ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
06 червня 2016 рокум. Ужгород№ 807/705/16
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Управління Закарпаттярибоохорона до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнанні дій протиправними та зобов'язання на вчинення дій з повернення вилученого майна та вселення в приміщення, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Закарпаттярибоохорона в особі заступника голови комісії з ліквідації Гонтар Д. звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, яким просить:
- відкрити провадження в адміністративній справі з приводу оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби;
- винести ухвалу про надання відстрочки в оплаті судового збору;
- винести постанову, якою визнати дії відповідача по самовільному захопленню офісних приміщень, нищенню та захопленню майна, установчих документів, печаток, фінансової та іншої службової документації та документів з обмеженим доступом і персональними даними на громадян протиправними;
- визнати нечинними документи оформлені під час проведення виконавчих дій 24 травня 2016 року;
- зобов'язати провести поворот виконання вчинених дій;
- зобов'язати відповідача вчинити дії з повернення всього вилученого, вселення позивача у попередньо займані приміщення і відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду.
У відповідності до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
1. Поданий адміністративний позов не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України, а саме: у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Позивачем вказано назва установи - управління Закарпаттярибохорона, а згідно даних ЄДРПОУ - назва юридичної особи - управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області, тобто, позивачем зазначено скорочення назви установи, що приписами процесуального законодавства не передбачено.
Крім того, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. В поданій заяві позивачем не вказано номер засобу зв'язку відповідача, як і не вказано про відсутність таких. .
2. Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не додано до адміністративного позову копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви, копії позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї відповідно до кількості відповідачів.
При цьому, положення цієї статті щодо самостійного направлення позивачем - суб'єктом владних повноважень копії позовної заяви з додатками відповідачеві до спірних правовідносин (на підтвердження чого до позовної заяви додано фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта") не застосовуються, виходячи з наступного:
Суб'єктом владних повноважень, відповідно до визначення, закріпленого у ч. 1 ст. 3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Нормами тієї ж статті передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Звертаючись до суду з позовом про оскарження дій та рішень органу ДВС, позивач (управління Закарпаттярибохорони) діє не на виконання своїх владних повноважень та у спірних правовідносинах не наділений повноваженнями суб'єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах оскаржуються дії органу ДВС, який є суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах.
3. Відповідно до ч.4 ст.106 КАС України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника (частина 5 цієї статті).
Як вбачається з тексту позовної заяви, така не містить дати її підписання та підписане не уповноваженою особою, виходячи з наступного:
Згідно ч. 1 ст. 50 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач, та позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (ч. 2 цієї статті).
З позовом звертається юридична особа (згідно тексту позовної заяви - управління Закарпаттярибохорони), позовна заява підписана заступником голови комісії з ліквідації Д. Гонтар.
Згідно положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч. 4 ст. 87 ЦК України), юридична особа припиняється у разі, в тому числі, її ліквідації (ч. 1 ст. 104 ЦК України) та юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 2 ст. 104 ЦК України). Згідно ч. 4 ст. 91 ЦК України - цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Ліквідаційна комісія, згідно ст. 105 ЦК України, здійснює процедуру припинення юридичної особи та виконує повноваження щодо управління юридичною особою.
Відповідно до ч.7 ст. 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
З наведених приписів процесуального законодавства вбачається, що юридична особа звертається до суду з позовною заявою або в особі представника за довіреністю (з наданням довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника, згідно ч. 5 ст. 106 КАС України) або в особі законного представника (яким, згідно приписів законодавства, є керівник установи, позовна заява при цьому підписується або керівником або подаються докази щодо повноважень іншої особи, що підписала позовну заяву як законного представника). Як вбачається із позовної заяви, така подана заступником голови комісії з ліквідації Гонтар Д. (при відсутності будь - яких доказів наявності процедури проведення ліквідації юридичної особи), однак, позивач не надав суду документів, які б підтверджували його повноваження щодо звернення та представництва в судових органах станом на день подання позовної заяви.
4. Згідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Позовною заявою позивач просить відстрочити оплату судового збору, мотивуючи вилученням фінансових документів і печатки.
Однак, розглянувши дане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що таке є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо) та звільнення чи відстрочення судових витрат може застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).
З наведеної норми ст. 88 КАС України (щодо звільнення чи відстрочення сплати судового збору з врахуванням майнового стану) вбачається, що положення наведеної статті підлягає застосуванню виключно до фізичних осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Стаття 88 КАС України не містить інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав для звільнення від сплати чи відстрочення сплати судових витрат.
Крім того суд констатує, що будь - яких доказів вилученням фінансових документів і печатки суду не надано, тобто, суду не надано доказів б доводили неможливість сплати судового збору під час подачі позову та суд звертає увагу на той факт, що відстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від здійснення витрат на його відшкодування за наслідками розгляду справи у випадку відмови від задоволення позову.
Майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Разом з тим, позивачем не було надано до суду жодних належних доказів на підтвердження факту відсутності коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Відтак, суд приходить висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України для відстрочення сплати судового збору за подання ним позовної заяви. А тому, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
У відповідності до пп.1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відтак, розмір необхідного до сплати позивачем - суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судового збору за позовну вимогу немайнового характеру складає - 1 розмір мінімальної заробітної плати, а саме 1378,00 грн.
Як вбачається з тексту прохальної частини позовної заяви, позивач (крім вимог про відкриття провадження у справі, відстрочення сплати судового збору, повороту виконання рішення, які не є позовними вимогами) просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо захопленню майна та документації позивача, визнати нечинними оформленні під час проведення виконавчих дій та зобов'язати повернути все вилучене майно, тобто, заявлено три вимоги немайнового характеру.
З урахуванням вимог ст. 6 Закону України "Про судовий збір" з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо. Наведений порядок сплати судового збору узгоджується з роз'ясненнями, які наведені у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" від 23.01.2015 № 2.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, судовий збір не сплачено та для звернення із зазначеним позовом до суду, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 4134,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Виходячи з наведеного та у відповідності до ч. 1 ст. 108 КАС України, позовну заяву Управління Закарпаттярибоохорона слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду у встановлений ухвалою строк:
- документу, що підтверджує право особи, що підписала позовну заяву (заступник голови комісії з ліквідації д. Гонтар), на її підписання (довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника на право підписання позовної заяви від імені позивача);
- примірника адміністративного позову з найменуванням позивача, даними щодо засобів зв'язку відповідача чи їх відсутності, з датою підписання та підписану уповноваженою особою для суду та копії позовної заяви з додатками до неї для відповідача;
- доказів сплати судового збору у сумі 4134,00 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 108, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Управління Закарпаттярибоохорона до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнанні дій протиправними та зобов'язання на вчинення дій з повернення вилученого майна та вселення в приміщення - залишити без руху.
2. Надати строк для усунення вищенаведених недоліків позовної заяви - до 16 червня 2016 року.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення, а якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті
Судове рішення № 58154249, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 06.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 807/705/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: