Ухвала суду № 58128689, 03.06.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 червня 2016 року Справа № 908/3864/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27 серпня 2015 року у справі № 908/3864/14 Господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ, до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", Донецька область; 2) Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод", м. Донецьк; про стягнення заборгованості в розмірі 642 984 143,97 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Подана Публічним акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Касаційна скарга б/н, б/д підписана та подана від імені Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" представником Філіпповим Г.І.

Разом з тим, довіреність, видана Публічним акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод" на ім'я Філіппова Г.І., в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про відсутність в останнього повноважень на підписання та подання касаційної скарги від імені юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Вищий господарський суд України встановив, що скаржником не надано належних доказів надсилання копії касаційної скарги іншим сторонам у справі, що є підставою, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові.

Додані до касаційної скарги копії фіскальних чеків № 7209 від 08.02.2016 та № 5529 від 05.11.2015 не приймається судом касаційної інстанції в якості належних доказів надсилання копії касаційної скарги відповідачам в даній справі, оскільки вони, в порушення вимог ст. 36 ГПК України, не засвідчені належним чином, а відтак не можуть підтверджувати факт надсилання копій касаційної скарги іншим сторонам у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на ухвалу суду ставки судового збору встановлюються у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", у січні 2016 встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 378,00 грн.

Доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі заявником до касаційної скарги не додано.

Скаржник заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на важкий майновий стан підприємства, зумовлений тим, що Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" знаходиться в зоні проведення активної фази АТО.

Проте, заявником не надано доказів на підтвердження того, що необхідні кошти для сплати судового збору у встановленому законом розмірі можуть бути реально виділені протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, тобто в межах п'ятнадцятиденного терміну розгляду касаційної скарги, передбаченого статтею 1118 Господарського процесуального кодексу України, що могло бути вагомою передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 2 частини 3 статті 129 Конституції України та статтею 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як роз'яснено в абзаці 3 п. 3.1 постанов Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про відстрочку сплати судового збору, тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пункті 4 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку та з відповідним клопотанням про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду постанови апеляційного господарського суду.

З огляду на наявність підстав для повернення касаційної скарги, клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги не розглядалось.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27 серпня 2015 року у справі № 908/3864/14 Господарського суду Запорізької області разом з доданими до неї документами повернути скаржнику, а справу - Господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.О. Кочерова

Н.І. Мележик