Рішення № 58128877, 04.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.16р. Справа № 904/2779/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка, Донецька область

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення суми пені у розмірі 130455грн.25коп., 3% річних у розмірі 8894грн.68коп. та інфляційної складової у розмірі 10237грн.82коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: ОСОБА_1, дов. №284-4016 від 17.10.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" з позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1717754грн.94коп., неустойки у розмірі 122172грн.38коп., 3% річних у розмірі 8329грн.93коп. та інфляційної складової у розмірі 6871грн.02коп.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням договору поставки №1044/13Сб/1400542 від 26.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2016р. порушено провадження у справі. Судові засідання призначались на 17.05.2016р. та 31.05.2016р.

12.05.2016р. представник відповідача надав на адресу суду клопотання про припинення провадження у справі у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" суми основної заборгованості у розмірі 1717754грн.94коп. у зв`язку з оплатою.

На підтвердження сплати Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" суми основноїзаборгованості відповідачем було надано копії платіжних доручень №195593 від 01.04.2016р., №198335 від 05.04.2016р. та №197713 від 08.04.2016р.

17.05.2016р. позивач надав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій вказано про оплату відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 1717754грн.94коп. Тому Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" просить стягнути з відповідача лише суму пені у розмірі 130455грн.25коп., 3% річних у розмірі 8894грн.68коп. та суму інфляційної складової у розмірі 10237грн.82коп.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про зменшення розміру позовних вимог та дослідивши обставини, викладені в ній, суд прийняв заяву позивача до розгляду.

Таким чином, з урахуванням заяви, наданої позивачем предметом розгляду у справі є стягнення з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" пені у розмірі 130455грн.25коп., 3% річних у розмірі 8894грн.68коп. та суми інфляційної складової у розмірі 10237грн.82коп.

17.05.2016р. відповідач надав на адресу суду клопотання про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення позивачем. У вказаній заяві відповідач просить суд врахувати майновий стан Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", наполягає на тому, що відповідачем було вжито усіх необхідних та можливих заходів для погашення боргу перед позивачем, а також на відсутність відомостей щодо понесення позивачем збитків у зв`язку з несвоєчасним погашенням відповідачем суми основної заборгованості.

У зв`язку з викладеним відповідач просить суд зменшити розмір пені на 80%.

30.05.2016р. відповідач надав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає про часткову незгоду з розрахунком сум пені та 3% річних позивача та наполягає на тому, що належним періодом нарахування сум пені та 3% річних є період з 02.02.2016р. по 31.03.2016р. включно.

30.05.2016р. на адресу суду надійшло клопотання про заміну найменування позивача у справі з Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що 28.04.2016р. загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" було прийнято рішення про заміну найменування юридичної особи на Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

Представник відповідача у судовому засіданні від 31.05.2016р. не заперечив проти задоволення клопотання позивача.

Дослідивши надані позивачем документи, суд задовольняє визначене клопотання та заміняє назву позивача у справі з Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

26.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - покупець) був підписаний договір поставки №1044/13Сб/1400542 (далі - договір). Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві продукцію коксохімічного виробництва (далі - товар) у відповідності до сортаменту, якості, строків, в об`ємі, за цінами та на умовах, передбачених у додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його за умовами, передбаченими цим договором.

Відповідно до пункту 3.3 договору покупець сплачує кожну партію поставленого товару на протязі 30 банківських днів після отримання сканованих копій рахунків та видаткових накладних по електронній пошті або шляхом засобів факсимільного зв'язку, але не пізніше дати отримання рахунку поштою (або службою кур'єрської доставки) або представником покупця під розпис. Моментом отримання рахунку для оплати покупцем є дата відправки електронного повідомлення на адресу osit@nzf.com.ua або дата відправки повідомлення факсимільним зв'язком на номер НОМЕР_1.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару, покупець сплачує постачальнику від вартості неоплаченого товару пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період виникнення прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення.

На виконання умов договору №1044/13Сб/1400542 від 26.12.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму в розмірі 1717754грн.94коп. та виставив відповідачу рахунок-фактуру №90633524 від 15.12.2015р.

