Рішення № 58129749, 01.06.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2016 року Справа № 913/576/16

Провадження № 33/913/576/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит", м.Сєвєродонецьк

про стягнення 20 770 грн 00 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт 2 категорії сектору договірної та претензійно-позовної роботи структурного підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за довіреністю від 27.04.2016 посвідченою приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за №688;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в накладній в розмірі 20 770 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.04.2016 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.05.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.05.2016 розгляд справи відкладено на 01.06.2016 у звязку з неявкою представника відповідача та ненадання сторонами всіх необхідних документів для розгляду справи.

01.06.2016 в судове засідання прибув лише представник позивача.

Відповідач повноважного представника в засідання не направив, вимог ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив. Був повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Однак, через канцелярію суду відповідач подав заяву № 67-юр від 23.05.2016 про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати, яка судом розглянута та долучена до матеріалів справи.

Представник позивача під час судового засідання підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю. Також надав супровідним листом витребувані судом документи на підтвердження повноважень сторони у справі наданих регіональній філії Придніпровська залізниця, повну редакцію положення, статуту ПАТ Українська залізниця, а також довіреності видані Публічним акціонерним товариством Українська залізниця на імя керівників регіональної філії Придніпровська залізниця - ОСОБА_3 від 01.12.2015, та ОСОБА_4 від 01.12.2015.

Відповідач не скористався належними йому процесуальними правами у відповідності до ст.22 ГПК України та не забезпечив явку в судові засідання повноважного представника, відзив на позовну заяву з викладенням своєї правової позиції суду не надав.

Однак, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд враховує, що ухвалою суду від 16.05.2016 явка представників сторін не визнавалася обовязковою та від сторін не надходило до суду обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 утворено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця. Товариство утворено як публічне акціонерне, 100% акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, до якого, зокрема, включено ДП Придніпровська залізниця (ідентифікаційний код юридичної особи 01073828), якому належить право матеріальної вимоги до відповідача за заявленими позовними вимогами.

Підпунктом 4 пункту 5 цієї постанови зобовязано Міністерство інфраструктури вжити до 31.12.2015 заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 затверджено статут Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, пунктом 2 якого визначено, що новостворене товариство є правонаступником усіх прав і обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, на базі яких воно утворене.

21.10.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис за номером 1 070 134 0000 060039 про проведення державної реєстрації юридичної особи Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (ідентифікаційний код юридичної особи 40075815).

Згідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності субєкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.6 ст.2 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування встановлено, що Публічне акціонерне товариство Українська залізниця є правонаступником всіх прав та обовязків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця є правонаступником Державного підприємства Придніпровська залізниця, а згідно з Положенням про регіональну філію Придніпровська залізниця регіональна філія є структурною одиницею Публічного акціонерного товариства Українська залізниця без створення юридичної особи.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

На підтвердження зазначених повноважень позивачем додані копія витягу з протоколу №5 засідання правління ПАТ Укрзалізниця від 16.11.2015, копія положення про регіональну філію Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця, та відповідні довіреності на імя керівників регіональної філії.

У відповідності до п.2.1., 2.8 Положення, філія є відокремленим підрозділом товариства та діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції. Має право від імені товариства, відповідно до наданих повноважень та довіреності, виступати позивачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом позивачу (без виключень), представляти його інтереси в судах в межах своїх повноважень. Відповідні повноваження діяти від імені довірителя (ПАТ Укрзалізниця), представляти його інтереси в судах з усіма правами, що належать, зокрема, позивачу, також надані вказаними довіреностями керівникам філії.

З огляду на викладене, від Державного підприємства Придніпровська залізниця до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця перейшло право матеріальної вимоги за даним позовом, а тому Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізницяє належним позивачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в накладній в розмірі 20 770 грн 00 коп.

У відповідності до накладної № 49474836 від 26.10.2015 у вагоні № 60832557 вказана маса вантажу складає 70000 кг. При прибутті вагону на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, залізницею було проведено переважування маси вантажу на вагонних вагах, під час якого було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні складає 59300 кг, що не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. У зв'язку з чим було складено акти загальної форми №325 від 09.11.2015 та комерційний акт РА № 012354/102 від 09.11.2015.

В комерційному акті містяться відомості про те, що вагон завантажено нижче бортів 40-50 см, у вологому стані, завантаження рівномірне, вантаж ущільнений розрівнювачем. Маркування здійснене шляхом нанесення вапна поверх вантажу. Люк, двері зачинені, витікання вантажу відсутнє. Відсутній вантаж у вагоні вміститись міг.

Враховуючи вищевикладене, позивачем було нараховано відповідачу штраф у сумі 20 770 грн 00 коп. за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній, за стягненням якого він звернувся до суду із відповідним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані у справі матеріали, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі за текстом Статут), накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статутом, а саме статтею 24, передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Статтею 56 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобовязана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Відповідно до п. 2.1 Правил перевезення вантажів, графи „Маса вантажу, визначена відправником, кг та „Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником.

