Рішення № 58156909, 30.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2016 р.Справа № 916/734/16

За позовом: Приватного акціонерного товариства „ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ"

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 79461,05 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне акціонерне товариство „ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 73511,03грн., з яких 72761,03 грн. шкоди за заподіяні збитки та 750 грн. плати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2016р. було порушено провадження у справі №916/734/16 із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2016р.

30 травня 2016р. представник позивача надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 79461,05 грн., з яких: вартість запасних частин в сумі 62136,05 грн., вартість ремонтних робіт в сумі 16575 грн. та витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 750 грн.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на відповідну адресу місця проживання, відображену у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленому за електронним запитом суду станом на 30.03.2016р. і станом на 27.05.2016р., однак, надіслана кореспонденція суду повернулась без вручення відповідачу з відміткою поштової організації про повернення з причин закінчення терміну зберігання. У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01 жовтня 2015р. між Приватним акціонерним товариством „ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „С-РОСТОК" (Покупець) був укладений договір поставки №389, зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 05.10.2015р., відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити наступний товар: Трактор для сільськогосподарських робіт DEUZ-FAHR AGROTRON X 720 DCR 4-х колісний з противагами 1700 кг. та передньою навіскою категорії 2 з НОМЕР_2, рік випуску - 2013.

Пунктом 1.5 цього Договору передбачено, що умови то базис постачання товару Покупцю, зі складу м. Луцьк, вул. Вахтангова, 16 відповідно до Інкотермс 2010 на умовах DAP - 74994, Херсонська область, м. Нова Каховка, с. Обривка, протягом 10 (десяти) банківських днів після здіснення 100% оплати Товару, визначеної згідно з умовами п. 1.3 Договору.

06 жовтня 2015р. Покупець здійснив 100% оплату вартості товару, що підтверджується випискою по рахунку №2600830188 від 06.10.2015р.

Як зазначає позивач в позовній заяві, в подальшому, на виконання своїх зобов'язань за Договором поставки товару №389, він 13.10.2015р. уклав з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Договір транспортного експедирування вантажу. Так, 13.05.2015р. позивач за допомогою електронної пошти направив на електрону адресу відповідача відповідну заявку №01-13/10-15, яка містила умови та вимоги щодо здійснення відповідного перевезення, а саме: вид послуг експедитора, вид та найменування вантажу, вид необхідного транспорту, відомості про вантажовідправника та вантажоодержувача, пункти відправлення та призначення, строки (терміни) виконання договору, розмір плати експедитору та порядок розрахунків між сторонами, реєстраційний номер автомобіля та контактні дані водія, який виконував дане перевезення.

Відповідна заявка 13.10.2015р. була підписана та скріплена печатками позивача та відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийняті товару до перевезення, недоліків при огляді виявлено не було, про що свідчить відсутність будь яких зауважень з боку перевізника на супроводжувальних документах: видатковій накладній №000002863 від 07.10.2015р, Акту прийому-передачі №000000171 від 07.10.2015р.

13 жовтня 2015р. товар був доставлений Покупцю з пошкодженнями, а саме: лампочки - 3 шт., фара - 1 шт., скло заднє - 1 шт., провід - 1шт., дзеркало заднього виду - 1 шт., дах кабіни - 1 шт., що підтверджується підписним 13.10.2015р. між Покупцем та Продавцем Актом коригування до Акту приймання-передачі №000000171 від 07.10.2015р. та примітках до товарно-транспортної накладної №000000277 від 13.10.2015р.

Покупець Товариство з обмеженою відповідальністю „С-РОСТОК" 13.10.2015р. за вих. №167/1 направив на адресу Продавця претензію щодо усунення виявлених пошкоджень.

09.11.2015р. позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 51536 грн. (вих. №1153 від 05.11.2015р.) з вимогою сплатити зазначену суму в якості компенсації заподіяних збитків. Проте, відповідач у відповіді на претензію від 20.11.2015р. відмовився від задоволення вимог, викладених у претензії позивача.

За посиланнями позивача, у зв'язку з відмовою відповідача добровільно сплатити кошти за заподіяні збитки, 17.11.2015р. позивачем було надіслано Заявку на проведення товарознавчого дослідження, вих. №12034 судовому експерту-автотоварознавцю Булаху Ігорю Олександровичу (свідоцтво НОМЕР_3 від 20.03.2015р.) для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного при пошкодженні трактора під час перевезення відповідачем.

Про проведення експертного дослідження відповідача було повідомлено телеграмою 17.11.2015р. Втім, відповідач у зазначений час не з'явився, про неможливість своєї присутності під час проведення дослідження не повідомив.

Згідно Висновку №02/02-16 експертного автотоварознавчого дослідження трактора DEUZ-FAHR AGROTRON X 720 DCR, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, складеного 02.02.2016р., вартість матеріального збитку, заподіяного в наслідок пошкодження трактора при перевезення, станом на 24.11.2015р. складає 72761,03грн.