Існування вказаної заборгованості також підтверджується актом приймання-передачі №90633524 від 15.12.2015р., який підписаний відповідачем без зауважень та заперечень до нього.

Відповідно до пункту 3.3 договору товар, поставлений за рахунком-фактурою №90633524 від 15.12.2015р. та актом приймання-передачі №90633524 від 15.12.2015р., відповідач був зобов'язаний оплатити в строк до 01.02.2016р. (включно).

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" розрахунки за поставлений товар виконало з порушенням строків оплати, передбачених 3.3 договору, що підтверджується платіжними дорученнями №195593 від 01.04.2016р. на суму 352595грн.04коп., №198335 від 05.04.2016р. на суму 1352595грн.04коп. та №197713 від 08.04.2016р. на суму 347809грн.92коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На підставі пункту 8.2 договору та з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 130455грн.25коп.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що позивач фактично нарахував пеню за період 29.01.2016р. по 31.03.2016р. включно.

Згідно з розрахунком суду, в розрахунку пені позивача наявна помилка щодо періоду нарахування штрафних санкцій.

У відповідності до умов договору та з урахуванням постанови НБУ від 10.12.2015р. №В/53-03006/106352 та листа НБУ від 24.12.2015р. №84/55-007/103488, відповідач був зобов'язаний сплатити суму основної заборгованості в розмірі 1717754грн.94коп. у строк до 01.02.2016р. включно. А тому належною датою початку нарахування штрафних санкцій є 02.02.2016р.

Належною сумою пені за період з 02.02.2016р. по 31.03.2016р. включно є сума 121838грн.57коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені в розмірі 8616грн.68коп. слід відмовити.

Пеня є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Суд врахувавши майновий стан Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" та те, що відповідачем було вжито усіх необхідних та можливих заходів для погашення боргу перед позивачем, а також на відсутність відомостей щодо понесення позивачем збитків у зв`язку з несвоєчасним погашенням відповідачем суми основної заборгованості частково задовольняє клопотання відповідача про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення позивачем, та зменшує розмір штрафних санкцій, а саме - пені на 40% з 121838грн.57коп. до 73103грн.14коп.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 10237грн.82коп. за період з 01.02.2016р. по 31.03.2016р. включно та 3% річних в розмірі 8894грн.68коп. за період з 29.01.2016р. по 31.03.2016р. включно.

При перевірці судом розрахунку суми інфляційних витрат, наданого позивачем, судом встановлено, що в ньому допущено помилку у частині періоду нарахування.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, місяцем, в якому мала бути здійснена оплата суми основної заборгованості є лютий 2016р., тому належним періодом нарахування суми інфляційних витрат є період з 01.03.2016р. по 31.03.2016р.

За результатом зробленого судом розрахунку сума інфляційних витрат за період з 01.03.2016р. по 31.03.2016р. становить 17177грн.55коп.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми інфляційних витрат в розмірі 10237грн.82коп.

При перевірці судом розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що в ньому допущено помилку у частині періоду нарахування суми 3% річних.

За результатом зробленого судом розрахунку сума 3% річних, яка підлягає до стягнення з відповідача, становить 8307грн.18коп. за період з 02.02.2016р.по 31.03.2016р. включно.

В задоволенні позовних вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 587грн.50коп. слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити назву позивача у справі з Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення пені у розмірі 1304455грн.25коп., 3% річних у розмірі 8894грн.68коп. та суми інфляційної складової у розмірі 10237грн.82коп. - задовольнити частково.

Зменшити розмір пені з 121838грн.57коп. до 73103грн.14коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (код ЄДРПОУ: 00186520; Місцезнаходження: 53200, м. Нікополь, Дніпропетровська область, вул. Електрометалургів, буд. 310) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (код ЄДРПОУ: 00191075; Місцезнаходження: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1) суму пені у розмірі 73103грн.14коп., 3% річних у розмірі 8307грн.18коп., інфляційної складової у розмірі 10237грн.82коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 17308грн.92коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 31.05.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 06.06.2016р.

Суддя ОСОБА_2