Рішення № 58155810, 06.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.16 Справа № 904/1914/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: дочірнього підприємства "Львівський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Львів

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 164 896,41 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2 від 02 лютого 2016 року, головний бухгалтер

Від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність від 03.06.2016 №1606-03/1, представник

Від відповідача-2: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить :

- стягнути з дочірнього підприємства "Львівський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість у розмірі 162 896,41 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 85 228,99 грн.;

- 3 % річних у розмірі 9 330,82 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 68 336,60 грн.;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД" грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поставки № 23 від 01 червня 2012 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. Позивач зазначає, що право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в накладних на поставку товару. Поставка товару підтверджується видатковими накладними: №636 від 05.06.2012 на суму 16 978,69грн., №641 від 05.06.2012 на суму 25 593,71грн., №642 від 05.06.2012 на суму 25 593,71грн., №643 від 05.06.2012 на суму 17 062,88грн. Загальна сума поставки складає 85 228,99 грн. Строк оплати поставленої продукції, за доводами позивача, настав 09.06.2012, однак станом на 17.03.2016 заборгованість за договором не сплачена. Наявність заборгованості підтверджується підписаним між позивачем та Стрийською дорожньо-експлуатаційною дільницею ДП "Львівський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" актом звірки розрахунків за договором поставки №23 від 01.06.2012 за період з 01.06.2012 по 31.12.2014.

У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки у сумі 9 330,82 грн. та інфляційні збитки за період з вересня 2012 року по січень 2016 року.

Відповідач-1, дочірнє підприємство "Львівський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що спірні видаткові накладні не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: видаткові накладні не містять розшифровки підпису, що унеможливлює встановлення особи, яка брала участь у господарській операції. Також відсутня довіреність на отримання товару. За доводами відповідача-1 укладений 01.06.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД" договір поруки є удаваним правочином, оскільки укладений лише для приховання іншого правочину (ст. 235 ЦК України), тобто для розгляду даної справи господарським судом Дніпропетровської області за місцезнаходженням відповідача-2 за вибором позивача. Позивач посилається на наявність між позивачем та відповідачем-2 родинних відносин, оскільки засновник відповідача-2 ОСОБА_3 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1"г", кв. 52, а засновник позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1"г", кв. 52. Наведені обставини, на думку відповідача-1, свідчать про наявність родинних відносин між позивачем та відповідачем-2.

Також відповідач-1 вважає, що позов заявлено з пропуском позовної давності, оскільки початком перебігу позовної давності є 12.06.2012 та заявляє про застосування позовної давності до спірних відносин. Відповідач-1 не погоджується з доводами позивача про те, що перебіг позовної давності перервався підписанням сторонами акту звірки взаємних розрахунків від 31.12.2014, оскільки акт звірки підписаний від імені відповідача-1 не уповноваженою особою, а відтак, не можу слугувати належним доказом.

Відповідач-1 звертає увагу, що в порушення п.4 договору поставки №23 від 01.06.2012, позивачем не проводилась претензійна робота з приводу стягнення заборгованості за договором.

Відповідач-2 проти задоволення позову не заперечує та зазначає, що на виконання своїх зобовязань за договором поруки 13.05.2016 сплатив частину боргу (1000грн.). Щодо решти (1 000,00грн.) просить надати невелике розстрочення виконання. Відзив на позовну заяву містить клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.74).

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) №4994532660459 міститься в матеріалах справи, а.с.53).

Розгляд справи був відкладений з 18 квітня 2016 року на 16 травня 2016 року.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2016 розгляд справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладений на 06.06.2016.

У судовому засіданні 06 червня 2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект" (постачальник) та філією "Стрийська дорожньо - експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Львівський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір поставки №23, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобовязується передати у погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, щебінь гранітний фракція 0-30мм (далі - товар), найменування, кількість, ціна в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками покупця на постачання тієї чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою). Постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними), які підписані представниками обох сторін ( п.2.1. договору).

Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в накладних на товар (видаткових накладних та/або акти приймання-передачі) (п.3.4. договору).

Ціна товару на щебінь фр.0-30мм складає 92,00 за 1 куб м., в тому числі ПДВ, залізничний тариф, послуги залізниці, експедування та страхування вагонів сплачується додатково (п.3.1. договору).

Загальна вартість договору складає 92 000,00грн. (п.3.2. договору).

Відповідно до п.3.3. договору поставки, розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом постачальника) здійснюється покупцем на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання товару.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника (п.3.5. договору).

