ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.06.2016р. Справа № 905/3017/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "ОСОБА_1 Сервіс",
ЄДРПОУ 35455697, м.Маріуполь
до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь",
ЄДРПОУ 00191158, м.Маріуполь
про стягнення 2772473,94 грн.
Головуючий суддя Г.В. Левшина
Суддя Ю.С. Мельниченко
Суддя О.В. Кротінова
Представники:
від позивача: не зявився
від відповідача: ОСОБА_3-по дов.
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувались перерви з 18.05. по
02.06.2016р., з 02.06. по 06.06.2016р.
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_1 Сервіс», м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь, м.Маріуполь, про зобовязання прийняти надані в період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. послуги по наданню персоналу шляхом підписання та засвідчення печаткою акту надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94 грн. та стягнення заборгованості в сумі 2772473,94 грн.
Згідно з ухвалою від 28.10.2011р. господарським судом Донецької області порушене провадження по справі №3/218.
Ухвалою від 12.01.2012р. за клопотанням позивача до участі у справі №3/218 в якості другого відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Гарант».
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. по справі №3/218 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_1 Сервіс», м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь, м.Маріуполь задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 2657192,93 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено. У задоволенні вимог відносно другого відповідача вказаним судовим рішенням відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі №3/218 змінено, шляхом доповнення його резолютивної частини абзацом 5 наступного змісту: Стягнути з Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кадрове агентство ОСОБА_1 Сервіс витрати за експертизу №438/24-516/25 від 05.03.2012р. у справі №3/218 у сумі 5795,94 грн., в іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі №3/218 залишено без змін.
Згідно постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 26 березня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11 липня 2012 року по справі №3/218 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Рішенням господарського суду Донецької області (головуючий суддя Осадча А.М., судді Кучерява О.О., Сич Ю.В.) від 26.09.2013р. припинено провадження у справі у справі №3/218 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство „ОСОБА_1 Сервіс, м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь, м.Маріуполь, Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 Гарант, м.Макіївка Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Наір Сервіс, м.Маріуполь в частині позовних вимог про зобовязання прийняти надані в період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. послуги по наданню персоналу шляхом підписання та засвідчення печаткою акту надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473 грн. 94 коп.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кадрове агентство ОСОБА_1 Сервіс заборгованість в сумі 2657192 грн. 93 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 25500 грн., витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 113 грн. 09 коп., у задоволенні позовних вимог відносно Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 Гарант відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. рішення господарського суду Донецької області від 26.09.2013р. по справі №3/218 залишено без змін, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Гарант", м.Макіївка, Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014р. частково задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь: рішення господарського суду Донецької області від 26.09.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. по справі №3/218 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 2657192,93 грн., 25500 грн. судового збору, витрат за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 113,09 грн., справу №3/218 у вказаній частині передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 26.09.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. у справі №3/218 залишено без змін.
Справа №3/218, яка у вказаній частині прийнята судом на новий розгляд у іншому складі, втрачена у звязку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області до вирішення спору по суті.
Товариство з обмеженою відповідальністю Кадрове агентство ОСОБА_1 персонал Сервіс, м.Маріуполь у відповідності до розяснень, викладених в пункті 7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (з відповідними змінами і доповненнями), внаслідок втрати справи №3/218 до закінчення провадження у справі №3/218, звернулось до господарського суду Донецької області з новим позовом до Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 2772473 грн. 94 коп.
За наслідками автоматичного розподілу вказана позовна заява передана на розгляд судді Мельниченко Ю.С.
Ухвалою від 06.11.2015р. позовна заява прийнята судом до розгляду, розгляд справи відкладався.
За результатами автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.11.2015 року, було призначено колегію суддів у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів Левшиної Г.В., Кротінової О.В.
14.01.2016р. у звязку з перебуванням у відпустці судді Левшиної Г.В., за результатами автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.01.2016р. було призначено колегію складу суду у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів Кротінової О.В., Кучерявої О.О.
Внаслідок знаходження судді Мельниченко Ю.С. у відпустці 12.03.2016р. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Осадча А.М., судді Кучерява О.О., Кротінова О.В.
15.03.2016р. суддя Осадча А.М. подала заяву про самовідвід, мотивуючи її вже прийнятим нею як головуючим суддею судовим рішенням у справі №3/218, яке скасоване постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014р. в частині стягнення заборгованості.
