Рішення № 58129635, 30.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016№910/4889/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/4889/16

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Київпассервіс», м. Київ,

про виселення та стягнення 39 149,23 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Ємець Ю.В. (довіреність від 25.02.2016 №20);

відповідача - не з'явився;

третьої особи - Завадської О.В. (довіреність від 18.04.2016 №1/06-11/497).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Відділення) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» (далі - Товариство) 32 836,21 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 24.03.2010 №5224 (далі - Договір) та 6 313,02 грн. втрат від інфляції, а всього 39 149,23 грн.;

- виселення Товариства з орендовоного державного нерухомого майна загальною площею 8,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Науки, 1/2, на першому поверсі будівлі автовокзалу «Київ», та перебуває на балансі державного підприємства «Київпассервіс» (далі - Підприємство).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2016 порушено провадження у справі; залучено до участі у справі Підприємство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; відстрочено сплату позивачем судового збору до завершення судом розгляду справи № 910/4889/16 по суті.

Підприємство 18.04.2016 подало суду письмові пояснення, в яких вказало таке: термін дії Договору закінчився 24.01.2014; Відділенням 05.02.2014 надіслано Товариству і Підприємству заяву про припинення Договору, а 29.01.2016 надіслано лист з вимогою сплатити борг з орендної плати; відповідь від Товариства не надійшла, заборгованість не погашено; Підприємство неодноразово зверталось до відповідача з пропозицією передати орендоване майно за актом приймання-передачі; на даний час приміщення за Договором не повернуто.

Представник позивача у судовому засідання 30.05.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачу надіслано ухвали господарського суду міста Києва від 21.03.2016 та від 18.04.2016 на адресу (04119, м. Київ, вул. Якіра, 13, літ. Б), вказану у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал. До матеріалів справи долучено конверт повернення з юридичної адреси відповідача з відміткою поштового відділення про причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання» та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за юридичною адресою відповідача.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 14.03.2016 без участі представника третьої особи за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.03.2010 Відділенням (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежилого приміщення (далі - майно) площею 63,70 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, проспект Науки, 1/2, на першому поверсі будівлі Центрального автовокзалу, що перебуває на балансі Підприємства (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно із звітом про незалежну оцінку станом на 31.10.2009 і становить 803 000 грн. без ПДВ (пункт 1.1 Договору);

- стан майна на момент укладення Договору визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря (пункт 1.3 Договору);

- орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 Договору);

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2009 року: 10 239,24 грн.; керуючись пунктами 20 та 32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказам Фонду державного майна України від 13.10.2004, протоколом від 05.03.2010 №2, розмір орендної плати встановлюється на умовах, запропонованих орендарем, - 10 239,24 грн. без ПДВ за базовий місяць (грудень 2009 року); орендна плата за перший місяць оренди березень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень, лютий та березень місяці 2010 року (пункт 3.1 Договору);

- орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3 Договору);

- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договору);

- у разі припинення (розірвання) Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно; закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (пункт 3.11 Договору);

- орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (пункт 5.3 Договору);

- Договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців, що діє з 24.03.2010 до 24.02.2013 включно (пункт 10.1 Договору);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження Договору (пункт 10.4 Договору);

- у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю та балансоутримувачу (пункт 10.9 Договору);

- майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 10.10 Договору).

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно - частину нежилого приміщення площею 63,70 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Науки, 1/2, на першому поверсі будівлі Центрального автовокзалу, та перебуває на балансі Підприємства, що підтверджується актом приймання-передачі від 24.03.2010 №б/н, який підписано уповноваженими представниками Відділення, Товариства і Підприємства та скріплено печатками.

Відповідно до договору від 19.09.2012 №5224/01 про внесення змін до Договору сторонами викладено пункти 1.1 та 3.1 Договору в такій редакції:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно) площею 8,5 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Науки, 1/2, на першому поверсі будівлі автовокзалу «Київ», що перебуває на балансі Підприємства, вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку майна станом на 31.10.2009 і становить 107 150,75 грн. (пункт 1.1 Договору);

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2012 року: 1 569,49 грн.; орендна плата за перший місяць оренди червень 2012 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за базовий на індекси інфляції за травень та червень місяці 2012 року (пункт 3.1 Договору).

06.06.2012 за актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна Товариство повернуло, а Відділення прийняло із користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення автовокзалу «Київ» загальною площею 55,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Науки, 1/2, та перебуває на балансі Підприємства. Вказаний акт підписано уповноваженими представниками Відділення, Товариства і Підприємства та скріплено печатками.

Згідно з договором від 19.06.2013 №5224/02 про внесення змін до Договору сторонами викладено пункти 1.1 та 3.1 Договору в такій редакції:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно) площею 8,5 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Науки, 1/2, на першому поверсі будівлі автовокзалу «Київ», що перебуває на балансі Підприємства, вартість якого визначена згідно із висновком про вартість станом на 28.02.2013 і становить 134 968 грн. без ПДВ (пункт 1.1 Договору);

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2013 року: 1 687,10 грн.; орендна плата за перший місяць оренди лютий 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за базовий на індекси інфляції за _____ 2013 року (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 5 договору від 19.06.2013 №5224/02 про внесення змін до Договору Договір продовжено на 11 місяців, що діє з 24.02.2013 по 24.01.2014.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

08.02.2014 Відділення надіслано Товариству та Підприємству заяву про припинення дії Договору у зв'язку із закінчення строку його дії, в якій вимагало Товариство сплатити орендну плату і пеню, а також повернути орендоване майно за актом приймання-передачі. Вказану заяву Товариство отримало 10.08.2014, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, Договір припинив свою дію 24.01.2014.

Проте відповідач після припинення дії Договору продовжував користуватися орендованим майном.

Слід також зазначити, що Відділення листом від 29.01.2016 №30-05/1035 вимагало Товариство сплатити неустойку у сумі 81 344,18 грн. за неналежне виконання умов Договору та неповернення орендованого майна.

Отже, враховуючи, що Договір припинив свою дію 24.01.2014, а відповідач у відповідності до умов Договору не повернув Відділенню приміщення та продовжує ним користуватися, то позовні вимоги в частині виселення Товариства з орендованого майна за Договором підлягають задоволенню.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Договір припинив свою дію 24.01.2014, орендоване майно не було передано відповідачем за актом приймання-передачі, а відповідач продовжує користуватися приміщенням, а відтак, має сплатити орендні платежі.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Так, заборгованість відповідача перед позивачем складає 32 836,21 грн. (липень 2014 року - 71,26 грн.; за серпень 2014 року - 1 338,70 грн.; за вересень 2014 року - 1 377,52 грн.; за жовтень 2014 року - 1 410,58 грн.; за листопад 2014 року - 1 437,39 грн.; за грудень 2014 року - 1 480,51 грн.; за січень 2015 року - 1 526,41 грн.; за лютий 2015 року - 1 607,31 грн.; за березень 2015 року - 1 780,89 грн.; за квітень 2015 року - 2 030,22 грн.; за травень 2015 року - 2 074,88 грн.; за червень 2015 року - 2 083,19 грн.; за липень 2015 року - 2 062,35 грн.; за серпень 2015 року - 2 045,86 грн.; за вересень 2015 року - 2 092,91 грн.; за жовтень 2015 року - 2 065,70 грн.; за листопад 2015 року - 2 107,01 грн.; за грудень 2015 року - 2 121,76 грн.; за січень 2016 року - 2 121,76 грн.).

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив орендні платежі за користування майном, то позовні вимоги в частині стягнення 32 836,21 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 6 313,02 грн. втрат від інфляції.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6 313,02 грн. втрат від інфляції на такі та за такі періоди:

з 10.08.2014 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за липень 2014 року на суму 71,26 грн.) сума втрат від інфляції становить 46,19 грн.;

з 10.09.2014 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за серпень 2014 року на суму 1 338,70 грн.) сума втрат від інфляції становить 850,23 грн.;

з 10.10.2014 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за вересень 2014 року на суму 1 377,52 грн.) сума втрат від інфляції становить 811,40 грн.;

з 10.11.2014 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за жовтень 2014 року на суму 1 410,58 грн.) сума втрат від інфляції становить 778,34 грн.;

з 10.12.2014 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за листопад 2014 року на суму 1 437,39 грн.) сума втрат від інфляції становить 751,55 грн.;

з 10.01.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за грудень 2014 року на суму 1 480,51 грн.) сума втрат від інфляції становить 708,43 грн.;

з 10.02.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за січень 2015 року на суму 1 526,41 грн.) сума втрат від інфляції становить 662,53 грн.;

з 10.03.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за лютий 2015 року на суму 1 607,31 грн.) сума втрат від інфляції становить 581,63 грн.;

з 10.04.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за березень 2015 року на суму 1 780,89 грн.) сума втрат від інфляції становить 408,04 грн.;

з 10.05.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за квітень 2015 року на суму 2 030,22 грн.) сума втрат від інфляції становить 158,72 грн.;

з 10.06.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за травень 2015 року на суму 2 074,88 грн.) сума втрат від інфляції становить 114,05 грн.;

з 10.07.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за червень 2015 року на суму 2 083,19 грн.) сума втрат від інфляції становить 105,75 грн.;

з 10.08.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за липень 2015 року на суму 2 062,35 грн.) сума втрат від інфляції становить 104,69 грн.;

