Рішення № 58130052, 25.05.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2016 р.Справа № 922/1357/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія", м. Бровари до ТОВ "Олдіс-М", м. Харків про стягнення 1457,52 грн., за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунального підприємства Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія", м. Бровари звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Олдіс-М", м. Харків заборгованість за надані послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж житлового будинку в сумі 1457,52 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 27.04.16р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, про причини не явки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається згідно статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

28 травня 2014 року між комунальним підприємством КП "Броваритепловодоенергія" (надалі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛДІС-М" (надалі - відповідач) був укладений договір № 314.ВБС (далі-договір) про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлового будинку. Який, відповідно до п. 8.1. договору набрав чинності з 01.05.2014р.

Предметом даного договору є забезпечення позивачем надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, централізованого опалення та ліквідацій аварій у внутрішньо будинкових мережах, а відповідач забезпечує своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Об'єктом надання послуг є нежитлове приміщення загальною площею 833,4 м2 за адресою: м. Бровари, вул. М. Лагунової, 10 (додаток 1 до договору).

Згідно п.п.2.3 п.2 договору, оплата за послуги здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п.3.2. п.3 договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги встановлений цим договором строк.

Так, за період з 01 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року відповідачу за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж було нараховано 1 457,52 грн., але не проведено жодної оплати.

Таким чином, станом на 01.03.2016 рік заборгованість відповідача перед КП „Броваритепловодоенергія" становить 1457,52 грн.

Всі розрахунки по договору проводяться на підставі рахунків, які виписуються і направляються позивачем відповідачу. Розмір нарахувань, що відображений в розрахунку, позивачем проводиться на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради №133 від 27.03.2013 року (копія рішення - а.с. № 23).

Відповідно до п. 2.8 договору, фактично надані виконавцем послуги у відповідному місяці оформляються актом про надання послуг. Виконавець зобов'язується направити „Споживачу" на адресу, що вказана в договорі акт про надання послуг, а "Споживач" зобов'язується протягом 5-ти днів з моменту його отримання повернути його виконавцю в належно оформленому вигляді.

Відповідачу було направлено всі рахунки та акти про надання послуг за спірний період. Проте, в порушення вище зазначеного пункту договору, так і не повернуто жодного акту про надання послуг з невідомих позивачу причин (копії доказів відправки - а.с. № 22 ).

Відповідно до п. 2.9 договору, у випадку неповернення "Споживачем" належно оформлених актів про надання послуг, та відсутності письмових заперечень, послуги вважаються наданими та прийнятими "Споживачем".

Невиконання відповідачем умов договору і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязків.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 1457,52 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 1457,52 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1457,52 грн. заборгованості щодо надання послуг, правомірні та обгрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тому судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛДІС-М" (61018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38734552) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (07400, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, р/р № 2600930015941 в філії-головного Управління м. Києва та Київської області АТ "Ощадбанк" МФО 322669, КОД 13711949, ІПН 137119410062) заборгованість за договором в сумі 1457,52 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2016 р.

Суддя ОСОБА_1