Рішення № 58156102, 03.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.16р. Справа № 904/2725/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"

до Відділу освіти Павлоградської районної державної адміністрації

про стягнення 2 382 802,40 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № б/н від 01.02.16р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. №24/16 від 06.01.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 2 270 142,23 грн. основного боргу, 105 450,66 грн. пені, 7 209,51 грн. 3 % річних.

Відповідач позов визнав у частині основного боргу - 2 270 142,23 грн., та повідомив, що борг виник через відсутність договору на оплату за природний газ, оскільки вчасно не відбулася процедура відкритих торгів на закупівлю природного газу. В частині нарахування пені та 3 % річних просить у позові відмовити, оскільки вважає дані нарахування безпідставними, так як борг виник не з вини Відповідача.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 01.06.16р.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.15р. сторонами укладено Договір № 2015/ТП-БО-06114 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів (далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник (Позивач) постачає природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 Газ природний) (далі Газ) Споживачеві (Відповідачеві) в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.15р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Додатковою угодами № 2 від 30.12.15р. і №3 від 11.02.16р. продовжено термін дії Договору до 31.03.16р.

Відповідно до п.4.2. Договору ціна за 1 000,00 м3 природного газу, з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання 7 513,20 грн., крім того ПДВ 20% - 1 502,64 грн., разом за 1 000,00 м3 9 015,84 грн.

Додатковою угодою № 3 від 11.02.16р. змінено ціну природного газу, всього за 1 000,00 м3 з урахуванням всіх податків і зборів 7 851,36 грн.

На виконання умов Договору, протягом січня - березня 2016р. Позивач поставив Відповідачеві природного газу на загальну суму 2 270 142,23 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та актом звірки взаємних розрахунків.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до Договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.

Пунктом 4.6.1 договору визначено, що Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Пунктом 4.6.2 договору визначено, що у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше сьомого (7) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до акту приймання-передачі №ДОЗ00000907 від 31.01.16р., всього у січні 2016р. спожито 122,6 тис. м3 газу на суму 962 576,74 грн.

Згідно з п.4.6.5. Договору в разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в пятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Додатковою угодою №3 від 11.02.16р. запланований обсяг постачання природного газу в лютому 2016р. становить 22 тис. м3. Враховуючи п.4.6.5. Договору, Відповідач повинен сплатити авансовий платіж до 16.02.16р. у розмірі 172 729,92 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі №ДОЗ00006705 від 29.02.16р., всього у лютому 2016р. спожито 91,335 тис. м3 газу на суму 717 103,97 грн.

Додатковою угодою №3 від 11.02.16р. запланований обсяг постачання природного газу в березні 2016р. становить 13,492 тис. м3. Враховуючи п.4.6.5. Договору, Відповідач повинен сплатити авансовий платіж до 25.02.16р. у розмірі 105 930,55 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі №ДОЗ00013115 від 31.03.16р., всього у березні 2016р. спожито 75,205 тис. м3 газу на суму 590 461,52 грн.

31.03.16р. сторонами підписано акт звіряння взаєморозрахунків, за яким борг Відповідача за зазначений період становить 2 270 142,23 грн.

З посиланням на п. 6.2.2. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 105 450,66 грн. за період прострочення з 08.02.16р. по 07.04.16р.

Крім того, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані 3% річних - 7 109,51 грн. за період з 08.02.16р. по 07.04.16р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів своєчасної оплати спожитого газу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Позицію Відповідача про відсутність підстав для стягнення пені й річних з простроченої суми суд не приймає, оскільки відсутність фінансування не може бути підставою для не оплати одержаного товару (газу).

Перевіривши розрахунки Позивача, господарським судом встановлено, що Позивач при нарахуванні пені й річних на прострочену суму не врахував, що оскільки 07 лютого 2016р. припало на вихідний день неділю, то прострочка зобовязання з оплати за спожитий у січні 2016р. газ у Відповідача почалася з 09.02.16р. За таких обставин, за перерахунком суду 3% річних з простроченої суми становлять 7 110,92 грн., пеня 104 293,47 грн.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Беручи до уваги клопотання Відповідача, а також, що Відповідач є неприбутковою організацією, фінансується за рахунок коштів державного бюджету, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної неустойки до 73 005,43 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, стягненню підлягають 2 270 142,23 грн. - основного боргу, 73 005,43 грн. - пені, 7 110,92 грн. 3% річних, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частковою.

Стягнути з Відділу освіти Павлоградської районної державної адміністрації, 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Радянська, 53, (код 02142490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 6, (код 39572642) 2 270 142,23 грн. основного боргу, 73 005,43 грн. пені, 7 110,92 грн. 3% річних, 35 723,2 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено___