Ухвала суду № 58130388, 02.06.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

УХВАЛА

"02" червня 2016 р. Справа № 927/315/16

Позивач: Дочірнє підприємство "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного

товариства "ДСК",

код ЄДРПОУ 30042170, вул. Попова, 8-А, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Чернігівська міська рада,

код ЄДРПОУ 04062015, вул. Магістратська 7, м. Чернігів, 14000

Третя особа стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - громадянин ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 14000

про визнання додаткової угоди укладеною

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Муляренко К.О. головний спеціаліст-юрисконсульт управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради довіреність № 3-24/1311 від 11.12.2015

третя особа: ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 17 травня 2002 року

В судовому засіданні взяв участь прокурор Чернігівської місцевої прокуратури Дементьєва М.М., службове посвідчення № 037095 видане 22.12.2015:

Позивачем - Дочірнім підприємством "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" подано позов до Чернігівської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною.

Для представництва інтересів держави в особі Чернігівської міської ради, за письмовою заявою Чернігівської місцевої прокуратури (а.с. 27), у справу вступив прокурор.

Ухвалою суду від 12.05.2016 (а.с. 137) судом допущено до участі у справі на стороні Чернігівської міської ради третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - громадянина ОСОБА_1.

В судовому засіданні оголошувалися перерви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що між Чернігівською міською радою та ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" 14 листопада 2013 було укладено договір оренди земельною ділянки № 2001 площею 0,4624 га по АДРЕСА_2 у м. Чернігові, строком до 30 вересня 2015 року.

Земельна ділянка передавалася для будівництва багатоповерхового житлового будинку.

Позивач вказує на те, що відповідно до п. 6 цього договору, згідно якого орендар після закінчення строку дії договору має переважне право поновлення його на новий строк, ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" 24 липня 2015 звернулося до Чернігівської міської ради з листом про наміри підприємства поновити договір оренди земельної ділянки на новий строк. А 26 серпня 2015 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, до якого було додано проект додаткової угоди.

10 вересня 2015 року, вказує у позовній заяві позивач, на адресу ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" надійшов лист Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, у якому повідомлялося, що питання про поновлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 було знято з розгляду сесії міської ради. Отже, орендодавець не повідомив про прийняте рішення про продовження або чи відмову від продовження договору оренди земельної ділянки, чим, на думку позивача, порушив положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

20 листопада 2015 року, вказує у позовній заяві позивач, від Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради надійшла відповідь на звернення ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" від 26 серпня 2015. У відповіді (листі), зокрема зазначалося, що питання поновлення договору оренди земельної ділянки № 2001 від 14.11.2013 виносилося на розгляд 52 сесії міської ради 5 скликання. Висновком профільної постійної комісії було рекомендовано відмовити у поновленні договору оренди земельної ділянки. Повідомлялося, що підстави для укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки відсутні.

У позовній заяві позивач вказує, що орендар (ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК") фактично продовжував користуватися земельною ділянкою. Проте, відповідачем, в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», впродовж місячного строку з дня закінчення договору оренди земельної ділянки не було надано заперечень щодо поновлення договору оренди, отже договір оренди земельної ділянки № 2001 від 14 листопада 2013 року, на думку позивача, вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач робить висновок, що відповідач ухиляється та навмисно затягує підписання додаткової угоди.

Посилаючись на ст. 33 Закону України «Про оренду землі», позивач просить суд визнати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 2001 від 14 листопада 2013 року (а.с. 17) укладеною.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях (а.с. 49, 127).

В судовому засіданні, призначені на 26.05.2016 та 02.06.2016 позивач представника не направив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 58) проти позову заперечує.

У відзиві представник відповідача, зокрема, вказує на те, що при укладенні між Чернігівською міською радою та ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" договору оренди земельної ділянки № 2001 від 14 листопада 2013 року сторонами були погоджені усі умови договору, які є обов'язковими для виконання як орендодавцем, так і орендарем.

Відповідач вказує, що згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Згідно укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки, договір було укладено строком до 30 вересня 2015 року. Тобто про намір поновлення договором позивач зобов'язаний був повідомити Чернігівську міську раду у передбачений договором строк (п. 6) - не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору. Отже, кінцевою датою повідомлення, вважає відповідач, було 03 липня 2015 року. Натомість, позивач звернувся до Чернігівської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки лише 27 липня 2015. При цьому, примірника додаткової угоди, як того вимагають положення ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», позивачем до свого клопотання додано не було.

При повторному зверненні до міської ради 26 серпня 2015 з листом-повідомленням про свій намір поновити договір оренди земельної ділянки, позивач надав проект додаткової угоди до договору. Проте, зазначений проект додаткової угоди не був підписаний позивачем та не містив таких істотних умов договору як строк його дії та розмір орендної плати.

Листом від 02 вересня 2015 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило позивача про те, що питання поновлення договору оренди земельної ділянки виносилося на розгляд сесії міської ради, пленарне засідання якої відбулося 28 серпня 2015, але було знято з розгляду депутатами міської ради.

Відповідач вважає, що оскільки між відповідачем та позивачем не було досягнуто домовленості щодо умов договору, переважне право оренди земельної ділянки позивача припинилося, а договір оренди земельної ділянки закінчився.

В подальшому, на звернення від 30 жовтня 2015 року до начальника Управління земельних ресурсів міської ради, листом Управління від 17 листопада 2015 позивача було повідомлено про безпідставність укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки без прийняття рішення міською радою, а також про те, що, відповідно до п. 29 договору, останній припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.

У відзиві представник відповідача звертає увагу, що, відповідно до правового висновку Верховного Суду України по справі № 6-219цс14 від 25 лютого 2015, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», на яку посилається позивач, ця стаття об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі, передбачені частинами 2-5 та частиною 6 статті, для застосування яких необхідне встановлення певних юридичних фактів. Проте, вважає відповідач, у справі відсутні усі необхідні юридичні факти для поновлення договору оренди земельної ділянки з підстав передбачених цими частинами статті.

Також, посилаючись на п. 2.14 та п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 № 6, відповідач зазначає, що реалізація позивачем переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, в разі відсутності заперечень з боку сторін, можлива лише за наявності рішення відповідного органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечить вимогам законодавства.

Крім того, у відзиві відповідач звертає увагу на те, що рішенням Чернігівської міської ради запроваджено до 01 січня 2017 року мораторій на забудову зони, в якій розташована орендована позивачем земельна ділянка, що повністю виключає можливість її забудови щонайменше до 01 січня 2017 року. Тому міською радою не може бути поновлений договір оренди земельної ділянки.

Підсумовуючи наведене у відзиві, відповідач вважає, що оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин, чинним законодавством не передбачалось можливості поновлення договору оренди земельної ділянки без наявності відповідного рішення міської ради, а також оскільки наданий позивачем проект додаткової угоди не містить усіх необхідних істотних умов, то визнання такої додаткової угоди укладеною є неможливим.

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача та прокурор в судовому засіданні підтримали заперечення на позов з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях (а.с. 140).

Третя особа - гр. ОСОБА_1 в судовому зсіданні підтримав доводи, викладені у заяві про вступ у справу в якості третьої особи (а.с. 103), вважаючи, зокрема, що поновлення договору на новий строк, стане підставою для початку позивачем підготовчих робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку, що, в свою чергу, скоріш за все, призведе до порушення екологічної рівноваги, гідрологічного режиму земель та непередбачуваних екологічних наслідків.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, прокурора та третьої особи, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Чернігівської міської ради (22 сесія 5 скликання) від 21 листопада 2007 (а.с. 67) Дочірньому підприємству "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" було затверджено проект відведення земельної ділянки та передано цю земельну ділянку площею 0,2354 га в короткострокову оренду строком на 2 роки по АДРЕСА_2 для будівництва багатоповерхового житлового будинку, при умові передачі 8 % житла до фонду міської ради. (Землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт функціонального використання = 1,0 - житлова забудова).

На підставі цього рішення, 11 грудня 2007 між Чернігівською міською радою та ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" було укладено договір оренди земельної ділянки № 2001 (а.с. 71).

Рішенням Чернігівської міської ради (7 сесія 6 скликання) від 31 березня 2011 (а.с. 68), зі змінами, внесеними рішенням міської ради (9 сесія 6 скликання) від 31 травня 2011 (а.. 69), було затверджено проект землеустрою щодо коригування проекту відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку у короткострокову оренду, строком на 2 роки, площею 0,4624 га по АДРЕСА_2, наданої ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" для будівництва багатоповерхового житлового будинку. (Землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт функціонального використання = 0,5 - майбутнє будівництво).