з 10.09.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за серпень 2015 року на суму 2 045,86 грн.) сума втрат від інфляції становить 103,86 грн.;

з 10.10.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за вересень 2015 року на суму 2 092,91 грн.) сума втрат від інфляції становить 56,80 грн.;

з 10.11.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за жовтень 2015 року на суму 2 065,70 грн.) сума втрат від інфляції становить 56,06 грн.;

з 10.12.2015 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за листопад 2015 року на суму 2 107,01 грн.) сума втрат від інфляції становить 14,75 грн.;

з 10.01.2016 по 08.02.2016 (нарахованих на суму заборгованості за грудень 2015 року на суму 2 121,76 грн.) сума втрат від інфляції становить 0,00 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції та періоди їх нарахування, суд дійшов висновку, що такий розрахунок неправильний. За перерахунок суду сума втрат від інфляції та період їх нарахування становлять:

з 11.08.2014 (оскільки 10.08.2014 останній день сплати заборгованості за липень 2014 року на суму 71,26 грн.) по 08.02.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума втрат від інфляції становить 43,61 грн.;

з 11.09.2014 (оскільки 10.09.2014 останній день сплати заборгованості за серпень 2014 року на суму 1 338,70 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 802,15 грн.;

з 11.10.2014 (оскільки 10.10.2014 останній день сплати заборгованості за вересень 2014 року на суму 1 377,52 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 763,33 грн.;

з 11.11.2014 (оскільки 10.11.2014 останній день сплати заборгованості за жовтень 2014 року на суму 1 410,58 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 730,27 грн.;

з 11.12.2014 (оскільки 10.12.2014 останній день сплати заборгованості за листопад 2014 року на суму 1 437,39 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 703,47 грн.;

з 11.01.2015 (оскільки 10.01.2015 останній день сплати заборгованості за грудень 2014 року на суму 1 480,51 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 660,35 грн.;

з 11.02.2015 (оскільки 10.02.2015 останній день сплати заборгованості за січень 2015 року на суму 1 526,41 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 614,45 грн.;

з 11.03.2015 (оскільки 10.03.2015 останній день сплати заборгованості за лютий 2015 року на суму 1 607,31 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 533,56 грн.;

з 11.04.2015 (оскільки 10.04.2015 останній день сплати заборгованості за березень 2015 року на суму 1 780,89 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 359,96 грн.;

з 11.05.2015 (оскільки 10.05.2015 останній день сплати заборгованості за квітень 2015 року на суму 2 030,22 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 110,64 грн.;

з 11.06.2015 (оскільки 10.06.2015 останній день сплати заборгованості за травень 2015 року на суму 2 074,88 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 65,97 грн.;

з 11.07.2015 (оскільки 10.07.2015 останній день сплати заборгованості за червень 2015 року на суму 2 083,19 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 57,68 грн.;

з 11.08.2015 (оскільки 10.08.2015 останній день сплати заборгованості за липень 2015 року на суму 2 062,35 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 78,51 грн.;

з 11.09.2015 (оскільки 10.09.2015 останній день сплати заборгованості за серпень 2015 року на суму 2 045,86 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 95,01 грн.;

з 11.10.2015 (оскільки 10.10.2015 останній день сплати заборгованості за вересень 2015 року на суму 2 092,91 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 47,95 грн.;

з 11.11.2015 (оскільки 10.11.2015 останній день сплати заборгованості за жовтень 2015 року на суму 2 065,70 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 75,16 грн.;

з 11.12.2015 (оскільки 10.12.2015 останній день сплати заборгованості за листопад 2015 року на суму 2 107,01 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 33,84 грн.;

з 11.01.2016 (оскільки 10.01.2016 останній день сплати заборгованості за грудень 2015 року на суму 2 121,76 грн.) по 08.02.2016 сума втрат від інфляції становить 19,10 грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 5 795,01 грн. втрат від інфляції за розрахунком суму; в іншій частині стягнення втрат від інфляції (518,01 грн.) слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд» (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 13, літ. Б; ідентифікаційний код 34926028) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України (одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31111094700011, КЕКД 22080300, призначення платежу - плата за оренду іншого державного майна) 32 836 (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 21 коп. заборгованості з орендної плати і 5 795 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 01 коп. втрат від інфляції.

3. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд» (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 13, літ. Б; ідентифікаційний код 34926028) з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 8,5 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, проспект Науки, 1/2, на першому поверсі будівлі автовокзалу «Київ», що перебуває на балансі державного підприємства «Київпассервіс» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 15-А; ідентифікаційний код 33348385).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд» (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 13, літ. Б; ідентифікаційний код 34926028) в доход державного бюджету України 2 801 (дві тисячі вісімсот одну) грн. 97 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2016.

Суддя О. Марченко