За приписами п.6.1. договору, договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором.

Одночасно з укладеним договором поставки №23, 01 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект" в особі директора ОСОБА_4 (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство ТД" в особі ОСОБА_6 (поручитель) укладено договір поруки, у відповідності до умов якого (п.1.1.) поручитель зобовязується солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше 2 000,00грн. за виконання Стрийською дорожньо - експлуатаційною дільницею дочірнього підприємства "Львівський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" стосовно оплати вартості товару поставленого кредитором боржнику в рамках виконання договору поставки №23 від 01.06.2012.

Отже, основним договором в договорі поруки є договір поставки №23 від 01.06.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект" (кредитор) та філією "Стрийська дорожньо - експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Львівський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (боржник).

Відповідно до п.3.1. договору поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобовязань в частині оплати вартості товару за основним договором.

Сторони несуть відповідальність за збитки, спричинені один одному у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязань за цим договором (п.3.2. договору поруки).

Відповідно до п.4.1. договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2016.

На виконання умов договору поставки постачальник поставив покупцю товар на суму 85 228,99 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№636 від 05.06.2012 на суму 16 978,69грн.,

№641 від 05.06.2012 на суму 25 593,71грн.,

№642 від 05.06.2012 на суму 25 593,71грн.,

№643 від 05.06.2012 на суму 17 062,88грн. (а.с.18-19, том 1).

Видаткові накладні підписані позивачем (директор ОСОБА_4В.), скріплені печаткою товариства, та відповідачем. Разом з тим, в накладних відсутня розшифровка підпису представника відповідача-1, не вказана посада особи, яка їх підписала. В той же час, видаткові накладні скріплені печаткою відповідача-1, містять посилання на договір поставки №23 від 01.06.2012; умови поставки: квитанція №38786802 (видаткові накладні №641 від 05.06.2012 на суму 25 593,71грн., №642 від 05.06.2012 на суму 25 593,71грн., №643 від 05.06.2012 на суму 17 062,88грн.), всього вагонів 3 шт., станція призначення Давидов; квитанція 38751947 (видаткова накладна №636 від 05.06.2012 на суму 16 978,69грн.), всього вагонів 2 шт., станція призначення Давидов. Отримання відповідачем-1 товару підтверджується також залізничними накладними, які надані відповідачем-1, та містяться в матеріалах справи (а.с.106).

За станом на 31.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект", в особі ОСОБА_4, та дочірнім підприємством "Львівський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі ОСОБА_7, підписано акт звірки розрахунків за договором поставки №23 від 01.06.2012 за період з 01.06.2012 по 31.12.2014 на суму 85 228,99 грн.

Відповідач-1 свої зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, залишок несплаченої суми становить 85 228,99 грн.

Позивач посилається на невиконання відповідачем-1 передбачених договором зобов'язань по оплаті поставленого йому позивачем товару за вищенаведеними видатковими накладними, наявність боргу відповідача-1 у розмірі 85 228,99 грн., солідарну відповідальність відповідачів за зобов'язаннями за спірним договором поставки, що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Враховуючи умови договору щодо строку оплати (п.3.3.), положення ч.1 ст. 692 ЦК України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу-1, поставка якого підтверджується зазначеними вище видатковими накладними, є таким, що настав 11 червня 2012 року (оскільки 10 червня 2012 року є вихідним днем).

Наявність заборгованості у спірній сумі підтверджується підписаним 31.12.2014 між позивачем, в особі директора ОСОБА_4, та відповідачем-1, в особі ОСОБА_7, актом звірки взаємних розрахунків.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідач-1 у відзиву на позовну заяву заявляє про застосування до спірних правовідносин позовної давності.

В свою чергу, позивач вважає, що підписанням акту звірки взаємних розрахунків відбулося переривання позовної давності відповідно до вимог ст. 264 Цивільного колесу України.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Тривалість загальної позовної давності встановлює стаття 257 Цивільного кодексу України.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки позивач звернувся з позовом до суду 22.03.2016, то вимога про стягнення заборгованості за поставлену продукцію за спірним договором заявлена з пропущенням загальної позовної давності, встановленої у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у відзиву на позовну заяву в частині заявлених до нього вимог заявляє про пропуск позивачем позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Однак у спірних правовідносинах суд не вбачає поважності причин пропущення позовної давності позивачем за вимогами про стягнення основного боргу та, відповідно, підстав для захисту порушеного права.

