Постанова № 58154844, 30.05.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1994/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Мороз А.П.

сторін:

представника позивача Єнчевої О.О.

представника відповідача не з'явився

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєв Сергій Олександрович про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо незатвердження змін до реєстру вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі доповненого Переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК". наданого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК", до якого включено ОСОБА_3;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі доповненого Переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", наданого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженою особою ФЕВФО на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК", до якого включено ОСОБА_3.

В обґрунтування правової позиції позивач зазначив, що 16 січня 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "ІМЕКСБАНК" було укладено Договір банківського рахунку №30023557.

На виконання умов договору на вкладний рахунок ОСОБА_3 були перераховані грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США. Вказані грошові кошти були перераховані ОСОБА_5 на виконання грошових зобов'язань перед ОСОБА_3 за Договором позики від 01.08.2014 року.

Того ж дня, між ОСОБА_3 та ПАТ "ІМЕКСБАНК" було укладено Договір №30023575 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від "20" січня 2014 року вклад "ПКлієнтЗм6%_" (вид вкладу "Постійний клієнт" 3 міс щоміс.") на суму 10 000 десять тисяч) доларів США з процентною ставкою 6 (шість) відсотків річних строком на три місяці з датою повернення вкладу 21 квітня 2015 року.

Станом на теперішній час, незважаючи на те. що строк дії Договору давно закінчився, а знаходиться на стадії ліквідації, ОСОБА_6 протягом року не має змоги отримати свої грошові кошти, у зв'язку із чим змушена захищати свої права та законні інтереси в судовому порядку.

У квітні 2015 року ОСОБА_3 стало відомо про введення тимчасової адміністрації в ПАТ "ІМЕКСБАНК" з 27.01.2015 року. З метою визначення можливості отримання належних йому грошових коштів, позивач звернувся до ПАТ "ІМЕКСБАНК", однак відповіді так і не отримала.

27.05.2015 року почато процедуру ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК". Для отримання коштів вкладники АТ "ІМЕКСБАНК" з 04.06.2015 року до 15.07.2015 року включно могли звертатися до установ банку - агента Фонду ПАТ "АЛЬФА-БАНК".

Проте позивач не визначена, як особа, що може отримати кошти зі свого вкладного рахунку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.

25.05.2016 року через канцелярію суду за вх.№ЕП1366/16 представником відповідача подано заперечення на адміністративний позов, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки спірний правочин укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних Постановою НБУ, яка була обов'язкова до виконання.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до постанови Правління НБУ №330 від 21.05.2015 року в ПАТ "ІМЕКСБАНК" відкликано банківську ліцензію та запропоновано процедуру ліквідації банку. Рішенням від 27.05.2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27.05.2015 року до 26.05.2016 року включно.

20.05.2015 року позивачу надіслано лист № 6533 від 20.05.2015 року, в якому зазначалось, що наказом Уповноваженої особи № 34-в від 05.02.2015р. була створена комісія та значено проведення перевірки укладених з Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку, а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки.

За інформацією, визначеною у даному листі, виплати сум гарантованого відшкодування за операціями, здійснених позивачем та/або на його користь буде тимчасово призупинено (а.с.16).

20.07.2015 року позивачка звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П. з заявою про включення її до списків вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК" (а.с. 17).

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі Закон) встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Уповноважена особа Фонду самостійно складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, якій передає Фонду для затвердження реєстру вкладників для здійснення виплат.

Суд встановив, що 22.09.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" надіслала лист директору розпоряднику ФГВФО ОСОБА_8 про доповнення переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок ФГВФО разом зі списком осіб, якими має бути доповнений перелік (а.с.25-34).

З огляду на матеріали справи вбачається, що в переліку доповнення вкладників під № 303 зазначено позивача ОСОБА_3 (а.с. 32).

Також суд встановив, що позивач 23.10.2015 року та 05.02.2016 року звертався з заявами до директора розпорядника ФГВФО ОСОБА_8 про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом , розміщеним в банку АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунком № 26309258491966/26302110003400 у розмірі 158100,00 грн.(а.с.35).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Статтею 3 Закону встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Статтею 26 Закону визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 року (далі - Положення).

Статтею 27 Закону, розділом ІІІ Положення Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.4-6 ч.4 ст.26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, складання переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню відноситься виключно до повноважень Уповноваженої особи Фонду. Виконавчою дирекцією Фонду затверджується реєстр вкладників відповідно до отриманого Переліку вкладників.

Таким чином, суд дійшов висновку, що незважаючи на те, що Уповноважена особа на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" включила позивача до переліку вкладників, відповідач так і не включив ОСОБА_3 до реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, чим грубо порушив положення Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Частиною 3 статті 38 визначені підстави визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними.

Частиною 2 ст. 37 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Уповноважена особа Фонду має право, крім іншого, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Вирішуючи спір, суд враховує, що при складанні Загального реєстру, Фонд використовує виключно інформацію, що наявна у переданому уповноваженою особою Переліку вкладників. Законодавство не покладає обов'язок на Фонд врахувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку вкладників.

Статтею 26 Закону визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

За своєю правовою природою бездіяльність - це як пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретних дій, які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах; так і характеризується свідомим і вольовим актом поведінки особи.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

При цьому, суд критично ставиться до твердження відповідача щодо встановлення ним нікчемності правочину між позивачем та ПАТ "ІМЕКСБАНК", оскільки наказ №20-в від 16.01.2015 року про реалізацію Постанови Правління НБУ №16 від 15.01.2015 року щодо встановлення низки обмежень до позивача по справі не доводився. Внутрішні документи банку не є публічними та не доводяться до клієнтів банку.

Вказаний факт встановлено Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/203/16, яка набрала законної сили 19.04.2016 року, а отже встановлені обставини не підлягають доведенню відповідно до статті 72 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає необхідним при розподілі судових витрат стягнути на корись позивача 1102,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо незатвердження змін до реєстру вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі доповненого Переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК". наданого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК", до якого включено ОСОБА_9;

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі доповненого Переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", наданого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженою особою ФЕВФО на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК", до якого включено ОСОБА_9.

Стягнути з фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 15.12.1999 р.) суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- квитанцією № ПН1273 від 28.04.2016 р. у сумі 1 102, 40 грн. (одна тисяча сто дві гривні 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

.