Постанова № 58154494, 29.09.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29 вересня 2010 року Справа № 2а-3164/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об 11-50 год. адміністративну справу

за позовом: Сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського

до відповідача: Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області

про визнання недійсною (скасування) податкової вимоги,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

Сільськогосподарське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського звернулося з позовом до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області про визнання недійсною (скасування) податкової вимоги від 20.08.2010 р. №1/15 на суму 20 314,34 грн. пені за несвоєчасне перерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розрахунок ф.№1ДФ не є декларацією в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, а тому за неподання або несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) до податкового агента не можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені п.п.17.1.1 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Позивач зазначає, що відповідно до вказаного Закону пеня нараховується на суму несплаченого у строк узгодженого податкового зобовязання. Оскільки у випадку подання ф.№1-ДФ податкове зобовязання, зазначене в розрахунку, не є узгодженим, то, на думку позивача, до податкового агента не може бути застосована пеня за несплату (несвоєчасну сплату) вказаного у ньому податку.

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки податок з доходів фізичних осіб при його нарахуванні є узгодженим податковим зобовязанням, а пеня в сумі 20 329,95 грн. нарахована правомірно.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав зазначених в запереченні.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 29.09.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 05.10.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

З 25.06.2010 р. по 19.07.2010 р. посадовими особами ДПА у Кіровоградській області та Новоукраїнської МДПІ відповідно до направлень №8 від 22.06.2010 р. та №15 від 09.07.2010 р. проведено виїзну планову перевірку Сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ім.Зайковського з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2010 р., за наслідками якої складено акт №325/2310/03756477 від 21.07.2010 р. (а.с.8-25), де висновком, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». За несвоєчасне перерахування нарахованих сум податку з доходів фізичних осіб нараховано 20 329,95 грн. пені.

На підставі акту перевірки Вільшанським відділенням Новоукраїнської МДПІ винесено першу податкову вимогу від 20.08.2010 р. №1/15, якою повідомлено СП ТОВ ім.Зайковського, що за ним рахується заборгованість з пені в сумі 20 314,34 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем нараховувались та виплачувались на користь фізичних осіб доходи від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю). З даних доходів утримувався податок з доходів фізичних осіб, але одночасно з виплатою доходу фізичним особам до бюджету не перераховувався.

Згідно п.1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. №889-ІV податковий агент юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.п.9.1.1 п. 9.1 ст. 9 вказаного Закону податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому обєкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Згідно п.8.1 ст.8 зазначеного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

В судовому засіданні встановлено, що СП ТОВ ім. Зайковського є податковим агентом відносно орендодавців земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) щодо їх доходів від надання в такого майна.

Пунктом 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п.20.3.2 п. 20.3 ст. 20 зазначеного Закону у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, податкове зобовязання платника податків самостійно визначене платником податків вважається узгодженим з дня подання такої декларації, та нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктами 1.2, 1.3 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до змісту п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»вбачається, що обовязок сплати податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у випадку виплати доходу фізичним особам податковим агентом в натуральній формі або готівкою виникає протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати, що не співпадає в часі щоквартального подання до податкового органу розрахунку ф.№1ДФ, а тому суд приходить до висновку що податкове зобовязання, в такому випадку, вважається узгодженим відповідно до закону та не потребує додаткового узгодження в розумінні п.п.5.1, 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ.

Згідно п.п.16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п.16.1.2 п. 16.1 ст. 16 зазначеного Закону нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Згідно п.16.4 ст. 16 вказаного Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Суд враховує, що п.п.20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачена відповідальність податкового агента за несвоєчасну сплату утриманого податку, а тому відповідно до 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відносно такого податкового агента може бути застосована пеня.

В судовому засіданні позивач зазначав, що відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання та погашає його, пеня не нараховується.

Суд вважає, що у даному випадку посилання на норму п.п.16.1.3 п. 16.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є недоречним, оскільки під час перевірки встановлено не факт заниження податкового зобовязання позивачем, а факт несвоєчасного перерахування податку до бюджету податковим агентом, з огляду на те, що поняття «заниження»та «несвоєчасна сплата»податкового зобовязання Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ розмежовані та відмінні одне від одного.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення повного тексту постанови 07 жовтня 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуОСОБА_3