Рішення № 58144302, 23.05.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4328/15-ц

Провадження № 2/175/1739/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Воздвиженського О.Л.

при секретарі Перепелиця Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейному цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської державної районної адміністрації, Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи: Управління державного земельного агентства у Дніпропетровському районі, Дніпропетровська державна районна нотаріальна контора про встановлення факту права власності на земельний сертифікат, про визнання права власності на земельний сертифікат (пай) в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

В жовтні 2015 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на земельний сертифікат (пай) в порядку спадкування за законом, який в січні 2016 року уточнила та просила постановити рішення яким встановити факт, що її мати ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мала право власності на земельний пай /сертифікат/ в розмірі 7,17 гектарів, в колективному сільськогосподарському підприємстві «Жовтнева революція» Дніпропетровського району та області; визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на земельну частку пай /сертифікат/ у вказаному розмірі 7,17 гектарів, в КСП «Жовтнева революція» Дніпропетровського району та області, нормативно-грошова оцінка якої становить, з урахуванням індексів інфляції, 136788,19 грн., в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року; зобов'язати Управління Державного земельного агентства України у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області видати їй, ОСОБА_1 Витяг з державного земельного кадастру на земельну ділянку /частку паю/, в розмірі 7,17 гектарів, про її право власності на дану земельну ділянку.

В обґрунтування позову позивачка вказала на те, що її дошлюбне прізвище ОСОБА_1, після вступу до шлюбу 03 травня 2012 року вона взяла прізвище свого чоловіка - ОСОБА_1, і нині її прізвище ОСОБА_1. Її мати ОСОБА_2, з 06.05.1970 року працювала бухгалтером матеріального відділу радгоспу «Жовтнева революція», на території с. Миколаївка Дніпропетровського району та області, де вона і проживала разом зі нею та своїм чоловіком - її батьком ОСОБА_4 Згідно з наказу № 93к від 13.12.1993 року її мита ОСОБА_2 була звільнена з вказаної посади радгоспу, у зв'язку з виходом на пенсію за інвалідністю 1-ї групи. На території села знаходився колгосп «Жовтнева революція», який пізніше, на підставі постанови уряду від 29.01.1969р., було реорганізовано в радгосп з аналогічною назвою. Під такою назвою він і залишався до його розпаду. Її мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, заповіту за життя вона не складала. Після її смерті відкрилась спадщина на все її майно. Спадкоємцями першої черги після смерті матері є вона та її батько, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Інших спадкоємців немає. Ще в 2007 році вона разом з батьком ОСОБА_4 звернулись до нотаріуса в Дніпропетровську районну державну нотаріальну контору з приводу отримання свідоцтва про спадок за законом на домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, та на земельний пай. ОСОБА_4 написав заяву про відмову від своєї частки спадщини, а саме - домоволодіння та земельної ділянки /паю/, яка належала його дружині, на її користь. Рішенням зборів власників земельних паїв колишнього КСП «Жовтнева революція» від 31 січня 2004 року /протокол №2/, та Миколаївської сільської Ради Дніпропетровського району та області, за №3 ХУ/ХХІУ від 13 жовтня 2004 року, працівникам соціальної сфери та пенсіонерам радгоспу «Жовтнева революція» згідно списків, що додаються, після розпаювання колишніх земель КСП «Жовтнева революція», були передані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель фонду Миколаївської сільради. Мати ОСОБА_2, значилась в даних списках під № 82, на отримання земельної ділянки, площею 7,17 га. За життя її мати не встигла отримати навіть сертифікат на дану земельну ділянку, оскільки землі радгоспу були незаконно передані в агрофірму «Наукову». Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.02 року було визнане недійсним рішення сесії Дніпропетровської райради від 21.10.1998 року «Про інвентаризацію земель агрофірми «Наукова». Постановою Апеляційного Господарського суду області рішення Господарського суду було змінене, і рішення сесії райради від 21 жовтня 1998 року було визнано недійсним в частині земель площею 4848 гектарів, розміщених в межах Миколаївської сільради. Держакт на право постійного користування землею від 16.12.1998р., що виданий Дніпропетровською райрадою агрофірмі «Наукова», також визнано недійсним в частині цих же земель. Постановою Вищого Господарського суду України від 08.04.2003р. вказана постанова Апеляційного суду області від 08.01.2003р. залишена без змін. Таким чином, було проведено розпаювання земель КСП «Жовтнева революція». Згідно з отриманого на мою заяву листа Миколаївської сільської Ради від 10.09.2014р., її мама ОСОБА_2 дійсно занесена до списку померлих громадян, які мають право на отримання земельної частки/пай/ із земель району. Виходячи з цих обставин, вважає, що її мати мала право на отримання земельного паю в КСП «Жовтнева революція», який повинен розглядатися як спадкове майно, на яке вона має право у відповідності до ст. 1218 ЦК України, а тому змушена звернутись до суду за захистом свого спадкового права.

Представник позивачки ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його участі.

Представник Дніпропетровської державної районної адміністрації у судове засідання не з'явився.

Представник Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області надав суду лист про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи Управління державного земельного агентства у Дніпропетровському районі у судове засідання не з'явився.

Представник третьої особи Дніпропетровської державної районної нотаріальної контори надав суду лист про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивачки ОСОБА_2, що підтверджується актовим записом № 11 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.16). Після її смерті відкрилась спадщина, яку фактично успадкувала позивачка (донька померлої) ОСОБА_1, оскільки чоловік померлої ОСОБА_4, в свою чергу відмовився від своєї частини спадщини на користь доньки.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер батько позивачки ОСОБА_4, що підтверджується актовим записом № 79 від 28 серпня 2015 року Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління у Дніпропетровській області в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.19). За часи життя ОСОБА_4 заповітів не складав.

У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 з заявою про вступ до спадщини, та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, але позивачці було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 лютого 2016 року.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Не зважаючи на те, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, інших спадкоємців не має, осіб, які б мали право на обов'язкову долю в спадковому майні не має, ніхто не оскаржує право ОСОБА_1 на спадщину, але вона не в змозі отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку (пай) оскільки відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку на ім'я спадкодавці, а тому і звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»). Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) ( ч. 3 п. 1 Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» далі Указ №720/95).

Застосовуючи зазначенні в рішенні нормативно-правові акти, беручи до уваги докази в їх сукупності та кожен окремо, суд відмовляючи в задоволенні позову виходить з таких мотивів.

Мати позивачки за життя в списки на колективну власність на землю включена не була. Відомостей про видачу чи заповнення сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 не встановлено. Зазначене свідчить, що ОСОБА_2 не набула права на земельну частку (пай). За таких обставин до позивачки, як спадкоємця, не перейшло в порядку спадкування право яке ОСОБА_2 не набула за життя на земельну ділянку (пай). Таким чином позивачка звернулася за захистом неіснуючого права.

Аналогічну правову позицію, з вказаного питання, висловив Верховний Суд України в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Право на земельну частку (пай) згідно з п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель...» дійсно мають члени КСП, кооперативу, АТ, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Вирішуючи питання про право певної особи на земельну частку (пай), суд повинен з'ясувати, чи була ця особа членом КСП на час передання державного акта про право колективної власності на землю та чи була вона внесена до списку осіб, що додається до цього державного акта. Таке право виникає у члена КСП з моменту одержання цим підприємством (товариством, кооперативом) державного акта на право колективної власності на землю.

У зв'язку зі смертю спадкодавця спадщина відкривається на те майно, яке належало покійному на день його смерті на праві приватної власності, або на його частку в спільному майні. Отже, на момент смерті спадкодавця вона ще не стала власником частки землі, тому спадкоємці не можуть успадкувати те, що не належало спадкодавцю.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.10 ЦПК України). Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, в межах позовних вимог та на підставі поданих ними доказів (ч. 1 ст. 11 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із житлових, земельних сімейних, трудових відносин (п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу(ч. 1 ст. 60 ЦПК України). Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ч. 2 ст. 60 ЦПК України).

Таким чином, встановивши вказані обставини на підставі зібраних по справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки відсутні докази, що підтверджують належність земельної ділянки (пай) на праві власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2, надання у встановленому законом порядку земельної ділянки, а звідси і посилання позивачки на прийняття нею вказаної земельної ділянки (пай) у спадщину, на підставі ст. 1218 ЦК України, є безпідставними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1218 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровської державної районної адміністрації, Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи: Управління державного земельного агентства у Дніпропетровському районі, Дніпропетровська державна районна нотаріальна контора про встановлення факту права власності на земельний сертифікат, про визнання права власності на земельний сертифікат (пай) в порядку спадкування за законом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Л. Воздвиженський