Постанова № 58154259, 24.05.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м.Житомир справа № 806/1427/15

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сичової О.П.,

секретар судового засідання Мазур О.О.,

за участю: представника позивача та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002191700 від 30.03.2015 року та рішення №0002201710 від 30.03.2015 року,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0002191700 від 30.03.2015 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.03.2015 року №0002201710.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 залишеною без змін ухвалою ЖААС від 28.09.2015 позов задовольнити частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0002191700 від 30.03.2015 року в частині суми основного платежу 9168,24 грн. та нарахованої на них штрафних санкцій 458,41 грн.

Ухвалою ВАСУ від 09.02.2016 було скасовано постанову ЖОАС від 08.06.2015 та ухвалу ЖААС від 28.09.2015 у справі №806/1427/15. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення контролюючого органу є неправомірними та підлягають скасування, оскільки позивачем у спірному періоді правомірно сформовано склад валових витрат та визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету на яку відповідно нараховано єдиний внесок.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Також представником позивача надано додаткові письмові пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях щодо позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 , за результатам якої складено акт №77/17-222/НОМЕР_1 від 16 березня 2015 року ( том І a.c.13-41).

Актом перевірки зазначено, що в ході перевірки в т.ч. виявлено порушення:

- пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 та п.177.2 та п.177.4 ст. 177 та вимог п. 138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в зв'язку з чим донараховано податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті в бюджет на суму 21878,97 грн.

- п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7 та ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: заниження суми доходу, на який нараховуються єдиний внесок, з врахуванням максимальної величини, на суму 159520,23 грн. в тому числі, за 2011 р. - на суму 26842,27 грн., за 2012 р. - на суму 0,00 грн., за 2013 р. - на суму 132677,96 грн., за 2014 р. - на суму 0,00 грн., в результаті чого занижено суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті в бюджет на 55353,54 грн., чим порушено ч.2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в тому числі, за 2011 р. - на суму 9314,29 грн., за 2012 р. - на суму 0,00 грн., за 2013 р. - на суму 46039,25 грн., за 2014 р. - на суму 0,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено:

- податкове повідомлення - рішення №0002191700 від 30.03.2015 у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в загальній сумі 33838,46 грн. в тому числі 21878,97 грн.. - за основним платежем, 11959,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. том І 11).

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.03.2015 №0002201710, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 6466,78 грн.

Суд не погоджується з висновками контролюючого органу з приводу встановлених порушень податкового законодавства з наступних підстав.

Щодо податкового повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0002191700 від 30.03.2015 слід зазначити наступне.

В акті вказано, що перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов"язаних із здійсненням діяльності, відображених в додатку 5 до податкової декларації, встановлено порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 та п.177.2 та п.177.4 ст. 177 та вимог п. 138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено загальну суму витрат за період з 01.01.2013 по 30.09.2013 у розмірі 142124,96 грн. (том І а.с.25).

Судом встановлено, що порушення виникли в зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 до складу витрат включено суми витрат документально не підтверджених (не оплачених) у розмірі 142124,96 грн. (Додаток №2).

Згідно Додатку №2 встановлено, що вказані витрати відхилені по господарським операціям позивача з наступними контрагентами, а саме: ПП "Алкіона" в сумі 53426,48 грн., ТОВ "Александров Б.А." в сумі 1493,00 грн., ТОВ "ПТР - Ресурс" в сумі 504,35 грн. ТОВ "Толк" в сумі 75523,89 грн., ТОВ "МКГ - Бізнес" в сумі 39601,50 грн. (том І а.с.53).

Встановлено, що між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та контрагентами: ТОВ "МКГ - Бізнес", ТОВ "Толк", ТОВ "ПТР - Ресурс", ТОВ "Александров Б.А.", ПП "Алкіона" (Постачальники) укладено договори поставки ( том І а.с.132-141).

За умовами вказаних договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця ТМЦ, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар від Постачальника та оплатити його вартість на умовах Договорів.

Фактична оплата позивачем за отримані від ТОВ "Александров Б.A.", ТОВ "МКГ - Бізнес" та ТОВ "Толк" ТМЦ підтверджується платіжними дорученнями на суму 116618,39 грн. ( том І а.с.194-197), факт оплати за ТМЦ, отримані від контрагентів "ПТР - Ресурс" та ПП "Алкіона" не підтверджено документально, що не заперечується представником позивача.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що витрати позивача по господарським взаємовідносинам з "ПТР-Ресурс" та ПП "Алкіона" в сумі 53930.83 грн. не підтверджені документально, а відтак не можуть бути включені до їх переліку в спірному періоді. Однак позивач зазначив, що під час визначення витрат в податковій декларації за 3 квартал 2013 року суми 53930.83 грн. по господарським взаємовідносинам з "ПТР-Ресурс" та ПП "Алкіона" до фактично понесених ним витрат не включались, а були включені суми витрат фактично понесені ним в 2013 році по господарським операціям з ПП "Екоскан Сервіс".

Так на стор.13 акту перевірки від 16.03.2015р. зазначено: відповідно до п.1.23 акту перевірки, пояснення №12/03 від 12.03.2015 кредиторська заборгованість станом на 01.01.2013 становить 135000 грн. по ПП "Екоскан Сервіс" фактично була погашена 16.01.2013 в сумі 40000 грн., 19.02.2013 в сумі 45000 грн., 11.02.2013 в сумі 50000 грн., але ФОП ОСОБА_1 до складу витрат не було включено.

Понесені позивачем витрати в сумі 135000 грн. по господарським операціям з ПП "Екоскан Сервіс" підтверджені платіжними дорученнями. Тому позивач мав право включити дану суму до витрат враховуючи, що вона документально підтверджена. Той факт що ці суми не були включені до витрат позивачем, відповідачем не доведено.

Посилання представника відповідача на те, що ФОП Диняк не мав права включати до витрат суму 135000 грн. по господарським операціям з ПП "Екоскан Сервіс" оскільки станом на 01.01.2013 це була кредиторська заборгованість є безпідставним, виходячи з того що ці витрати ним були понесені саме в січні, лютому та червні 2013 року, того періоду який перевірявся і за який була подана декларація платника.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не доведено той факт, що 135000 грн. по ПП "Екоскан" позивачем не включено до витрат, а неоплачені 53930,83 грн. по "ПТР - Ресурс" та ПП "Алкіона" включені, то за таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0002191700 від 30.03.2015 року в повному обсязі підлягає скасуванню.

Щодо рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.03.2015 №0002201710, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 6466,78 грн., то суд зазначає наступне.

В акті перевірки вказано, що перевіркою повноти відображення у звітності сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено порушення, а саме: в результаті заниження суми чистого оподатковуваного доходу, зазначеного в п.п.2.1.2 акту перевірки, занижено суму доходу на який нараховується єдиний внесок, з врахуванням максимальної величини на суму 159520,23 грн., чим порушено пункт 1 частини 2 статті 6 та пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в тому числі, за 1 - й квартал 2011 року - діяльністю не займався, доходів не отримував, за 2 - 4 квартали 2011 року занижено суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 52824,27 грн., в результаті чого, занижено суму доходу, на який нараховується єдиний внесок, з врахуванням максимальної величини за 2011р. на суму 26842,27 грн., (акт планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 від 30.05.2012 №180- 222/17/НОМЕР_1); за 2012 р. - на суму 0,00 грн.; за 1-3 квартали 2013 р. - на суму 132677,96 грн. (а.с.34-35).

Судом встановлено, що податковим органом проводилась виїзна планова документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт №180- 222/17/НОМЕР_1 від 30.05.2012 (том І а.с.42-47).

На стор.10, 17 акту перевірки від 30.05.2012 №180-222/17/НОМЕР_1 в п.2.2.3 та п.3 Висновки, зазначено що перевіркою встановлено заниження суми оподатковуваного доходу за 2011 рік на загальну суму 10524,27 грн.

Таким чином нарахування єдиного соціального внеску на суму чистого оподатковуваного доходу в розмірі 26842,77 грн., а також нарахування у зв'язку з цим штрафних санкцій по ЄСВ є безпідставним.

Відповідно до повідомлення відповідача №2 від 09.02.2015 про проведення планової перевірки, перевірка діяльності позивача малася проводитись за період з 01.01.2013 по 31.12.2014. Фактично перевірка була проведена відповідачем за період 01.01.2011 .

Відповідно до ч.2 п.77.4 ст.77 ПК України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки. Наказ про проведення перевірки діяльності позивача за 2011 рік за 10 днів до початку перевірки йому не вручався. Під час перевірки відповідачем від позивача не вимагалися документи за період його діяльності за 2011 рік, а тому перевірка і будь-які донарахування за цей період є незаконними.

Крім того, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року по дані справі судом зазначено, що необхідно врахувати, що контролюючий орган може визначити грошове зобов'язання з урахуванням строків, визначених ст..102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.102 Податкового кодексу України Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи той факт, що декларація про доходи позивача за 2011 рік подана була до податкового органу 09.02.2012, а перевірка проводилась 16.03.2015 що становить 1496 днів і перевищує 1095 днів, то нарахування штрафних санкцій в розмірі 6466,78 грн. по рішенню від 30.03.2015 року №0002201710 є безпідставним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 30.03.2015 року №0002201710 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

постановив:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції №0002191700 від 30.03.2015 року

Визнати протиправним та скасувати рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції №0002201710 від 30.03.2015 року

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 01 червня 2016 р.