Ухвала суду № 58129557, 31.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.05.2016Справа №910/1587/13

За скаргою Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі 910/1587/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

про стягнення 13 317 917,88 грн.

та за

зустрічним позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про зобов'язання вчинити дії

Суддя: Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: не з'явився;

від відповідача за первісним позовом (скаржника): Яковіщук Я.М. (дов. №03-Д від 04.01.2015);

від ВДВС: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р. у справі №910/1587/13 первісний позов задоволено повністю; вирішено стягнути з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 12 728 797,30 грн. основного боргу, 423 624,72 грн. 3% річних, 165 495,86 грн. інфляційних втрат та 68 820,00 грн. витрат по сплаті судового збору; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р. у справі №910/1587/13 залишено без змін.

09.07.2015 р. господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

18.11.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Скарга вмотивована тим, що 25.09.2015 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/1587/13 від 09.07.2015 ВП № 48838866, яку боржник отримав рекомендованим листом 05.10.2015. Листом від 07.10.2015, який надіслано 09.10.2015, комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» повідомило відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про часткове виконання рішення суду та про те, що щодо стягнутої згідно судового наказу від 09.07.2015 суми основної заборгованості було врегульовано порядок її погашення стягувачем та боржником згідно укладених між ними угоди про відстрочення оплати, у тому числі цієї заборгованості, № 1734-14/1 від 31.12.2014 та попереднього договору про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію № 53-15 від 14.01.2015, відповідно до яких встановлено попередній графік погашення заборгованості, згідно якого боржник сплачує за теплову енергію, спожиту до 01.07.2014, за відповідним графіком платежів. Попередній графік погашення заборгованості по договору про реструктуризацію заборгованості № 53-15 укладений на 36 місяців та діє до січня 2018 року. У зв'язку із сплатою боржником згідно цього графіка сум заборгованості, сума, яка підлягає стягненню з боржника за наказом № 910/1587/13 від 09.07.2015, відповідно зменшилась і не відповідає тій сумі, з якою публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо примусового виконання рішення. Крім того, 12.11.2015 боржником було отримано постанову про арешт коштів боржника від 30.10.2015 ВП №48838866, відповідно до якої державною виконавчою службою було накладено арешт на поточні рахунки підприємства боржника, серед яких і цільові рахунки комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», а саме: код фінансової установи: 320984, назва фінансової установи: публічне акціонерне товариство "Прокредит банк", номер рахунку: 26045210323347; код фінансової установи: 380377, назва фінансової установи: публічне акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк", номер рахунку: 26042301181201.

Відділом примусового виконання рішень Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірно накладено арешт на вказані рахунки, оскільки ці рахунки зі спеціальним режимом використання і не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та на стягнення боргу на підставі виконавчих документів.

Також вказав, що 30.10.2015 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яку комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" вважає такою, що винесено з порушенням строку, визначеного законом для добровільного виконання рішення, та без з'ясування конкретної суми заборгованості боржника.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.12.2015 р. скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою скаржник, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 р. апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 16.12.2015 р. у справі №910/1587/13 без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 р., Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось із касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 р. касаційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.12.2015 р. скасовано, а матеріали справи №910/1587/13 щодо розгляду скарги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р. передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1587/13 щодо розгляду скарги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2016 р. суддею Демидовим В.О. прийнято справу №910/1587/13 до свого провадження та призначено розгляд скарги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на 19.04.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2016 р. у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. у відрядженні, розгляд скарги призначено на 25.04.2016 р.

Судове засідання 25.04.2016 р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному.

04.05.2016 Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» через загальний відділ діловодства суду подано пояснення по скарзі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2016 у зв'язку із виходом судді Демидова В.О. з лікарняного, скаргу у справі №910/1587/13 призначено до розгляду на 31.05.2016.

Представники позивача за первісним позовом та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, в судове засідання 31.05.2016 не з'явились, вимог ухвал суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача за первісним позовом (скаржника) в судове засідання 31.05.2016 з'явився, надав усні пояснення по суті скарги, відповідно до яких скаргу підтримує та просить її задовольнити.

Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 121-2 ГПК України у відсутності представників позивача за первісним позовом та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін виконавчого провадження, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1-4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів скарги, 25.09.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48838866, якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу №910/1587/13 від 09.07.2015, та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду: у семиденний термін з дня винесення (отримання) постанови.

