Рішення № 58156950, 31.05.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 915/513/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18

Адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/3.

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

54029, АДРЕСА_1

Про: стягнення заборгованості за оренду нерухомого майна в сумі 10984,72 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Кушніренко І.С., за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 28.04.2016 року звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача суму заборгованості з відшкодування витрат за використану електричну енергію (компенсація комунальних витрат) в розмірі 9707,57 грн., пеню в сумі 1113,58 грн., інфляційні в сумі 87,64 грн., 3% річних в сумі 75,93грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 48С 000/10-329 від 07.09.2015 р. "оренди комерційної нерухомості", акту приймання-передачі майна від 07.09.2015 р.; претензії вих. № 48С 000/15-8 від 29.02.2016 р. до відповідача з вимогою сплатити заборгованість; рахунків-актів № ILB/15-209 від 31.10.15 р., № ILB/15-286 від 30.11.15 р., № ILB/15-351 від 31.12.15 р., № ILB/1601-43 від 31.01.16 р., № ILB/1602-52 від 29.02.16 р., № ILB/1603-58 від 31.03.16 р. (в кількості 6 шт.); актів № ILB/15-225 від 31.10.15 р., № ILB/15-284 від 30.11.15 р., № ILB/15-351 від 31.12.15 р., № ILB/1601-59 від 31.01.16 р., № ILB/16-38 від 29.02.16 р., № ILB/16-101 від 31.03.16 р. (в кількості 6 шт.); норм ст. ст. 762, 530, 759, 625, 526, 629, 759, Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач прострочив сплату комунальних послуг з жовтня 2015 року по березень 2016 року.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзив по суті спору не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать як відмітки канцелярії на зворотних сторонах судових ухвал так і поштові повідомлення про повернення кореспонденції з відмітками про закінчення терміну зберігання.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

31.05.2016 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -

встановив:

07 вересня 2015 р. між сторонами був укладений договір "оренди комерційної нерухомості № 48С 000/10-329" згідно з предметом якого позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, бере в строкове платне користування: комерційну нерухомість (далі-майно), розташовану в м. Миколаєві в цокольному поверсі нежитлового приміщення п'ятиповерхового будинку №27/4 по вул. Фрунзе, частину приміщення загальною площею 81,2 м2 (згідно з планом за поверхами приміщення № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 літ. «А цок») для розміщення офісу:

- приміщення № 7 площею 40,1 м2

- приміщення № 8 площею 3,1 м2

- приміщення № 9 площею 8,7 м2

- приміщення № 10 площею 3,0 м2

- приміщення № 11 площею 1,5 м2

- приміщення № 12 площею 7,9 м2

- приміщення № 13 площею 16,9 м2

Відповідно до умов пунктів 2.1, 3.1, 3.4, 3.6, 3.8, 3.9 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна форма якого затверджена в додатку № 1 до цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання такого акту (п.2.1); за домовленістю сторін орендна плата складається: оренда приміщення: починаючи з 07 вересня 2015 року 36,25 грн. за 1 кв.м. орендованої площі без ПДВ, що становить 2943,50 грн. за 81,2 кв.м. без ПДВ за місяць; плати за послуги з утримання комерційної нерухомості 213, 37 грн. без ПДВ за місяць (п.3.1); послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрат на опалення, охорону, вивіз сміття, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ "Укртелеком", витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання договору вказується в додатку 3 (п.3.4); орендар сплачує орендодавцю: компенсацію за використану електроенергію, відповідно до даних розрахунку засобів обліку або згідно встановленої потужності та поточного тарифу на електроенергію, що затверджені відповідними постановам НКРЕ; компенсацію за водопостачання і водовідведення спожитої за поточний місяць, відповідно до даних розрахункових засобів обліку; компенсація за використану електроенергію, водопостачання та водовідведення, які розраховані орендодавцем, включаються до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. При розрахунку розміру орендної плати, що підлягає авансовій сплаті згідно п. 3.8, орендодавець включає до такого розрахунку компенсації за використану електроенергію, водопостачання та водовідведення на рівні показників фактичного споживання за попередній місяць. Вартість електроенергії, водопостачання та водовідведення спожитих в перший місяць оренди, оплачується згідно з фактичним обсягом споживання одночасно з попередньою оплатою за другий місяць оренди. (п.3.6 договору); щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (п.3.8 договору); орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця (п.3.9 договору).

Пунктом 12.1 сторони обумовили, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 07 вересня 2016 р. включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Предметом даного позову виступили майнові вимоги позивача щодо стягнення з відповідача по договору оренди компенсації комунальних витрат за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року; пені (період з 21.10.2015 року по 27.04.2016 року), інфляційних (період нарахування з 01.12.2016 року по 31.03.2016 року) та 3% річних (за період нарахування з 21.10.2015 року по 27.04.2016 року).

Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про оренду.

Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору, сторони 07.09.2015 р. склали акт приймання-передачі майна за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в цокольному поверсі нежитлового приміщення №27/4 по вул. Фрунзе приміщення згідно з планом за поверхами приміщення № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 літ. «А цок» загальною площею 81,2 м кв.:

- приміщення № 7 площею 40,1 м2

- приміщення № 8 площею 3,1 м2

- приміщення № 9 площею 8,7 м2

- приміщення № 10 площею 3,0 м2

- приміщення № 11 площею 1,5 м2

- приміщення № 12 площею 7,9 м2

- приміщення № 13 площею 16,9 м2

Як до листа відповідачу так і до матеріалів справи позивачем в якості права на отримання від відповідача оплати комунальних послуг надані суду наступні первинні документи:

1) рахунок-акти: № ILB/15-209 від 31.10.15 року за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року на суму 3777,28 грн.;

№ ILB/15-286 від 30.11.15 року за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року на суму 6525,68 грн.;

№ ILB/15-351 від 31.12.15 року за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року на суму 6307,62 грн.;

№ ILB/1601-43 від 31.01.16 року за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року на суму 7297,30 грн.;

№ ILB/1602-52 від 29.02.16 року за період з 01.02.2016 року по 29.02.2016 року на суму 6050,80 грн.;

№ ILB/1603-58 від 31.03.16 року за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року на суму 4925,20 грн.

2) акти: № ILB/15-225 від 31.10.15 року за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року на суму 3777,28 грн.;

№ ILB/15-284 від 30.11.15 року за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року на суму 6525,68 грн.;

№ ILB/15-351 від 31.12.15 року за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року на суму 6307,62 грн.;

№ ILB/1601-59 від 31.01.16 року за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року на суму 7297,30 грн.;

№ ILB/16-38 від 29.02.16 року за період з 01.02.2016 року по 29.02.2016 року на суму 6050,80 грн.;

№ ILB/16-101 від 31.03.16 року за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року на суму 4925,20 грн.

За твердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, заборгованість по сплаті за оренду нерухомого майна у останнього відсутня, проте комунальні витрати відповідачем за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року сплачені частково в сумі 4037,67 грн., що підтверджується: платіжними дорученнями № F1105RHOIK від 05.11.2015 року на суму 54,56 грн., № F1120VI6R2 від 20.11.2015 року на суму 75,80 грн., №G0224TH9YI від 24.02.2016 року на суму 1088,80 грн., № G0316FLHVH від 16.03.2016 року на суму 1088,80 грн., банківськими виписками від 17.12.2015 року на суму 258,30грн., від 13.01.2016 року на суму 78,61 грн., та від 19.04.2016 року на суму 1392,80 грн.

Як вбачається з наданих суду доказів, 01.03.2016 року позивач направив відповідачу претензію за вих. №48С000/15-8 від 23.02.2016 року з рахунками (на оплату) та актами (на підпис) за спірний період з вимогою погасити існуючу заборгованість в розмірі 13410,76 грн. Ця претензія була направлена підприємцю 01.03.2016 р., водночас відповідь останній на неї не надав.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вищевказані рахунки та акти по орендній платі та компенсації комунальних витрат були направлені позивачем на адресу відповідача, про що свідчать реєстри на відправлення рекомендованих листів від 19.10.2015 року, 12.02.2016 року, 14.03.2016 року, 15.04.2016 року, а також список № 7951 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Миколаїв - 01.

Разом з тим, відповідач не надав суду документальні докази, які свідчать про належне виконання взятих на себе договірних зобов'язань по сплаті позивачу компенсації комунальних витрат за користування вищенаведеним майном.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально господарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наведених вище обставин вбачається неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Умовами п. 8.2 договору сторони дійшли згоди, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за весь час прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, яке встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, відповідачу відповідно до умов п. 8.2 договору та вимог чинного законодавства за несвоєчасне відшкодування витрат за використану електроенергію позивачем цілком правомірно нарахована до стягнення пеня в загальному розмірі 1113,58 грн. (за період з 21.10.2015 року по 27.04.2016 року).

Згідно норм ст.ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем цілком законно та обгрунтовано здійснено також нарахування відповідачу суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 87,64 грн. (за період з 01.12.2015 року по 31.03.2016 року), а також 3% річних в розмірі 75,93 грн. (за період з 21.10.2015 року по 27.04.2016 року).

Отже, право вимоги позивача до відповідача щодо сплати останнім заборгованості, яка складає: 9707,57 грн. (заборгованість з відшкодування витрат за використану електричну енергію (компенсація комунальних витрат); 1113,58 грн. (пеня); 87,64 грн. (інфляційні); 75,93 грн. (3% річних)=10984,72 грн., в даних спірних відносинах є доведеним.

Тому, виходячи з викладених обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського проце-суального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (54029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) відомості про банківські реквізити: отримувач ПАТ "Укртелеком"/Миколаївська філія, рахунок № 26005423058 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ 21560766, ІПН 215607626656) - 9707,57 грн. (заборгованість з відшкодування витрат за використану електричну енергію (компенсація комунальних витрат)); 1113,58 грн. (пеня); 87,64 грн. (інфляційні); 75,93 грн. (3% річних) та 1378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 06 червня 2016 року.

Суддя О.Г. Смородінова