Рішення № 58155734, 02.06.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2016 р. Справа № 903/272/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "BALTCOAST OU" (Естонія, Таллін)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп"

про стягнення 600 000,00 грн.

Суддя: Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, згідно договору про надання правової допомоги від 18.04.2016р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки.

В судовому засіданні 01.06.2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "BALTCOAST OU" (Естонія, Таллін) звернулось з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп" 600 000,00 грн. заборгованості .

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань щодо укладеного між сторонами додатку до контракту від 12.01.2015р .

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.04.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.06.2016р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 01.06.2016р. заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити. Додатково на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2016р. надав довідку, якою підтвердив відсутність у провадженні господарських судів України та інших органів, які в межах своєї компетенції вирішують спір, немає справ зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідач в судове засідання 01.06.2016р. уповноваженого представника не направив, водночас листом від 01.06.2016р. за вх.№01-54/4903/16 повідомив суд про визнання з боку товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп" позовних вимог та не заперечує щодо змісту позовних вимог. Розгляд справи просить проводити без участі представника товариства.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України,-

встановив:

01.09.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "BALTCOAST OU" (Сторона 1, Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп" (Сторона 2, Відповідач) було укладено Контракт (а.с. 9-11 ).

Пунктом 1.1. Контракту Сторона 1 доручає, а Сторона 2 зобов`язується поставляти та розміщувати на митному складі Сторони 2 транспортні засоби для зберігання та подальшого розмитнення на території України та в тому числі відпускати в подальшому у вільний обіг вказані транспортні засоби до покупців компанії "BALTCOAST OU" згідно контрактів.

Згідно п.1.3. Контракту Сторони погодились, що умовою укладення та виконання сторонами даного контракту слугують умови, які повинна створити та забезпечити Сторона2 з 01.2014р., а саме: - Сторона 2 повинна мати офіційні дозволи на функціонування митного складу; - Сторона 2 має мати погоджене митним органом місце доставки до території, прилеглої до митного складу.

Відповідно до п.1.5 Контракту Сторони погодили, що сторона 1 протягом кожного місяця зобовязується поставляти близько 600 транспортних засобів.

Згідно з п. 1.6 Контракту Сторони погодили, що загальна вартість даного контракту орієнтовно складає 10 000 Євро.

З пояснень представника позивача встановлено, що з часу укладення вищезазначеного контракту та по 12 січня 2015 року митний склад на території позивача так і не запрацював, чим спричинив фінансові збитки позивачу.

Згідно з п.7.5. контракту Сторони погодили, що якщо Сторона 2 не забезпечить отримання від компетентних митних органів погодження місця доставки до території прилеглої до митного складу, то Сторона 2 зобов'язується сплатити Стороні 1 штраф у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) Євро і в такому випадку контракт вважається розірваним з 01 січня 2015 року про що сторони можуть підписати доповнення до данного Контракту.

12 січня 2015 року між тими ж Сторонами було укладено Додаток до контракту, відповідно до п.1.1.котрого:

У зв'язку з існуванням перешкод щодо функціонування митного складу та відсутністю погодженого компетентним органом місця доставки транспортних засобів, (через відмову митниці) до території прилеглої до митного складу та через тривалі судові процедури, котрі існують між ТОВ «ОСОБА_1 Груп» та Ягодинською (Волинською) митницею і можуть завдати істотних збитків Стороні 1, з огляду на те, що такі вимоги були істотними вимогами для укладення та виконання сторонами даного контракту, Сторони домовились розірвати даний контракт, укладений 01 вересня 2014 року між компанією «Baltcoast OU» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Груп».

Згідно з п.1.2. додатку до контракту сторони погодили, що Сторона 2 зобов'язується сплатити Стороні 1 компенсацію за невиконання умов контракту в розмірі 600 000 гривень. Сторони погоджують, що дана сума є зобов'язанням Сторони 2. Оплата повинна бути проведена протягом одного року з моменту укладення даного додатку до контракту.

Так як даний додаток було укладено 12 січня 2015 року, а тому кошти мали надійти на рахунок позивача, згідно даного додатку, до 12 січня 2016 року (а.с. 12).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1. cm.530 ЦК України: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 cm. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 cm. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених cm. 11 цього Кодексу, в тому числі і з договорів. Згідно ст.. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно приписів статей 525,526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не неналежне виконання відповідачем умов договору, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

Відповідач листом від 01.06.2016р. за вх №01-59/95/16 звернулися до суду з клопотанням, яким, просить суд відстрочити погашення заборгованості по справі №903/272/16 на декілька місяців.

Представник позивача заперечив суду проти задоволення даного клопотання .

Водночас, суд вважає за необхідне заяву відповідача про відстрочку виконання рішення відхилити, виходячи з наступного.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як розяснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.1., 7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на відстрочку законодавство не вимагає, і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження "№ 14 від 26.12.2003р " передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Додатково суд звертає увагу, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Обов'язковою умовою надання розстрочки чи відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Заявником не надано документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду; також ним не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, як і жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення, також не подано доказів які підтверджували його скрутне матеріальне становище, доказів, які б свідчили про відсутність у боржника коштів на банківських рахунках, не обґрунтовано і не подано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки відстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку відстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

Наведені заявником в заяві від 01.06.2016р. підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та відсутність коштів, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового зборув сумі 9 000,00 грн., слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп" (45603, Волинська обл., Луцький р-он, с. Струмівка, вул. Рівненська, 74 код ЄДРПОУ 38966022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Baltcoast OU" (10145, м. Таллін вул. Торнімае, 7-54 реєстраційний номер 12057258) 600 000,00 грн. заборгованості та 9 000,00 грн.- витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

02.06.2016

СуддяВ. О. Кравчук