Рішення № 58129119, 01.06.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.2016 Справа № 905/1739/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська кабельна компанія», Запорізька область, м. Бердянськ

до відповідача: Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», Донецька область, м. Родинське

про: стягнення заборгованості за умовами мирової угоди у розмірі 119958,38 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовська кабельна компанія», Запорізька область, м. Бердянськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», Донецька область, м. Родинське про стягнення заборгованості за умовами мирової угоди у розмірі 79459,68 грн. основного боргу, інфляційних витрат у розмірі 9217,32 грн., 3% річних у розмірі 18449,98 грн., пені у розмірі 12822,40 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов мирової угоди, шляхом проведення сплати заборгованості рівними частинами по 39729,84 грн.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, документів, витребуваних ухвалою про порушення розгляду справи від 23.05.2016р. не надали.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

Ухвалою господарського суду Донецької області у справі №905/1060/14 від 16.04.2014р. (суддя Гассій О.В.) затверджено мирову угоду Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська кабельна компанія» та Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» згідно якої, відповідач – Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» на протязі 5 місяців зобов'язується провести погашення заборгованості за поставку товару на суму 198649,21 грн., щомісяця рівними частинами по 39729,84 грн., починаючи з квітня 2014 року до повного погашення заборгованості. У разі невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за даною Мировою угодою стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку підлягають також штрафні санкції за Договором №170 від 03.09.2010р. за період з 21.02.2011р. до 26.03.2014р., які складаються з: інфляційних витрат у розмірі 9217,32 грн., 3% річних у розмірі 18449,98 грн., пені у розмірі 12822,40 грн., що загалом становить 40498,70 грн. Судовий збір у сумі 3973,00 грн. покладається на відповідача. Провадження у справі №905/1060/14 припинено.

Судом встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання частково починаючи з 18.04.2014р. по 19.06.2014р. сплатив щомісячно по 39729,84 грн. та судовий збір у розмірі 3973,00 грн., згідно умов укладеної та затвердженої Судом мирової угоди та не сплатив заборгованість протягом двох місяців за період з 20.06.2014р. по 20.08.2014р., що дорівнює 79459,68 грн.

Суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за 2 місяці та штрафних санкцій підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 45 ГПК України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України. Усі судові рішення викладаються у письмовій формі. Статтею 115 ГПК встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Одним із способів вирішення спору є мирова угода сторін, укладена сторонами в процесі розгляду справи, затверджена судом, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не видається, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню Державною виконавчою службою;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди шляхом обрання належного способу захисту порушеного права.

Обов'язок відповідача сплатити заборгованість по мировій угоді продовжує існувати на момент розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

За умовами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторони у мировій угоді обумовили, що відповідач добровільно сплачує заборгованість рівними частками протягом періоду часу, що дорівнює 5 календарних місяців, а саме: по 39729,84 грн. щомісяця, починаючи з квітня 2014р. Однак, протягом 2 місяців, станом на 20.05.2016р., відповідач не здійснив жодного платежу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт невиконання умов мирової угоди протягом 2 місяців та факт наявності заборгованості відповідача у розмірі 79459,68 грн. позивачем документально підтверджений.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» 79459,68 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 18449,98 грн., інфляційних витрат у розмірі 9217,32 грн., пені у розмірі 12822,40 грн., відповідно до п.п. 3,4 Мирової угоди від 26.03.2014р.

Відповідно п.4. Мирової угоди від 26.03.2014р., у разі невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за даною Мировою угодою стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку підлягають також штрафні санкції за Договором №170 від 03.09.2010р. за період з 21.02.2011р. до 26.03.2014р., які складаються з: інфляційних витрат у розмірі 9217,32 грн., 3% річних у розмірі 18449,98 грн., пені у розмірі 12822,40 грн., що загалом становить 40498,70 грн.

Заявлені до стягнення розміри 3% річних за період з 21.02.2011р. по 21.08.2011р. у розмірі 18449,98 грн., інфляційні нарахування за період з 21.02.2011р. по 21.08.2011р. у розмірі 9217,32 грн., пені за період з 21.02.2011р. по 21.08.2011р. у розмірі 12822,40 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 549, 625, 627, 655, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська кабельна компанія», Запорізька область, м. Бердянськ до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», Донецька область, м. Родинське про стягнення заборгованості за умовами мирової угоди у розмірі 79459,68 грн. основного боргу, інфляційних витрат у розмірі 9217,32 грн., 3% річних у розмірі 18449,98 грн., пені у розмірі 12822,40 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, б. 9; код ЄДРПОУ 31599557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська кабельна компанія» (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, б. 2-к; код ЄДРПОУ 30846562) заборгованість у розмірі 79459,68 грн. основного боргу, інфляційних витрат у розмірі 9217,32 грн., 3% річних у розмірі 18449,98 грн., пені у розмірі 12822,40 грн., судовий збір у розмірі 2436,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99