15.03.2016р. суддя Кучерява О.О. подала заяву про самовідвід, мотивуючи її вже прийнятим нею як суддею членом судової колегії - судовим рішенням у справі №3/218, яке скасоване постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014р. в частині стягнення заборгованості.
Ухвалою від 15.03.2016р. задоволено заяви суддів Осадчої А.М. та Кучерявої О.О. від розгляду справи №905/3017/15.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2016р. визначено наступну колегію суддів для розгляду справи: головуючий суддя Левшина Г.В., судді Уханьова О.О. та Кротінова О.В.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2016р. визначено наступну колегію суддів для розгляду справи: головуючий суддя Левшина Г.В., судді Мельниченко Ю.С. та Кротінова О.В.
Під час розгляду справи позивач згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявою від 16.02.2016р. зменшив позов, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2657192,93 грн.
В обґрунтування зменшених позовних вимог позивач посилається на виконання прийнятих на себе зобовязань за договором №7 від 01.08.2009р. по наданню послуг з надання персоналу, що підтверджується доданими до позовної заяви актами про надання послуг з надання персоналу та актами про виконання робіт відповідно до цивільно-правових договорів за період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р.
Відповідач під час розгляду справи надав суду письмові пояснення від 20.04.2016р. №09-9/41, від 03.06.2016р. №09-9/41, в яких зменшені позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність відповідного підписаного обома сторонами акту надання послуг №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94 грн. за формою, вказаною у додатку №3 до договору, внаслідок чого на момент звернення позивача до суду його право на отримання винагороди відповідачем не було порушено. Крім цього, відповідач стверджує про припинення зобовязань сторін за договором №7 від 01.08.2009р. внаслідок укладання додаткової угоди №8 від 13.04.2011р.
04.04.2016р. до суду надійшло клопотання від 31.03.2016р. №09-9/41 Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про призначення судової експертизи по справі.
Згідно з заявою від 30.05.2016р. відповідачем повідомлено суд про зміну свого найменування на Приватне акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь, м.Маріуполь.
02.06.2016р. відповідачем заявлене клопотання про припинення провадження по справі згідно п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
01.08.2009р. між сторонами був підписаний договір про надання послуг з надання персоналу №7, відповідно до якого позивач зобовязався надавати за заявкою послуги з надання відповідачу робітників для участі у виробничому процесі, управлінні виробництвом або для виконання інших функцій, повязаних з виробництвом та (або) реалізацією продукції в період час та на умовах, визначених цим договором. Кваліфікаційні вимоги до працівників визначаються відповідачем у письмовій заявці, направленій на адресу позивача за формою визначеною у додатку №1 до договору. Характер виконуваних працівниками функцій визначається дорученнями відповідача у межах їх професійної кваліфікації (пункт 1.1 договору).
Виходячи зі змісту позовної заяви, згідно акту виконаних робіт №ОУ-073 від 10.05.2011р. позивачем за період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р. було надано відповідачу послуги за договором №7 від 01.08.2009р. на суму 2772473,94 грн.
В підтвердження вказаних обставин позивач посилається на акти про надання послуг з надання персоналу та акти виконання робіт у відповідності з цивільно-правовими договором за період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р. у кількості 112 штук.
У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати вартості наданих послуг за договором №7 від 01.08.2009р., позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2657192,93 грн.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у письмових поясненнях від 20.04.2016р. №09-9/41.
Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначено вище, 01.08.2009р. між сторонами був підписаний договір про надання послуг з надання персоналу №7, відповідно до якого позивач зобовязався надавати за заявкою послуги з надання відповідачу робітників для участі у виробничому процесі, управлінні виробництвом або для виконання інших функцій, повязаних з виробництвом та (або) реалізацією продукції в період час та на умовах, визначених цим договором. Кваліфікаційні вимоги до працівників визначаються відповідачем у письмовій заявці, направленій на адресу позивача за формою визначеною у додатку №1 до договору. Характер виконуваних працівниками функцій визначається дорученнями відповідача у межах їх професійної кваліфікації (пункт 1.1 договору).
Функції, передбачені п.1.1 договору, виконуються працівниками за місцезнаходженням відповідача або у іншому узгодженому з замовником місці (п.1.2 договору).
За умовами розділу 2 договору жоден з працівників, наданих позивачем, не є працівником ВАТ «МК «Азовсталь» та не є учасником цивільно-правових та/або трудових відносинах з відповідачем внаслідок підписання даного договору. Працівники знаходяться у трудових або договірних відносинах з позивачем.