Згідно п. 1.3 Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

В залізничній накладній № 49474836 від 26.10.2015 (вагон №60832557) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 70000 кг, спосіб визначення маси - на вагонних 150 тонних вагах.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту визначається відправником.

У графі Відправник залізничної накладної вказано найменування відправника Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит, тобто відповідача у даній справі.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони, тощо), в даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобовязана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Згідно ч. 3 п. 3.19 розяснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 (із відповідними змінами) не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу на око.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150 тн. тензометричних вагах (держповірка яких проводилась 11.08.2015), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Таким чином, матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт невідповідності маси вантажу у вагоні №60832557, що була зазначена відповідачем у перевізних документах 70000 кг, фактичній масі вантажу 59300 кг.

Згідно ст. 129 Статуту, акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Акт загальної форми № 325 від 09.11.2015 та комерційний акт РА № 012354/102 від 09.11.2015 складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У відповідності зі ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань

При чому штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитків.

Провізна плата згідно розрахунку, наданого позивачем (а.с.4), за вагон № 60832557 становить 4154 грн 00 грн. З її розміру позивачем визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, який складає 20 770 грн 00 коп.

Крім того, позивачем надано письмові пояснення до розрахунку суми провізної плати з посиланням на вимоги встановлені Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним траспортом у межах України та повязані з ними послуги та коефіцієнти, які застосовуються для визначення розміру провізної плати.

Матеріали справи свідчать про те, що вантаж був зданий позивачу до перевезення у вологому стані, про що було зроблено відмітку у розділі 20 накладної №49474836.

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Аналогічна норма міститься в п. 27 Правил видачі вантажів, відповідно до якого вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Відповідно, для визначення правильної маси вантажу необхідно враховувати норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто, при цьому, згідно 1 ст. 10 Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані (п. 27 Правил).

Відповідно, у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка вагів), а отже недостача маси вантажу, за які нараховується штраф, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

За таких обставин, сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто у вагоні №60832557, з урахуванням вимог п. 27 Правил видачі вантажів, становить 1400 кг (70000 х 2 %), що на 9300 кг менше виявленого недовантаження вагону (59300 кг).

Враховуючи викладені приписи законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в заявленому розмірі.

З приводу заявленого клопотання відповідачем про зменшення розміру штрафу до розміру однієї провізної плати, господарський суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданої заяви відповідач послався на скрутне фінансове становище підприємства повязане із складнощами повязаними з проведенням антитерористичної операції (надалі АТО), збитковості господарської діяльності та знаходження виробничих потужностей підприємства на території, де триває проведення АТО.

Крім того, відповідач вказує на те, що за надані послуги з перевезення вантажу відповідачем був проведений розрахунок та позивачем отримано провізну плату в повному розмірі, а перевезення вантажу у вазі меншій, ніж було вказано в залізничній накладній, сприяло відповідній економії витрат перевізника на паливо та призвело до зменшення зносу рухомого складу позивача. На підтвердження заявленого клопотання відповідачем надано копію звіту про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит за 2015 рік та баланс підприємства станом на 31.12.2015.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення штрафу, суд бере до уваги майновий стан сторін та оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитку.

Відповідач просить зменшити розмір штрафу до одного розміру провізної плати, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, перебування більшості активів на території проведення антитерористичної операції, наявності заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємства та наявність збитків згідно даних наведених в фінансовому звіті за 2015 рік.

В обґрунтування відповідачем надано: копію минулорічного звіту про фінансові результати за 2015 рік та копію балансу станом на 31.12.2015. Інших належних доказів на підтвердження винятковості обставин відповідачем суду не представлено.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, надані в обґрунтування документи, та заслухавши думку представника позивача, який заперечив проти задоволення поданого клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з поданих документів, відповідачем подано не повний фінансовий звіт підприємства за результатами лише роботи минулого 2015 року, без відображення дійсної господарської діяльності підприємства за півріччя 2016 року (звітні 5 місяців), руху коштів на рахунках підприємства, нерозподіленого прибутку підприємства, отриманих доходів, майна, що знаходиться на балансі підприємства.

Відповідачем не надано також актуального балансу та інших річних фінансових форм, звітів про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства, звіти з оплати праці по підприємству та його підрозділам станом саме на кінець травня 2016 року. Також не надано доказів на підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі, скорочення штату працівників, призупинення господарської діяльності, знаходження активів підприємства на непідконтрольній державній владі України території, тощо. Що не дає можливості дійти обєктивних висновків про реальний стан господарської діяльності відповідача та наявності виняткових обставин для зменшення розміру штрафних санкцій.

Крім того, відповідач просив зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу не перевіривши правильність розрахунку позивача та не навівши власну правову позицію на поданий позов.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу в звязку з необґрунтованістю поданої заяви.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позовні вимоги правомірними та вважає за можливе позов задовольнити повністю.

Судовий збір в сумі 1378 грн покладається на відповідача згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення 20770 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 30/1, ідентифікаційний код 37713861, на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, ідентифікаційний код 40075815, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237, штраф у сумі 20 770 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2016

Суддя О.В. Драгнєвіч