Рішення № 58129603, 31.05.2016, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
31.05.2016
Номер справи
910/3397/16
Номер документу
58129603
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016Справа №910/3397/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до 1) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

2) Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

про відшкодування шкоди у розмірі 31 355,46 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Тараненко А.П. (дов. №3 від 04.01.2016);

від відповідача-1 - Гайдамащук О.В. (дов. №16/07 від 06.01.2016);

від відповідача-2 - Павлюк С.О. (дов. №3274 від 30.11.2015);

ВСТАНОВИВ:

29.02.2016 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» страхового відшкодування в сумі 20 576,54 грн. та з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» - 10 778,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу, у зв'язку з чим у нього виникло право вимоги відшкодування збитків в порядку регресу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та до Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» - в сумі, не покритій страховим полісом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2016 порушено провадження у справі № 910/3397/16 та вказану справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.03.2016.

16.03.2016 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшов лист МТСБУ № 7/2-28/7115 від 14.03.2016 щодо інформації відповідно до страхового полісу № АЕ/2549912.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.03.2016 у зв'язку із неявкою представників відповідачів, а також невиконанням ними вимог ухвали від 02.03.2016, розгляд справи відкладено на 07.04.2016.

Письмовим відзивом від 05.04.2015 на позовну заяву відповідач-1 заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні в частині вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», посилаючись на те, що він виплатив страхове відшкодування в порядку регресу позивачу у розмірі 29 423 грн 46 коп. відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №01-17/05 від 22.05.2015. Також зазначав про право позивача звернутися з позовом до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.

07.04.2016 відповідач-2 також подав через відділ діловодства суду відзив на позову заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову до Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод», посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи була застрахована у відповідача-1 і тому саме він має відповідати за заподіяну шкоду.

07.04.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про залучення матеріалів до справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.04.2016 у зв'язку із необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 21.04.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2016 у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відрядженні, розгляд справи призначено на 22.04.2016.

Судове засідання 22.04.2016 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2016 у зв'язку із виходом судді Демидова В.О. з відпустки, справу №910/3397/16 призначено до розгляду на 31.05.2016.

31.05.2016 представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові заперечення на відзиви відповідачів.

В судове засідання 31.05.2016 з'явилися представники сторін. Надали усні пояснення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

05.03.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №001800/4002/0000021 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу «Volkswagen crafter», д.н.з. НОМЕР_1.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та вигодонабувачем є страхувальник АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Строк дії договору страхування - з 10.03.2014 по 09.03.2016 (п. 1.3 договору).

21.04.2015 о 14 год. 45 хв. ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_2, в м. Києві на вул. Солом'янській, 36, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого створив перешкоду автомобілю НОМЕР_3, який рухався в попутному напрямку, що призвело до зіткнення, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

В результаті ДТП автомобіль НОМЕР_3, було пошкоджено, що підтверджується розширеною довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 62172388, виданою ВДАІ Солом'янського РУ ГУМВС в м. Києві.

Згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.05.2015 у справі №760/8069/15-ц (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушенням водієм ОСОБА_5 п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, в результаті чого останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

В матеріалах справи міститься заява про виплату страхового відшкодування від 24.04.2015, відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталась 21.04.2015, та просив виплатити страхове відшкодування на рахунок СТО.

Згідно з висновком про оцінку КТС №01-17/05 від 22.05.2015, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, на час оцінки склала 60 799,12 грн. Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику в результаті аварійних пошкоджень - 29 423,46 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт ТОВ «АТЛАНТ-М ЛЕПСЕ» № 2310178226, відновлювальний ремонт пошкодження транспортного засобу «Volkswagen crafter», д.н.з. НОМЕР_1, склав 60 778,92 грн.

Відповідно до страхового акта № 00167108 від 15.06.2015 та розрахунку суми страхового відшкодування, позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу «Volkswagen crafter», д.н.з. НОМЕР_1, в розмірі 60 778,92 грн.

На виконання умов договору позивачем відповідно до страхового акта № 00167108 від 15.06.2015 була здійснена виплата страхового відшкодування на рахунок АТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 60 778,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 021067 від 17.06.2015.

Матеріали справи містять претензію позивача № 4402 від 25.06.2015 направлену на адресу відповідача про сплату регресного зобов'язання в сумі 50 000 грн. (в межах ліміту поліса), на виконання якої останнім сплачено 29 423,46 грн., що не заперечується сторонами.

З огляду на вказане позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» страхове відшкодування в сумі 20 576,54 грн., а з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» - 10 778,92 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 у справі № 910/3023/13, та постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.

Виходячи з аналізу наведених норм, оцінка шкоди здійснюється безпосередньо страховою компанією при визначенні розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті потерпілій особі в порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того, як зазначалося вище, за правилами ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до особи, відповідальної за завдані збитки, переходить право на відшкодування саме фактичних витрат, розмір яких у даному випадку підтверджується платіжним дорученням № 021067 від 17.06.2015.

З огляду на вказане суд відзначає, що доводи відповідача-1 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та спростовуються вищенаведеним.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, становить 60 778,92 грн., що вбачається зі страхового акта № 00167108 від 15.06.2015, у якому позивачем узгоджена сума страхового відшкодування у вказаному розмірі та акту виконаних робіт ТОВ «АТЛАНТ-М ЛЕПСЕ» №2310178226.

Вказана сума відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5, у розмірі 60 778,92 грн. була виплачена позивачем на рахунок вигодонабувача АТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується платіжним дорученням № 021067 від 17.06.2015, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 24.04.2015.

Вина особи ОСОБА_5, який керував автомобілем НОМЕР_6, встановлена постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.05.2015 у справі №760/8069/15-ц.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/2549912, на відповідача-1 покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_7.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АЕ/2549912 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 0 грн.

З огляду на вказане суд вважає обґрунтованими заявлені до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» вимоги про стягнення фактично понесених витрат, у зв'язку з відновлювальним ремонтом автомобіля за результатами дорожньо-транспортної пригоди, в межах ліміту відповідальності за полісом № АЕ/2549912, та з урахуванням виплати у розмірі 29 423,46 грн., що становить 20 576,54 грн.

Крім того, відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Тобто, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 28.01.2015 р. № 6-229цс14 та знайшла своє застосування, зокрема, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справі № 6-4127св15 від 01.04.2015 р.

За правилами ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод» та виконував свої службові обов'язки, що підтверджується, зокрема, і постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.05.2015 у справі №760/8069/15-ц.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод» зобов'язане відшкодувати шкоду, завдану ОСОБА_5, вина якого встановлена постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.05.2015 у розмірі, непокритому страховим полісом, що становить 10 778,92 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, здійснивши оцінку наявних у справі доказів, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» страхового відшкодування в сумі 20 576,54 грн. та з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» - 10 778,92 грн.

Разом з тим, вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів судового збору задоволенню не підлягають, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»), а тому розмір судового збору та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи розподіляється між відповідачами порівну.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70а, код 20033522) страхове відшкодування у сумі 20 576 (двадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 54 коп. та 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код 14294471) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70а, код 20033522) страхове відшкодування у сумі 10 778 (десять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 92 коп. та 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В частині солідарного розподілу судових витрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 06.06.2016.

Суддя В.О.Демидов

Часті запитання

Який тип судового документу № 58129603 ?

Документ № 58129603 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 58129603 ?

Дата ухвалення - 31.05.2016

Яка форма судочинства по судовому документу № 58129603 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 58129603 ?

В Господарський суд м. Києва
Попередній документ : 58129602
Наступний документ : 58129605