Рішення № 58130163, 31.05.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 р. Справа № 923/343/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", м. Херсон,

про стягнення 110 627 грн. 30 коп.,

за участю прокурора - Волкова Н.М., посвідчення № 032976 від 10.04.15р.;

представників:

позивача - ОСОБА_1, представник, дов. № 1227-16 від 22.04.16р.;

відповідача - ОСОБА_2, адвокат, ордер серії ХС № 018415 від 21.04.16р.

Керівник Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 99802,07грн. основного боргу та 10825,23грн. пені, відповідно до умов договору № 734 оренди комунального майна - нежитлових приміщень цокольного поверху загальною площею 224,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 3. від 01.01.2003 р. В обґрунтування позовних вимог прокурор також посилається на положення ст. 121 Конституції України, ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 627, 651 ЦК України, ст. ст. 284, 286, 291 ГК України».

Судом повернута без розгляду заява керівника Херсонської місцевої прокуратури від 18.05.16 № 70/21-16 про уточнення позовних вимог (фактично про збільшення розміру позовних вимог) на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України, у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення).

Прокурор та представник позивача в ході судового засідання підтримали вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи заперечував проти частини позовних вимог щодо стягнення пені, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що основною діяльністю Відповідача є соціально значуща сфера - надання житлово-комунальних послуг, а саме послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.Відповідно до Статуту Відповідача, останній створений для здійснення господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб наймачів, орендарів та власників житла в житловому фонді, в частині надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, обслуговування об'єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста. 17.04.2008 року між відповідачем та управлінням житлового господарства Херсонської міської ради укладено договір № 50 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (житлово-комунальних послуг). Пунктом 1.1. даного договору визначено, що предметом договору є передача управління житлового господарства Херсонської міської ради до ТОВ «Україна» функцій з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкової території, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами і власниками житлових приміщень. Відповідно до Статуту та договору № 50 від 17.04.2008 р., Відповідач є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Зі змісту п. 2.1. договору № 50 від 16.04.2008 р. вбачається, що вартість усіх робіт за договором визначається відповідним рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради стосовно переліку видів робіт з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до Переліку послуг та видів робіт, встановлених рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 року № 565 та тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановленого рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 24.01.2012р. № 29. Діючий тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлений Херсонською міською радою, не покриває собівартість зазначених послуг і встановлений на рівні 2008 року. Невідповідність тарифу призвело до збиткової діяльності відповідача на протязі 2014-2015 років, що підтверджується відповідними звітами про результати фінансової діяльності. Отримане від Позивача приміщення в повному обсязі використовується для організації виробничого процесу з надання послуг населенню, а не виключно як офіс. У зв'язку з кризовим економічним становищем в державі, житлово - комунальному господарстві, невиконанням зобов'язань з відшкодування пільг та субсидій з державного бюджету, заборгованість місцевих органів щодо відшкодування пільг та субсидій, заборгованістю населення за надані послуги станом на 01.01.2016 року становить 7062488,00 грн.., а станом на 01.04.2016 року становить 7614142,00грн., підприємство Відповідача знаходиться в скрутному матеріальному стані та не має коштів для виконання зобов'язання перед позивачем, щодо сплати заборгованості в повному обсязі. Відповідач просить суд зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення у справі на 24 місяці. Також, Відповідач вважає, що позивачем безпідставно нараховувалась пеня з 01.07.2015 року по 31.03.2016 року. На думку відповідача, необхідно розрахувати пеню з 01.01.2015 року по 01.07.2015 року, яка за його розрахунками та розрахунками позивача становить 1474,77 гривень.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні заперечували проти клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення у справі та зменшення розміру пені.

У судовому засіданні 31.05.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (надалі за текстом рішення Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна» (надалі за текстом рішення Орендар, Відповідач) 01.01.2003 укладено договір № 734 оренди комунального майна - нежитлових приміщень цокольного поверху загальною площею 224,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 3.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.01.2003 року управлінням комунальної власності Херсонської міської ради передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Україна» комунальне майно за вказаним договором.

Вподальшому, у зв'язку з внесенням змін до законодавства, зміною вартості майна тощо, сторони неоднаразово вносили зміни до договору № 734 від 01.01.2003, таким чином продовжуючи термін його дії, шляхом підписання договорів оренди комунального майна № 734 в нових редакціях (від 05.02.2007, від 05.02.2010).

29.12.2014 сторони повторно підписали договір оренди комунального майна № 734 в новій редакції, яким внесли до нього зміни і продовжили термін його дії.

З огляду на викладене договір оренди комунального майна № 734 від 29.12.2014 є оновленою редакцією договору оренди комунального майна № 734 від 01.01.2003 (надалі за текстом рішення Договір).

Будь-яких вимог від орендодавця про повернення цього об'єкту за договором № 734 до орендаря не надходило. Фактично майно передане за договором № 734 від 01.01.2003, орендарем не поверталось. Враховуючи, що договір оренди комунального майна № 734 від 29.12.2014 за своєю суттю є оновленою редакцією договору оренди комунального майна № 734 від 01.01.2003, нових актів прийому-передачі майна спочатку від орендаря до орендодавця, а потім від орендодавця до орендаря не оформлялось.

За даними незалежної оцінки, виконаної приватною фірмою «Експрес - Оцінка» вартість вказаних приміщень становить 610641,60 грн.

Відповідно до умов п. 3.1 Договору № 734 орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 і становить 147775,27 грн. на рік без врахування ПДВ.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата становить 12314,61 грн. за базовий місяць оренди (грудень 2014) і згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 490 перераховується Орендарем управлінню комунальної власності на р\р 37115004006900 ГУДКУ Херсонської області, МФО 852010, ЄДРПОУЗ746 5469 не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Рсзг.іір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до умов п. 5.2 Договору № 734 орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

В порушення вказаних умов Договору ТОВ «Україна», як орендар вищевказаного майна, не належним чином виконував обов'язок щодо сплати орендної плати.

Відповідно до розрахунку позивача за договором оренди № 734 заборгованість по орендній платі складає 99802,07 грн., що також підтверджується складеним сторонами актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.16, та визнано представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що вразі, "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. (Статтю 2 виключено на підставі Закону N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002)

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002)

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що "нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано".

Відповідно до умов п. 3.4 Договору № 734 орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 2-ої облікових ставок НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення платежу.

Отже, умовами Договору сторони передбачили строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, який відповідає вимогам частини шостої статті 232 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14.

За вказаних обставин заперечення відповідача, щодо нарахування пені за період, що перевищує шість місяців, не приймається судом до уваги.

За поданим позивачем розрахунком та згідно вимог зазначеного законодавства, розмір пені становить 10825,23грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) "зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".

Підлягає зменшенню на 50% розмір суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача, відповідно до положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, пункту 3 статті 83 ГПК України, за наступних обставин.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом. (абзац третій підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 3) У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Даний випадок є винятковим, виходячи з причин неналежного виконання грошового зобов'язання відповідачем. Скрутний матеріальний сттан підприємства відповідача виник у зв'язку з кризовим економічним становищем в державі, житлово - комунальному господарстві, невиконанням зобов'язань з відшкодування пільг та субсидій з державного бюджету, заборгованістю органів місцевого самоврядування щодо відшкодування пільг та субсидій, заборгованістю населення за надані послуги станом, яка на 01.01.2016 року становила 7062488,00 грн.., а на 01.04.2016 року становить 7614142,00грн., що підтверджується звітами з Державної статистичної служби.

Відповідно до Статуту Відповідача, останній створений для здійснення господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб наймачів, орендарів та власників житла в житловому фонді, в частині надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, обслуговування об'єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста.

Відповідач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до Переліку послуг та видів робіт, встановлених рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 року № 565 та тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановленого рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 24.01.2012р. № 29.

Діючий тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлений Херсонською міською радою, не покриває собівартість зазначених послуг і встановлений на рівні 2008 року. Невідповідність тарифу призвело до збиткової діяльності відповідача на протязі 2014-2015 років, що підтверджується відповідними звітами про результати фінансової діяльності.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині, щодо стягнення 99802грн.07коп. основного боргу, 5412грн.62коп. пені.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як зазначено вище, діючий тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлений Херсонською міською радою, не покриває собівартість зазначених послуг, які надаються відповідачем, і встановлений на рівні 2008 року. Невідповідність тарифу призвело до збиткової діяльності відповідача на протязі 2014-2015 років, що підтверджується відповідними звітами про результати фінансової діяльності, і скутного матеріального стану останнього.

За вказаних обставин, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення у справі на 24 місяці підлягає частковому задоволенню з розстроченням виконання рішення у справі на 12 місяців.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (ідентифікаційний код - 31047410, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Лавреньова, 3) на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради (ідентифікаційний код 37465469, адреса 73000, місто Херсон, пр-т. Ушакова, 37) 99802грн.07коп. основного боргу, 5412грн.62коп. пені. Розстрочити виконання рішення на дванадцять місяців, шляхом щомісячного стягнення по 8767грн.89коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (ідентифікаційний код - 31047410, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Лавреньова, 3) на користь Прокуратури Херсонської області (ідентифікаційний код 04851120, адреса 73000, м. Херсон, вул. Петренко, 33) 1659грн.40коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено 06 червня 2016 р.

Суддя Ю.В. Гридасов