Постанова № 58154398, 01.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року 2а-3246/12/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 11 год. 35 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С., за участю представник позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ВП Будсервіс" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "ВП Будсервіс" звернулось в 2012 році до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001720235 від 10 квітня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПС у Київській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці - складу-магазину, що розташований за адресою: м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 39, та належить суб'єкту господарської діяльності - ПП "ВП Будсервіс", за результатами якої складений Акт від 27 березня 2012 року на бланку № 000309 (зареєстрований у органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 28 березня 2012 року за №0407/1000/22/35046342).

Податковий орган під час перевірки дійшов помилкового висновку про порушення підприємством вимог пункту 9, пункту 12 статті 3, статті 6 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій", оскільки, як стверджує позивач, у магазині наявні всі підклеєні належним чином фіскальні звітні чеки та Z -звіти. Крім того, позивач зазначив, що підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства обліковуються товари в магазині, а тому спірне рішення прийнято необґрунтовано.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року позов був задоволений частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС № 0001720235 від 10 квітня 2012 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9520,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року , касаційну скаргу Приватного підприємства "ВП Будсервіс" задоволено частково, Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями, вказану справу передано для розгляду судді Лиска І.Г.

Ухвалою від 1 березня 2016 року справу прийнято до свого провадження суддею Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача Овчаренко Д.К. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов, підтвердив обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.

У судове засідання 30 березня 2016 року, 20 квітня 2016 року та 01.06.2016 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, письмові пояснення по суті позову, з урахуванням Ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року та розрахунок застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій за кожним епізодом, які витребовувались судом у відповідача ухвалою суду не надав.

У матеріалах справи наявне заперечення відповідача, надане представником відповідача у судовому засіданні 28 серпня 2012 року.

У вказаних запереченнях зазначено, що під час перевірки виявлено не роздрукування щоденно Z -звітів в робочі дні підприємства та неналежний облік товарних запасів за місцем реалізації, що зафіксовано документально, тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягае скасуванню, а доводи, викладені в позовній заяві, на які позивач посилається, як на підставу задоволення позовни вимог є помилковими та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

На підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи без участі представника відповідача.

У зв'язку із проведенням реорганізації Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС , відповідача протокольною ухвалою суду було замінено його правонаступником Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 27.03.2012 року ДПС у Київській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці: складу-магазину, що розташований за адресою: м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 39, та належить суб'єкту господарської діяльності - ПП "ВП Будсервіс", за результатами якої складений Акт від 27 березня 2012 року на бланку № 000309 (зареєстрований у органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 28 березня 2012 року за №0407/1000/22/35046342).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пунктів 9, 12 статті 3, статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які полягали: у незабезпеченні щоденного друку Z-звітів у робочі дні, дати яких вказані у акті перевірки, по Книгах обліку розрахункових операцій № 1027004856р/3 від 29 серпня 2011 року (у 21 випадку) та № 1027004856р/3 від 01 вересня 2011 року (у 7 випадках); у неведенні господарською одиницею позивача обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 25868,00 грн. (на момент перевірки будь-які первинні бухгалтерську документи відсутні).

Акт перевірки був підписаний позивачем із запереченнями.

Також, на вказаний акт перевірки позивач подав заперечення за № 31 від 02 квітня 2012року (т.1 арк. справи 42-44).

10 квітня 2012 року Білоцерківська ОДПІ Київської області ДПС на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми "С" № 00017202235, яким згідно пунктом 4 статті 17, статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосувала до ПП "ВП Будсервіс" штрафні (фінансові) санкції у сумі 61256,00 грн., з яких 9520,00 грн. (34 грн. х 28) за не роздрукування щоденних звітних чеків та 51736,00 грн. (25868,00 х 2) неналежний облік товарних запасів.

