Ухвала суду № 58152880, 06.06.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 667/8264/14-к

Провадження № 11кп/791/645/16 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Категорія: повернення обвинувального акту прокурору Доповідач в апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді - Батрака В.В.,

суддів - Ришкової Н.М., Буженко Н.В.,

за участю секретаря Сухоруки Я.А.,

прокурора - Куцевола О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014230000000134, за апеляційною скаргою прокурора у провадженні ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 квітня 2016 року про повернення обвинувального акту прокурору,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29 квітня 2016 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172 КК України, повернуто прокурору з тих підстав, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме в ньому замість викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідність та сформульоване обвинувачення, викладений зміст підозри ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Не погодившись з постановленою ухвалою, прокурор у провадженні ОСОБА_4 подав на неї апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали суду та призначення нового судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції..

Апеляційна скарга мотивована істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладеним в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Зокрема, апелянт вказує на те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 цілком відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а сам факт того, що в обвинувальному акті перед викладенням фактичних обставин кримінального правопорушення є посилання на оголошення підозри ОСОБА_3 ніяким чином не унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того, судом не взято до уваги думку учасників підготовчого судового засідання, які стверджували про відповідність обвинувального акту вимогам ст.. 291 КПК України та можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, підписується слідчим і прокурором та затверджується останнім.

Згідно ч. 2 п. 5 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідність та формулювання обвинувачення.

Крім того, згідно п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі "Камасінскі проти Австрії", №9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див. рішення від 25 березня 1999 р. у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції" (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі "Матточіа проти Італії", №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі "І.Н. та інші проти Австрії", №42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі "Даллос проти Угорщини", № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п. 54, а також "Даллос проти Угорщини", п. 47).

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не відповідає вимогамст. 291 КПК України, оскільки містить не формулювання обвинувачення, а лише перелік обставин, які встановлені органами досудового слідства.

Крім того, слід звернути увагу на те, що згідно обвинувального акту ОСОБА_3 взагалі не має статусу обвинуваченого, так як за цим процесуальним рішенням йому лише повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, що передбачає наявність у нього статусу підозрюваного.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, а за правиламист. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, апеляційний суд приходить до висновку про наявність обставини, що перешкоджали призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.

Крім того, як вбачається із журналу судового засідання, технічної фіксації судового засіданні, рішення про повернення обвинувального акту прокурору було прийнято після зясування думки всіх учасників підготовчого засідання щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати підставами для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у провадженні ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 квітня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172 КК України, повернуто прокурору без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом :

Суддя: