Рішення № 58129563, 01.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016Справа №910/8580/16Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ,доПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ,провідшкодування шкоди в порядку регресу 49 490,00 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Білоконь І.В. (довіреність №165/18 від 18.01.2016р.)від відповідача:Не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - АТ "СК "АХА Страхування", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", (надалі - НАСК «Оранта», відповідач) про відшкодування шкоди у порядку регресу в сумі 49 490,00 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і сплативши, у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо- транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як страховик, що застрахував цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016р. порушено провадження у справі №910/8580/16 та призначено її до розгляду на 01.06.2016р.

Уповноважений представник позивача у судовому засіданні 01.06.2016р. надав документи для залучення до матеріалів справи, підтримав заявлені позовні вимоги та просив розглянути позов за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач по справі - НАСК «Оранта» на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав

При цьому, необхідно зазначити, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 12.05.2016р. відправлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02081, м. Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д. Вищевказана ухвала суду отримана уповноваженою особою відповідача 18.05.2016р., що підтверджується відповідним записом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини щодо належного повідомлення відповідача та враховуючи те, що неявка представника НАСК «Оранта» не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/8580/16.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.09.2015р. між АТ "СК "АХА Страхування" (надалі - страховик), як страховиком, та ОСОБА_2 (надалі - страхувальник, вигодонабувач), як страхувальником, укладено договір №32080а5ба добровільного страхування наземного транспорту, згідно якого страховик взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки/моделі BMW 520D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок настання страхових ризиків.

Відповідно до довідки № 77308379 про дорожньо-транспортну пригоду, 26.11.2015р. у м. Луцьку, по вул. Карпенко-Карого відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки/моделі ВАЗ 2111, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та транспортним засобом марки/моделі BMW 520D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, в наслідок чого транспортний засіб останнього отримав механічні пошкодження бокової лівої частини та передньої центральної частини.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 дорожнього руху України, якого постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 22.06.2016р. у справі №558/98/16-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, 26.11.2015р. страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором №32080а5ба від 21.09.2015р., в якій просив виплату здійснити на рахунок станції технічного обслуговування (ФОП ОСОБА_5).

Згідно розділу II страхового акту № 1.003.15.17193/VESКO26130 від 15.12.2015р. підставою для визначення розміру вартості матеріального збитку, спричиненому транспортному засобу страхувальника є рахунок №ПП-251 від 27.11.2015р. виставлений ПП ОСОБА_5, а також в тому розділі встановлено, що до виплати страхового відшкодування підлягає сума 118 626,32 грн.

Позивач, на виконання умов договору №32080а5ба від 21.09.2015р. перерахував на рахунок станції технічного обслуговування, а саме ПП ОСОБА_5 суму страхового відшкодування у розмірі 118 626,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №212966 від 16.12.2015р.

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до наявної у матеріалах справи інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу марки/моделі ВАЗ 2111, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована НАСК «Оранта» - відповідачем у справі.

Зважаючи на вищевикладене, позивачеві перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 22.03.2015р. АТ "СК "АХА Страхування" звернулось до відповідача з вимогою на регресне відшкодування та, не отримавши відповіді - 10.05.2016р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до НАСК «Оранта» про відшкодування майнової шкоди.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. (ст. 1188 ЦК України)

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Пунктом 5 статті 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 22.03.2016р. у справі №558/98/16-п визнано винним ОСОБА_6 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки/моделі ВАЗ 2111, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та в діях останнього передбачено склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. (а.с. 22,23)

Відповідно до наявної у матеріалах справи інформації з централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу №АЕ/5173272, цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу марки/моделі ВАЗ 2111, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем у справі - НАСК «Оранта» (діючий поліс на дату скоєння ДТП) (а.с. - 24)

Таким чином відповідач - НАСК «Оранта» є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки/моделі BMW 520D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - АТ "СК "АХА Страхування" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування наземного транспорту, №32060а5ба від 21.09.2015р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3 як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013р. у справі №5011-23/10750-2012.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивач здійснив виплату суми страхового відшкодування у розмірі 118 626,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №212966 від 16.12.2015р.

Частиною першою ст.1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом №АЕ/5173272, цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу марки/моделі ВАЗ 2111, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50000,00 грн. та франшизу розміром 510 (нуль) грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності правомірно зменшена позивачем на розмір франшизи та становить 49 490,00 грн. (50000,00 грн.- 510,00 грн. = 49 490 грн.)

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України укладення договору передбачає відповідність останнього встановленим законодавством вимогам, і його умови не суперечать положенням нормативно-правових актів. Отже, належним чином укладений договір є обов'язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язання за своєю правовою природою є правовідношенням, зміст якого розкривається, як через активну поведінку боржника - здійснення ним певної дії (передачі майна, виконання роботи, надання послуги, сплати грошей тощо), так і пасивну - утримання від певної дії. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання. Належне виконання тягне за собою припинення зобов'язання (ст. 599 ЦК).

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Суд приходить до висновку, що відповідачем - НАСК «Оранта» не доведено відсутності у нього зобов'язань перед позивачем по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

За таких обставин, позовні вимоги АТ "СК "АХА Страхування" до НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, з урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва. -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) сплачене страхове відшкодування у розмірі 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 06.06.2016 року.

Суддя В.В. Князьков