Сторонами підписані додатки до вказаного договору, в яких узгоджено форми заявки про надання працівників, актів про надання послуг з надання персоналу, визначено перелік видів порушень та матеріальної відповідальності позивача, перелік додаткових послуг з добору персоналу на постійну та тимчасову роботу на ВАТ «МК «Азовсталь».
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року (пункт 11.1 договору). Будь-які угоди та/або до доповнення/зміни до цього договору є його невідємними частинами та дійсні лише при умові, коли вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін (пункт 12.6 договору).
Позивачем та відповідачем були підписані додаткові угоди №№1-7 до вказаного договору, якими вносилися зміни до його умов.
При цьому, додатковою угодою №1 від 01.11.2009р. продовжено строк дії договору до 31.12.2014р.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктами 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 (в редакції додаткової угоди №1 від 01.11.2009р.), 3.2.4 договору №7 від 01.08.2009р. передбачено зобовязання виконавця на підставі письмової заявки замовника здійснювати підбір, оформлення трудових або договірних відносин та направлення замовнику робітників, кваліфікаційні та медичні вимоги до яких обумовлені в заявці замовника. Виконавець зобовязаний протягом 7 робочих днів з моменту отримання виконати заявку у відповідності з умовами договору або протягом 5 робочих днів з дати отримання заявки надати свої письмові обґрунтування неможливості виконання заявки або її частини у вказаний строк. Виконавець зобовязаний: замінити конкретну фізичну особу з переліку наданих робітників протягом 7 робочих днів у разі відсутності робітника на робочому місці з причини хвороби, відпустки, розірвання трудових або договірних відносин з ініціативи робітника, а також в інших випадках відсутності робітника, які не залежать від виконавця; надавати замовнику копії документів, які підтверджують кваліфікацію та досвід роботи робітників, а також копії документів про проходження ними медичного огляду; здійснювати наданим робітникам виплату заробітної плати та інших винагород, передбачених законодавством; здійснювати розрахунок, нарахування та виплату податків та інших обовязкових платежів в бюджети всіх рівнів, які нараховуються у звязку з виплатою заробітної плати та інших винагород робітникам у відповідності з діючим законодавствам України; замінити конкретну фізичну особу із переліку наданих робітників протягом 7 робочих днів у разі одержання від замовника мотивованої вимоги про заміну робітника, який не відповідає заявленій кваліфікації та стану здоровя, а також у разі відсутності у робітника документу, необхідного за законодавством України для виконання функцій, вказаних в заявці замовника, у відповідності з п.4.1.9 цього договору.
Пунктом 3.1.11 договору передбачено обовязок замовника протягом 2 робочих днів після оформлення виконавцем акту надання послуг за звітний період підписати вказаний акт або в цей строк надати мотивовані заперечення про неможливість підписання акту.
Пунктом 3.1.9 договору встановлено обовязок замовника оплатити надані виконавцем послуги у повному обсязі та у строки, передбачені цим договором.
Розділом 5 договору встановлена вартість послуг.
Згідно п.5.3 договору (у редакції додаткової угоди №7 від 01.12.2010 року) сторонами два рази на місяць складаються акти за формою вказаною в додатку №2, на підставі яких складається та підписується акт надання послуг за формою вказаною в додатку №3.
Пунктом 5.3.1 договору передбачено, що обовязок по складанню акту наданих послуг покладено на виконавця (пункт 5.3.1 договору).
Відповідно до п.5.3.2 договору (у редакції додаткової угоди №7 від 01.12.2010 року) за результатами фактично наданих послуг виконавець зобовязаний надати замовнику не пізніше відповідно 10 або 25 числа місяця, за який здійснюється оплата (у тому числі залишок виплати за попередній місяць), із супровідним листом та переліком доданих документів акт наданих послуг, а замовник зобовязаний протягом 2 робочих днів з моменту їх отримання розглянути та у разі відсутності зауважень підписати, після чого передати з супровідним листом та переліком доданих документів один примірник підписаного акту виконавцю.
Згідно п.5.4 договору (у редакції додаткової угоди №3 від 01.04.2010 року) оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця на підставі рахунку та підписаного акту надання послуг протягом 5 банківських днів від дати надання документів, передбачених пунктом 5.3.3.
За твердженням позивача, в період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р. ним було надано відповідачу послуги з надання персоналу на суму 2772473,94 грн.
В підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано акт про надання послуг з надання персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р., який був наданий для підписання відповідачу у порядку п.5.3.2 договору №7 від 01.08.2009р. При цьому, в додатку №1 до акту №ОУ-073 від 10.05.2011р. зазначено, що підставою для виконання даних робіт є договір №7 від 01.08.2009р.
Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" листом №082/1380 від 16.05.2011р. повернуло акт №ОУ-073 від 10.05.2011р. без підпису, вказавши, що його буде узгоджено після погашення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 1133350 грн., нарахованих за порушення працівниками позивача правил пропускного і внутрішньо обєктового режиму Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"; відшкодування збитків у сумі 435271,16 грн., завданих внаслідок нестачі матеріальних цінностей в котеджі №1.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
З урахуванням викладеного, при зверненні до суду з відповідними вимогами згідно норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме позивач має довести наявність у нього відповідного права на звернення до суду певними доказами.
Як було зазначено вище, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги згідно акту №ОУ-073 від 10.05.2011р., який відповідачем підписано не було.
Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України для розяснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд має право призначити судову експертизу.
Виходячи з того, що при розгляді справи №3/218 існувала необхідність документальної обґрунтованості розміру заявленої до стягнення позивачем суми заборгованості, виходячи з того, що розгляд вказаного питання потребував спеціальних знань, ухвалою від 24.01.2012р. господарським судом було призначено проведення судової економічної експертизи по справі.
При цьому, на вирішення експерту було поставлено питання щодо підтвердження фактичними обліковими даними заявленої позивачем в акті надання послуг по наданню персоналу №ОУ-073 від 10.05.2011р. на суму 2772473,94 грн., суми послуг по наданню персоналу, наданих для відповідача у рамках виконання зобовязань за договором №7 від 01.08.2009р.
Згідно висновку судово-економічної експертизи №438-/24-516/25 від 05.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "ОСОБА_1 персонал Сервіс" в рамках виконання зобов'язань за договором №7 від 01.08.2009р. за актом №ОУ-073 від 10.05.2011р. в період з 26.04.2011р. по 10.05.2011р. надало Публічному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь" послуги на загальну суму 2657192,93 грн. (без врахування послуг, які фактично виконані, але вимоги щодо стягнення їх вартості не заявлені).
Як зазначено у висновку, експертом документально обгрунтовано встановлено, що у наданих на дослідження документах («Акти з надання послуг послуг з надання персоналу», «Акти про виконання робіт згідно з цивільно-правовими договорами», «Табелі обліку використання робочого часу» та «Інформація про час виконання робіт згідно з цивільно-правовими договорами») позивачем в рамках виконання зобовязань за договором №7 від 01.08.2009р. по «Акту №ОУ-073 надання послуг з надання персоналу за період з 26.04. по 10.05.2011р.» від 10.05.2011р., значиться надання для відповідача всього послуг на суму 2671781,75 грн.
Тобто, експертний висновок базується на дослідженої експертом документації, перелік якої зазначений у висновку експерта.
При цьому, матеріали справи містять акти про надання послуг за кожним окремо структурним підрозділом (ділянкою за номерами), в якості додатків до яких додані табелі обліку використання робочого часу, в якому відображено до якої ділянки відноситься конкретний структурний підрозділ відповідача. Згадувані табелі містять безпосередньо підпис осіб керівників структурних підрозділів відповідача з розшифровкою підпису. Підписи на табелях робочого часу з зазначенням П.І.Б. керівника структурного підрозділу відповідача, відповідають підписам начальника підрозділу ПАТ МК Азовсталь та П.І.Б. зазначених осіб на актах.
Згідно до ст.ст.32, 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є, зокрема, документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідачем будь-яких доказів або тверджень, направлених на спростування змісту експертного висновку всупереч вимогам ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.
Крім цього, будь-яких інших додаткових документів, які б містили інші відомості, ніж у наявних у справі документах, відповідач до матеріалів справи також не надав.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд приймає висновок судової експертизи, проведеної під час розгляду справи №3/218, як належний доказ у цій справі, яким встановлено фактичну вартість наданих позивачем відповідачу послуг за період з 26.04. по 10.05.2011р. на суму 2671781,75 грн., а клопотання відповідача про призначення судової експертизи по справі залишає без задоволення.
Проте, як встановлено судом, згідно з наданою до матеріалів справи додатковою угодою №8 від 13.04.2011р. до договору №7 від 01.08.2009р. сторони дійшли згоди щодо розірвання договору з 15.04.2011року.
На момент розгляду справи додаткова угода №8 від 13.04.2011р. до договору у встановленому законом порядку не визнана недійсною.
Відповідно до ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.
Тобто, наслідком розірвання договору №7 від 01.08.2009р. є відсутність у позивача обов'язку з 15.04.2011р. надати відповідні послуги відповідачу і, відповідно, відсутність права вимагати їх оплати.
За таких обставин, оскільки шляхом підписання вказаної додаткової угоди №8 від 13.04.2011р. до договору №7 від 01.08.2009р., сторони в двосторонньому порядку припинили будь-які зобов'язання за цим договором, відповідно до приписів ст.ст.598, 653, ч.1 ст.604 Цивільного кодексу України, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги, надані після розірвання договору.
З урахуванням викладеного, виходячи з того, що підставою для заявлених позовних вимог позивачем визначено саме порушення відповідачем своїх зобовязань з оплати вартості наданих за період з 26.04. по 10.05.2011р. послуг за договором №7 від 01.08.2009р., зобовязання за яким внаслідок його розірвання припинилися з 15.04.2011р., позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2657192,93 грн. підлягають залишенню без задоволення.
Клопотання від 04.05.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_1 Сервіс», м.Маріуполь про заміну стягувача по справі його правонаступником ТОВ «Наір Сервіс» судом залишено без задоволення.
Зокрема, в обгрунтування свого клопотання позивач посилається на договір про відступлення права вимоги від 29.04.2016р., підписаний між ним та ТОВ «Наір Сервіс», за яким позивач передав новому кредиторові належне йому право вимагати від відповідача заборгованості за актом №ОУ-073 за договором №7 від 01.08.2009р. на суму 2657192,93 грн. згідно справи №905/3017/15 та штрафні санкції за насвоєчасне виконання даних зобовязань.
Згідно ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Проте, як встановлено, наданий позивачем до матеріалів справи договір від 29.04.2016р. про відступлення права вимоги не може бути прийнятий судом в якості належного доказу заміни позивача у зобовязанні, що виникло з договору №7 від 01.08.2009р., враховуючи висновки суду щодо припинення зобовязань сторін за договором №7 від 01.08.2009р. та, як наслідок, відсутність у сторін відповідних зобовязань з надання послуг після 15.04.2011р. та сплати їх вартості.
Клопотання відповідача, що надійшло до суду 02.06.2016р., про припинення провадження по справі згідно п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України судом також залишено без задоволення.
Зокрема, відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Виходячи зі змісту ст.601 Цивільного кодексу України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Заявою від 25.04.2016р. №2000010715 відповідачем було повідомлено позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2657192,93 грн., зокрема, про припинення своїх зобовязань перед позивачем в частині сплати грошових коштів за договором №7 від 01.08.2009р. та припинення зобовязань позивача за договором про відступлення права вимоги від 22.04.2016р.
Позивач надав заперечення щодо здійсненого відповідачем зарахування, посилаючись на належність відповідного права вимоги стягнення з відповідача суми боргу на момент зарахування ТОВ «Наір Сервіс», неоднорідність вимог тощо.
За висновками суду, вказаний документ від 25.04.2016р. №2000010715 не можна розцінювати як заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Зокрема, як було встановлено судом вище, внаслідок розірвання договору №7 від 01.08.2009р. у позивача відсутнє відповідне право вимоги на стягнення з відповідача боргу в сумі 2657192,93 грн. за цим договором.
Крім цього, судом також враховано той факт, що зустрічні вимоги відповідача до позивача не підтверджено жодними доказами, крім договору відступлення права вимоги від 22.04.2016р., внаслідок чого неможливо встановити дійсність цих вимог, строк виконання відповідних зобовязань позивачем тощо.
Таким чином, відсутність належних доказів наявності обставин, передбачених п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює задоволення клопотання відповідача.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 22, 25, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_1 Сервіс», м.Маріуполь до ОСОБА_2 акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 2657192,93 грн.
В судовому засіданні 06.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 06.06.2016р.
Головуючий суддя Г.В. Левшина
Суддя О.В. Кротінова
Суддя Ю.С. Мельниченко
Судове рішення № 58129105, Господарський суд Донецької області було прийнято 06.06.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/3017/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: