Постанова № 58154144, 26.05.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 р. Справа № 805/543/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання дій щодо зняття з обліку платників податків ОСОБА_1, як самозайняту особу, яка здійснює адвокатську діяльність протиправними, зобов'язати поновити на обліку платників податків ОСОБА_1, як самозайняту особу, яка здійснює адвокатську діяльність,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Відповідач або Податковий орган) про визнання дій щодо зняття з обліку платників податків ОСОБА_1, як самозайняту особу, яка здійснює адвокатську діяльність протиправними, зобов'язати поновити на обліку платників податків ОСОБА_1, як самозайняту особу, яка здійснює адвокатську діяльність.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 12 листопада 2010 року перебуває на обліку в органах державної податкової служби як адвокат, що підтверджується довідкою про взяття на облік за формою 4-ОПП. 25 листопада 2013 року Позивач зареєструвався в якості фізичної особи-підприємця. За рішенням фізичної особи-підприємця 26.02.2015 Реєстраційною службою Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку було внесено відповідний запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця. Відповідно до інформації розміщеної на сайті Державної фіскальної служби, станом на 11.01.2016 року, щодо платника податків ОСОБА_1 наявна інформація: припинено (ліквідовано, закрито, реорганізовано). Проте на теперішній час Позивач здійснює адвокатську діяльність. До органів податкової служби про зняття його з обліку в якості самозайнятої особи-адвоката не звертався.

Просить суд визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області щодо зняття з обліку платників податків ОСОБА_1, як самозайняту особу, яка здійснює адвокатську діяльність та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області відновити на обліку платника податків ОСОБА_1 в якості самозайнятої особи, що здійснює адвокатську діяльність /а.с.4-6/.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Позивач надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі та підтримав позов, просив суд задовольнити позов у повному обсязі /а.с.76/.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні/а.с.78/. Позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення у яких зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець з 12.11.2010р. 26 травня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій за рішенням власника внесено запис про припинення підприємницької діяльності, у зв'язку із чим 27.02.2015 року стан платника змінено на 11 (припинено, але не знято з обліку). В якості адвоката ОСОБА_1 на обліку у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не перебуває. Просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.36-38/.

Відповідно до приписів ч.2 ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності перешкод для розгляду справи на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є адвокатом, відповідно до свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльності НОМЕР_2/а.с.7/. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька в якості адвоката /а.с.10/.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не в повній мірі довів правомірність своїх дій з наступних підстав.

Відповідно до рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.10.2010 року №14 ОСОБА_1 надано право на здійснення адвокатської\ діяльності, що підтверджується відповідним Свідцтвом НОМЕР_2/а.с.7/.

12 листопада 2010 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька взято на облік в якості платника податків адвоката ОСОБА_1 /а.с.10/.

25 листопада 2013 року ОСОБА_1 зареєструвався у якості фізичної особи-підприємця про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №798030 /а.с.8-9/.

Відповідно до рішення ОСОБА_1 26 лютого 2016 року реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецька внесено запис №22660060002077434 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про що свдічить відповідне повідомлення від 26.02.2015р №77434/а.с.15/.

У зв'язку із проведенням реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, податковим органом 27 лютого 2015 року змінено стан платника податків ОСОБА_1 на 11 (припинено але не знято з обліку).

За період 2011 звітний податковий період до 2014 року позивачем надавалось до податкового органу податкова декларація про майновий стан і доходи, як від самостійного платника податку. ( ар.с.45-62)

16 січня 2016 року позивачем зроблено адвокатський запит до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про надання інформації, щодо перебування його на обліку в органах податкової служби в якості самозайнятої особи - адвоката /а.с.11-12/.

Листом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області від 20.01.2016 №110/10/05-62-17-01 повідомило, що ОСОБА_1 не зареєстрований в органах державної податкової служби в якості адвоката/а.с.13-14/.

Не погоджуючись із зняттям з податкового обліку в якості самозайнятої особи(адвоката), ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Так, діяльність адвокатури регулюється Конституцією України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI та іншими нормативно-правовоми актами.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з пунктом 1 статті 13 Закону, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Діяльність адвокатів відноситься до незалежної професійної діяльності.

Відповідно до пункту 63.2. статті 63 Податкового Кодексу України, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору. Згідно пункту 63.5. статті 63 ПК України, всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 65.2. статті 65 Податкового Кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідно підпункту 65.10.4, пункту 65.10 статті 65 Податкового Кодексу України, внесення до Державного реєстру запису про припинення-підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі: - реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з дати реєстрації. Пунктом 178.4 статті 178 ПК України, встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №5076-VI, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі: 1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 3) смерті адвоката; 4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; 5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі. Згідно пункту 2 розділу X Перехідні положення Закону №5076-VI, право на заняття адвокатською діяльністю зберігається за особами, які отримали таке право до набрання чинності цим Законом. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, видані до набрання чинності цим Законом, є чинними і не підлягають обміну або заміні.

Відповідно до пункту 11.32 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі - Порядок №1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності у порядку, встановленому для фізичних осіб-підприємців, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП; Довідки за формою № 4-ОПП та інших документів, що видаються контролюючими органами платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.

Суду не надано відомостей, щодо самостійного прийняття рішення податковим органом,щодо зняття з обліку позивача, як самозайняту особу.Крім того, слід зазначити, що відповідач не надав суду витягу з єдиного державного реєстру самозайнятих осіб, який би також підтверджував прийняте рішення позивача або відповідача про зняття з обліку.

Аналізуюючи надані суду документи, норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позивач свою незалежну професійну діяльність не припиняв, припинена його діяльність, як фізичної особи -підприємця, тому у податкового органу не було підстав для зняття його з податкового обліку.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зняття з обліку платників податків ОСОБА_1, як самозайняту особу , яка здійснює адвокатську діяльність, суд враховує наступне.

Відомості, щодо самостійного прийняття рішення податковим органом, щодо зняття з обліку позивача, як самозайнятої особи суду не надані.

Статею 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи вищезазначене, суд важає, що позивач не довів протиправність дій Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, що в свою чергу позбавляє суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області щодо зняття з обліку платників податків ОСОБА_1, як самозайняту особу, яка здійснює адвокатську діяльність.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.94 КАС України суд присуджує ОСОБА_1 судові витрати у розмірі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій щодо зняття з обліку платників податків ОСОБА_1, як самозайняту особу, яка здійснює адвокатську діяльність протиправними, зобов'язати поновити на обліку платників податків ОСОБА_1, як самозайняту особу, яка здійснює адвокатську діяльність - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області відновити на обліку платника податків ОСОБА_1 в якості самозайнятої особи, що здійснює адвокатську діяльність.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 83050) судові витрати у сумі 551,21(п'ятсот п'ятдесят одну гривню двадцять одну копійку)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 38769323, вул. Італійська,59, м. Маріуполь).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 травня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 травня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.