Рішення № 58128873, 03.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.16р. Справа № 904/2859/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 725,00 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 19/44 від 06.05.2016;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення шкоди у сумі 1725,00 грн завданої недостачею, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № УПр14/31, укладеного між сторонами 21.03.2014.

Ухвалою суду від 10.05.2016 за клопотанням позивача замінено сторону (позивача) Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" на його правонаступника Приватне акціонерне товариство "Запоріжкокс" на підставі рішення загальних зборів акціонерів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевезення вантажу (вугілля кам'яне) по залізничній накладній № 49177231 від 14.10.2015 від вантажовідправника публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Добропольська ЦОФ" на адресу Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", зі станції відправлення Доброполье Донецької залізниці на станцію прибуття Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було встановлено недостачу вантажу у вагонах:

№ 62522982 - 1150 кг, про що 16.10.2015 складено комерційний акт РА №011981/2181. З урахуванням норми недостачі 1 %, вартість відповідальної вагової недостачі складає 621,00 грн;

№ 60456761 - 900 кг, про що 16.10.2015 складено комерційний акт РА №011982/2182. З урахуванням норми недостачі 1 %, вартість відповідальної вагової недостачі складає 276 грн;

№ 55094171 - 850 кг, про що 16.10.2015 складено комерційний акт РА №011983/2183. З урахуванням норми недостачі 1 %, вартість відповідальної вагової недостачі складає 207 грн;

№ 54751730 - 1150 кг, про що 16.10.2015 складено комерційний акт РА №011984/2184. З урахуванням норми недостачі 1 %, вартість відповідальної вагової недостачі складає 621 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Від відповідача до суду повернулося рекомендоване повідомлення з відміткою про його вручення.

З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.

Аналогічна позиція викладена у п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду від 10.11.2015 була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Запоріжкокс", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Запоріжкокс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдинг" укладено договір № УПр14/31, відповідно до якого, по залізничній накладній № 49177231 на адресу позивача зі станції відправлення Доброполье Донецької залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці 16.10.2015 прибули вагони № 62522982, 60456761, 55094171 та 54751730 з вантажем "вугіллякам'яне".

Згідно залізничної накладної вантажовідправником є ПАТ "Добропільська ЦЗФ".

Дані вагони були видані вантажотримувачу - ПАТ "Запоржкокс" відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України зі складанням комерційних актів РА № 011981/2181, № 011982/2182, № 011983/2183 та № 011984/2184 від 16.10.2015, в яких зафіксовано ознаки незбережного перевезення, такі як порушення маркування, виїмки та недостача.

У комерційному акті РА № 011981/2181 зазначається, що над 7 ми люками порушено маркування, маються виїмки розміром 150х280х60см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люки зачинені плотно, течі вантажу нема.

У комерційному акті РА № 011982/2182 зазначається, що над 1-2 м люками порушено маркування, маються виїмки розміром 180х280х60см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люки зачинені плотно, течі вантажу нема.

У комерційному акті РА № 011983/2183 зазначається, що над 1 ми люками порушено маркування, маються виїмки розміром 150х280х50см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люки зачинені плотно, течі вантажу нема.

У комерційному акті РА № 011984/2184 зазначається, що над 1 ми люками порушено маркування, маються виїмки розміром 150х280х60см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люки зачинені плотно, течі вантажу нема.

Рахунок ПАТ "ДТЕК Трейдинг" № 1410-1 від 14.10.2015 Приватним акціонерним товариством "Запоріжкокс" сплачено в повному обсязі.

Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі, проведений позивачем з урахуванням норми відповідно до Правил перевезення вантажів, згідно якого сума недостачі вантажу складає 1725,00 грн.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (надалі Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (статті 115 Статуту).

Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5082, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.

Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.

Відповідно до п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до п.27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Комерційним актом РА № 011981/2181 від 16.10.2015 зафіксовано, що при прийнятті вантажу загальна недостача склала 1150 кг. Враховуючи розмір природної втрати, фактична недостача складає 450 кг. Таким чином, вартість втраченого вантажу у вагоні № 62522982 складає 621,00 грн.

Комерційним актом РА № 011982/2182 від 16.10.2015 зафіксовано, що при прийнятті вантажу загальна недостача склала 900 кг. Враховуючи розмір природної втрати, фактична недостача складає 200 кг. Таким чином, вартість втраченого вантажу у вагоні № 60456761 складає 276,00 грн.

Комерційним актом РА № 011983/2183 від 16.10.2015 зафіксовано, що при прийнятті вантажу загальна недостача склала 850 кг. Враховуючи розмір природної втрати, фактична недостача складає 150 кг. Таким чином, вартість втраченого вантажу у вагоні № 55094171 складає 207,00 грн.

Комерційним актом РА № 011984/2184 від 16.10.2015 зафіксовано, що при прийнятті вантажу загальна недостача склала 1150 кг. Враховуючи розмір природної втрати, фактична недостача складає 450 кг. Таким чином, вартість втраченого вантажу у вагоні № 54751730 складає 621,00 грн.

Отже, загальна сума недостачі вантажу за вагонами №№ 62522982, 60456761, 55094171 та 54751730 складає 1725,00 грн.

Враховуючи викладене позов слід визнати обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1378,00 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ, проспект Дмитра Яворницького (ОСОБА_2), 108, код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код 00191224) збитки у розмірі 1725,00 грн та судовий збір у сумі 1 378,00 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 06.06.2016.

Суддя В.Д. Воронько