На вказане податкове повідомлення-рішення позивачем були подані скарги від 18 квітня 2012 року за № 31 та від 06 червня 2012 року за № 58, за результатами розгляді яких органами державної податкової служби були прийняті рішення від 30 травня 2012 року за №1172/10/10-206/273-600 та від 27 червня 2012 року за № 11564/6/10-2415 про залишення скарг без задоволення, а оспорюваного податкового повідомлення-рішення - без змін (т.1 арк. справи 45-59).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статі 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Як вбачається з Акта перевірки, перевіряючими зазначено, що під час перевірки КОРО ПП "ВП Будсервіс" № 1027004856 і КОРО № 1027004856 р/з встановлено не забезпечення щоденного роздрукування Z-звіту у робочі дні.

Проте, під час судового розгляду позивачем надано суду оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії витягів із вказаних КОРО з вклеєними фіскальними звітними чеками за 2010 та 2011 роки, з яких вбачається щоденне роздрукування позивачем Z-звітів, що відповідає вимогам пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

При цьому, судом не встановлено, що у даних книгах наявні записи перевіряючих про факти не роздрукування фіскальних звітних чеків за окремі робочі дні.

Крім того, судом враховано, що в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі №2а-3246/12/1070 зазначено, що, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки позивачем в процесі розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій були надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт відсутності порушень вказаних вимог.

Таким чином, під час судового розгляду позивач надав суду докази дотримання підприємством вимог пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у здійсненні господарської діяльності.

У свою чергу, відповідач будь-яких спростовуючих доказів суду не наддав.

Відносно порушення позивачем ведення обліку товарних запасів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно преамбули Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Згідно з пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до статуту ПП "ВП Будсервіс" місцезнаходженням підприємства є адреса: 09100, Київська обл., м. Біла церква, вул. Павліченко, 29 (пункт 1.8 статті 1 статуту). Пунктами 5.10, 5.11, 5.13 статті 5 статуту ПП "ВП Будсервіс" передбачено, що підприємство обліковує результати своєї діяльності, веде бухгалтерську і статистичну звітність у відповідності до чинного законодавства. Бухгалтерський облік підприємства ведеться за нормами чинними в Україні. Результати фінансово-господарської діяльності відображаються у самостійному балансі підприємства (т.1 арк. справи 60-69).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору оренди № 1-31/12/09 від 31 грудня 2009 року, ПП "ВП Будсервіс" (орендар) орендувало у ВП "Будвервіс" (орендодавця) приміщення, які знаходяться за адресами: Київська обл., м. Біла церква, вул. П.Запорожця, 24, загальною площею 100 м2; Київська обл., м. Біла церква, вул. Ярмаркова, 39, загальною площею 300 м2 (адреса господарської одиниці позивача, у якій здійснювалась фактична перевірка) (т.1 арк. справи 127-129).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у запереченнях на акт перевірки та у скаргах на податкове повідомлення-рішення посилався на те, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, а перевірити дотримання господарською одиницею позивача касової дисципліни можна за місцезнаходженням підприємства, де розміщена бухгалтерія і каса підприємства, де і знаходяться усі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт оприбуткування товарних запасів, та копії яких додані до матеріалів справи (т.1 арк. справи 130-176).

Як встановлено судом, керуючись Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІУ (далі - Закон №996- XIV), затвердженими Міністерством Фінансів України положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО), інструкціями та іншими нормативними актами, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, виконуючи вимоги, передбачені Статутом, та з метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності ПП «ВП Будсервіс» відповідно до наказу № 1 від 04 січня 2011 року затверджено Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ПП «ВП Будсервіс» (далі - Положення) копія якого міститься в матеріалах справи ( а.с 46-а.с. 57 Том 2) .

Відповідно п. 9.7. Положення ПП «ВП Будсервіс» використовує автоматизовану форму ведення обліку із застосуванням програми « 1С: Бухгалтерія 8 для України».

"1С: Бухгалтерія 8 для України" призначена для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку, включаючи підготовку обов'язкової (регламентованої) звітності, в організаціях, що здійснюють будь-які види комерційної діяльності: оптову і роздрібну торгівлю, комісійну торгівлю (включаючи субкомісію), надання послуг, виробництво і т.д.

"1С: Бухгалтерія 8 для України" забезпечує вирішення всіх задач, що стоять перед бухгалтерською службою підприємства, включаючи, наприклад, виписку первинних документів, облік продажів і т.д.

