Рішення № 58129136, 23.05.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.2016 Справа № 907/155/16

За позовом ОСОБА_1 місцевої прокуратури, м. Хуст в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради, м. Хуст

ДО приватного підприємства Вітана, м. Ужгород

ДО приватного підприємства Захудна металічна група, м. Львів

ДО товариства з обмеженою відповідальністю Цегельний завод, м. Хуст

ПРО припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. І.Франка, 187 в м. Хуст шляхом скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою лоещю 13,4га серії ЗК №000383 від 01.06.1995р., виданого ОСОБА_1 заводу будівельних матеріалів, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №139 та повернути вказану земельну ділянку вартістю 30207481,96грн. в землі запасу ОСОБА_1 міської ради,- зобов'язати приватне підприємство Вітана та приватне підприємство Західна металічна група вжити заходів щодо оформлення правоввстановлюючих документів на земельні ділянки в м. Хуст, вул. І.Франка, 187

(позовні вимоги викладено з урахуванням клопотання прокуратури щодо допущеної технічної помилки у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

прокурора Фірка І.І., прокурор відділу прокуратури Закарпатської області;

ОСОБА_2, прокурор Хустської місцевої прокуратури

від позивачів ОСОБА_3, представник за довіреністю

від відповідача 1 ОСОБА_4, представник за довіреністю

від відповідача 2 ОСОБА_5, представник за довіреністю №24 від 11.04.2016 року

від відповідача 3 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 місцева прокуратура, м. Хуст в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради, м. Хуст звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до приватного підприємства Вітана, м. Ужгород до приватного підприємства Захудна металічна група, м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю Цегельний завод, м. Хуст про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. І.Франка, 187 в м. Хуст шляхом визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою лоещю 13,4га серії ЗК №000383 від 01.06.1995р., виданого ОСОБА_1 заводу будівельних матеріалів, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №139 та повернути вказану земельну ділянку вартістю 30207481,96грн. в землі запасу ОСОБА_1 міської ради,- зобов'язати приватне підприємство Вітана та приватне підприємство Західна металічна група вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки в м. Хуст, вул. І.Франка, 187,

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2016р. порушено провадження у справі №907/155/16 та призначено справу до розгляду на 30.03.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.03.2016 року розгляд справи було відкладено на 12.04.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2016 року розгляд справи було відкладено на 21.04.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.04.2016 року розгляд справи було відкладено на 16.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.05.2016р за клопотанням прокурора судом у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 23.05.2016р.

Прокурор відділу прокуратури Закарпатської області та прокурор Хустської місцевої прокуратури підтримують заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Разом з тим, подали заяву про уточнення позовних вимог, з мотивів викладених в ній, а саме, щодо виправлення технічної помилки при формуванні вимог щодо скасування (визнання недійсним) державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Враховуючи достатність наведених прокурором обгрунтувань щодо помилки, суд вважає за необхідне викласти позовні вимоги з урахуванням клопотання прокурора у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України в такій частині.

В обгрунтування своєї позиції прокурор та представник позивача вказують на те, що відповідно до рішення III сесії 22 скликання ОСОБА_1 міської ради від 20 квітня 1995 року ОСОБА_1 заводу будівельних матеріалів міста Хуста Хустського району виготовлено та видано Державний акт на право постійного користування серії ІІ-ЗК № 000383 на землю площею 13,4 га для розташування виробничої бази, що розташована в м. Хуст, по вулиці І.Франка 187. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №139.

В подальшому рішенням ОСОБА_1 міської ради за №363 від 15.10.1997 року право власності на домобудівлі в м. Хуст по вулиці І.Франка №187 зареєстровано за ВАТ «ОСОБА_1 завод будматеріалів» в цілому про що видано реєстраційне посвідчення від 16.10.1997.

Крім того встановлено, що на загальних зборах акціонерів в листопаді 2001 року вирішено про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод», з яких 80 відсотків цього товариства належить ВАТ «ОСОБА_1 завод будівельних матеріалів», в яке воно увійшло з своїми основними засобами. У звязку з цим, право власності на обєкти надані ВАТ «ОСОБА_1 завод будівельних матеріалів» передані в статутний фонд ТОВ «Цегельний завод». Вказане також зазначено і в рішенні ОСОБА_1 міської ради від 09.10.2002 року за №528, яким вирішено передати комплекс будівель в м. Хуст по вулиці І.Франка №187 Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод» в цілому.

У звязку з вищенаведеним, Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод» видано свідоцтво на право колективної власності №3488 від 13.11.2002.згідно рішення загальних зборів, ВАТ «ОСОБА_1 завод будматеріалів» припинило свою діяльність, відповідно про що 07.04.2008 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Вказане підтверджується і листом ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області, що ВАТ «ОСОБА_1 завод будівельних матеріалів» знято з обліку 09.04.2008 року.

