Постанова № 58154900, 06.06.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року м. ПолтаваСправа №816/684/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

суддів: Бойка С.С., Ясиновського І.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" до Державної фіскальної служби України про скасування індивідуальної податкової консультації,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2016 року Споживче товариство "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, ДФС України), у якому просили скасувати індивідуальну податкову консультацію ДФС України від 16.02.2016 №3412/6/99-99-17-04-01-15 в частині відповідей, наданих на запит Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" від 14.01.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що надана відповідачем індивідуальна податкова консультація з питань практичного застосування положень абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (зокрема, тлумачення понять "будівлі промисловості", "промислове підприємство") та сплати податку на нерухомість у 2015 році не відповідає приписам Податкового кодексу України.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, у порядку письмового провадження.

У судове засідання з'явилась представник відповідача Кінаш Л.О., яка попередньо подала до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначила, що надана Споживчому товариству "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" податкова консультація ґрунтується на чинних положеннях податкового законодавства та відповідає правозастосовній практиці органів ДФС.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, колегія суддів ухвалила розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила такі факти та відповідні до них правовідносини.

Колегією суддів встановлено, що листом від 14.01.2016 позивач звернувся до ДФС України із запитом про отримання індивідуальної податкової консультації з таких питань:

1) щодо визначення об'єкта оподаткування податком на нерухомість - якщо в договорі купівлі-продажу, техпаспорті та витягу з реєстру речових прав вказано, що нерухомість є будівлями складського типу, то чи достатньо цього для того, щоб підтвердити, що ці будівлі є "складськими приміщеннями" у розумінні абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України;

2) які підприємства належать до "промислових" у розумінні абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України;

3) щодо встановлення ставок податку на нерухомість:

- чи потрібно сплачувати податок на нерухомість за нежитлові будівлі у 2015 році, якщо рішення про встановлення такого податку Полтавською міською радою прийнято з порушенням вимог статті 12 Податкового кодексу України;

- з урахуванням вимог статті 12 Податкового кодексу України рішення Полтавської міської ради від 30 січня 2015 року починає застосовуватись з 2015 чи 2016 року? /а.с. 15-16/.

Листом від 16.02.2016 вих. №3412/6/99-99-17-04-01-15 ДФС України роз'яснила позивачу:

- щодо першого та другого запитань: при віднесенні об'єктів нежитлової нерухомості Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно дотримуватись умов, визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, враховувати рішення органів місцевого самоврядування в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ДК 018-2000, ДК 009:2010 та документи, що підтверджують право власності на таку нерухомість;

- щодо третього запитання: у 2015 році платники податку - юридичні особи сплачували податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування про встановлення на 2015 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнятих на виконання вимог пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №71 /а.с. 18-19/.

Не погодившись з доводами контролюючого органу, позивач оскаржив індивідуальну податкову консультацію до суду.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Таким чином, позивач має право на оскарження до суду індивідуальної податкової консультації, наданої за його зверненням ДФС України.

Надаючи правову оцінку оспорюваному правовому акту індивідуальної дії та відповідним доводам сторін, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 52.3 статті 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що звернення позивача про надання індивідуальної податкової консультації стосувалось питань визначення об'єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та порядку і наявності законних підстав для сплати такого податку у 2015 році.

Так, з 01.01.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII. Згідно з даним нормативно-правовим актом запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, в силу положень підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Водночас абзацом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

З огляду на відсутність у Податковому кодексі України конкретизованого переліку нерухомого майна, що відноситься до будівель промисловості, та визначення поняття "промислове підприємство" позивач звернувся до ДФС України із запитом про отримання індивідуальної податкової консультації та посилався на такі обставини.

На підставі договорів купівлі-продажу від 23.10.2015 та від 28.12.2015 Споживчому товариству "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Червонофлотська, буд. №11, що складаються з: прохідної «А-1» пл. 46,9 кв.м, складу «Б-1» пл. 1788,3 кв.м, складу «В-1» пл. 1481,4 кв.м, складу з навісом «Г-1» пл. 1648,4 кв.м, складу «Д-1» пл. 3912,9 кв.м, вбиральні «Е-1» пл. 2,8 кв.м, огорожі №1, хвіртки №2, воріт №3, огорожі №4, огорожі №5, воріт №6.

Посилаючись на те, що договори купівлі-продажу, техпаспорт та витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно містять відомості про віднесення такого нерухомого майна до складських будівель, позивач стверджував про відсутність у нього обов'язку зі сплати податку на таке нерухоме майно.

У наданій позивачу індивідуальній податковій консультації контролюючий орган зазначив, що відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 №530 (надалі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", С "Переробна промисловість", О "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", Е "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та Р "Будівництво".

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (надалі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) "Будівлі промислові та склади" належить клас (код 1251) "Будівлі промислові", який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) "Резервуари, силоси та склади" належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики.

Згідно з обліковими даними ДФС, основним видом економічної діяльності Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).

Відповідач зазначив, що нежитлові будівлі не використовуються позивачем для виробництва, а здаються в оперативну оренду третім особам. До того ж, про належність нерухомого майна до будівель промисловості у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не зазначено.

Отже, при віднесенні об'єктів нежитлової нерухомості СТ "Коопзаготпром-МКК" до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно дотримуватись умов, визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, враховувати рішення органів місцевого самоврядування в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ДК 018-2000, ДК 009:2010 та документи, які підтверджують право власності на таку нерухомість.

Окрім того, за змістом запиту Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" про надання індивідуальної податкової консультації: у зв'язку із тим, що в 2014 році до 15 липня Полтавською міською радою не було прийнято рішення, яке встановлювало б ставки податку на майно на нежитлову нерухомість, а рішення прийняте в 2015 році не відповідає вимогам статті 12 Податкового кодексу України, позивач просив роз'яснити:

1) Чи потрібно було в такій ситуації сплачувати податок на нерухомість за нежитлові будівлі в 2015 році?

2) Рішення Полтавської міської ради від 30.01.2015 про встановлення місцевих податків (в т.ч. податку на нерухомість нежитлового типу) з урахуванням статті 12 Податкового кодексу України починає застосовуватись з 2015 чи 2016 року?

Надаючи відповідь на вказані запитання, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону рекомендовано переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

А тому, на переконання відповідача, у 2015 році платники податку - юридичні особи мали сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування про встановлення на 2015 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнятих на виконання вимог пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Оцінюючи надану відповідачем податкову консультацію, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до приписів підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Зі змісту вказаної норми Податкового кодексу України слідує, що податкова консультація не може складатись лише з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних та чітких висновків. Тобто, податкова консультація не повинна сама по собі давати привід для подвійного тлумачення зазначеного в тексті консультації.

Отже, в тексті податкової консультації має бути чітко зазначена рекомендація стосовно конкретної ситуації, що виникла у платника податків у певному податковому періоді, а не лише посилання на норми чинного законодавства або раніше видані листи органу вищого рівня, які мають узагальнюючий характер.

Разом з цим, в наданій відповідачем податковій консультації відсутні відповіді на поставлені платником податків запитання, фактично зміст цієї консультації зводиться до цитування норм чинного законодавства без конкретних рекомендацій щодо застосування позивачем цих норм в контексті порушених запитань.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що спірна податкова консультація не має індивідуального характеру для товариства, оскільки не містить чітких відповідей на поставленні запитання та роз'яснень викладених у ній норм чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що надані представником відповідача письмові заперечення проти позову містять розширене тлумачення норм чинного законодавства та обґрунтування на поставлені платником податків запитання. Однак, оскільки предметом даного спору є правомірність наданої контролюючим органом податкової консультації, а відповідні мотиви не знайшли свого відображення по тексту такої консультації, колегія суддів не приймає їх у якості достатніх та належних доказів у справі.

А тому, надану відповідачем Споживчому товариству "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" податкову консультацію у оспорюваній частині належить скасувати.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК".

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" до Державної фіскальної служби України про скасування індивідуальної податкової консультації задовольнити.

Скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 16.02.2016 №3412/6/99-99-17-04-01-15 в частині відповідей, наданих на запит Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" від 14.01.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" (код ЄДРПОУ 38534908) судові витрати у розмірі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. Єресько

суддя С.С. Бойко

суддя І.Г. Ясиновський