На підставі цих рішень, 22 лютого .2013 між Чернігівською міською радою та ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" було укладено договір оренди земельної ділянки № 2001 (а.с. 75), згідно якого позивачу надано в короткострокове платне користування земельну ділянку площею 0,4624 га (кадастровий номер НОМЕР_2) в АДРЕСА_2 для будівництва багатоповерхового житлового будинку. Цей договір було укладено до 31 березня 2013.

В подальшому, рішенням Чернігівської міської ради (33 сесія 6 скликання) від 30 вересня 2013 (а.с. 70), у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки, ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" передано земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) в короткострокову оренду, строком до 30 вересня 2015 року, площею 0,4624 га по АДРЕСА_2 для будівництва багатоповерхового житлового будинку. (Землі житлової та громадської забудови). Встановлено розмір орендної плати на рівні 3-кратного розміру земельного податку.

Як вбачається із матеріалів справи, це рішення було прийнято міською радою на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі № 825/1143/13-а (а.с. 56-57).

На підставі цього рішення міської ради, між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" (Орендар) 14 листопада 2013 року укладено договір оренди земельної ділянки № 2001 (далі - Договір) (а.с. 10), додаткову угоду до якого позивач просить суд визнати укладеною.

Згідно умов Договору (п. 1) Орендодавець надає, а Орендар приймає в короткострокову оренду земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) у АДРЕСА_2, для будівництва багатоповерхового житлового будинку.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,4624 га (п. 2 Договору).

В п. 6 Договору Сторони, встановили, що Договір укладено строком до 30 вересня 2015 року. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Земельна ділянка передається для будівництва багатоповерхового житлового будинку (п. 13 Договору).

Цільове (функціональне) призначення земельної ділянки : землі житлової та громадської забудови (майбутнє будівництво).

Обмеження у використанні земельної ділянки, на момент укладення Договору, стосовно неї відсутні (п. 24 Договору).

Договір в судовому порядку недійсним не визнавався.

Фактично земельну ділянку було передано позивачу за актом прийому-передачі від 14 листопада 2013 (а.с. 13).

Земельна ділянка внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 14 листопада 2013 (а.с. 83-84).

ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" отримало Декларацію про початок виконання будівельних робіт для будівництва багатоповерхового житлового будинку № 1 (будівельний номер) із автономним джерелом теплопостачання у кожній квартирі, вбудованим спортивним клубом та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 на орендованій земельній ділянці. Декларацію зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області 02.07.2014 № 45083141830064 (а.с. 101-102).

24 липня 2015 року позивач звернувся до голови Чернігівської міської ради з листом вих. № 450 (а.с. 15), в якому, у зв'язку з завершенням терміну дії Договору та з врахуванням п. 6 Договору, просив поновити його на новий строк, додавши до цього листа копію Договору та копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Листом від 30 липня 2015 вих. 4566 (а.с. 92) начальник Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомив позивача про те, що клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 за дорученням розглянуто Управлінням і питання поновлення договору оренди буде розглянуто на найближчій сесії міської ради із земельних питань.

26 серпня 2015 року позивач звернувся до міської ради з листом-повідомленням вих. № 500 (а.с. 16), в якому повідомив про намір продовжити термін дії Договору (поновити договір оренди землі), додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди до Договору (а.с. 17), завірену копію Договору та завірену копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.12.2013, індексний № 13835874.

На цей лист-повідомлення, начальником Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради було надано відповідь листом № 5109 від 02 вересня 2015 (а.с. 95). В листі повідомлялося, що питання про поновлення Договору було винесено на розгляд сесії міської ради, пленарне засідання якої відбулося 28 серпня 2015 року, але було знято з розгляду депутатами міської ради.

В додаток до листа № 5109 від 02 вересня 2015 року начальник Управління листом від 05 жолвтня 201 № 5670 (а.с. 19), повідомив позивача, що Деснянським районним судом м. Чернігова призначено розгляд адміністративної справи про визнання незаконним та скасування рішення (рішення Чернігівської міської ради від 30 січня 2008 р. «Про містобудівне обґрунтування будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктом соціально-культурного призначення по вул. Савчука» (24 сесія 5 скликання).

