Рішення № 58136004, 23.05.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2376/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду цивільну справу за позовом Товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РАНТЬЄ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

встановив:

В лютому 2016 в Рівненський міський суд надійшов позов Товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РАНТЬЄ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості коштів у розмірі 41 735,71 грн. по кредитному договору, за кредитним договором № Р 24. 120.78293 від 16 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" та відповідачем за яким ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 30 000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10 % на рік та судових витрат в сумі 1 378 грн. 00 коп.

В позовній заяві зазначається, що Банк повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, та надав Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується видатковим касовим ордером.

30 Жовтня 2015 року між позивачем та ПАТ "Ідея Банк" укладено договір факторингу № 30/10-1. Згідно умов Договору факторингу первісний кредитор відступив (передав у власність) позивачу з 30.10.2015 року, а позивач набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Право вимоги ТзОВ "РАНТЬЄ" набув з моменту підписання акту прийому-передачі прав вимог.

Відповідачем умови договору та вимоги ст.ст. 526, 527, 530 ЦПК України не виконувались, що призвело до виникнення простроченої заборгованості станом на 30.10.2015 року на вказану позовом суму, що складалася, основний борг - 24 256,08 грн., прострочений борг - 4 560,84 грн., прострочені проценти - 12 918,79, строкові проценти - 0 грн., нарахована плата за обслуговування кредиту - 0 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту - 0 грн.., згідно доданого розрахунку.

Після відступлення права вимоги відповідачем не здійснено будь-яких виплат, останній платіж було здійснено 15.10.2015 року, а тому станом на 11.02.2016 року заборгованість становить 41,735,71 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 28 816,09 грн., та нарахованими та несплаченими відсотками і комісіями в сумі 12 918,79 грн., що підтверджено випискою по особовому рахунку НОМЕР_2 та розрахунком заборгованості станом на 11.02.2016 року.

Письмове заперечення відповідачів на позовну заяву суду не надане.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Відповідно до наданої суду заяви, просив проводити розгляд справи без його участі підтримав позовні вимоги в повному обсязі, у разі відсутності відповідачів просив розглянути справу у відсутність відповідача із ухваленням заочного рішення задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту що складається із заборгованості тіла кредиту, нарахованими та несплаченими відсотками і комісіями та судових витрат.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи судовою повісткою у встановленому порядку за зареєстрованим постійним місцем проживання, відповідно ст. 74 ЦПК України.

З урахуванням належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи, згоди позивача про розгляд справи без участі відповідача із ухваленням заочного рішення, відсутності доказів поважних причин повторної неявки відповідача до суду, як підстави відкладення справи, суд прийшов до висновку про доцільність розглянути справу без участі відповідача на підставі наданих доказів із ухваленням заочного рішення, відповідно положень ст.ст.224-228 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному об'ємі за наступних підстав.

Встановлено, що за кредитним договором № Р 24. 120.78293 від 16 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" та відповідачем, ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 30 000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10 % на рік.

На підставі досліджених доказів встановлено, що Банк повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору відповідно до п. 1.1 договору та надав Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується видатковим касовим ордером.

30 Жовтня 2015 року між позивачем та ПАТ "Ідея Банк" укладено договір факторингу № 30/10-1. Згідно умов Договору факторингу первісний кредитор відступив (передав у власність) позивачу з 30.10.2015 року, а позивач набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Право вимоги ТзОВ "РАНТЬЄ" набув з моменту підписання акту прийому-передачі прав вимог.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зобов'язання Позивача за Договором кредиту були виконані у повному обсязі.

У відповідності до умов дослідженого судом Договору кредиту, Відповідач-1 зобов'язаний:

п. 3.1.3 - повернути кредит, проценти, плату за обслуговування кредитної заборгованості і комісії достроково на вимогу банку у випадках, передбачених п. 4.2.4 договору.

Відповідачем умови договору та вимоги ст.ст. 526, 527, 530 ЦПК України не виконувались, що призвело до виникнення простроченої заборгованості станом на 11.02.2016 року заборгованість становить 41,735,71 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 28 816,09 грн., та нарахованими та несплаченими відсотками і комісіями в сумі 12 918,79 грн., що підтверджено випискою по особовому рахунку НОМЕР_2 та розрахунком заборгованості станом на 11.02.2016 року.

Як встановлено судом, відповідач в порушення умов Договорів та вимог законодавства свої зобов'язання належним чином не виконав, на вимогу та повідомлення позивача про повернення суми боргу не відреагував.

Відповідно до ст.ст. 1077,1078 ЦК України, за довго ром факторингу /фінансування під відступлення права грошової вимоги/ одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь який передбачений законом спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою , право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога).

Таким чином, у відповідності до вимог чинного законодавства України, відповідно до договору факторингу № 30/10-1 позивач набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором з моменту підписання акту прийому-передачі прав вимог.

Враховуючи вищенаведені досліджені судом докази в сукупності, які суд оцінює належними і допустимими доказами в справі, суд вважає доведеними передбачені законом підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми кредитної заборгованості в повному обсязі.

Відтак, сукупністю достовірно підтверджених наведених доказів доведено, що позовна заява обґрунтована і підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту в сумі 41 735 /сорок одна тисяча сімсот тридцять п'ять/ грн. 71 коп., яка підтверджена розрахунком позивача і не спростована відповідачем.

Підтверджені належними допустимими письмовими доказами в справі судові витрати в сумі 1 378 грн., в порядку ст. ст. 88, 89 ЦПК України, покладаються на відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог та підлягають стягненню за рішенням суду в рівних долях із кожного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,57-60,88,212-215, 218, 223, 224-228, 292,294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова кормпанія «РАНТЬЄ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова кормпанія «РАНТЬЄ», код ЕДРПОУ 39288002, заборгованість по Ккредитному договору № Р 24. 120.78293 від 16 січня 2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 розмірі 41 735 /сорок одна тисяча сімсот тридцять пять/ грн. 71 коп.

Стягнути із ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова кормпанія «РАНТЬЄ», код ЕДРПОУ 39288002, кошти на відшкодування сплачених судових витрат в сумі 1378,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю. Музичук