Постанова № 58154158, 06.06.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 р. Справа № 805/845/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Харківської митниці ДФС, Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС про стягнення грошових коштів. В обґрунтування позову зазначив, що позивач надмірно сплатив митні платежі у розмірі 147763,26 грн., в т.ч. ПДВ 24627,21 грн. (ВМД 807010001/2014/010328 мито 9361,99 грн. ПДВ 1872,40 грн.; ВМД 807010001/2014/007275 мито 8664,75 грн. ПДВ 1732,95 грн.; ВМД 807010001/2014/006646 мито 18652,21 грн. ПДВ 3730,44 грн.; ВМД 807010001/2014/008404 мито 18309,74 грн. ПДВ 3661,95 грн.; ВМД 807010001/2013/808343 мито 22793,00 грн. ПДВ 4558,60 грн.; ВМД 807010001/2013/808344 мито 22335,96 грн. ПДВ 4467,19 грн.; ВМД 807010001/2013/808387 мито 23018,40 грн. ПДВ 4603,68 грн.) у зв'язку із відновленням режиму вільної торгівлі із наданням сертифікатів СТ-1. Просив стягнути з відповідача 147763,26 грн.

06 червня 2016 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява №03-06/16-2 від 03.06.2016 року про зміну позовних вимог в якій ТОВ «Меркурій» просив зобов'язати відповідача застосувати (відновити) режим вільної торгівлі до товарів, ввезених за ВМД, які зазначені у позовній заяві.

06 червня 2016 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду заяву про зміну позовних вимог повернуто позивачу.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ діловодства надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача-1 до судового засідання не з'явився, через відділ діловодства суду надав заперечення в якому зазначив, що всі заяви надані позивачем на повернення надмірно сплачених коштів, оформлені без дотримання вимог, встановлених п.1 розділу ІІІ Порядку, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача-2 до судового засідання не з'явився, через відділ діловодства суду надав заперечення в якому зазначив, що станом на 25.05.2016 року висновок по ТОВ «Меркурій» щодо надміру сплачених митних платежів на суму 147763,26 грн. від Харківської митниці ДФС на адресу УДКСУ у м.Харкові Харківської області не надходив. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, розгляд справи провести без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (код ЄДРПОУ 25105958, 85612, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Курахове, вул. Побєди, будинок 49) зареєстроване у якості юридичної особи 10.09.1997 року, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис.

Судом встановлено, що позивач здійснив митне оформлення товару «гексанового розчинника нефрасу П-1-63/75» за митними деклараціями, а саме ВМД 807010001/2013/808343 від 20.11.2013 року; ВМД 807010001/2013/808344 від 20.11.2013 року; ВМД 807010001/2013/808387 від 21.11.2013 року; ВМД №807010001/2014/010328 від 27.11.2014 року; ВМД №807010001/2014/007275 від 29.09.2014 року; ВМД №807010001/2014/006646 від 16.09.2014 року; ВМД №807010001/2014/008404 від 15.10.2014 року. На момент митного оформлення документів, що підтверджують країну походження позивачем не надано, а тому товар випущено у вільний обіг зі сплатою ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України відповідно до частини 2 статті 48 МК України, що не є спірним між сторонами у справі.

04 лютого 2014 року позивачем до Харківської митниці Міндоходів подана заява №04-02/14-3 про повернення грошових коштів надмірно сплачених за ВМД 807010001/2013/808343 від 20.11.2013 року мито 22793,00 грн. ПДВ 4558,60 грн.; ВМД 807010001/2013/808344 від 20.11.2013 року мито 22335,96 грн. ПДВ - 4467,19 грн.; ВМД 807010001/2013/808387 від 21.11.2013 року мито 23018,40 грн. ПДВ - 4603,68 грн. з причини встановлення режиму вільної торгівлі у зв'язку з наданням відповідного сертифіката СТ-1 №RUUA 3021015509, №RUUA 3021015511, №RUUA 3021015513 від 12.12.2013 року на підтвердження країни походження товару. Згідно додатків, до заяви додані оригінали сертифікатів про походження товару СТ-1, інвойс №7213800437 від 06.11.2013 року. Лист отримано Харківською митницею ДФС 10.02.2014 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на листі. (а.с. 52)

18 березня 2014 року Харківська митниця Міндоходів листом №06.1/03-12/2246 повідомила позивача про поновлення режиму вільної торгівлі на товар «гексанового розчинника нефрасу П-1-63/75» оформлений за митними деклараціями ВМД 807010001/2013/808343 від 20.11.2013 року; ВМД 807010001/2013/808344 від 20.11.2013 року; ВМД 807010001/2013/808387 від 21.11.2013 року. Разом з тим, зазначила, що ТОВ «Меркурій» може звернутися до митниці з проханням повернення надмірно сплачених коштів відповідно до вимог наказу Державної митної служби України від 20.07.20017 №618. (а.с.53)

10 червня 2014 року Харківською митницею Міндоходів надано лист №06.1/03-12/4455 з якого вбачається, що для повернення надміру сплачених коштів з Державного бюджету України можливо на підставі заяви із зазначенням розрахунку надмірно сплачених коштів, напряму перерахування коштів (поточний рахунок платника податків в установі банку), інформації податкового органу (довідки) про відсутність податкового боргу товариства на поточний момент, за встановленою законодавством формою. (а.с.55-56)

Водночас, судом встановлено, що 30 липня 2014 року позивачем до Харківської митниці ДФС подана заява №30-07/15-1 про повернення грошових коштів надмірно сплачених за ВМД №807010001/2014/006646 від 16.09.2014 року мито 18652,21 грн. ПДВ 3730,44 грн.; ВМД №807010001/2014/008404 від 15.10.2014 року мито 18309,74 грн. ПДВ 3661,95 грн. з причини встановлення режиму вільної торгівлі у зв'язку з наданням відповідного сертифіката СТ-1 №RUUA 4036000295 від 08.09.2014 року, №RUUA 4036002460 від 09.10.2014 року, на підтвердження країни походження товару. Згідно додатків, до заяви додані оригінали сертифікатів про походження товару СТ-1, інвойси №27 від 08.09.2014 року, №36 від 07.10.2014 року. (а.с.7, 57) Лист отримано Харківською митницею ДФС 04.08.2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.9)

10 серпня 2015 року Харківська митниця ДФС листом №20-70-25-03/00-3/5852 повідомила про направлення листа до Ярославської обласної ТПП, щодо підтвердження факту видачі сертифіката про походження товару форми СТ-1 №RUUA 4036000295 від 08.09.2014 року, №RUUA 4036002460 від 09.10.2014 року, наданого Вами для поновлення преференційного режиму разом із заявою №30-07/15-1 від 30 липня 2014 року. (а.с.58)

30 липня 2014 року позивачем до Харківської митниці ДФС подана заява №30-08/15-1 про повернення грошових коштів надмірно сплачених за ВМД 807010001/2014/010328 від 27.11.2014 року мито 9361,99 грн. ПДВ 1872,40 грн.; ВМД 807010001/2014/007275 мито 8664,73 грн. ПДВ 1732,95 грн. з причини встановлення режиму вільної торгівлі у зв'язку з наданням відповідного сертифіката СТ-1 на підтвердження країни походження товару. Згідно додатків, до заяви додані оригінали сертифікатів про походження товару СТ-1 №RUUA 5062002603, №RUUA 5062002604 від 06.08.2015 року, інвойс №1800034267 від 21.11.2014 року, №1800027494 від 22.09.2014 року. (а.с.59)

16 вересня 2015 року Харківська митниця ДФС листом №20-70-25-03/00-1/6813 повідомила про направлення листа до Рязанської ТПП, щодо підтвердження факту видачі сертифіката про походження товару форми СТ-1 №RUUA 5062002603, №RUUA 5062002604 від 06.08.2015 року, наданого Вами для поновлення преференційного режиму разом із заявою №30-07/15-1 від 30 липня 2014 року.(а.с.60)

06 листопада 2015 року Харківська митниця ДФС листом №20-70-25-03/00-1/6813 повідомила позивача про поновлення режиму вільної торгівлі по ВМД №807010001 /2014/010328 від 27.11.2014 року та відмовила в поновлені режиму вільної торгівлі по ВМД №807010001/2014/007275 від 25.09.2014 року у зв'язку із закінченням 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення, відповідно до п.5.4 Угоди про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року. (а.с.61)

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Митним кодексом України (далі по тексту - МК України) та Правилами визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ратифікованих Законом України від 06.07.2011р. № 3592-VI (далі - Правила).

Так, відповідно до вимог ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення Митного кодексу України застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

За приписами ч.1 ст.43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Відповідно до ч.9 ст.43 МК України додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

З метою отримання преференційного режиму - режиму вільної торгівлі, для підтвердження країни походження товару позивачем до Харківської митниці направлені сертифікати про походження «гексанового розчинника нефрасу П-1-63/75» форми СТ-1 в результаті чого відповідачем повідомлено про поновлення режиму вільної торгівлі на товар за митними деклараціями ВМД 807010001/2013/808343 від 20.11.2013 року; ВМД 807010001/2013/808344 від 20.11.2013 року; ВМД 807010001/2013/808387 від 21.11.2013 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.5.4 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року (далі - Правила), стосовно товарів, до яких не може бути застосований режим вільної торгівлі через відсутність необхідних для цих цілей документів та які пропускаються до країни ввезення відповідно до вимог тарифного й нетарифного регулювання країни ввезення, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (надання сертифіката форми СТ-1 та за необхідності інших документів, що підтверджують країну походження товарів) до закінчення 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення (крім випадків фальсифікації сертифіката форми СТ-1).

Статтею 301 МК України передбачені вимоги щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Відповідно ч.3 ст.301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п.2 ч.5. ст.301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється у разі коли здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим.

Згідно п.3 ч.5. ст.301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється при відновленні режиму найбільшого сприяння, вільної торгівлі.

У відповідності до ч.6 ст.301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Відповідно до п.п. 43.1-43.5 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Відповідно до змісту п. 1, пп. 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

До заяви додаються:

аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Судом встановлено, що на виконання вимог 43 ПК України позивачем до митного органу подані заяви про повернення грошових коштів у зв'язку із відновленням режиму вільної торгівлі за наявності відповідного сертифікату СТ-1, однак до вказаних заяв не надано документів - додатків передбачених Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618.

Отже, позивачем не дотримана процедура, яка врегульована Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Харківської митниці ДФС, Управління державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про стягнення грошових коштів відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.