Позивач вказує, що для здійснення ремонту трактора позивачем було закуплено необхідні запасні частини, загальною вартістю 62135,05 грн., що підтверджується видатковою накладною №000000213 від 31.12.2015р. та платіжним дорученням №30016538 від 11.05.2016р.

Крім того, з метою здійснення ремонтних робіт позивачем було укладено договір на виконання ремонтних робіт №176 від 05.04.2016р. з ТОВ „ДФ Агро", відповідно до умов якого, за платіжним дорученням №30016539 від 11.05.2016р. сплачено 16575 грн. Факт виконання робіт підтверджується Актом виконаних робіт №0023 від 04.05.2016р., замовленням-нарядом №00233 від 27.04.2016р., Актом виконаних робіт №0024 від 12.05.2016р. та замовленням-нарядом №00234 від 05.05.2016р.

Також позивач зазначає, що він поніс витати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 750 грн., що підтверджується платіжним дорученням №30014193 від 26.01.2016р. та актом виконання та приймання робіт №01-16 від 21.01.2016р.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з останнього суми вартість заподіяних матеріальних збитків у вигляді вартості запасних частин в сумі 62136,05грн., вартості ремонтних робіт в сумі 16575грн. та витрат, понесених позивачем, для проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 750грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно п. 1, ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Із змісту пп. 1 п. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України вбачається, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пунктами 1, 2 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу. (ч.ч.1, 2, 3 ст.917 ЦК України).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч.ч.1, 2 ст.924 ЦК України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином. (ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.308 ГК України).

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату (ч.ч.1, 3, 4 ст.314 ГК України).

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Цивільного Кодексу України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 ЦК України).

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що між ПрАТ „ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ" та ТОВ „С-РОСТОК" було укладено договір поставки №389, з метою виконання якого позивач 13.10.2015 р. уклав із відповідачем договір - заявку на транспортне експедируване вантажу №01-13/10-105, а саме перевезення трактора для сільськогосподарських робіт DEUZ-FAHR AGROTRON X 720 за маршрутом м. Полтава вул.Серьогіна, 2 - Херсонська область, м. Каховка.

За видатковою накладною №000002863 від 07.10.2015р. та Актом прийому-передачі №000000171 від 07.10.2015р. в пункті завантаження відповідачем було прийнято до перевезення вантах, про що наявні відповідні підписи в зазначеній накладній. Матеріалами справи підтверджено, що під час приймання вантажу в пункті розвантаження не було виявлено пошкодження навантажувача, а саме, лампочки - 3 шт., фара - 1 шт., скло заднє - 1 шт., провід - 1шт., дзеркало заднього виду - 1 шт., дах кабіни - 1 шт., що підтверджується підписним 13.10.2015р. між Покупцем та Продавцем Актом коригування до Акту приймання-передачі №000000171 від 07.10.2015р. та примітках до товарно-транспортної накладної №000000277 від 13.10.2015р.

У зв'язку з викладеним, з підстав заподіяння збитків, позивач - ПрАТ „ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ", за претензію ТОВ „С-РОСТОК", відшкодував останньому вартість пошкодженого вантажу у вигляді вартості запасних частин в сумі 62136,05 грн. та вартість ремонтних робіт в сумі 16575 грн., що підтверджується видатковою накладною №000000213 від 31.12.2015р. та платіжним дорученням №30016538 від 11.05.2016р., договором на виконання ремонтних робіт №176 від 05.04.2016р., актом виконаних робіт №0023 від 04.05.2016р., замовленням-нарядом №00233 від 27.04.2016р., актом виконаних робіт №0024 від 12.05.2016р. та замовленням-нарядом №00234 від 05.05.2016р.,що дало йому підставу звернутись із позовом до відповідача, з вини якого було заподіяно такі збитки, оскільки вантаж до перевезення було прийнято без заперечень тобто у належному стані.

Отже, за умови спричинення пошкодження вантажу ФОП ОСОБА_1 при здійснені ним своїх зобов'язань за договором перевезення, суд вважає наявними вину відповідача у спричиненні збитків, протиправність дій останнього у їх спричиненні, причинно-наслідкового зв'язку між заподіяними збитками та протиправною поведінкою відповідача, тобто, всі складові ознаки збитків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо стягнення вартості запасних частин в сумі 62136,05грн. та вартості ремонтних робіт в сумі 16575 грн., з підстав чого вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того в зв'язку з відмовою відповідача від відшкодування заподіяних матеріальних збитків при здійснені ним своїх зобов'язань за договором перевезення, позивач змушений був замовити проведення автотоварознавчої експертизи для встановлення розміру таких збитків, вартість якої склала 750 грн., які також підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 1378грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (65123, АДРЕСА_1, код: НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства „ВОЛИНСЬКА ФОНДОВА КОМПАНІЯ" (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 16, код 13356951) вартість запасних частин в сумі 62136 (шістдесят дві тисячі сто тридцять шість) грн. 05 коп., вартість ремонтних робіт в сумі 16575 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять)грн., витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 06 червня 2016р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко