Постанова № 58130762, 30.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа № 913/1216/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Плужник О.В. , суддя Пушай В.І.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги б/н від 20.04.16 р.); ОСОБА_2 - директор.

відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Престиж Строй Плюс", м. Харків (вх. № 735Х3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2016 р. у справі № 913/1216/15

за позовом ДП "Севєродонецьке лісомисливське господарство", смт. Сиротине

до ТОВ "Престиж Строй Плюс", м. Харків

про стягнення 97 273,83 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 р. ДП "Севєродонецьке лісомисливське господарство", смт. Сиротине, м. Сєвєродонецьк Луганської області (позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача - ТОВ "Престиж Строй Плюс", м. Харків про стягнення 97273,83 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.12.2015 року позовну заяву Державне підприємство "Севєродонецьке лісомисливське господарство" передано за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2016 року у справі № 913/1216/15 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Престиж Строй Плюс" на користь ДП "Севєродонецьке лісомисливське господарство" 97273,83 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу № 40/15 від 28.05.2015 р., 1459,00 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Судові витрати покласти на позивача.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне зясування обставин, що мають значення для справи. Відповідач вважає, що судом першої інстанції було позбавлено відповідача можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати докази, рішення суду прийняте за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду. Крім того, судом першої інстанції було неналежним чином досліджено товарно-транспортні накладні та визнано належним підтвердження суми заборгованості за товарно-транспортними накладними, які підписані неповноважною особою, а деякі накладні взагалі не містять підпису та печатки відповідача. Так, як зазначає відповідач, в доказах наданих позивачем, мається копія договору купівлі-продажу від 28.05.2015 року, за № 40/15 між позивачем та відповідачем по справі, який підписаний директором ТОВ «Престиж Строй Плюс» та скріплений печаткою вказаного підприємства, як вбачається з додатків наданих позивачем, жодна з товарно-транспортних накладних не містить печатки отримувача (відповідача) та не підписана його директором.

Як стверджує відповідач, ним було отриману продукції на 60000,00 грн., яка і була сплачена відповідачем.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.04.2016 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 р. розгляд справи відкладено на 20.04.2016 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 р. розгляд справи відкладено на 04.05.2016 р.

04.05.2016 р. позивачем надано клопотання вх. № 4594 про витребування у відповідача належним чином завірених копій товарно-транспортних накладних за лісопордукцію на загальну суму 60000,00 грн. згідно умов договору № 40/15 купівлі-продажу від 28.05.2015 р.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів вирішила у його задоволенні відмовити, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення у справі.

Позивачем надано письмові пояснення в обґрунтування своїх заперечень на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 04.05.2016 р. колегією суддів оголошено перерву у розгляді справи до 30.05.2016 р.

Позивачем 30.05.2016 р. за вх. № 5452 надано письмові пояснення по справі, надані відповідно до ст. 30 ГПК України, в яких посадова особа ДП "Севєродонецьке ЛМГ" головний бухгалтер ОСОБА_3 підтверджує дебіторську заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 97 273, 83 грн., що вбачається з копії балансового звіту за 1 квартал 2016 р. станом 31.03.2016 р.

Також, позивачем надано письмові пояснення по справі, надані відповідно до ст. 30 ГПК України, в яких посадова особа ДП "Севєродонецьке ЛМГ" головним інженером ОСОБА_4 підтверджує факт завантаження та перевезення лісопродукції у кількості 329, 61 м3, яку отримано уповноваженою особою відповідача за довіреністю на загальну суму 157 273, 83 грн., що підтверджується копіями подорожніх листів та карточками обліку роботи вантажного автомобіля, журналу випуску транспортного засобу на лінію, доданих до зазначених пояснень.

Дані пояснення були залучені колегією суддів до матеріалів справи, але не можуть слугувати доказами в обгрунтування позовних вимог у відповідності до ст. 101 ГПК України, оскільки не були подані до суду першої інстанції.

Крім того, позивачем наданий договір на завантаження № 38/15 від 17.05.2016 р., яким підтверджується виконання зобовязання з передачі товару в повному обсязі, на зазначену в позові вартість.

Дані докази також були залучені колегією суддів до матеріалів справи, але аналогічно не приймаються як докази з огляду на положення ст. 101 ГПК України, оскільки не були подавалися позивачем до суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання 30.05.2016 року не зявився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявляв).

Підпунктом 3.9 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК України).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України (абз. 1 пп. 3.9.1 пп. 3.9 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

У пп. 3.9.2 пп. 3.9 п. 3 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України роз'яснено, що неявка учасника судового процесу у судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Як свідчать матеріали справи, ухвали про призначення апеляційної скарги до провадження та про відкладення розгляду справи було повернуто до апеляційного суду з відміткою пошти «повернуто за закінченням терміну зберігання», про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучені до матеріалів справи.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань і небажання реалізувати своє право на участь у вирішенні спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності його представника та за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та поясненнях на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення у даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи надіслано з порушенням вимог ст.87 ГПК України. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням вказаної вище статті ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала від 23.12.2015 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 19.01.201623.12.2015 р. була направлена судом першої інстанції на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, копії свідоцтва про державну реєстрацію відповідача, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, копії витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та апеляційній скарзі (проспект Московський, 199, офіс 418А, м. Харків). Дані поштові відправлення було повернуто до господарського суду Харківської області з відміткою пошти «повернуто за закінченням терміну зберігання», про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучені до матеріалів справи. Крім того, господарським судом Харківської області було надіслано відповідачеві 19.02.2016 року телефонограми № 126, в свою чергу представник відповідача в судові засідання не зявився.

Рішення суду по даній справі прийнято у судовому засіданні 22.02.2016 р., в якому представник відповідача був відсутній.

Надаючи відповідну правову оцінку вищенаведеним обставинам та зважаючи на те, що ухвали суду про призначення розгляду справи та про відкладення розгляду справи були направлені на належну адресу відповідача відповідно до вимог чинного законодавства, доказів несвоєчасного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду немає, повідомлення відповідача про час і місце судового засідання колегія суддів визнає таким, що відповідає вимогам ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для скасування зазначеного рішення господарського суду Харківської області з підстав порушення норм процесуального права.

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 28.05.2015 року між позивачем - ДП "Сєвєродонецьке лісомисливське господарство" (продавець) та відповідачем - ТОВ "Престиж Строй Плюс" (покупець) було укладено Договір купівлі - продажу № 40/15 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 10-11), відповідно до умов пункту 1.1. якого, продавець зобовязався передати у власність покупця лісопродукцію та продукцію переробки деревини, передбачені відповідними реєстрами, а покупець зобовязався прийняти її та вчасно за неї розрахуватися на умовах даного Договору.

Загальний обсяг переданої продукції визначається як сума обсягів продукції за усіма специфікаціям. Найменування продукції зазначається в специфікації до кожної парні продукції окремо (п. 1.2., п. 1.3. Договору).

Відповідно до умов п. 3.1. Договору, сторони погодили та встановили, що продавець зобовязується надати покупцю послуги навантаження деревини з використанням механізмів на автотранспорт, а покупець оплачує продавцю вищевказані послуга відповідно до реєстру цін на вантажно-розвантажувальні роботи.

Згідно з п.3.2 Договору, приймання продукції по кількості та якості здійснюється покупцем при завантаженні продукції на автотранспорт. Продукція вважається прийнятою покупцем по кількості та якості з моменту отримання продукції за товарно-транспортною накладною. Після прийняття продукції претензії продавцем по кількості та якості не приймаються.

Колегія суддів звертає увагу, що цитований п. 3.2. Договору свідчить про те, що за домовленістю сторін договору, останні погодили відмову від складення видаткових накладних та прийняття в якості належного доказу передання товару саме товарно-транспортних накладних.

Порядок здійснення розрахунків між сторонами встановлений умовами пункту 2.6. Договору, який передбачає, що розрахунок за продукцію здійснюється покупцем у безготівковій формі, у національній валюті України, протягом 20-ти банківських днів після отримання продукції або її частини.

Відлік 20-ти денного терміну починається від дати отримання продукції або її частини за відповідною товарно-транспортною накладною (п. 2.7 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань по Договору. Якщо за 10 (десять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін у письмовому вигляді не заявить про свої наміри розірвати його дію, Договір автоматично подовжується на наступний період (один календарний рік).

Відповідно до 6.2 вищевказаного Договору, закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від відповідальності по невиконаним зобовязанням.

Крім того, як зазначає позивач в обгрунтування своїх вимог, 28.05.2016 р. між позивачем та відповідачем укладено договір перевезення вантажу № 41/15.

Відповідно до п. 1.1. договору перевезення вантажу № 41/15 «Перевізник» зобовязується доставити довірений йому «Одержувачем», вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а «Одержувач» зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом призначення «Вантажу» є с. Маратове. Луганська область відповідно до п. 1.3 договору.

Відповідно до п. 1.5 договору перевезення вантажу № 41/15 «Одержувач» проводить лату за транспортне обслуговування ( провізну плату) «Перевізнику» у строк до 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання «Вантажу» або його частини за відповідною товарно-транспортною накладною, із розрахунку 822 грн. 00 коп. (вісімсот двадцять дві грн. 00 коп. ) з ДВ за 1 (одне) перевезення від місця навантаження до місця розвантаження «Вантажу» та звернення транспортного засобу до «Перевізника».

Відповідно до п. 1.8 договору перевезення вантажу № 41/15 передбачено, що факт перевезення «Вантажу» підтверджується підписанням товарно-транспортної накладної особою, яка має право на його одержання.

Відповідно до п. 2.2.2 договору перевезення вантажу № 41/15 «Одержувач» зобов'язаний забезпечити присутність уповноваженої особи у пункті призначення для отримання «Вантажу» і своєчасне розвантаження.

Відповідно до довіреності № 79 від 28 травня 2015 року керівник ТОВ «Престиж Строй Плюс» ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_6 отримати від ДП «Сєвєродонецького ЛМГ» лісопродукцію в кількості 200 м3 згідно умов договорів купівлі-продажу та перевезення вантажу. Строк дії довіреності до 30 червня 2015 року.

Відповідно до довіреності № 88 від 01 липня 2015 року керівник ТОВ «Престиж Строй Плюс» ОСОБА_7 уповноважила себе отримати від ДП «Сєвєродонецького ЛМГ» лісопродукцію в кількості 300 м3 згідно умов договорів купівлі-продажу та перевезення вантажу. Строк дії довіреності до 30 липня 2015 року.

Складовою заборгованості апелянта перед позивачем за договорами купівлі-продажу та договору перевезення вантажу є:

- вартість лісопродукції, яка визначена в специфікації від 28.05.2015 року в розмірі 104661,07 грн.

- вартість за послуги з механічного навантаження деревини, яка визначена в специфікації від 28.05.2015 року в розмірі 31240,76 грн.

Вартість послуг за перевезення вантажу, яка визначена в договорі перевезення вантажу № 41/15 від 28.05.2015 року в розмірі 21372,00 грн. Апелянтом по справі 03.06.2015 року та 03.07.2015 року було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за лісопродукцію у розмірі 60 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість апелянта перед позивачем складає 97273,83 грн.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому зазначає, що свої зобов'язання за вищевказаним Договором купівлі - продажу № 40/15 від 28.05.2015 р. виконав належним чином та на виконання умов п.п. 1.1., 3.1. Договору передав у власність відповідача лісопродукцію та надав останньому послуги з її навантаження на загальну суму 157273,83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими товарно-транспортними накладними (т.с. І а.с. 17-106).

Проте, відповідач в порушення умов п. 2.6. Договору купівлі - продажу № 40/15 від 28.05.2015 р., свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати продукції та послуг за товарно-транспортними накладними виконав частково, сплативши позивачу лише 60000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку позивача (т.с. І а.с. 15-16).

Враховуючи вищенаведені обставини, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за Договором купівлі - продажу № 40/15 від 28.05.2015 р., яка склала 97273,83 грн.

У зв'язку з наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору між сторонами, позивачем 10.10.2015 року було направлено на адресу відповідача ОСОБА_8 за вих. № 509 від 08.10.2015 р., в якій останнього було повідомлено про наявну заборгованість з проханням її сплатити (т.с. І а.с. 107-108).

Проте вищевказана ОСОБА_8 повернулась на адресу позивача без доказів її вручення, з довідкою відділення поштового зв'язку: "повернуто за закінченням терміну зберігання" (т.с. І а.с. 109).

Таким чином, сума боргу за отриману відповідачем лісопродукцію та послуги з навантаження деревини за Договором купівлі - продажу № 40/15 від 28.05.2015 р. в розмірі 97273,83 грн. залишилась з боку відповідача несплаченою.

Таким чином, як вірно встановлено колегією суддів та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 97 273, 83 грн., яка не спростована відповідачем.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 525, 526, 530, 627, 629, 692, 712 ЦК України та ст. 193 ГК України колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимоги позивача в сумі 97 273, 83 грн.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування суми боргу. Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що судом першої інстанції було неналежним чином досліджено товарно-транспортні накладні та визнано належним підтвердження суми заборгованості за товарно-транспортними накладними, які підписані неповноважною особою, а деякі накладні взагалі не містять підпису та печатки відповідача. Так, як зазначає відповідач, в доказах наданих позивачем, мається копія договору купівлі-продажу від 28.05.2015 року, за № 40/15 між позивачем та відповідачем по справі, який підписаний директором ТОВ «Престиж Строй Плюс» та скріплений печаткою вказаного підприємства, як вбачається з додатків наданих позивачем, жодна з товарно-транспортних накладних не містить печатки отримувача (відповідача) та не підписана його директором.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження відповідача позбавлені належної переконливості, оскільки наявними матеріалами справи та частковою оплатою відповідачем поставленого позивачем товару, відсутністю зауважень щодо кількості та якості отриманого відповідачем від позивача товару підтверджується факт поставки позивачем спірного товару та його прийняття відповідачем, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Відсутність печатки покупця на товарно транспортних накладних обумовлена тим, що лісопродукція була прийнята на підставі довіреностей № 79 від 28.05.2015 р., якою керівник відповідача уповноважив ОСОБА_6 отримати від позивача лісопродукцію в кількості 200 м3 згідно умов договорів купівлі продажу та перевезення вантажу та на підставі довіреності № 88 від 01.07.2015 року, якою керівник ТОВ «Престиж Строй Плюс» ОСОБА_7 уповноважила себе отримати від ДП «Сєвєродонецького ЛМГ» лісопродукцію в кількості 300 м3 згідно умов договорів купівлі-продажу та перевезення вантажу.

Підпис на товарно-транспортних накладних наявний. В цьому аспекті колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до правоохоронних органів із заявами про підроблення офіційних документів, якими є товарно-транспортні накладні.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Престиж Строй Плюс", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2016 р. у справі № 913/1216/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2016 р. у справі № 913/1216/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Плужник О.В.

Суддя Пушай В.І.