В подальшому, а саме 30.10.2015, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зв'язку із невиконанням Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» рішення у встановлений для добровільного виконання семиденний строк винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову арешт коштів боржника.

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Крім того, пунктом 4.1.1. Інструкція про проведення виконавчих дій (яка була чинна під час відкриття виконавчого провадження), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 №74/5 встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Отже, системний аналіз наведених статей свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу державний виконавець повинен пересвідчитись, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів скарги, 03.10.2015 Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» отримало поштою постанову про відкриття виконавчого від 25.09.2015 ВП №48838866, тобто в останній день для самостійного виконання наказу господарського суду.

У зв'язку з чим, 07.10.2015 Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до Начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України з листом № 2801, в якому повідомило про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження лише 05.10.2015 тобто після закінчення строку на добровільне виконання та повідомило державного виконавця про те, що 31.12.2014 між ПАТ «Київенерго» та КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» укладено угоду № 1734-14/1 та попередній договір про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію №53-15 від 14.01.2015 та зазначило, що заборгованість по договору № 320886 від 14.11.2003, на підставі якою було відкрито ВП №48838866, врегульована в частині основної суми боргу і вимоги вказаною угоди виконуються згідно погодженого графіку погашення заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями.

З огляду на вказане боржник посилався на те, що у зв'язку з належним виконанням з його сторони попереднього договору про реструктуризацію заборгованості, сума заборгованості по судовому наказу зменшилася та не відповідала тій сумі, з якою ПАТ «Київенерго» звернулося з метою примусового виконання рішення суду.

Разом з тим, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було з'ясовано після отримання від комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» листа від 07.10.2015 № 2821, яка сума заборгованості існує у боржника перед стягувачем на дату подання останнім заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу № 910/1587/13 від 09.07.2015, зокрема, шляхом витребування у стягувача - публічного акціонерного товариства «Київенерго» відомостей про отримання ним від боржника грошових коштів.

Крім того 12.11.2015 підприємством було отримано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30.10.2015 ВП №48838866 про арешт коштів боржника та постанову про стягнення виконавчого збору.

В постанові про накладення арешту коштів боржника державним виконавцем було накладено арешт на поточні рахунки підприємства боржника, серед яких і цільові рахунки КП «ЦОС Шевченківського району», а саме: на рахунок № 26045210323347, відкритий боржником у публічному акціонерному товаристві «Прокредит банк», та на рахунок № 26042301181201, відкритий боржником у публічному акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк».

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору, призначаються та надаються за основним місцем роботи.

Згідно ч. 2 ст. 21 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. Арешт таких рахунків (зі спеціальним використанням) порушує права та охоронювані законом інтереси боржника та суперечить чинному законодавству.

З огляду на вищевикладене, вимоги про зняття арешту з розрахункових рахунків, з яких проводиться виплата заробітної плати та соціального страхування працівникам, повинні бути задоволені.

Відповідно до ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Однак, дана норма закону не перешкоджає державному виконавцю перевірити отриману інформацію з метою недопущення накладення арешту на цільові кошти, на які не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.28 Закону підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є: невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону; невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру.

Як зазначалося вище, Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» отримало постанову про відкриття виконавчого від 25.09.2015 ВП №48838866 лише 03.10.2015, тобто в останній день для самостійного виконання наказу господарського суду, у зв'язку з чим було позбавлено права на добровільне виконання рішення суду у визначений державним виконавцем строк. Крім того 07.10.2015 Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» повідомило Начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України листом № 2801 про те, що відповідно до укладеної 31.12.2014 між ПАТ «Київенерго» та КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» угоди № 1734-14/1 та попереднього договору про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію №53-15 від 14.01.2015, врегульована заборгованість в частині основної суми боргу і вимоги вказаною угоди виконуються згідно погодженого графіку погашення заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно зі ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає обґрунтованою скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення 30.10.2015 в рамках виконавчого провадження №48838866 постанови про арешт коштів боржника та постанови про стягнення з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» виконавчого збору.

3. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30.10.2015 про арешт коштів боржника винесену в рамках виконавчого провадження №48838866.

4. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30.10.2015 про стягнення з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» виконавчого збору, винесену в рамках виконавчого провадження №48838866.

Суддя В.О. Демидов