Про переоформлення права власності на обєкти нерухомості, а саме: заводоуправління, головного та допоміжного корпусу, прохідної, рем- майстерні, трансформаторної підстанції, насосної, складу, паливно-заправочної та туалету загальною площею 9017,1 кв.м. видано і рішення ОСОБА_1 міської ради за №219 від 13.05.2011 року. Вказане підтверджується і інформаційною довідкою з Державного Реєстру прав власності на нерухоме майно індексний номер 20115496 від 07.04.2014 та відомостей про інші речові права реєстраційний номер 33691, комплекс загальною площею 8967,7 кв.м. по вул.І.Франка 187, в м.Хуст, зареєстрований за ПП «Вітана», відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане від 19.05.2011 року.

Крім того, встановлено, що 20.03.2011 року відповідно до договору купівлі продажу ТОВ «Цегельний завод» відчужив на користь Приватного підприємства «Західна металічна група» котельню загальною площею 811,9 кв.м., що розташована в м.Хуст, по вулиці І.Франка 187.Таким чином, ВАТ «ОСОБА_1 завод будівельних матеріалів» припинило свою діяльність, а нерухоме майно ТОВ «Цегельний завод» відповідно до договорів купівлі-продажу набули нові юридичні особи.

ОСОБА_1 міської ради повідомлено місцеву прокуратуру, що на сьогоднішній день між ОСОБА_1 міською радою та субєктами господарювання, які здійснюють свою діяльність на території колишнього цегельного заводу в м. Хуст по вул. І. Франка, 187 відсутні будь-які договірні земельні відносини. Кошти по сплаті за земельну ділянку до місцевого бюджету не надходять. Також листом ОСОБА_1 міської ради повідомлено, що міська рада неодноразово зверталася до 1111 «Вітана» з вимогами про оформлення права користування земельною ділянкою під власним майном, однак вказані претензії залишились без розгляду.

Представник відповідача 1 заперечує з приводу обгрунтованості заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, наведених у поданому суду письмовому поясненні. Разом з тим, на день судового засідання подав клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 1 у зв'язку з відсутністю предмету спору в порядку вимог п.1.1 ст. 80 ГПК України. Прокурор та представник позивача не заперечують з приводу обгрунтованості поданого відповідачем 1 клопотання.

Представник відповідача 2 заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі, однак, письмово викладеної позиції з цього приводу суду не подав. Зокрема, вказує на те, що У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. 4. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Разом з цим, ОСОБА_1 міська рада не надала докази наявності плану зонування або детального плану територій. Також, відповідно до оскаржуваного державного акту, цільове призначення земельної ділянки - під виробництво. Також, відповідно до ч.2 ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок комунальної власності провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. Тобто, питання зміни цільового призначення земельної ділянки зазначеної в оскаржуваному державному акті відноситься до компетенції ОСОБА_1 міської ради.

Таким чином, враховуючи зазначене, вимога про повернення земельної ділянки в землі запасу ОСОБА_1 міської ради, а також вимога про зобов'язання ПП Вітана та ПП Західна металічна група вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки в м.Хуст по вул.І.Франка, 187, буде суперечити ч.З та ч.4 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ч.2 ст.20 Земельного кодексу України. Заявлена позовна вимога щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою стосується ОСОБА_1 заводу будівельених матеріалів міста Хуста, який не заявлений стороною у справі і крім того він припинив свою діяльність, про що зазначає сам позивач у своїй позовній заяві. Також, заявлена позовна вимога щодо зобов'язання ПП Вітана та ПП Західна металічна група вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, стосується ПП Вітана та ПП Західна металічна група. Просить суд звернути увагу на те що керуючись ч.1 ст.21 та п.1-1 ч.І ст.80 ГПК України, позовна заява в частині заявленої позовної вимоги зобов'язати приватне підприємство «Вітана» та приватне підприємство «Західна металічні група» вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що в м. Хуст по вулиці І.Франка, 187 підлягає припиненню щодо ТОБ Цегельний завод, у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Відповідач 3 вимог ухвал суду від 15.03.2016р., 30.03.2016р., 12.04.2016р. та від 21.04.2016р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач 3 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. В даному випадку, поштова кореспонденція суду повернута з відміткою пошти „за закінченням терміну зберігання.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81.1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.05.2016, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням III сесії 22 скликання ОСОБА_1 міської ради від 20.04.1995 року вирішено надати ОСОБА_1 заводу будівельних матеріалів міста Хуст в постійне користування земельну ділянку площею 13,4 га для розташування виробничої бази, яка знаходиться за адресою м. Хуст, вул. І.Франка,187.

На підставі вказаного рішення видано Державний акт на право постійного користування серії ІІ-ЗК № 000383 на землю площею 13,4 га для розташування виробничої бази, що розташована в м. Хуст, по вулиці І.Франка 187. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №139.

В подальшому рішенням ОСОБА_1 міської ради за №363 від 15.10.1997 року право власності на домобудівлі в м. Хуст по вулиці І.Франка №187 зареєстровано за ВАТ «ОСОБА_1 завод будматеріалів» в цілому, про що видано реєстраційне посвідчення від 16.10.1997.

Крім того встановлено, що на загальних зборах акціонерів в листопаді 2001 року вирішено про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод», з яких 80 відсотків цього товариства належить ВАТ «ОСОБА_1 завод будівельних матеріалів», в яке воно увійшло з своїми основними засобами. У звязку з цим, право власності на обєкти надані ВАТ «ОСОБА_1 завод будівельних матеріалів» передані в статутний фонд ТОВ «Цегельний завод».

Вказане також зазначено і в рішенні ОСОБА_1 міської ради від 09.10.2002 року за №528, яким вирішено передати комплекс будівель в м. Хуст по вулиці І.Франка №187 Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод» в цілому. У звязку з вищенаведеним, Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод» видано свідоцтво на право колективної власності №3488 від 13.11.2002.

Також встановлено, що згідно рішення загальних зборів, ВАТ «ОСОБА_1 завод будматеріалів» припинило свою діяльність, відповідно про що 07.04.2008 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

В подальшому, Протоколом №2 учасників зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод» від 18 березня 2011 року вирішено вивести зі складу Учасників ТОВ «Цегельний завод» приватне підприємство «Вітана» та виплатити належну вартість частини майна у вигляді обєктів нерухомості, а саме: заводоуправління, головного та допоміжного корпусу, прохідної, реммайстерні, трансформаторної підстанції, насосної, складу, паливно-заправочної та туалету загальною площею 9017,1 кв.м. Відповідно до акту приймання-передачі за №03/03/11 від 23.03.2011 року вище перераховані обєкти нерухомості передані ПП «Вітана».

Про переоформлення права власності на обєкти нерухомості, а саме: заводоуправління, головного та допоміжного корпусу, прохідної, рем- майстерні, трансформаторної підстанції, насосної, складу, паливно-заправочної та туалету загальною площею 9017,1 кв.м. видано і рішення ОСОБА_1 міської ради за №219 від 13.05.2011 року.

Вказане підтверджується і інформаційною довідкою з Державного Реєстру прав власності на нерухоме майно індексний номер 20115496 від 07.04.2014 та відомостей про інші речові права реєстраційний номер 33691, комплекс загальною площею 8967,7 кв.м. по вул.І.Франка 187, в м.Хуст, зареєстрований за ПП «Вітана», відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане від 19.05.2011 року.

Крім того, встановлено, що 20.03.2011 року відповідно до договору купівлі продажу ТОВ «Цегельний завод» відчужив на користь Приватного підприємства «Західна металічна група» котельню загальною площею 811,9 кв.м., що розташована в м.Хуст, по вулиці І.Франка 187.

Таким чином, ВАТ «ОСОБА_1 завод будівельних матеріалів» припинило свою діяльність, а нерухоме майно ТОВ «Цегельний завод» відповідно до договорів купівлі-продажу набули нові юридичні особи.

ОСОБА_6 Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі повідомлено, що земельна ділянка, яка перебуває в постійному користуванні площею 13,4га призначено для розташування виробничої бази та нормативно грошова оцінка згідно її цільового призначення складає 30 207 481, 96 грн.

ОСОБА_1 міської ради повідомлено місцеву прокуратуру, що на сьогоднішній день між ОСОБА_1 міською радою та субєктами господарювання, які здійснюють свою діяльність на території колишнього цегельного заводу в м. Хуст по вул. І. Франка, 187 відсутні будь-які договірні земельні відносини. Кошти по сплаті за земельну ділянку до місцевого бюджету не надходять.

Також листом ОСОБА_1 міської ради повідомлено, що міська рада неодноразово зверталася до 1111 «Вітана» з вимогами про оформлення права користування земельною ділянкою під власним майном, однак вказані претензії залишились без розгляду.

Відтак, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. І.Франка, 187 в м. Хуст шляхом скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою лоещю 13,4га серії ЗК №000383 від 01.06.1995р., виданого ОСОБА_1 заводу будівельних матеріалів, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №139 та повернути вказану земельну ділянку вартістю 30207481,96грн. в землі запасу ОСОБА_1 міської ради,- зобов'язати приватне підприємство Вітана та приватне підприємство Західна металічна група вжити заходів щодо оформлення правоввстановлюючих документів на земельні ділянки в м. Хуст, вул. І.Франка, 187.

Оцінюючи подані сторонами та прокурором докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Згідно із п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності і постійного користування.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

У постанові № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Пленум Верховного Суду України наголосив, що оскільки Конституція України, як зазначено в ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

У відповідності до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.У відповідності до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право постійного користування земельними ділянками посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельною кодексу України, перелік яких є вичерпним.

У відповідності до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

В порушення пункту «е» статті 141 Земельного кодексу України, оспорювання припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 13,4 га, що в м. Хуст, по вулиці І.Франка 187 на праві Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ЗК № 000383 полягає саме в набутті іншими особами права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на даній земельній ділянці, права на яку належним чином згідно законодавства не переоформлено.

Прокурором та позивачем подано суду докази про те, що рішенням ОСОБА_1 міської ради ІХ сесії У скликання №667 від 07.03.2008р було вирішено питання щодо часткового припинення права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 заводу будівельних матеріалів, м. Хуст площею 7,90га для надання дозволу ТОВ Цегельний завод на розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки під належне даній особі нерухоме майно. Однак, дане рішення ТОВ Цегельний завод не реалізовано, проект землеустрою не виготовлено, право користування земельною ділянкою не оформлено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Окрім того, припинення діяльності ОСОБА_1 заводу будівельних матеріалів, м. Хуст, якому належало право постійного користування земельною ділянкою, відбулось із повною ліквідацією даного суб'єкта господарювання без правонаступництва. А відтак, наявні підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою в частині, в якій таке не вирішено органом місцевого самоврядування та скасування державного акту, яким посвідчено таке право, в повному обсязі.

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, при цьому право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

У відповідності до статті 120 Земельного кодексу України чинної на той час та в порушення пункту «в» статті 141 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Пунктом 5 вищевказаної статті зазначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Згідно положень ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 206 Земельного кодексу України встановлює, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відтак, прокурор та позивач просять суд задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язати приватне підприємство Вітана та приватне підприємство Західна металічна група вжити заходів щодо оформлення правоввстановлюючих документів на земельні ділянки в м. Хуст, вул. І.Франка, 187.

Разом з тим, на день судового засідання приватним підприємством Вітана подано суду відомості про звернення до позивача з клопотанням щодо надання дозволу на оформлення правоввстановлюючих документів на земельну ділянку в м. Хуст, вул. І.Франка, 187, яка знаходиться під належним даній особі нерухомим майном, у зв'язку з чим, провадження у справі в частині даних вимог підлягає припиненню у відповідності до вимог п.1.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Разом з тим, у задоволенні позовних вимог до ТОВ Західна металічна група про зобов'язання вжити заходів щодо оформлення правоввстановлюючих документів на земельні ділянки в м. Хуст, вул. І.Франка, 187 суд вважає за необхідне відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Норми ст. 12 Господарського процесуального кодексу України містять вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов'язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов'язального характеру; дії, що створюють об'єктивний результат (створення об'єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України містять перелік способів захисту особистих немайнових або майнового права та інтересів, якими є: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Натомість, прокурором та позивачем обрано неналежний спосіб захисту для відновлення порушеного права, оскільки вимога про вжиття заходів щодо оформлення правоввстановлюючих документів на земельну ділянку без зазначення конкретного способу захисту права, яке б сприяло його відновленню чи захисту, не відноситься до дій чи бездіяльності, які породжують відповідні права та обов'язки між суб'єктами.

Окрім того, при зверненні з позовом прокурором та позивачем зазначено відповідача 2 ТОВ Цегельний завод, однак, відповідних позовних вимог до даного суб'єкта господарювання не пред'явлено. Відтак, провадження у справі щодо відповідача 3 підлягає припиненню в порядку вимог п.1.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст.82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 заводу будівельних матеріалів по вул. І.Франка, 187 в м. Хуст площею 5,50га.

2.1. Скасувати Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 13,4га серії ЗК №000383 від 01.06.1995р., виданий ОСОБА_1 заводу будівельних матеріалів, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №139 та повернути вказану земельну ділянку вартістю 30207481,96грн. в землі запасу ОСОБА_1 міської ради.

2.2. Провадження у справі в частині вимог до приватного підприємства Вітана, м. Ужгород та товариства з обмеженою відповідальністю Цегельний завод припинити.

2.3. В задоволенні позовних вимог до Приватного підприємства Західна металічна група відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 06.06.2016р.

Суддя О.Ф. Ремецькі