Вирок № 58146803, 18.05.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/1926/16-к

провадження № 1-кп/415/332/16

ВИРОК

Іменем України

"18" травня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Чобанян О.М.

прокурора Тищенко А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130240000331 від 10.02.2016 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, не судимого в силу ст.89 КК України, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2016 року, в денний час, більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, використовуючи отвір, який утворився в стіні, яка розділяє квартири № 2 та № 3 будинку АДРЕСА_1 проник до квартири № 2, яка належить ОСОБА_2 Після цього, ОСОБА_1 заволодів металевими виробами які знаходилися в квартирі, а саме: 2 металеві пічні плити, 4 металевих колосника, 1 металева пічна дверцята, загальною вагою 66 кілограм, вартістю 112 гривень 20 копійок (із розрахунку 1 гривня 70 копійок за 1 кілограм лому чорного металу), а також сокира та ручна пилка, вартість яких, згідно висновку експерта № 19/113/9-3/133-31е від 23 березня 2016 року, з урахуванням вільного ціноутворення на території України, складає 90 гривень 00 копійок. Викрадене майно ОСОБА_1, за допомогою отвору у стіні, переніс до себе у квартиру № 3 будинку АДРЕСА_1. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив майнову шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 202 гривні 20 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що дійсно 24 січня 2016 року, в денний час, він використовуючи отвір, який утворився в стіні, яка розділяє квартири № 2 та № 3 будинку АДРЕСА_1 проник до квартири № 2, яка належить ОСОБА_2, заволодів металевими виробами, сокирою та ручною пилкою, які знаходилися в квартирі та за допомогою отвору у стіні, переніс до себе у квартиру, після чого металеві вироби здав на пункт прийому металолому, а сокиру та пилу зберігав за місцем свого проживання. На питання суду відповів, що злочин вчинив у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, оскільки на його утриманні знаходяться 4 неповнолітніх дітей. На отримані кошти від продажу металевих виробів придбав продукти харчування. В рахунок відшкодування заподіяної шкоди добровільно сплатив потерпілому 500 гривень. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати.

Потерпілий ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив суд розглядати дане кримінальне провадження за його відсутністю, майнову шкоду відшкодовано в повному обсязі, просив суворо не наказувати обвинуваченого.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднане з проникненням у житло, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який офіційно не працює, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.84,85), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с.86), в силу ст. 89 КК України не судимий (а.с.82,83), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України, оскільки останній вчинив умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, активне сприяння розкриттю злочину, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, про що свідчить добровільне відшкодування обвинуваченим завданих збитків, а також те, що за місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно, на утриманні має неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, в силу ст. 89 КК України не судимий, з урахуванням думки потерпілого, який просив суворо не наказувати обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не пред'явлений, у зв'язку з повним відшкодуванням завданого збитку.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судової товарознавчої експертизи (а.с.32-35) та трасологічної експертизи (а.с. 42-44), витрати у сумі 550 гривень 25 копійок та 245 гривні 52 копійки (а.с.36,41) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-сокира, ручна пила (а.с.61), що згідно розписки (а.с.79) передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судової-товарознавчої експертизи у сумі 550 гривень 25 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

- дактилоскопічної експертизи у сумі 245 гривень 52 копійки (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

-сокиру, ручну пилу, що згідно розписки передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова