Рішення № 58136783, 30.05.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4949/14-ц

Провадження № 2/752/109/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.05.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, визначення порядку користування житловим приміщенням та вселення, -

в с т а н о в и в:

у квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ квартири в натурі між власниками (виділення частки), усунення перешкод в користуванні та визначення порядку користування житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона є власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане відділом приватизації державного житлового фонду Державної адміністрації Московського району № НОМЕР_3 від 04.02.1998 р. Відповідачі також є співвласниками вказаної квартири

Дана квартира складається з трьох кімнат, житловою площею 39,6 кв.метрів, у тому числі перша кімната - 10,7 кв.метри, друга кімната - 18,9 кв.метри та третя кімната - 10,0 кв.метрів. Загальна площа квартири складає 58,1 кв.метрів. Також спірне житлове приміщення обладнане кухнею, площею 7,0 кв.метрів, коридором, площею 6,6 кв.метрів, вбиральнею, площею 0,8 кв.метрів, ванною кімнатою, площею 2,0 кв.метрів, лоджією, площею 1,6 кв.метрів та балконом, площею 0,9 кв.метрів.

В квартирі зареєстровані сторони у справі, а також дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та син ОСОБА_5, 2000 року народження.

Позивач зазначає, що вона після одруження переїхала проживати у квартиру АДРЕСА_1. У червні 2013 року позивач розлучилася, тому має намір проживати у спірній квартирі у житловій кімнаті, площею 10,7 кв.метрів, проте відповідач не впустив позивача у квартиру, змінивши замки на вхідних дверях.

За таких підстав, позивач просила вселити її та її неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в квартиру АДРЕСА_2. Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні вказаною квартирою. Поділити квартиру в натурі шляхом виділення позивачу та її неповнолітній доньці житлову кімнату, площею 10,7 кв.метрів. Також просить визначити порядок користування квартирою, залишився у спільному користуванні місця загального користування.

У березні 2016 року ОСОБА_1 уточнила свої вимоги та просила суд зобов'язати відповідачів не чинити перешкод їй і її неповнолітній доньці ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у користуванні квартирою АДРЕСА_2 та надати ключі від вхідних дверей до вказаної квартири. Вселити їх у спірну квартиру, а також визначити порядок користування зазначеною квартирою.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали уточнені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов, зазначивши, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2016 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх представники в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення, зазначивши, що ОСОБА_1 забезпечена іншим житлом за адресою: АДРЕСА_1.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні просив прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення сторін у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 по ? частині кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 09 березня 1998 р. відділом приватизації Московської районної в м. Києві державної адміністрації. (а.с. 12 т. 1)

ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_7

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2016 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9. (а.с. 169 т. 1)

Квартира АДРЕСА_2 є трикімнатною, загальною площею 58,5 кв.метрів, житловою площею 39,6 кв.метрів, складається з житлових кімнат, площею 10,7 кв.метрів, 18,9 кв.метрів та 10,0 кв.метрів, кухні, площею 7,0 кв.метрів, ванної кімнати, площею 20 кв.метрів, вбиральні, площею 0,8 кв.метрів, лоджії, площею 1, 6 кв.метрів та балкону, площею 0,9 кв.метрів, що підтверджується даними технічного паспорту на квартиру. (а.с. 13 т. 1) При цьому, житлова кімната, площею 18,9 кв.метрів є прохідною

Згідно довідки № 375, виданої 28.02.2014 р. КП «ЖЕО-103 Голосіївського району», у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_8 і син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також ОСОБА_1 (а.с. 15 т. 1)

Також встановлено, що з 17 червня 1995 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 Під час шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 17 т. 1) Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08 липня 2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 розірвано. (а.с. 22 т. 1)

Неповнолітня ОСОБА_6, 2000 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою № 552 від 28.02.2014 р., виданою КП «ЖЕО-109». Дана двокімнатна квартира, загальною площею 54,80 кв.метрів, житловою площею 29,70 кв.метрів, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_9 в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29 травня 2000 року Шостою київською державною нотаріальною конторою. (а.с. 99 т. 1)

У судовому засіданні сторони пояснили, що у квартирі АДРЕСА_2 проживають відповідачі ОСОБА_3 разом своєю сім»єю (дружина та син), а також ОСОБА_2 Позивач не користується житловою площею у вказаній квартирі, ключів від вхідних дверей не має.

Звернення в суд з позовом викликано тим, що ОСОБА_1 після розірвання шлюбу має намір разом з неповнолітньою донькою проживати у спірній квартирі, співвласником якої є позивачка, проте не має фактичного доступу до житлової площі. У зв»язку з вчиненням перешкод у користуванні спірною квартирою ОСОБА_1 неодноразово зверталася з відповідними заявами до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Зазначене підтверджується висновком від 08.09.2014 р. ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Мельника О.С., висновком від 19 серпня 2014 року ДІМ Голосіївського РУ Нежевело Є.І., висновком від 20.08.2014 р. ДІМ Голосіївського РУ Коренюка В.В. та висновком від 29.8.2014 р. ДІМ Голосіївського РУ Мельника О.С., зі змісту яких вбачається, що в Голосіївське РУ неодноразово зверталася ОСОБА_1 з приводу того, що її брат ОСОБА_3 не впускає її в квартиру АДРЕСА_2, де вона зареєстрована.

Враховуючи неодноразові звернення позивача до правоохоронних органів та з позовом до суду, вбачається доведеним наявність у неї перешкод у користуванні спірною квартирою з боку відповідачів.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами 1, 3 ст. 319 ЦК України визначено, що власник полодіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Стаття 321 ЦК України містить положення про те, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У ст. 391 ЦК України зазначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають в приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей.

За таких обставин, позивач ОСОБА_1, як співвласник спірної квартири, на підставі положень ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном та вселення у квартиру.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом надання ключів від вхідних дверей до спірної квартири та вселення у спірну квартиру підлягають задоволенню. Разом з позивачем підлягає вселенню в спірну квартиру її неповнолітня донька ОСОБА_6, 2000 року народження.

Також позивач просить визначити порядок користування спірною квартирою, виділивши їй житлову кімнату, площею, 10,7 кв.метрів.

Згідно зі ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

Кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Позивач просить визначити порядок користування частковою власністю у спосіб, який суперечить вимогам закону.

Встановлено, що співвласниками квартири є лише позивач і відповідачі.

Дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та їх син ОСОБА_5, 2000 року народження, не є співвласником квартири, а відтак мають право лише на користування житлом у спірній квартирі, як члени сім'ї власника, і в їх користування не може бути виділено житло, що належить на праві власності сторонам у справі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заперечують проти надання окремої кімнати ОСОБА_1

Житлова площа квартири складає 39,6 кв. метри, частка позивача в житловій площі складає 13,2 кв. метри.

Позивач просить виділити їй в користування кімнату площею 10,7 кв. метри, що майже на 2,5 кв. метри є меншою від її частки.

Разом з тим, у спірній квартирі лише дві житлові кімнати є ізольованими, житлова кімната, площею 18,9 кв.метрів, є прохідною. У такому випадку право відповідачів на користування їх часткою у спільній частковій власності буде порушено та не буде відповідати засадам змісту права власності, здійснення права власності та непорушності права власності, визначених статтями 317,319, 321 ЦК України.

За таких обставин, вимоги позивача про виділ у користування сторін конкретних кімнат у квартирі не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути на користь позивача понесені нею витрати.

Керуючись статтями 317, 319, 321, 358, 391 ЦК, ст. 150 ЖК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 та її неповнолітній доньці ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, перешкоди у користуванні житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2, зобов"язавши ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Земці Острівського району Псковської області, іден. номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Сари - Озек Гвардійського району Талди-Курганської області, іден. номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей до квартири АДРЕСА_2.

Вселити ОСОБА_1 та її неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у квартиру АДРЕСА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судового збору в річних частинах.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: