Ухвала суду № 58155932, 06.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

06.06.16 Справа № 904/1080/16За заявою: Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016

У справі:

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", м. Київ

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області про стягнення 1 154 096,14 грн.

про стягнення 1 154 096,14грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 03.06.2016, представник

Від відповідача (заявника): не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

23 травня 2016 року державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду з заявою, якою просить розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 у справі №904/1080/16, згідно з графіком погашення боргу:

з 01.05.2016 по 31.05.2016 - 202 894,44грн.,

з 01.06.2016 по 30.06.2016 - 202 894,44грн.,

з 01.07.2016 по 31.07.2016 - 202 894,44грн.,

з 01.08.2016 по 31.08.2016 - 202 894,44грн.,

з 01.09.2016 по 30.09.2016 - 202 894,44грн.

Заява мотивована фінансово - економічною кризою, нестабільним державним (бюджетним) фінансуванням та затримками у взаєморозрахунках, що проходять через банківські структури. Заявник посилається на те, що лише станом на 01.04.2016 на підприємстві рахується кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у сумі 625 608,5тис.грн. та за кредитною лінією у сумі 332 182 тис. грн. Сума, заявлена позивачем до стягнення за даним рішенням, є достатньо великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності боржника. Запровадження заходів примусового стягнення цієї суми призведе до тривалого блокування рахунків підприємства, що, у свою чергу, стане причиною затримки виплати заробітної плати, сплати податків і інших обов'язкових платежів, неможливості сплати комунальних послуг, закупки виробничо-господарської продукції та зупинення виробництва, до неможливості виконання своїх договірних зобов'язань. Також, відповідач посилається на те, що підприємство є єдиним в Україні підприємством, що здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-окису урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних станцій України. Підприємство віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.

Позивач заперечує проти задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення та зазначає, що:

- відповідач не дотримався графіку погашення заборгованості, який сам запропонував у заяві про розстрочку виконання рішення суду, не здійснив перший платіж у період з 01.05.2016 по 31.05.2016 у сумі 202 894,44грн., що вказує на недобросовісність відповідача;

- відповідно до Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за І квартал 2016 року фінансовий збиток товариства склав 569 000,00грн.;

- у 2016 році товариством укладено договір про надання кредиту з публічним акціонерним товариством "КБ "Фінансовий Партнер" від 13.04.2016 №КЛ/Ю2016-2, згідно якого товариство отримало грошові кошти з максимальним лімітом кредитування 886 000,00доларів США під 20% річних за користування кредитними коштами;

- непогашення даної заборгованості може призвести до безпідставного блокування роботи товариства, неналежного виконання кредитних зобов'язань, що в подальшому призведе до збитковості товариства.

У судове засідання призначене для розгляду заяви відповідач (заявник) не з'явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю направити повноважного представника у непердбачуване відрядження до м. Києва у Вищий адміністративний Суд України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №22175/16 від 11.04.2016, а.с. 102-107) просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість у розмірі 1 154 096,14 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 999 479,98 грн.; штрафні санкції у розмірі 154 616,16 грн.

Рішенням господарського суду від 25 квітня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" заборгованість за поставлену продукцію у сумі 999 479,98грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 14 992,2грн.

11 травня 2016 року на виконання рішення господарського суду від 25 квітня 2016 року було видано наказ №904/1080/16.

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 у справі №904/1080/16 згідно з графіком погашення боргу.

Заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Із зазначеного вбачається, що ГПК України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних та допустимих доказів на підтвердження винятковості випадку, що за статтею 121 Господарського процесуального кодексу України є визначальною підставою для розстрочки виконання судового рішення, боржник суду не надав.

Так, боржником було надано до суду наступні документи: звіт про фінансові результати, копія балансу, копія довідки про кредиторську заборгованість, копію довідки про кредити.

Однак, боржником не наведено доказів прийняття ним заходів щодо зміни способу виконання судового рішення, а також прийняття заходів до погашення заборгованості з використанням інших правових механізмів, у тому числі за участю стягувача. Неможливість боржником погасити заборгованість шляхом залучення банківських кредитів, фінансових активів за рахунок поручителів, гарантів, укладення мирової угоди зі стягувачем на умовах тієї ж розстрочки тощо боржник суду не довів.

Отже, доказів на підтвердження того, що скрутний фінансовий стан боржника утворився внаслідок об'єктивних підстав, а не внаслідок його власної господарської діяльності суду не надано. Посилання боржника на нестабільну ситуацію в країні є загальним для всіх господарюючих суб'єктів підприємницьким ризиком, який не доводить перебування його у винятковому у порівнянні із стягувачем становищі.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ).

Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах і розстрочка виконання судового рішення на тривалий термін призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем, призведе до поглиблення порушення права позивача на користування грошовими коштами.

Крім того, відповідач не дотримався графіку погашення заборгованості, який сам запропонував у заяві про розстрочку виконання рішення суду, не здійснив перший платіж у період з 01.05.2016 по 31.05.2016 у сумі 202 894,44грн., що вказує на недобросовісність відповідача. Також боржником не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту скрутного матеріального становища боржника чи відсутність надходжень коштів від його контрагентів для подальшого розрахунку перед стягувачем. Сам по собі результат фінансової діяльності підприємства не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 25.04.2016 - відмовити.

Суддя ОСОБА_2