На цей лист відповідача, ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК", листом вих. 621 від 30.10.2015 (а.с. 20), повідомило відповідача, що підприємство не входить до складу осіб, які беруть участь у справі (ухвала суду по цій адміністративній справі а.с. 97-100).

Крім того, на вищевказані звернення ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" № 500 від 26 серпня 2016 (а.с. 16) та № 621 від 30 жовтня 2015 (а.с. 20) Чернігівська міська рада, листом від 17 листопада 2015 № 6433 (а.с. 21), зокрема повідомила позивача, що питання поновлення Договору виносилося на розгляд 52 сесії міської ради 6 скликання. Висновком профільної постійної комісії рекомендовано відмовити у поновленні Договору. Вказане питання також розглядалося на пленарному засіданні міської ради, що відбулось 28 серпня 2015, проте не набрало достатньої кількості голосів депутатів і було знято з розгляду.

В цьому листі відповідач зазначив, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та п. 29 Договору однією з підстав припинення договору є закінчення строку, на який його було укладено. Статтею 33 Закону України «Про оренду землі», на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди земельних ділянок, без прийняття відповідних рішень міською радою. І, враховуючи вищевикладене, Чернігівська міська рада не вбачає підстав для укладення додаткової угоди до Договору.

Звернувшись до суду з позовом у даній справі, позивач заявив вимогу про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2001 від 14 листопада 2013 року укладеною, в редакції проекту додаткової угоди, додатного до листа-повідомлення позивача вих. № 500 від 26 серпня 2015 (а.с. 17).

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Чернігівської міської ради (46 сесія 6 скликання) від 26 грудня 2014 «Про впровадження мораторію на забудову зони природних ландшафтів, обмеженої вулицями Савчука - Воїнів-інтернаціоналістів - Берегова (парк 50 років ВЛКСМ - лісопарк Кордівка)» (а.с. 90) було запроваджено до 01 січня 2016 року мораторій на забудову зони природних ландшафтів, обмеженої вулицями Савчука - Воїнів-інтернаціоналістів - Берегова (парк 50 років ВЛКСМ - лісопарк Кордівка) в порядку, встановленому чинним законодавством.

Правомірність прийняття міською радою цього рішення була встановлена постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 у справі № 750/1019/15-а та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 (а.с. 107).

Рішенням Чернігівської міської ради від 28 грудня 2015 № 2/VІІ-20 «Про продовження строку дії мораторії на забудову зони природних ландшафтів, обмеженої вулицями Савчука - Воїнів-інтернаціоналістів - Берегова (парк 50 років ВЛКСМ - лісопарк Кордівка) (а.с. 91), строк дії мораторію продовжено до 01 січня 2017 року.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, у зв'язку з введенням міською радою мораторію на забудову зони, в якій знаходиться орендована за Договором ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" земельна ділянка, підприємство зупинило будівельні роботи. Але на цій земельній ділянці знаходяться належні позивачу будівельні матеріали.

Цільове призначення та межі орендованої позивачем земельної ділянки не змінилися.

Суд вважає, що сам по собі мораторій (короткострокове відстрочення забудови до 01.01.2017) не може бути підставою для відмови у пролонгації, вже укладеного раніше Договору, без переведення в установленому законодавством порядку землі, на якій знаходиться орендована позивачем земельна ділянка, до іншої категорії земель - земель, на яких взагалі законом заборонено житлове будівництво.

Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.( ч. 9 ст. 93 ЗК України).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (далі - Закон № 161) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Чинна редакція ст. 33 Закону № 161, прописана Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 № 3038-VI, за своїм змістом фактично об'єднує два випадки (підстави) пролонгації договору оренди, про що вказується у правових висновках Верховного Суду України (постанова ВСУ від 25 лютого 2015 по справі № 6-219цс14).

Так, у частинах 1-5 ст. 33 Закону № 161 передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право

орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону № 161 та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти : орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не було дотримано строків та процедури повідомлення відповідача про намір реалізувати своє переважне право на поновлення Договору на новий строк.

Крім того,, проект додаткової угоди, доданий до листа-повідомлення не містить такої істотної умови договору оренди землі як строк його дії.

Додаткова угода не підписана повноважною особою ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК».

У свою чергу, відповідач, за наявності заперечень щодо поновлення Договору, не направив позивачу листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

В ч.6 ст.33 Закону № 161 передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.6 ст.33 Закону № 161, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

До прийняття рішення по справі, до початку судового засідання, призначено на 26 травня 2016, позивачем, з посиланням на ст.ст. 22, 78, 86 ГПК України, подано письмову заяву вх. 1162 від 26 травня 2016 про відмову від позову та припинення провадження у справі № 927/315/16 (а.с. 151), а до початку судового засідання, призначеного на 02.06.2016 додаткові пояснення до заяви (а.с. 155).

У поданій заяві та додаткових поясненнях до неї позивач, зокрема, зазначає, що ДП «УкрСіверБуд» продовжує користуватися земельною ділянкою по АДРЕСА_2 відповідно до договору оренди землі № 2001 від 14.10.2013 за цільовим призначенням, а відповідач не надіслав протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення позивачу про заперечення у поновленні зазначеного договору оренди землі, тому, вважає позивач, відповідно до ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі»,договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих підставах, які були передбачені договором.

Дана відмова від позову, вважає позивач, не порушує права Чернігівської міської ради, оскільки позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а відповідач не заперечує проти такого користування.

У додаткових поясненнях до заяви про відмову від позову позивач повідомляє, що наслідки відмови від позову, передбачені ст.80 ГПК України, йому відомі.

Також, на думку позивача, звернення до суду з позовом, як і відмова від нього є правом позивача, його одностороннім волевиявленням, суд не зв'язаний думкою іншої сторони у справі та думкою третіх осіб щодо припинення провадження у справі.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 22 ГПК України суд запропонував іншим учасникам судового процесу викласти у письмовій формі свої міркування з приводу відмови позивача від позову.

Представником позивача надані письмові заперечення проти відмови від позову ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» (а.с.158), в яких представник вказує, зокрема на те, що прийняття господарським судом відмови позивача від позову з мотивів автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки суперечить нормам земельного законодавства та порушує інтереси територіальної громади м. Чернігова.

Прокурором також надані письмові заперечення (а.с.160), в яких прокурор зазначає, що заява позивача про відмову від позову порушує права територіальної громади м. Чернігова в особі Чернігівської міської ради, оскільки спір, що виник між сторонами залишається не вирішеним, а позивач має намір і надалі використовувати земельну ділянку.

Третя особа також заперечує проти прийняття судом відмови позивача від позову.

Як вказувалося вище, позивач, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 161, реалізовуючи своє право на переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк, як суб'єкт ініціативи повідомлення про намір поновлення договору оренди землі, звертався до відповідача з пропозицією поновлення договору оренди.

У позові позивач просиві суд визнати укладено додаткову угоду до договору № 2001 від 14 листопада 2013 земельної ділянки (а.с. 10), в редакції проекту додаткової угоди, доданого до листа-повідомлення позивача вих. № 500 від 26 серпня 2015 (а.с. 17), саме з підстав ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону № 161, що зафіксовано у протоколі судового засідання (а.с. 136).

Отже, предметом поданого позову по даній справі є визнання судом укладеною вищевказаної додаткової угоди, а підставою позову є незаконна, на думку позивача, відмова відповідача в укладенні цієї додаткової угоди.

Проте, поновлення договору оренди землі, відповідно ч. 6 ст. 33 Закону № 161, має інші підстави поновлення договору, зокрема : без попереднього повідомлення про намір скористатися переважним право на укладення договору оренди землі на новий строк, після закінчення строку договору і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою.

Суд вважає, що відмова позивача від позову, є підставою припинення договору, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (до 30 вересня 2015 року), що має наслідком виконання позивачем приписів ч. 1 ст. 34 Закону № 161 та п. 19 Договору - повернення орендодавцю земельної.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема відмовитись від позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 ГПК України про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Суд вважає, що дії позивача щодо відмови від позову не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому відмову від позову приймає.

При цьому, суд роз'яснює позивачу наслідки відповідних процесуальних дій, які передбачені ч. 2 ст. 80 ГПК України, згідно якої у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

В абзаці 4 підпункту 5.1 пункту 5 Постанови Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що у разі припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, коли таку відмову прийнято господарським судом (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК), сплачені суми судового збору не повертаються.

Отже, судовий збір покладається на позивача.

За вищенаведених обставин, керуючись ст.ст. 22, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Прийняти відмову Дочірнього підприємства "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" від позову.

2. Провадження у справі припинити.

3. Ухвала набирає законної сили в день її винесення.

Суддя Ю.М. Бобров