Постанова № 58155343, 01.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2011 року 11:30 № 2а-13617/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 07.06.2011 року № 03-02-827)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.11.2010 р. № 125/д)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 367 901,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 367 901,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення ст. 19 ОСОБА_3 України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі-Закон) у 2010 році не здійснено працевлаштування осіб, що мають інвалідність у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а відтак не виконано встановлений норматив для працевлаштування інвалідів, що є підставою, на думку позивача, для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Зокрема, позивач у позові посилається на те, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2010 році становила 12 427 осіб, отже, відповідно до вимог частини першої статті 19 ОСОБА_3 відповідач у 2010 році повинен був працевлаштувати 497 інвалідів, а працевлаштував 490, у звязку з чим не виконав наведеного нормативу. До того ж, позивач зазначає, що в ході проведення перевірки ТОВ «Епіцентр К»органами прокуратури було встановлено, що громадяни ОСОБА_4 інвалід 3 групи, ОСОБА_5. інвалід 1 групи, ОСОБА_6 інвалід 2 групи та ОСОБА_7.Ю. інвалід 3 групи фактично не працювали на підприємстві, але отримували заробітну плату, а відтак дані особи не враховуються в норматив робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «Епіцентр К»у 2010 році в порушення ст. 19 ОСОБА_3 не виконало встановлений норматив для працевлаштування інвалідів та загалом не працевлаштувало 11 осіб, що мають інвалідність, у звязку з чим до відповідача були застосовані адміністративно-господарські санкції.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що позовні вимоги ґрунтуються на наданому позивачу прокуратурою Дніпровського району м. Києва звіті з праці за 2010 рік по відокремленому підрозділу гіпермаркет № 2 «Епіцентр К»м. Харків в якому помилково було збільшено показник чисельності штатних працівників облікового складу на 230 осіб, що потягло за собою збільшення нормативу для працевлаштування інвалідів на підприємстві у кількості 9 осіб. При цьому, відповідач зазначає, що дана помилка була усунута під час подання звіту до відділу статистики Дніпровського району м. Києва.

Окрім того, щодо доводів позивача про формальне працевлаштування чотирьох інвалідів та фактичне невиконання ними своїх обовязків на підприємстві відповідач зазначає, що двоє з них (ОСОБА_7.Ю. та ОСОБА_4В.) при оформленні на роботу навмисно приховали факт навчання на стаціонарі у вищому навчальному закладі і на теперішній час звільненні за власним бажанням, але при цьому фактично працювали та позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів в цьому контексті. Щодо інваліда 1 групи ОСОБА_5 відповідач зазначив, що дана особа через погіршення стану здоровя була не в змозі виконувати покладені на неї обовязки, однак відповідач не мав змоги її звільнити зі своєї ініціативи з огляду на положення статті 17 ОСОБА_3 № 875-XII. Щодо інваліда ОСОБА_6 відповідач зазначив, що дана особа працює на підприємстві з 2004 року та виконує покладені на нього обовязки, що підтверджується його особистою заявою, яка була подана до органів прокуратури під час проведення перевірки.

З огляду на такі обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову та стягнення санкцій.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»(код ЄДРПОУ 32490244) на виконання вимог ОСОБА_3 України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»зобовязано виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством України.

Під час розгляду даної справи встановлено, що ТОВ «Епіцентр К»06.01.2011 подано до відділу статистики Дніпровського району м. Києва Звіт з праці за грудень 2010 року (форма № 1-ПВ) по відокремленому підрозділу гіпермаркет № 2 «Епіцентр К»м. Харків, в якому помилково в рядку 1040 «Середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року»було визначено працівників у кількості 310 осіб, замість дійсної кількості працюючих у 54 особи, що потягло за собою збільшення загальної чисельності штатних працівників ТОВ «Епіцентр К»на 230 осіб та загальної кількості працюючих інвалідів у кількості 9 осіб.

Зазначена помилка була виявлена заступником головного бухгалтера підприємства і в той же день 06.01.2011 до відділу статистики було подано нову звітність із виправленими неточностями. При цьому, факт подачі уточненого звіту за грудень 2010 року по гіпермаркету № 2 «Епіцентр К»м. Харків підтверджується відміткою органу статистики.

Окрім того, уточненні та достовірні кількісні показники штатних працівників були зазначені відповідачем у Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік (Форма № 10-ПН), який був поданий ТОВ «Епіцентр К»до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до якого підприємством визначено загальну кількість працівників у 12197 осіб, а також із встановленою інвалідністю у кількості 490 осіб, факт подачі даного звіту позивачем не заперечується.

Судом встановлено, що прокуратурою Дніпровського району міста Києва була проведена перевірка ТОВ «Епіцентр К»щодо дотримання законодавства з питань працевлаштування інвалідів. Під час вказаної перевірки на вимогу працівників прокуратури заступником головного бухгалтера ТОВ «Епіцентр К»був помилково наданий первинний Звіт з праці за грудень 2010 року (форма № 1-ПВ) по відокремленому підрозділу гіпермаркет № 2 «Епіцентр К»м. Харків з помилково зазначеними даними, в якому було визначено працівників у кількості 310 осіб, замість дійсної кількості працюючих у 54 особи. При цьому, працівниками прокуратури з приводу вказаних даних будь-яких додаткових документів чи пояснень у ТОВ «Епіцентр К»не витребовувалось.

На підставі проведеної перевірки та наданих відповідачем документів під час її проведення прокурором Дніпровського району міста Києва винесено постанову про порушення кримінальної справи від 24.03.2011 відносно генерального директора ТОВ «Епіцентр К»ОСОБА_8 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Разом з цим, постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10.06.2011 по справі № 4-117/11 скаргу генерального директора відповідача задоволено, а вищезазначену постанову прокурора від 24.03.2011 про порушення кримінальної справи скасовано. Вказана постанова суду станом на 24.10.2011 року набрала законної сили відповідно до чинного процесуального законодавства, що підтверджується копією цієї постанови суду, залученої до матеріалів справи.

Зокрема, при розгляді скарги та винесенні вказаного рішення судом встановлено, що при виявленні невідповідностей у вказаних звітах, з метою перевірки обґрунтованості даних, на базі яких встановлюються ознаки злочину, посадовими особами прокуратури пояснення від службових осіб ТОВ «Епіцентр К»з приводу вказаних розбіжностей не відбиралися, не витребовувалась також і офіційна інформація з державних органів щодо фактично поданих відповідачем звітів, а саме з відділу статистики Дніпровського району м. Києва звіти з праці за формою № 1-ПВ, що були офіційно подані до відділу статистики відповідачем та в яких були відображені достовірні дані щодо середньооблікової кількості працівників підприємства за 2010 рік.

Крім того, Дніпровський районний суд м. Києва прийшов до висновку щодо безпідставності висновків прокурора про формальність працевлаштування до ТОВ «Епіцентр К»чотирьох осіб: ОСОБА_4 інвалід 3 групи, ОСОБА_5. інвалід 1 групи, ОСОБА_6 інвалід 2 групи та ОСОБА_7.Ю. інвалід 3 групи, оскільки згідно наданих особисто пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_7.Ю. вони не заперечували, що приховали при працевлаштуванні факт навчання на стаціонарі у вищому навчальному закладі, а щодо інвалідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, то працівниками прокуратури взагалі не були опитані вказані особи, а пояснення відбиралися лише від їх родичів.

За таких обставин, районним судом скасовано постанову про порушення кримінальної справи у звязку з відсутністю порушень законодавства про зайнятість і працевлаштування інвалідів та наданням підприємством до державних органів достовірної інформації.

Разом з цим, як вбачається з ОСОБА_4 перевірки ТОВ «Епіцентр К»«Нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, реєстрації у відділенні Фонду, подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, своєчасного та повного надходження адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету України» № 49-П11 від 23.03.2011 на підставі якого Фондом застосовано до відповідача спірні у даній справі адміністративно господарські санкції, позивач при складанні даного акту та застосуванні санкцій виходив із висновків та документів наданих йому прокуратурою Дніпровського району міста Києва, які не ґрунтуються на фактичних обставинах.

