "Нафтоком Оіл" інфляційні втрати в розмірі 276 422 грн. 65 коп., 3% річних в сумі 27 150 грн. 90 коп.. (а.с. 58-68) Заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ГПК України.

01 червня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про повернення судового збору. (а.с. 72) Судом дане клопотання прийнято до розгляду.

У судовому засіданні 01 червня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримала з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, наполягала на їх задоволенні.

У судові засідання 16 травня та 01 червня 2016 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, однак належним чином був повідомлений про місце, дату, час проведення судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 56, 57). Крім того, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а явка його уповноваженого представника у судове засідання обовязковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ТзОВ "Еллай" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ТзОВ "Нафтоком Оіл" про стягнення 366 631, 13 грн., з яких: 155 122, 16 грн. за договором купівлі-продажу №562-12 від 25.01.2012 р., та 211 508, 96 грн. за договором поставки №630-14 від 19.02.2014 р..

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.04.2016 року у справі №918/128/16, яке набрало законної сили, вищевказаний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОКОМ ОІЛ" 366 631 грн. 12 коп. основного боргу та 5 499 грн. 46 коп. судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Рівненської області від 05.04.2016 року у справі №918/128/16 на момент розгляду даної справи є таким, що набрало законної сили. Доказів протилежного суду не надано.

Частиною 3 ст.35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 05.04.2016 року у справі №918/128/16 встановлено, що 25 січня 2012 року між ТзОВ "Еллай" та ТзОВ "Нафтоком Оіл" укладено договір купівлі-продажу №562-12 (далі - Договір-1), за умовами якого ТзОВ "Еллай" (Продавець) зобов'язалося у встановлені Договором строки передати ТзОВ "Нафтоком Оіл" (Покупцю) у власність вказаний в Специфікаціях (додатках до Договору) Товар, а ТзОВ "Нафтоком Оіл" зобов'язалося прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору. Підписані сторонами Специфікації є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору-1 право власності на Товар переходить від Позивача до Відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі Товару.

Відповідно до п. 2.1. Договору-1 передача Товару здійснюється за договірною ціною, яка встановлюється за взаємною згодою сторін та наведена у Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору-1 загальна сума Договору складається як загальна сума вартості усіх Специфікацій.

Відповідно до п. 3.2. Договору-1 порядок оплати за Товар наведений у Специфікаціях.

На виконання умов Договору-1, з 25 січня 2012 року по 23 жовтня 2013 року сторонами було підписано 33 Специфікації на суму 2 484 920,32 грн.

Пунктом 4 Специфікацій 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 передбачено порядок оплати за Товар - 50% попередня оплата протягом 5 календарних днів від дня отримання рахунка, та остаточна оплата протягом 15 банківських днів від дати відвантаження товару.

Пунктом 4 Специфікацій 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 34 передбачено порядок оплати за товар - 100% вартості товару протягом 60 календарних днів від дати відвантаження товару.

Відповідно до п. 4.4. Договору-1 разом із Товаром Позивач передає Відповідачу наступну документацію - податкову накладну, видаткову накладну.

Як встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 05.04.2016 року у справі №918/128/16, ТзОВ "Еллай" поставило ТзОВ "Нафтоком Оіл" за договором купівлі-продажу №562-12 від 25.01.2012 року Товар на загальну суму 2 370 257, 84 грн..

Крім того, рішенням господарського суду Рівненської області від 05.04.2016 року у справі №918/128/16 встановлено, що 19 лютого 2014 року між ТзОВ "Еллай" та ТзОВ "Нафтоком Оіл" укладено договір поставки №630-14 (далі - Договір-2), за умовами якого ТзОВ "Еллай" (Продавець) зобов'язалося у встановлені Договором строки передати ТзОВ "Нафтоком Оіл" (Покупцю) у власність вказаний в Специфікаціях (додатках до Договору) Товар, а ТзОВ "Нафтоком Оіл" зобов'язалося прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору. Підписані сторонами Специфікації є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору-2 право власності на Товар переходить від Позивача до Відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі Товару.

Згідно із п. 2.1. Договору-2 передача Товару здійснюється за договірною ціною, яка встановлюється за взаємною згодою сторін та наведена у Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору-2 загальна сума Договору складається як загальна сума вартості усіх Специфікацій та на дату підписання орієнтовно складає 900 000, 00 грн. (у т. ч. ПДВ 150 000, 00 грн.)

Відповідно до п. 3.2. Договору-2 порядок оплати за Товар наведений у Специфікаціях.