За змістом п.2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.20132.3, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, інститут позовної давності передбачає обставини, які є підставами для зупинення та переривання строку давності, вичерпний перелік яких встановлено статтями 263, 264 ЦК України.

Так, відповідно до частини першої статті 264 ЦК визначено, що позовна давність переривається, вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

За змістом п.4.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013, господарському суду у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обовязку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання предявленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Як встановлено судом, 31.12.2014 ОСОБА_7 від імені відповідача-1 підписано акт звірки взаємних розрахунків, яким визнано борг перед позивачем у сумі 85 228,89 грн.

Згідно наказу №104 від 23.09.2005 про прийом на роботу, ОСОБА_7 була прийнята на посаду провідного бухгалтера Філії "Стрийської ДЕД" дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" з 23.09.2005.

Начальником філії "Стрийська ДЕД" ОСОБА_8 затверджена посадова інструкція бухгалтера. Згідно п.3 цієї Інструкції бухгалтер підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру підприємства або керівнику відповідного структурного підрозділу головної бухгалтерії.

Завдання та обовязки бухгалтера визначені розділом 2 Інструкції, зокрема, бухгалтер:

самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, доходів та витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку;

забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку;

бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобовязань, оформлення матеріалів, повязаних з нестачею та відшкодування втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства, у перевірках стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства;

готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих форм, а також форм періодичної звітності, яка ґрунтується на даних господарського обліку;

забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом встановленого терміну тощо.

Відповідно до п.6.1. статті 6 Положення філії "Стрийська ДЕД" дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", затверджено наказом ДП "Львівський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" 12.06.2002 №5, управління філією здійснює начальник, який призначається на посаду директором підприємства. Начальник у межах компетенції, передбаченої цим Положенням, організовує оперативно-господарську діяльність філії; видає накази, розпорядження тощо.

Згідно довідки від 25.04.2016 за вих. №55, яка підписана начальником філії "Стрийська ДЕД" довіреність на бухгалтера ОСОБА_7 на підписання акту звірки з ТОВ ВТП "Будкомплект" філією не видавалась та на передавалось з актом звірки на ТОВ ВТП "Будкомплект".

З наведеного вище вбачається, що вчинення боржником (відповідачем-1) дій з виконання зобов'язання (підписання бухгалтером акту звірки взаємних розрахунків) не можна вважати таким, що перериває перебіг позовної давності, оскільки такі дії не були вчинені уповноваженою на це особою. Бухгалтер ОСОБА_7 не є уповноваженим представником, яка представляє боржника у відносинах з кредитором ані в силу закону, ані на підставі установчих документів або довіреності.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитися у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі "Відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 у зв'язку з пропуском позовної давності.

Також не підлягає вимога позивача, яка заявлена до відповідача-2, як поручителя.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як встановлено вище, договором поруки, укладеним між позивачем та відповідачем-2, передбачена солідарна відповідальність поручителя та боржника.

Відповідно до частини другої статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За частиною 2 статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договір поруки обмежує відповідальність відповідача-2 перед позивачем за неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за спірним договором поставки товару на суму 2000,00грн..

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України - порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Між тим, строк припинення поруки в договорі поруки сторонами не встановлений, а термін дії договору поруки 31.12.2016 не є строком припинення поруки.

Строк виконання відповідачем основного зобов'язання є таким, що настав 11.06.2012, однак позивач, як кредитор, протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.

Отже, в силу положень ч.4 ст. 559 ЦК України зобов'язання відповідача-2, як поручителя, є припиненим.

Відповідач -2 надав докази часткового виконання договору поруки, сплатив згідно платіжного доручення №8 від 12.05.2016 на рахунок позивача 1 000,00грн. Доказів виконання зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, забезпеченого порукою, у спірній сумі відповідач-2 не надав.

З огляду на викладене вище, суд вбачає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд відхиляє доводи відповідача-1, що недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору, зокрема вимог пункту 4 договору, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рн/2002 у справі №1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України(справа про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Тому недотримання позивачем вимог пункту 4 договору не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за наявності спору (постанова Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі №28/5005/640/2012, постанова Вищого господарського суду України від 04.12.2012 у справі №14/5005/1768/2012).

В силу ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Оскільки договір поруки не було визнано недійсним, доводи відповідача-1 про укладення між позивачем та відповідачем-2 удаваного правочину є безпідставними.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя: Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 07.06.2016