В контексті наведеного, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає, що відповідно до поданих відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою № 10-ПВ та звітів з праці за 2010 рік за формою № 1-ПВ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства складала 12197 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність 490 осіб (4,02 %), а відтак визначений статтею 19 ОСОБА_3 чотирьохвідсотковий норматив для працевлаштування інвалідів підприємством дотриманий.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-XII.

Стаття 19 вказаного ОСОБА_3 зобовязує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів і інформувати центри зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, звітувати перед відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів про їх працевлаштування підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Наказом Державного комітету статистики України "Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики праці" № 294 від 03.08.2009 (в редакції на час виникнення спірних відносин) затверджена форма звітності N 1-ПВ (місячна) "Звіт з праці". Зазначена форма використовується для ведення державних статистичних спостережень зі статистики праці та отримання повної, всебічної й об'єктивної статистичної інформації.

Разом з тим, для надання підприємствами необхідної інформації для організації працевлаштування інвалідів, і звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 (в редакції на час виникнення спірних відносин) затверджена форма звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", відповідно до якої підприємства, установи та організації подають до територіального відділенні Фонду соціального захисту інвалідів інформацію про працевлаштування та виконання нормативу працевлаштування осіб, яким відповідно до вимог законодавства встановлено інвалідність.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Епіцентр К»було подано 06.01.2011 до Дніпровського районного у м. Києві відділу статистики Звіти за формою № 1-ПВ по кожному відокремленому підрозділу, відповідно до яких відповідачем визначено, що у 2010 році на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників складала 12 197 осіб, зазначені звіти прийняті районним відділом статистики, що підтверджується вхідним штемпелем із зазначенням дати прийняття та підписом уповноваженої особи державного органу.

Суд не приймає доводів позивача про те, що підприємством подано до відділу статистики Дніпровського району м. Києва Звіт з праці за грудень 2010 року по відокремленому підрозділу гіпермаркет № 2 «Епіцентр К»м. Харків з урахуванням якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства складала 12 427 осіб, оскільки, як вже встановлено судом, у вказаному звіті була допущена помилка, яка в той же день усунута працівниками бухгалтерії відповідача, шляхом подачі до відділу статистики нової звітності із достовірними даними, що в свою чергу підтверджується відміткою органу статистики.

У взаємозвязку з вищенаведеним, суд зазначає, що позивач при застосуванні до відповідача спірних адміністративно-господарських санкцій не взяв до уваги звітність ТОВ «Епіцентр К»за формою № 10-ПВ «Про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік», яка була подана до Фонду та відповідно до якої підприємством визначено, що у 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства складала 12197 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність 490 осіб. Позивачем взагалі не витребовувались у відповідача будь-які додаткові документи та пояснення з приводу наявності розбіжностей у звітній документації.

До того ж, до уваги не приймаються також висновки позивача про формальність працевлаштування чотирьох осіб: ОСОБА_4 інваліда 3 групи, ОСОБА_5. інваліда 1 групи, ОСОБА_6 інваліда 2 групи та ОСОБА_7.Ю. інваліда 3 групи, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зазначених тверджень. При цьому, безпідставність та необґрунтованість вказаних обставин вже встановлено у постанові Дніпровського районного суду міста Києва, яка набрала законної сили.

Таким чином, враховуючи вищенаведені факти та обставини в сукупності суд зазначає, що відповідно до офіційно поданої відповідачем до державних органів інформації у 2010 році на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 12197 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність 490 осіб (4,02 %), а відтак встановлений статтею 19 ОСОБА_3 чотирьохвідсотковий норматив для працевлаштування інвалідів був дотриманий та підстав для застосування і стягнення з відповідача санкцій у позивача не має.

Позивач не надав суду належних доказів порушення відповідачем вимог ОСОБА_3 України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»відповідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, надані відповідачем документальні докази свідчать про виконання підприємством обовязку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню встановленої кількості робочих місць для інвалідів, оскільки місця для працевлаштування осіб, що мають інвалідність були створені та на підприємстві працювала необхідна кількість осіб, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх висновків щодо порушення відповідачем ОСОБА_3 України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а відтак законних підстав для застосування та стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у суду немає.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 367 901,71 грн. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 04 листопада 2011 року.