Вирок № 58152384, 07.06.2016, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/744/16-к

Номер провадження 1-кп/580/84/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року Лебединський районний сул

Сумської області

В складі: головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Радковської О.В.,

з участю: прокурора - Білявського В.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Долинка Саранського району Карагандинської області Російської Федерації, громадянина України, знятого з військового обліку, освіта професійно-технічна, розлученого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, не працюючого, раніше не судимого в порядку 89 КК України,

по ст. 185 ч. 3 КК України ,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Лебедин, українця, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_3, фактично проживаючого АДРЕСА_4, не військовозобов'язаного, розлученого, освіта професійно-технічна, не працюючого, раніше не судимого,

по ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20.04.2016 року обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1,перебуваючи в господарстві ОСОБА_3, що проживає в АДРЕСА_5, з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, домовились про таємне викрадення металевих труб з сусіднього господарства по АДРЕСА_6, що належить потерпілій ОСОБА_4 21.04.2016 року о 10 годині, впевнившись у непомітності своїх дій та відсутності сторонніх осіб, реалізуючи спільний корисливий умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 через отвір в паркані зі сторони господарства ОСОБА_3 проник до господарства ОСОБА_4 та, виявивши на подвір'ї потерпілої дві металеві труби довжиною по 2,5 м кожна, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 1931 від 13.05.2016 року - 430 грн., по черзі, перекинув їх через паркан на подвір'я ОСОБА_3, де в цей час знаходився ОСОБА_2 та передав останньому. Викрадені труби за спільною домовленістю реалізували на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 24.04.2016 року обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, будучи обізнаними, що на території господарства, яке розташоване по АДРЕСА_6 та належить потерпілій ОСОБА_4, є металеві труби, маючи злочинний корисливий умисел, направлений на протиправне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, домовились про їх викрадення. Відразу через отвір у паркані ОСОБА_1 проник до подвір'я потерпілої, звідки викрав дві металеві труби довжиною по 3 м кожна, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 1931 від 13.05.2016 року - 516 грн. та передав їх ОСОБА_2, який чекав його з іншої сторони паркану. Викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 26.04.2016 року у обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову виник злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення шляхом викрадення чужого майна з господарства ОСОБА_4 Реалізуючи свій умисел ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, за спільною домовленістю з ОСОБА_2, знову проник до господарства потерпілої, звідки таємно, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, викрав дві металеві труби довжиною 3 та 2,5 м, вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 1931 від 13.05.2016 року - 473 грн., та перекинув їх через паркан ОСОБА_2 Викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що 21.04.2016року він разом з ОСОБА_2 перебували на подвір'ї ОСОБА_3 Зі слів останньої вони дізнались про наявність металевих труб у дворі сусіднього господарства. Маючи умисел на їх викрадення, за спільною домовленістю, через отвір у паркані ОСОБА_1 переліз до господарства потерпілої ОСОБА_4, а ОСОБА_2 чекав його з іншої сторони паркану - в господарстві ОСОБА_3. Впевнившись, що ніхто їх не бачить, він викрав дві труби, які лежали на землі, та через паркан передавав ОСОБА_2, який відразу відніс їх в пункт прийому металобрухту, за що отримали гроші в сумі 96 грн., які потім разом і використали на покупку спиртного та продуктів харчування. Таким же способом вони викрадали по дві труби 24.04.2016 та 26.04.2016 року. Виручені кошти використовували за спільною домовленістю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав в повному обсязі та дав аналогічні покази.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин і у суду немає сумніву у добровільності їх позиції.

Тому, суд обмежився дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особи обвинувачених та дійшов наступного висновку:

дії обвинувачених: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати по ч. 3 ст. 185 КК України, так як вони скоїли таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше сховище, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_1 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику обвинуваченого з місця проживання, відсутність тяжких наслідків від скоєного, а також заяву потерпілої про відсутність у неї претензій до обвинувачених.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння в розкритті злочину, а також відшкодування завданої шкоди потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати покарання у виді позбавлення волі, але, враховуючи, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, вважає доцільним застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також на підставі ст. 76 ч. 1 п. 2, 3, 4 КК України, зобов'язати повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику обвинуваченого з місця проживання, а також відсутність тяжких наслідків від скоєного та заяву потерпілої про відсутність у неї претензій до обвинувачених.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння в розкритті злочину, а також відшкодування завданої шкоди потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі, але, враховуючи, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, вважає доцільним застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також на підставі ст. 76 ч. 1 п.2, 3, 4 КК України, зобов'язати повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів.

Суд вважає, що саме така обрана судом міра покарання буде необхідною та достатньою для виправлення засуджених та попередження інших злочинів.

Судові витрати, пов'язані з проведенням товарознавчої експертизи, покласти на обвинувачених .

Долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373,374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та обрати йому покарання по цьому закону у виді 3 років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку один рік та, застосувавши ст. 76 ч. 1 п.2, 3,4 КК України, покласти на засудженого обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - особисте зобов'язання.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та обрати йому покарання по цьому закону у виді 3 років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку один рік та, застосувавши ст. 76 ч. 1 п. 2,3,4 КК України, покласти на засудженого обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - особисте зобов'язання.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Лебединського УК/м. Лебедин 24060300 код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, банк отримувача (ГУДКСУ) у Сумській області, Код Банку МФО 837013, номер рахунку 31114115700010 ККД 2406300, найменування ККД інші надходження кошти за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 263 грн. 88 коп. в рівних частинах: по 131 грн. 94 коп. з кожного.

Речові докази: три металеві труби, які знаходяться під зберігальною розпискою у потерпілої ОСОБА_4, вважати повернутими власниці.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Лебединський районний суд.

Суддя: А. О. Гура