Рішення № 58128787, 06.06.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2016 р. Справа № 903/268/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська франчайзингова компанія", м.Луцьк

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 6377,63 грн.

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Терлецький О.М.- керівник, виписка з ЄДРПОУ серії АА №769498 від 19.11.2012р.;

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Українська франчайзингова компанія" звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7940,44 грн., з них: 5390,59 грн. - основний борг, 102,69 грн. - 3% річних, 1693,78 грн. - пені, 753,38 грн. - інфляційних втрат та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по Договору №23-13 УФК про надання послуг від 01.12.2013р., щодо оплати за надані послуги, надання яких стверджується актами прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №39 від 05.02.2015р. на суму 2256 грн. та по рахунку №100 від 07.04.2015р. на суму 3134,59 грн..

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.04.2016р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 18.05.2016р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.05.2016р. розгляд справи було відкладено на 01.06.2016р. через нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання сторонами витребуваних ухвалою суду від 21.04.2016р. документів, необхідністю витребування нових доказів.

30.05.2016р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог №30/05 від 30.05.2016р. з додатками, в якій просять стягнути з відповідача 6377,63 грн., з них 5390,59 грн. - основного боргу, 86,85 грн. - 3% річних, 162,48 грн. - пені, 737,71 грн. - інфляційних втрат та 1378 грн. судового збору.

У судовому засіданні 01.06.2016р. суд розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України, приймає таку заяву, а відтак має місце нова ціна позову в сумі 6377,63 грн., з них 5390,59 грн. - основного боргу, 86,85 грн. - 3% річних, 162,48 грн. - пені, 737,71 грн. - інфляційних втрат, виходячи з якої й вирішується спір.

У судовому засіданні 01.06.2016р. судом залишено без розгляду заяву №18/05 від 18.05.2016р. в частині продовження строку розгляду спору, оскільки в судовому засіданні 01.06.2016р. представником позивача подано клопотання, в якому просить дану заяву в частині продовження строків не розглядати.

У судовому засіданні 01.06.2016р. представник позивача позов підтримав, вимоги просив задовольнити, додатково повідомив, що письмових пояснень про причини не підписання акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 від 07.04.2015р. чи відмови від прийняття наданих послуг від відповідача не поступало.

Відповідач у судове засідання 01.06.2016р. не з'явився, компетентного представника не направив, вимог ухвал господарського суду Волинської області від 21.04.2016р. та від 18.05.2015р. не виконав. Ухвала господарського суду Волинської області від 18.05.2016р. направлялась відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві, а саме: 43026, АДРЕСА_2 та повернулась до суду 30.05.2016р..

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

В разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду(пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час та місце слухання справи та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01.12.2013р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі-Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська франчайзингова компанія" (далі - Виконавець) був укладений договір №23-13 УФК про надання послуг (далі - Договір) (а.с.9) та додаток №1 до даного Договору (а.с.23).

Згідно п.п.1.1 Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням та за напрямками погодженими з Замовником, протягом визначеного у договорі строку, надавати маркетингові послуги, які полягають у визначенні обсягів продажу продукції (далі-Продукція), визначенні залишків Продукції, визначення відносної динаміки продажів Продукції, визначення середньоденних продажів Продукції, в тому числі щодо продукції Замовника, яка випускається під торговими марками, що належать та/або використовуються Замовником, і що вже передана (продана) дистрибуційним мережам на дату надання Замовнику таких послуг, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги на умовах визначених цим Договором.

Згідно п.п.1.2 Договору детальна інформація щодо вартості послуг, вказується в Додатках до даного Договору.

Згідно п.п. 3.1.2 та п.п. 3.1.4 Договору Замовник зобов'язаний на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання від Виконавця, підписати Акти прийому-передачі наданих послуг та надати підписаний примірник Акту Виконавцю, виплатити Виконавцю винагороду у визначений цим Договором термін.

Згідно п.п. 4.1-4.2 Договору приймання-передача наданих послуг здійснюється Сторонами щомісячно, шляхом підписання Актів приймання - передачі. Обов'язок складення Актів приймання-передачі наданих послуг покладається на Виконавця.

Згідно п.п. 4.3 Договору Замовник зобов'язаний підписати та передати Виконавцю Акт приймання-передачі наданих послуг протягом п'яти робочих днів з дня його одержання, або передати Виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг.

Згідно п.п. 4.4 Договору в разі не підписання Замовником Акту приймання-передачі наданих послуг, та ненадання письмових пояснень про причини не підписання Акту, такі послуги вважаються наданими належним чином та підлягають оплаті Замовником на протязі 5 (п'яти) банківських днів, з моменту надсилання Виконавцем на адресу Замовника відповідної вимоги.

Згідно п.п. 4.5 Договору підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг є підтвердженням відсутності претензій стосовно наданих послуг.

Згідно п.п. 5.2 Договору винагорода за надані послуги оплачується Замовником не пізніше п'ятого числа місяця наступного за розрахунковим місяцем. Порядок нарахувань винагороди визначаються в додатках до даного Договору.

Згідно п.п.8.1 та 8.2 Договору даний Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, строк дії Договору: з дати підписання до 31.12.2014р. включно, а в частині невиконаних зобов'язань з оплати за надані послуги, до повного розрахунку Замовником за надані Виконавцем послуги.

Згідно п.1 Додатку №1 до Договору (а.с.23) оплата за надані послуги проводиться Замовником щомісячно, з розрахунку 4 % від вартості поставленого товару контрагентам Замовника, що входять до франчайзингової мережі супермаркетів «АВС Маркет».

На виконання умов Договору, позивачем було надано відповідачу маркетингові послуги, зокрема на суму 2256 грн., що підтверджується виставленим та підписаним сторонами актом прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №39 від 05.02.2015р.(а.с.10) та на суму 3134,59 грн. згідно виставленого та підписаного позивачем акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 від 07.04.2015р. (а.с.11).

Акт прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 від 07.04.2015р. не підписано відповідачем, проте йому направлявся 02.12.2015р. з рахунками: №39 від 05.02.2015р. та №100 від 07.04.2015р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №2353 від 02.12.2015р. та отримані відповідачем 03.12.2015р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12-13).

Позивач 29.02.2016р. звернувся до відповідача з вимогою №29/02 про сплату 5390,59 грн. основного боргу по Актам прийому-передачі виконаних робіт: по рахунку №39 від 05.02.2015р. та по рахунку №100 від 07.04.2015р.(а.с.14), дана вимога була направлена на адресу відповідача - ФОП ОСОБА_1 29.02.2016р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №0347(а.с.15).

На час розгляду справи основний борг у розмірі 5390,59 грн. відповідачем не заперечений та не сплачений. Контррозрахунку заборгованості відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відносини між позивачем та відповідачем носять договірний характер, укладений між останніми договір №23-13 УФК про надання послуг від 01.12.2013р. з додатком №1 від 01.12.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався.

У відповідності зі ст. ст. 901, 902, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору (п.п.4.4 Договору), надання на виконання його умов позивачем відповідачу послуг, відсутність з боку відповідача відмови від прийняття наданих послуг та пояснень про причини не підписання акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 від 07.04.2015р., не проведення відповідачем при цьому належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнені основної суми заборгованості у розмірі 5390,59 грн..

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 06.03.2016р. по 18.04.2016р. у розмірі - 162,48 грн., що нарахована по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 від 07.04.2015р. на суму боргу 3134,59 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 6.2 Договору за несвоєчасну оплату за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу від не сплаченої суми винагороди за кожен день прострочення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 1, 2 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Судом встановлено, що в розрахунку позивач невірно визначив період початку прострочення - 06.03.2016р. по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 (не підписаний зі сторони відповідача), оскільки вимога про сплату боргу була направлена відповідачу 29.02.2016р., а згідно п.п. 4.4 Договору послуги по не підписаному Замовником акту, вважаються наданими належним чином та підлягають оплаті Замовником (відповідачем) на протязі 5 банківських днів з моменту надсилання Виконавцем (позивачем) на адресу Замовника відповідної вимоги, тому враховуючи ст.253 ЦК України 5-й банківський день (останній день коли відповідач мав виконати зобов'язання) є 07.03.2016р., початок прострочки з 08.03.2016р..

Судом здійснено розрахунок пені по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 від 07.04.2015р. на суму боргу 3134,59 грн. за період прострочення з 08.03.2016р. по 18.04.2016р. та встановлено, що розмір пені за даний період становить 158,27 грн..

Враховуючи вищенаведене суд приходить до переконання про стягнення з відповідача на користь позивача 158,27 грн. - пені, в стягнені 4,21 грн. - пені слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 737,71 грн., що нарахована по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №39 від 05.02.2015р. за період з 06.03.2015р. по 18.04.2016р. на суму боргу 2256 грн. та щодо стягнення 3% річних в сумі 86,85 грн., з них:

- 75,78 грн. нарахованих по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №39 від 05.02.2015р. за період з 06.03.2015р. по 18.04.2016р. на суму боргу 2256 грн.,

- 11,07 грн. нарахованих по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 від 07.04.2015р. за період з 06.03.2016р. по 18.04.2016р. на суму боргу 3134,59 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши методику та правильність нарахування інфляційних втрат в сумі 737,71 грн., що нарахована по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №39 від 05.02.2015р. за період з 06.03.2015р. по 18.04.2016р. на суму боргу 2256 грн., вважає, що остання підставна та підлягає до задоволення.

Суд перевіривши методику та правильність нарахування 3% річних:

- в сумі 75,78 грн. нарахованих по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №39 від 05.02.2015р. за період з 06.03.2015р. по 18.04.2016р. на суму боргу 2256 грн., вважає, що остання підставна та підлягає до задоволення.

- в сумі 11,07 грн. нарахованих по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 від 07.04.2015р. за період з 06.03.2016р. по 18.04.2016р. на суму боргу 3134,59 грн., зазначає, що як встановлено судом вище період початку прострочення по акту прийому-передачі виконаних робіт по рахунку №100 є 08.03.2016р., судом здійснено розрахунок 3% річних по вищезазначеному акту за період з 08.03.2016р. по 18.04.2016р., сума 3% річних за даний період становить 10,82 грн., яка є підставною до стягнення, в стягнені 0,25 грн. - 3% річних слід відмовити.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6377,63 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 6373,17 грн., з них 5390,59 грн. - основного боргу, 86,60 грн. - 3% річних, 737,71 грн. - інфляційних втрат, 158,27 грн. - пені, в частині стягнення 4,46 грн., з них 0,25 грн. - 3% річних, 4,21 грн. - пені - відмовити через безпідставність.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1377,04 грн. судового збору, в іншій частині (0,96 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43024, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська франчайзингова компанія" (43023, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Єршова, буд.11, код ЄДРПОУ 38474322) 6373,17 (шість тисяч триста сімдесят три гривні сімнадцять копійок) грн., з них 5390,59 грн. - основного боргу, 86,60 грн. - 3% річних, 737,71 грн. - інфляційних втрат, 158,27 грн. - пені та 1377,04 (одну тисячу триста сімдесят сім гривень чотири копійки) грн. витрат позивача по сплаті судового збору.

3. У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська франчайзингова компанія" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4,46 грн., з них 0,25 грн. - 3% річних, 4,21 грн. - пені - відмовити.

Повний текст рішення складено

06.06.2016

Суддя А. С. Вороняк