Згідно із п. 4.4. Договору-2 разом із Товаром Позивач передає Відповідачу наступну документацію - податкову накладну, видаткову накладну.

17 березня 2014 року сторонами було підписано Специфікацію №1 на загальну суму 211 508, 96 грн..

На виконання умов Договору-2 ТзОВ "Еллай" поставило ТзОВ "Нафтоком Оіл" Товар на загальну суму 211 508, 96 грн.

Пунктом 4 Специфікації передбачено порядок оплати за товар - 100% вартості товару протягом 60 календарних днів від дати відвантаження товару.

Відтак, рішенням господарського суду Рівненської області від 05.04.2016 року у справі №918/128/16 встановлено, що Договором-1 та Договором-2 ТзОВ "Еллай" поставило ТзОВ "Нафтоком Оіл" товар загальною вартістю 2 581 766, 80 грн..

Як встановлено, рішенням господарського суду Рівненської області від 05.04.2016 року у справі №918/128/16 заборгованість ТзОВ "Нафтоком Оіл" за договором купівлі-продажу №562-12 від 25.01.2012р. та договором поставки №630-14 від 19.02.2014р. становить 366 631, 12 грн..

З матеріалів справи, вбачається, що заборгованість ТзОВ "Нафтоком Оіл" перед ТзОВ "Еллай" за рішенням суду у справі 918/128/16 на момент прийняття даного рішення не погашена.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати зазначеної заборгованості позивач звернуся із позовом до суду про стягнення з ТзОВ "Нафтоком Оіл" інфляційних втрат та 3% річних в сумі 332 423 грн..

Так, згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, позивач на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував 276 422 грн. 65 коп. інфляційних втрат за період з квітня 2014 року по квітень 2016 року включно та з червня 2014 року по квітень 2016 року включно, три відсотки річних за період з 01 травня 2013 року по 25 травня 2016 року. (розрахунок а.с. 60-66)

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно правової позиції наведеної у п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі Постанова) за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Наявний в матеріалах справи розрахунок 3% річних наданий позивачем, перевірено судом та визнано вірним, а тому позовна вимога про стягнення 27 150 грн. 90 коп. трьох відсотків річних є обґрунтованою.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат з 01.04.2014р., тоді як договірна дата оплати за специфікацією №22 від 27.02.2013р. є 30.04.2013 року, тобто нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватися з 01.05.2013р..

У зв'язку з чим, суд здійснивши власний розрахунок інфляційних витрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір інфляційних витрат становить 267 457 грн. 99 коп., при заявленому - 276 422 грн. 65 коп.. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат, яка за розрахунком суду складає 267 457 грн. 99 коп..

За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення 276 422 грн. 65 коп. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 267 457 грн. 99 коп.. У решті позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат в сумі 8 964 грн. 66 коп. відмовити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ "Еллай" до ТзОВ "Нафтоком Оіл" про стягнення 276 422 грн. 65 коп. інфляційних втрат та 27 150 грн. 90 коп. 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме - 27 150 грн. 90 коп. 3% річних та 267 457 грн. 99 коп. інфляційних втрат, що стверджуються матеріалами справи, є законними та обґрунтованими. У решті позовних вимог, а саме в частині стягненні 8 964 грн. 66 коп. інфляційних втрат відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 4 419 грн. 13 коп..

Розглянувши клопотання представника позивача про повернення судового збору в зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, суд зазначає, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем зменшено розмір позовних вимог, у зв'язку із чим позивачеві належить повернути з Державного бюджету України судовий збір пропорційно зменшених позовних вимог в сумі 432 грн. 75 коп..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл" (34240, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, смт. Томашгород, вул. Леніна, буд. 22, к. 2, код ЄДРПОУ 32384883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллай" (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31-Б/5, код ЄДРПОУ 22433515) 267 457 (двісті шістдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 99 коп. - інфляційних втрат, 27 150 (двадцять сім тисяч сто п'ятдесят) грн. 90 коп. - 3% річних та 4 419 (чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 13 коп. витрат по оплаті судового збору.

В решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 8 964 грн. 66 коп. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Еллай" (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31-Б/5, код ЄДРПОУ 22433515) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 432 (чотириста тридцять дві) грн. 75 коп., сплаченого платіжним дорученням №344 від 22.04.2016р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №918/332/16, у зв'язку із поданням заяви про зменшенням позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 06.06.2016 року.

Суддя Н.А. Політика

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31-Б/5);

3 - відповідачу рекомендованим (34240, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, смт. Томашгород , вул. Леніна, буд. 22, к. 2).