"1С: Бухгалтерія 8 для України" підтримує методологію обліку відповідає вимогам українського законодавства.

До складу "1С: Бухгалтерія 8" включений план рахунків бухгалтерського обліку, відповідний Наказу Міністерства Фінансів України "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його використання" від 30 листопада 1999р. №291 зі змінами і доповненнями.

Склад рахунків, організація аналітичного, валютного, кількісного обліку на рахунках відповідають вимогам законодавства по веденню бухгалтерського обліку і віддзеркаленню даних в звітності.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом. Підприємство складає облікові регістри на електронних носіях, із забезпеченням засобами для їх відтворення у зручному для читання вигляді.

Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів здійснюється в міру її надходження до бухгалтерії, проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробки та використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Інформація про господарські операції підприємства звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Судом також встановлено, що в своїй діяльності підприємство керується вимогами п. 6. Наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», яким передбачено, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву.

Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.

Первинні документи поточного місяця, що пройшли обробку ручним способом і відносяться до відповідного облікового регістру, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються і супроводжуються довідкою для архіву.

Строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів і балансів, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи.

Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як зазначало вище, позивач орендує декілька приміщень для здійснення підприємницької діяльності, відповідні адреси яких зазначені в договорі оренди №1 - 31/12/09 від 31 грудня 2009 року. Товари на склад поставляються за єдиними накладними, які зберігаються за юридичною адресою ПП«ВП Будсервіс», Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд.29. Вищезазначене приміщення використовується не тільки для зберігання усіх первинних бухгалтерських документів, а й як склад товарних запасів. Тобто, в місці приймання товарів за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд.29, здійснюється обробка первинних бухгалтерських документів та складування, а розрахункові операції щодо купівлі-продажу матеріалів проводиться за адресами Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова 39 та вул. Петра Запорожця, 24.

На підтвердження факту оприбуткування позивачем товарних запасів суду надано видаткові, прибуткові накладні, картки рахунків, податкові накладні, які містяться в матеріалах справи ( а.с 130- а.с. 176 Т.1) .

Отже, відсутність первинних документів у місцях реалізації товарів не свідчить про те, що підприємство у встановленому законодавством порядку не веде облік товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації. Всі необхідні первинні документи, на підставі яких проводиться бухгалтерський облік товарних запасів, є у наявності та зберігаються за юридичною адресою ПП«ВП Будсервіс», Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд.29.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем вимоги пункту 6 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" є неправомірним.

Також, судом враховано, що період, охоплений фактичною перевіркою (04.10.2010р.-27.03.2012.) охоплено двома документальними плановими виїзними перевірками приватного підприємства «ВП Будсервіс» з дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за періоди: з 01.10.2009року по 31.03.2011року за результатами якої складено акт №3083/23-2/35046342/123 від 13.05.2011року; з 01.04.2011 року по 31.12.2012року, з 01.04.2011 року по 31.12.2012року, за результатами якої складено акт № 56/22-3/35046342/5 від 18.07.2013року.

Відповідно узагальненому переліку документів, які було використано при проведенні планової перевірки, який наведено в додатку № 3 до акту № 56/22- 3/35046342/5 від 18.07.2013року, суцільним порядком перевірено журнали-ордера та оборотно-сальдові відомості по рахункам, в тому числі по рахунку 28 «Товари».

Порушень в порядку обліку, оприбуткування, оформлення господарських операцій, внесення до облікових регістрів інформації та її систематизації не виявлено.

Крім іншого суд зазначає, що відповідно до абзацу 1 пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Положеннями пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено судом, Акт перевірки від 27 березня 2012 року на бланку № 000309 був підписаний позивачем із запереченнями.

Також, на вказаний акт перевірки позивач подав заперечення за № 31 від 02 квітня 2012 року (т.1 арк. справи 42-44).

Доказів розгляду зазначеного заперечення на акт перевірки відповідачем суду не надано, як і не надано рішення про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішень.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорюване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 10.04.2012 № 0001720235.

Стягнути судовий збір у розмірі 612 грн. 56коп. (шістсот дванадцять) грн.56 коп.) на користь Приватного підприємства "ВП Будсервіс" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 червня 2016 р.